Вовченко Михайло Борисович. Особливості будови надниркових залоз щурів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів (анатомо-експериментальне дослідження)

brief description

Вовченко Михайло Борисович. Особливості будови надниркових залоз щурів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів (анатомо-експериментальне дослідження). : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2003.

Вовченко М.Б. Особливості будови надниркових залоз щурів у ранньому післянатальному періоді життя у нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів (анатомо-експериментальне дослідження). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія.- Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002 р.
Дисертація присвячена вивченню особливостей морфогенезу надниркових залоз новонароджених щурів протягом першого місяця післянатального життя в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів на 18-у добу антенатального періоду.
Встановлено, що після внутрішньоплідної дії антигенів, незалежно від їхньої природи, відбувається прискорення інволюції фетальної кори надниркових залоз і більш швидке формування сітчастої зони. В синтезі і накопиченні вуглеводвміщуючих біополімерів прослідковується послідовна зміна пепсинолабільних та діастазорезистентних сполук. В надниркових залозах новонароджених в усіх зонах виявляються лімфоцити та їх скупчення. Динаміка зниження вмісту лімфоцитів в надниркових залозах щурів корелює зі зменшенням фетальної кори та вмісту у ній зруйнованих адренокортикоцитів.
Для виявлення клітин, що руйнуються у фетальній корі, запропоновано використовувати лектин гороху (PSA), який є маркером для цієї популяції клітин.

1.У роботі вирішена актуальна задача нормальної анатомії встановлені закономірності та кількісні параметри будови надниркових залоз, становлення їх морфофункціональних зон, клітинна динаміка, синтез вуглеводвміщуючих біополімерів та сполук, що містять рецептори до a-D-манози у ранньому післянатальному періоді онтогенезу у нормі та після внутрішньоплідної дії антигенів.
2. Абсолютна маса органу у тварин, які внутрішньоплідно отримували антигени, складає 1,15-1,25 мг, що статистично достовірно вище, ніж у інтактних та контрольних щурів. Протягом першого тижня післянатального періоду життя у експериментальних тварин абсолютна маса надниркових залоз більше, ніж у інтактних щурів, а з 11-ї доби життя різниця нівелюється. У новонароджених щурів після внутрішньоплідного введення антигенів різної природи відносна маса надниркових залоз більша, ніж у інтактних.
3. Після внутрішньоплідного введення антигенів відносна площа фетальної кори надниркових залоз при народженні менше на 10%, ніж у інтактних тварин. Повне заміщення фетальної кори надниркових залоз та формування пучкової і сітчатої зон у експериментальних тварин відбувається на 11-у добу спостереження, що на три доби раніше, ніж у інтактних тварин.
4. В надниркових залозах новонароджених тварин в клубочковій та пучковій зонах кіркової речовини постійно знаходиться від 3 до 5% лімфоцитів, а у фетальній корі - 13-15% лімфоцитів та їх скупчень по ходу кровоносних судин і біля зруйнованих адренокортикоцитів. Вміст лімфоцитів в надниркових залозах новонароджених тварин після внутрішньоплідного введення антигенів в зонах кіркової речовини вище, ніж у інтактних. До 7-ї доби післянатального життя у корі надниркових залоз виявляються поодинокі лімфоцити. Динаміка зниження вмісту лімфоцитів в надниркових залозах щурів корелює зі зменшенням фетальної кори та вмісту у ній зруйнованих адренокортикоцитів.
5. У тварин, які отримали внутрішньоплідно антигени, відносна площа судин клубочкової та пучкової зон кіркової речовини надниркових залоз більше, ніж у інтактних тварин. З 3-ї доби площа, займана судинами, змінюється різнонаправлено і стабілізація площі, яку займають судини у тварин після внутрішньоплідного введення вакцини вірусу паротиту відбувається на 7-у добу життя у тварин, які отримували гамма-глобулін людини до 11-ї доби життя, а у інтактних до 14-ї. У фетальній корі щурів після внутрішньоплідного введення антигенів спостерігається збільшення площі, яку займають судини мікроциркуляторного русла на 3 та 7 добу життя.
6. Вміст глікопротеїдів (сіалопротеідів, діастазолабільних глікопротеїдів) у тканині надниркових залоз новонароджених щурів, які внутрішньоплідно отримували антигени, вище, ніж у інтактних тварин. На двадцять першу добу після народження якісний склад глікопротеідів та їх кількість в надниркових залозах щурів усіх груп стають однаковими.
7. Внутрішньоплідне введення гамма-глобуліну приводить до збільшення кількості мітозів. Протягом усього терміну експерименту спостерігається хвилеподібна зміна синтезу ДНК у ядрах адренокортикоцитів усіх морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз та паралельно з цим збільшення кількості мітозів.
8. Сполуки з кінцевими залишками a-D-манози в надниркових залозах у новонароджених щурів виявляються на мембрані та у цитоплазмі адренокортикоцитів, стінках судин мікроцикуляторного русла і у сполучній тканині у всіх морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз. Найбільш інтенсивно бензидинова мітка спостерігається у новонароджених щурів на цитоплазматичній мембрані та цитоплазмі гігантських клітин та адренокортикоцитів з ознаками руйнування у зоні фетальної кори, які зовсім зникають до чотирнадцятої доби після народження. Внутрішньоплідне введення антигенів викликає на першу добу життя збільшення вмісту PSA+-гігантських клітин до 10-11% та адренокортикоцитів з ознаками руйнування до 33-35%, в порівнянні з інтактними та контрольними тваринами. Темпи зменшення відносної кількості клітин фетальної кори, які мають на собі рецептори до лектину гороху, випереджають показники контролю.