Волошина Ірина Миколаївна. Особливості добового профілю артеріального тиску, центральної, церебральної гемодинаміки, стану автономної нервової системи та їх медикаментозна корекція у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій

brief description

Волошина Ірина Миколаївна. Особливості добового профілю артеріального тиску, центральної, церебральної гемодинаміки, стану автономної нервової системи та їх медикаментозна корекція у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій: дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Запорізький держ. медичний ун-т. - Запоріжжя, 2005

Волошина І.М. Особливості добового профілю артеріального тиску, центральної, церебральної гемодинаміки, стану автономної нервової системи та їх медикаментозна корекція у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2005.
Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу артеріальної гіпертензії, церебральної гемодинаміки та стану автономної нервової системи у хворих з патологією екстракраніальних артерій з метою підвищення ефективності лікування. Встановлено, що для хворих з недостатнім кровопостачанням головного мозку характерним є наявність нічної гіпертонії, що спостерігається у 22% випадків, та значне ремоделювання судинної стінки з супутньою дисфункцією ендотелію. Перебіг артеріальної гіпертензії та варіабельність серцевого ритму у цих хворих в значній мірі залежить від топографічної локалізації стенотичних уражень.
Встановлено, що функціональний стан автономної нервової системи при наявності патології екстракраніальних артерій порушується в 68,3% випадків та характеризується зниженням барорефлекторної чутливості, гіпореактивністю усіх відділів автономної нервової системи, вираженою стабілізацією серцевого ритму протягом доби. Вегетативна реактивність при ГХ ІІ ст. виявляється підвищеною або нормальною.
В результаті проведеного дослідження показані особливості впливу периндоприлу та амлодіпіну на добову динаміку АТ та стан церебральної гемодинаміки, доведена доцільність призначення антагоністу кальцію для лікування АГ, асоційованої з патологією ЕКА, а периндоприлу для лікування ГХ ІІ стадії без порушень мозкового кровотоку.

У дослідженні вирішене конкретне наукове завдання внутрішніх хвороб щодо оцінки стану автономної нервової системи, особливостей порушень добового профілю артеріального тиску, церебральної гемодинаміки у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією сонних і хребтових артерій, та показані шляхи їх медикаментозної корекції периндоприлом та амлодіпіном.
Артеріальна гіпертензія характеризується наявністю патологічних добових ритмів артеріального тиску; частота „нічної гіпертонії” у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій, становить 22%, а у хворих на гіпертонічну хворобу - 7%.
Локалізація стенотичних уражень визначає ритмологічні характеристики, а саме: патологічний кровоплин в хребтових артеріях асоціюється з вищими рівнями артеріального тиску та його варіабельності, а стенози сонних артерій з порушенням добових ритмів артеріального тиску та інверсією активності автономної нервової системи.
Регуляція серцевого ритму в найбільшій мірі пригнічується при комбінованих стенозах екстракраніальних артерій та при стенотичних ураженнях хребтових артерій.
Сумарний об’ємний мозковий кровоток у хворих з патологією екстракраніальних артерій складає 631 мл/хв., що є вірогідно нижчим, ніж у практично здорових осіб (851 мл/хв.) та хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії (876 мл/хв.).
Перебіг артеріальної гіпертензії у хворих з патологією екстракраніальних артерій в 68,3% випадках супроводжується синдромом вегетативної дистоніїз тотальним пригніченням варіабельності серцевого ритму, гіпореактивністю усіх ланок автономної нервової системи та порушенням її циркадної ритмічності, тоді як при гіпертонічній хворобі автономна дисфункція діагностується у 28,3% пацієнтів, а вегетативна реактивність виявляється підвищеною або нормальною з відносним домінуванням симпатичної активності, переважно в денний період.
У хворих з патологічним церебральним кровоплином перебіг артеріальної гіпертензії залежить від ступеня ремоделювання артерій: збільшення товщини інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії асоціюється з підвищенням середньодобових рівнів систолічного та діастолічного артеріального тиску (r=+0,69; r=+0,63), денної варіабельності систолічного артеріального тиску (r=+0,58) та ступенем нічного зниження систолічного артеріального тиску (r = - 0,47).
Порушення добової динаміки артеріального тиску супроводжується зменшенням фракції викиду лівого шлуночка (r=0,45 в першій групі спостереження, r=0,51 в другій) та порушенням діастолічної функції серця, а підвищення активності симпатичної ланки автономної нервової системи асоціюється зі збільшенням кінцевосистолічного об’єму лівого шлуночка (r=0,35; r=0,49).
Периндоприл і амлодіпін вірогідно знижують артеріальний тиск у всіх хворих з артеріальною гіпертензією, зменшують підвищену варіабельність, особливо у пацієнтів з нічною гіпертонією”, сприяючи досягненню „цільового” артеріального тиску у 93,3% й 96,7% хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії та у 80% й 90% пацієнтів з патологією екстракраніальних артерій.
Антигіпертензивні препарати неоднозначно впливають на церебральну гемодинаміку: амлодіпін збільшує мозкову перфузію у хворих з патологією екстракраніальних артерій та не впливає на об’ємну швидкість мозкового кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії; периндоприл не погіршує сумарну перфузію головного мозку у всіх хворих з артеріальною гіпертензією, причому виявляє суттєвіше відновлення механічної функції ендотелію порівняно з амлодіпіном.