Войтків Людмила Степанівна. Управління матеріальними ресурсами у період реструктуризації підприємства

brief description

Войтків Людмила Степанівна. Управління матеріальними ресурсами у період реструктуризації підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2005. : табл

Войтків Л.С. Управління матеріальними ресурсами у період реструктуризації підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2005.
У дисертації досліджено теоретичні та методичні засади управління матеріальними ресурсами підприємства. Розроблено методологічні підходи до побудови системи управління матеріальними ресурсами підприємства, визначено суть і завдання реструктуризації як чинника використання матеріальних ресурсів. Досліджено особливості використання матеріальних ресурсів у період реструктуризації підприємства. Удосконалено механізм управління матеріальними ресурсами та розроблено стратегію організаційно-технологічної реструктуризації. Обґрунтовано механізм цільового підходу до управління матеріальними ресурсами у період реструктуризації підприємства.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретичних та методичних засад управління матеріальними ресурсами у період реструктуризації підприємства, зокрема на підприємствах цементної галузі. Основні результати дослідження дають підстави для таких висновків:
1. Матеріальні ресурси є системою взаємопов’язаних елементів, які забезпечують функцію випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства, а тому управління матеріальними ресурсами слід розглядати як складову управління підприємством, забезпечуючи цілі цього управління та використовуючи залежно від них різні методологічні підходи (системний, цільовий, маркетинговий, функціональний, структурний, що виокремлені у дисертації).
2. На вибір моделі управління матеріальними ресурсами підприємства впливає низка чинників, дослідження яких дозволило виокремити чинник реструктуризації, який є необхідною умовою для забезпечення економічної життєдіяльності підприємства, що адаптується до нових умов. У дисертації обґрунтовано модель «вимушеної» та організаційно-технологічної реструктуризації і відповідних їм моделей управління матеріальними ресурсами.
3. Необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку, зниження собівартості продукції, підвищення прибутковості вимагають ефективного використання матеріальних ресурсів. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємствах цементної галузі засвідчує низьку, порівняно з іншими галузями, ефективність використання матеріальних ресурсів, тенденцію до підвищення матеріаломісткості, сировиномісткості, паливомісткості, енергомісткості продукції. З метою забезпечення позитивних зрушень запропоновано такі шляхи раціонального використання ресурсів: заміна матеріалів, залучення вторинних ресурсів, усунення втрат, підвищення ефективності обладнання, а також використання резервів ресурсозбереження.
4. Для підприємств, які знаходяться в умовах виходу з кризи (як наприклад, підприємства асоціації «Укрцемент»), на даному етапі в системі заходів антикризового управління доцільно використати «вимушену» реструктуризацію, що передбачає низку заходів, спрямованих на контроль ефективного використання ресурсів і стимулювання ресурсозбереження при збереженні технологічної і організаційної цілісності підприємства.
5. Враховуючи завдання перспективного розвитку і цілі стратегічного управління підприємством, а також завдання ефективного використання матеріальних ресурсів, доцільно використати стратегію організаційно-технологічної реструктуризації, модель якої побудована на принципах проектного менеджменту і запропонована у дисертації.
6. В умовах організаційно-технологічної реструктуризації найбільш прийнятним є цільовий та логістичний підходи до управління матеріальними ресурсами. Проведені у дисертації розрахунки, спрямовані на досягнення технологічних цілей та цілей зниження собівартості продукції, підтверджують, що для підприємств цементної галузі найбільш ефективним варіантом організаційно-технологічної реструктуризації є заміна природного газу на тверде вугілля. Це дає можливість зниження витрат на матеріали і забезпечить підвищення ефективності діяльності підприємств у цілому.
7. Доведено, що організаційно-технологічна ціль реструктуризації підприємства, яка пов’язана із впровадженням нового виду паливно-енергетичного ресурсу вугілля, досягне зменшення витрат і є економічно виправданою. Якщо реструктуризація здійснюється професійно, то з’явиться можливість зменшити матеріальні витрати і, відповідно, знизити собівартість виробництва. Таким чином, керівництво отримає інструмент, що дозволить вчасно прийняти рішення і раціонально використовувати матеріальні ресурси. Це сприятиме уникненню неоптимальних рішень та непередбачуваних витрат.
8. З метою вдосконалення регулювання матеріальних потоків, забезпечення високої якості постачання, виробництва та збуту продукції, контролю за процесом переміщення матеріальних ресурсів, в управлінні ними на підприємствах цементної галузі доцільно застосувати метод логістики. Запропонований у дисертації логістичний ланцюг, який охоплює постачання, виробництво, складування, транспортування і збут, може бути використаний не тільки на підприємствах цементної галузі, а й на інших підприємствах промисловості.