Вороненко Володимир Васильович. Гігієнічне обгрунтування заходів з охорни здоров'я військовослужбовців кадрового складу частин, що розташовані на територіях України, забруднених радіонуклідами

brief description

Вороненко Володимир Васильович. Гігієнічне обгрунтування заходів з охорни здоров'я військовослужбовців кадрового складу частин, що розташовані на територіях України, забруднених радіонуклідами: дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2004

Вороненко В.В.Гігієнічне обгрунтування заходів по охороні здоров’я військовослужбовців кадрового складу частин, що розташовані на територіях, забруднених радіонуклідами. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 Гігієна. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2003.
На підставі результатів комплексного наукового дослідження дана гігієнічна характеристика чинників навколишнього середовища військових частин Збройних Сил України, дислокованих на радіоактивно забруднених територіях, виявлені особливості соціально-гігієнічних та побутових умов життя офіцерів і прапорщиків вивчаємих військових частин, встановлені закономірності формування стану здоров,я кадрового складу, що проходить службу на контрольованих територіях, в залежності від впливу комплекса факторів оточуючого середовища фізичної, хімічної, біологічної та соціальної природи. Опрацьовані моделі прогнозування, що відображають характер змін у стані здоров’я офіцерів і прапорщиків при зміні вказаних чинників на територіях спостереження та їх взаємодії. Це дало можливість розробити відповідні рекомендації по впровадженню комплексу профілактичних заходів, спрямованих на корекцію поєднаного несприятливого впливу даних чинників на здоров’я військовослужбовців кадрового складу частин ЗСУ, що розташовані на територіях, забруднених радіонуклідами.

1. У дисертації на основі комплексного гігієнічного дослідження навколишнього середовища та захворюваності офіцерів і прапорщиків військових частин Збройних Сил України, дислокованих на територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, вперше дана гігієнічна характеристика забруднення навколишнього середовища досліджуваних військових частин, виявлені особливості соціально-гігієнічних та побутових умов життя офіцерів і прапорщиків, встановлені закономірності формування стану здоров’я кадрового складу, залежно від впливу комплексу факторів фізичної, хімічної, бактеріальної та соціальної природи, обгрунтована програма медичних профілактичних заходів, що сприяє підвищенню боєздатності та боєготовності військових частин.
2. Встановлено, що для значної кількості військових частин, дислокованих на радіоактивно забруднених територіях, сумарний нормований індекс забруднення питної води, атмосферного повітря, грунту, продуктів рослинництва та харчування хімічними, бактеріологічними та радіоактивними чинниками перевищує аналогічні показники на території контрольної групи військових частин. Особливо забрудненою в районах розташування військових частин є питна вода, де кількість досліджених проб на санітарно-хімічні показники не відповідають нормативам у 18-22% випадків, а на бактеріологічні від 16% до 46%. В деяких районах (Олевський, Коростенський, Ємільчинський Житомирської області) від 5% до 17% проб продовольчої сировини та харчових продуктів забруднені радіоактивними речовинами зверх допустимого.
3. Доказано, що поряд з забрудненням довкілля, значна частина військовослужбовців кадрового складу частин, розташованих на забруднених радіонуклідами територіях, має несприятливі соціально-побутові та санітарно-гігієнічні умови життя: 27,6% із них проживає в спільній квартирі, гуртожитку або казармі, 64,8% респондентів проживає в стіснених умовах, коли на одного члена сім,ї приходиться менше 13 м2житлової площі. Взагалі незадоволені своїми житловими умовами 56,5% офіцерів і прапорщиків, якістю харчування 50,7%, медичної допомоги 50,5%, оточуючим середовищем та професійними умовами праці 47,4%.
4. Встановлено, що офіцери і прапорщики ЗСУ хворіють частіше за своїх цивільних ровесників (чоловіків аналогічного віку) на 45%. В основному ця різниця стосується органів дихання (на 57%) та органів травлення (в 9,1 рази).
З плином часу стан здоров’я кадрового складу продовжує погіршуватися. Лише з 1997 по 2001 р.р. загальний рівень первинної захворюваності серед них збільшився на 10%, а при таких хворобах, як хвороби сечостатевої системи на 45%, ендокринної системи на 49%, туберкульоз на 51%, новоутворення на 59%, крові і кровотворної тканини в 2 рази, розлади психіки в 2,4 рази.
5. Доказано, що на стан здоров’я впливає професія військових: офіцери і прапорщики ракетних, механізованих та авіаційних частин хворіють частіше за своїх колег із інших родів військ в середньому в 2.1 рази.
Професійними особливостями є те, що ракетчики дуже часто хворіють на хвороби органів травлення (в 4,3 рази), льотчики на хвороби органів дихання (в 2,1 рази), кадровий склад механізованих частин дерматити та екземи (в 2,4 рази) у порівнянні з середніми показниками.
6. Встановлено, що офіцери і прапорщики ЗСУ, які служать на забруднених радіонуклідами територіях, хворіють частіше за своїх колег із умовно чистих територій на 59%. Але особливо ця різниця виявляється при таких хворобах, як інфекційні і паразитарні хвороби (в 2,2 рази), психічні розлади (в 2,4 рази), системи кровообігу (в 3,5 рази), хвороби ендокринної системи (в 11,2 рази) та органів травлення (в 15,5 рази). У той же час забрудненість оточуючого середовища лише хімічними та біологічними чиниками збільшує загальну захворюваність кадрового складу на 25%, а несприятливі професійні умови на 15-40%.
7. Встановлено, що серед факторів ризику, які формують частоту скарг офіцерів і прапорщиків досліджуваних військових частин про незадовільне здоров’я найбільший негативний вплив має демографічний стан (вік, термін проживання, багатосімейність) - він збільшує частоту скарг респондентів про незадовільне здоров’я порівняно з фактичною частотою на 99%. Далі йдуть: несприятливі умови харчування (частота споживання та вид спожитого продукту, задоволеність умовами харчування, регулярність снідання), що збільшують скарги про незадовільне здоров’я серед респондентів на 89%; несприятливі умови військової служби (задоволеність військовою службою, умови служби, професійні шкідливості), що збільшують частоту цих скарг на 80%; спосіб життя респондентів (додержання здорового режиму життя, заняття фізичною культурою, частота вживання алкоголю, якість надання медичної допомоги, диспансерізація), який збільшує їх скарги про незадовільне здоров’я на 76% та несприятливі побутові умови (забезпеченість житлом, задоволеність житловими умовами), що збільшують частоту скарг про незадовільне здоров’я на 60%.
8. На основі узагальнених гігієнічних характеристик професійних чинників, стану довкілля на територіях дислокації військових частин, що забруднені радіонуклідами, та соціально-гігієнічних умов життя військовослужбовців опрацьовані моделі прогнозування, що відображають характер змін у стані здоров’я офіцерів і прапорщиків при зміні вказаних чинників на територіях спостереження та їх взаємодії. Це дало можливість розробити відповідні рекомендації, спрямовані на корекцію поєднаного несприятливого впливу даних чинників на здоров’я військовослужбовців кадрового складу частин ЗСУ, що розташовані на територіях, забруднених радіонуклідами.