Вовчок Світлана Володимирівна. Теоретико-методичні основи формування та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств

brief description

Вовчок Світлана Володимирівна. Теоретико-методичні основи формування та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Вовчок С.В. Теоретико-методичні основи формування та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.00 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) Київський національний університет технологій та дизайну МОН України, Київ, 2009.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних й методичних положень, прикладних рекомендацій щодо формування та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств.
Визначена сутність інноваційного потенціалу підприємства як системи, складовими якої виступають підсистеми: інноваційні ресурси; інноваційна активність менеджменту; зовнішні комунікаційні інноваційні мережі; інноваційний результат, а також елементи (набір конкретних показників, котрі характеризують кожну підсистему) та резерви.
Проаналізовано існуючі методики формування та оцінки інноваційного потенціалу підприємства, виявлено їх переваги та недоліки. Розроблено методику оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств. Проведено апробацію наданих методичних рекомендацій на підприємствах легкої промисловості.
Обґрунтовано методичний підхід щодо оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу виходячи з його впливу на ринкову вартість підприємства.

Дисертаційна робота дозволяє розв’язати важливу наукову проблему, пов’язану з формуванням інноваційного потенціалу підприємства, визначенням його ролі у формуванні інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств та створенні їх додаткової вартості. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції:
1. Інноваційний розвиток підприємств обумовлюється як державною інноваційною політикою, так й безпосередньо залежить від ефективності використання інноваційних ресурсів, техніки та технологій, а також інноваційно активного менеджменту. У вирішенні цієї проблеми особлива увага приділяється науковому обґрунтуванню методичних рекомендацій щодо формування, використання та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств.
2. Встановлено, що легка промисловість не відноситься до високотех-нологічних галузей, в той же час її продукція повинна постійно оновлюватися під впливом модних тенденцій. У цьому зв’язку з урахуванням особливостей продукції легкої промисловості набуло подальшого розвитку визначення сутності інновацій, які являють собою кінцевий результат інноваційної діяльності, виступають у вигляді нових: функцій продукції, дизайну продукту або його удосконалення, типів товарів, необхідних ринку, нового або удосконаленого технологічного чи організаційного процесу, у новому підході до маркетингу або в новій методиці підвищення кваліфікації працівників, котрі використовуються у практичній діяльності підприємств для досягнення прибутку та соціального ефекту.
3. Принцип системного підходу застосовано автором до розкриття сутності інноваційного потенціалу підприємства та визначення його як системи, складовими якої виступають підсистеми, елементи. Підсистемами інноваційного потенціалу підприємства пропонується обрати такі: інноваційні ресурси; інноваційна активність менеджменту; зовнішні комунікаційні інноваційні мережі; інноваційний результат.
4. Дослідження інноваційного потенціалу підприємств легкої промис-ловості виявило суттєві недоліки в статистичних методах оцінки окремих його показників в силу того, що у вітчизняних наукових джерелах й офіційних статистичних звітах показники, що характеризують інноваційний потенціал та інноваційні результати, розраховуються локально, а їх взаємозв’язок встановлюється лише завдяки аналітичним якісним оцінкам.
5. В роботі надано оцінку методам впливу держави на інноваційну діяльність підприємств при формуванні попиту суб’єктів господарювання на інноваційні продукти, створенні сприятливих умов для споживання інновацій підприємствами у виробничій діяльності та стимулювання пропозицій щодо нововведень для суб’єктів інноваційної діяльності, а також формування ефективних елементів механізму зв’язку продавця й покупця інновацій.
6. Аналіз розглянутих методичних підходів щодо оцінки інноваційного потенціалу дав підставу стверджувати про їх суперечливість й засвідчив необхідність їх подальшого удосконалення з позиції обґрунтування необхідного складу й кількості показників, котрі використовуються для такої оцінки. За результатами часткових показників оцінки доцільно розраховувати інтегральний показник, що забезпечить порівняння отриманих даних.
7. Обґрунтовано методику оцінки інноваційного потенціалу підприємств, що має такі складові: інноваційні ресурси (техніко-технологічні, інформаційні, інтелектуальні, фінансові, маркетингові); інноваційна активність менеджменту (наявність кваліфікованого інноваційного менеджменту, інноваційної культури, організаційної структури для впровадження інновацій); інноваційні мережі (взаємодія підприємства з ринком; з державними та місцевими органами влади; з партнерами по бізнесу; з навчальними закладами та науковими установами); результативність використання інноваційного потенціалу (наявність та рівень новизни інновацій; фактори інноваційності; фінансові показники від впровадження інновацій). Експертним шляхом визначено коефіцієнти вагомості кожної складової інноваційного потенціалу та її елементів; здійснено бальну оцінку цих показників за шкалою оцінки, яка має інтервали від 0 (відсутність значень показника) до 1 (найвище значення). Шляхом множення вагомості на бали визначено оцінку кожної складової та інтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства.
8. Запропонована методика оцінки інноваційного потенціалу підприємств впроваджена у практичну діяльність підприємств текстильної галузі ТОВ «Сумикамволь» та ТОВ «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД». Це дозволило визначити досягнутий рівень інтегральної оцінки інноваційного потенціалу й по окремих його складових, що сприятиме оперативному та стратегічному управлінню інноваційним розвитком підприємства.
9. Запропоновано для підприємств легкої промисловості методичний підхід щодо використання інноваційного потенціалу в якості основного компоненту інноваційної стратегії розвитку підприємства. На підставі стратегічного аналізу запропоновано інноваційні заходи (придбання новітнього обладнання, прогресивних технологій для виготовлення високоякісної продукції, створення міжфункціональної служби, для впровадження інновацій, формування системи лояльності клієнтів) та пропозиції щодо їх інвестування за рахунок вертикальної інтеграції з партнерами по бізнесу, реалізація яких сприятиме зростанню конкурентоспроможності аналізованих підприємств.
10. Зважаючи на відсутність в Україні комплексного підходу до визначення показників ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства, в роботі застосовано методичні рекомендації щодо визначення ринкової вартості промислового підприємства як критерію ефективності використання його інноваційного потенціалу.
11. Рівень ефективності використання інноваційного потенціалу визначався на основі зіставлення значень ринкової вартості підприємств до й після зміни інноваційного потенціалу підприємства. Оцінка впливу зміни інноваційного потенціалу на ринкову вартість підприємств легкої промисло-вості засвідчила ефективність проведених заходів, що підтверджується зрос-танням їх додаткової вартості, у тому числі, у ТОВ «Сумикамволь» на 675,7 тис. грн. та ТОВ «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД» на 1152,5 тис. грн.