Вовк Вікторія Миколаївна. Методика та організація аналізу формування і використання фінансових ресурсів підприємства

brief description

Вовк Вікторія Миколаївна. Методика та організація аналізу формування і використання фінансових ресурсів підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2004. , табл

Вовк В.М. Методика та організація аналізу формування і використання фінансових ресурсів підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2004.
У дисертації досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми формування та використання фінансових ресурсів підприємств. Розглянуто фінансові ресурси як економічну категорію, вдосконалено їх класифікацію. У роботі охарактеризовано інформаційну базу аналізу фінансових ресурсів, відкриту в першу чергу для зовнішніх користувачів та запропоновано шляхи її вдосконалення.
В роботі досліджено діючі методики аналізу фінансового стану підприємств та запропоновано етапи проведення аналізу формування і використання фінансових ресурсів підприємства.
Дисертантом удосконалено аналіз ліквідності балансу та платоспроможності підприємства. Рекомендовано використовувати в якості узагальнюючого фінансового показника рейтинговий показник фінансового стану для двох типів підприємств: підприємств, де враховуються як особливості галузі, так і окремого підприємства та підприємств, в яких галузева специфіка не береться до уваги взагалі.
Основні результати дисертаційної роботи викладені в методиці аналізу формування та використання фінансових ресурсів підприємств та ухвалені до впровадження на досліджуваних підприємствах.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці практичних рекомендацій з удосконалення методики аналізу формування та використання фінансових ресурсів підприємства. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, зводяться до наступного:

У системі управління підприємством аналіз формування і використання фінансових ресурсів один із найсуттєвіших елементів. Користувачі даних бухгалтерського обліку і фінансових звітів, у яких відображаються фінансові ресурси, по-різному використовують методи фінансового аналізу для прийняття управлінських рішень. На багатьох підприємствах фахівці не можуть ґрунтовно провести аналіз фінансового стану підприємства, визначити напрямки розвитку підприємства та уникнути небажаних відхилень нормального ходу господарської діяльності. Крім того, не існує об’єктивно обумовленого переліку параметрів, що підлягають оцінці; відсутній чітко регламентований порядок розрахунку фінансових коефіцієнтів, які дають змогу більш повно проаналізувати діяльність господарюючого суб’єкта; оптимальні або нормативні значення фінансових показників у різних авторів мають різну величину, більше того, надаються різноманітні умовні позначення та назви однакових за змістом фінансових коефіцієнтів. Такої ситуації можна було б уникнути, якби існувала чітка методика аналізу формування та використання фінансових ресурсів підприємств за чинними формами фінансової звітності підприємств.
На думку автора, фінансові ресурси підприємства у контексті проведення економічного аналізу це кошти, за рахунок яких формуються власний і позиковий капітал, що використовується для придбання активів і здійснення звичайної діяльності з метою забезпечення економічної вигоди, а також застосовується у випадку виникнення надзвичайних подій.
У роботі вдосконалено класифікацію фінансових ресурсів підприємства і запропоновано їх групування за такими ознаками: за видами господарської діяльності, за правом власності, за об’єктами інвестування, за кругообігом, за організаційно-правовою формою, за характером використання, за джерелами формування, за характером участі у господарському процесі, за видами сформованих активів, за джерелами покриття активів, за ступенем ліквідності активів та за терміновістю погашення зобов’язань. Вперше розглянуто поділ фінансових ресурсів на операційні, інвестиційні і фінансові; початкові, функціонуючі, нагромаджені; зовнішні і внутрішні; активні й пасивні; а також в фінансові інструменти та реальні інвестиційні об’єкти.
Організація в роботі розглядається як процес, який передбачає застосування комплексу заходів, що дозволятимуть через покращення рівня виконання аналізу на підприємстві підвищувати ефективність виробництва та управління. Вміла організація аналітичного процесу повинна враховувати організацію постановки аналітичних завдань, організацію інформаційного забезпечення аналізу, організацію послідовності розв’язку аналітичних завдань, організацію роботи виконавців аналітичного процесу та організацію впровадження отриманих результатів аналізу.
Аналіз формування та використання фінансових ресурсів підприємства рекомендується проводити за наступними етапами: аналіз формування фінансових ресурсів у розрізі джерел власних і позикових коштів підприємства з подальшою деталізацією кожного з джерел; аналіз використання фінансових ресурсів із розглядом в напрямку необоротних й оборотних активів та витрат майбутніх періодів з аналогічною деталізацією; аналіз ліквідності балансу підприємства; визначення рейтингового показника стану фінансових ресурсів підприємства для проведення аналізу як в часі, так і в просторі.
З метою спрощення проведення аналізу у роботі було вдосконалено методику аналізу формування і використання фінансових ресурсів. Згадана методика повинна включати побудований у чітко визначеному порядку перелік етапів або питань, які підлягають аналізу; набір аналітичних показників та алгоритм їх розрахунку, які відповідають кожному напрямку аналітичної роботи; крім того, користувачі фінансової звітності при потребі можуть визначити ступінь ліквідності балансу підприємства, що дасть змогу перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових ресурсів та розрахувати рейтингову оцінку фінансових ресурсів для з’ясування динамізму розвитку підприємства та його місця серед інших учасників ринку.
Фінансова звітність підприємства є одним з джерел інформаційної бази аналізу формування і використання фінансових ресурсів, де головне місце відводиться Балансу. Оскільки сучасний Баланс не відповідає міжнародним стандартам фінансової звітності, він потребує вдосконалення. У роботі пропонується формувати рекласифікований баланс у відповідності до вимог четвертої директиви Європейського Союзу, який дасть змогу без зайвих обрахунків перейти до аналізу балансу ліквідності. Крім того, аналіз фінансової звітності в умовах інфляції може призвести до хибних напрямків розробки та впровадження управлінських рішень, які можуть мати небажані наслідки. Тому, перш ніж приймати ці рішення, необхідно спочатку нівелювати вплив інфляції на вихідні дані. Автор рекомендує переоцінювати активи, капітал та зобов'язання, виражені в національній грошовій одиниці за курсом конвертованої валюти, яка б мала ознаки твердої валюти.
Аналіз ліквідності балансу рекомендується проводити через абсолютні та відносні показники. Проведення аналізу абсолютних показників дозволяє визначити на скільки кожна група активів забезпечує покриття відповідної групи пасивів, що є важливим для співпраці з кредиторами. Аналіз ліквідності відносних показників автор пропонує проводити через розрахунок коефіцієнту абсолютної ліквідності, коефіцієнту швидкої ліквідності, коефіцієнту поточної ліквідності та узагальнюючого показника ліквідності. Останній параметр у своїй розрахунковій формулі повинен обов’язково містити вагові коефіцієнти у розмірі=0,6;=0,3;=0,1.
Місце в економічному середовищі, ефективність і безризиковість ділових відносин можна визначити шляхом розрахунку рейтингового показника. У роботі, в залежності від потреб користувачів, запропоновано обчислювати його за одним із двох варіантів: для порівняння різнорідних підприємств рейтинговий показник слід розраховувати, використовуючи лише дані Балансу; для односпрямованих обчислення проводитимуться за інформацією з Балансу та із Звіту про фінансові результати. Кожен з варіантів узагальнюючого рейтингового показника містить по п’ять коефіцієнтів. Проведені розрахунки щільності зв’язку між складовими узагальнюючого рейтингового показника вказують на достатньо тісну залежність, що свідичить про високу взаємодію рекомендованих елементів.