Возна Тетяна Іванівна. Діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми

brief description

Возна Тетяна Іванівна. Діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми: дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2003

Возна Т.І.Діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. - Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2003.
Дисертацію присвячено теоретичним і практичним аспектам діяльності і взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій щодо протидії торгівлі людьми. Досліджено сутність, форми, причини поширення цього протиправного явища. Характеризується механізм правового регулювання протидії торгівлі людьми на міжнародному і національному рівнях. Розглянуто способи, форми та функції діяльності правоохоронних органів і неурядових організацій в сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми й надання допомоги потерпілим. Здійснено аналіз ефективності форм і методів взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій. Формулюються пропозиції, спрямовані на вдосконалення діяльності й взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій щодо протидії торгівлі людьми.

У результаті дисертаційного дослідження, проведеного на основі чинного міжнародного та національного законодавства, практики його застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць з проблеми торгівлі людьми, автором сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення нормативно-правового забезпечення та практичної реалізації протидії торгівлі людьми. Основні з них такі:
1. До протиправних діянь, пов’язаних з торгівлею людьми, може бути залучена будь-яка особа, незалежно від статі та віку: чоловіки з метою експлуатації їх праці, діти з метою використання у жебрацтві чи домашньому господарстві, жінки для залучення до секс-індустрії, будь-які особи для вилучення та трансплантації органів тощо.
2. Країни, які потрапили в сферу злочинної діяльності торгівців людьми, умовно можна поділити на три групи: країни постачання, країни транзиту та країни призначення. Протидія торгівлі людьми в кожній групі має свої особливості.
3. Для підвищення ефективності боротьби з торгівлею людьми та надання допомоги потерпілим слід на практиці застосовувати прийняту Комплексну програму протидії торгівлі людьми на 2002 - 2005 рр., яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2002 р.
4. Одним із ефективних заходів запобігання торгівлі людьми є діяльність мережі неурядових організацій (STV, GAATW, Ла Страда, Вінрок Інтернешнл та ін.), спрямована на надання допомоги потерпілим шляхом: відвідування у закритих установах для депортованих та допомога в поверненні на батьківщину; вирішення юридичних, медичних, психологічних проблем та допомога в працевлаштуванні; надання притулку та влаштування у реабілітаційно-кризовий центр; посередництво у веденні справ у суді.
5. Для поліпшення взаємодії між правоохоронними органами і неурядовими організаціями необхідно: проведення спільних семінарів, круглих столів”; більш активно брати участь у спільній підготовці навчальних посібників для співробітників урядових структур і неурядових організацій, які займаються прийомом і тимчасовою опікою жертв торгівлі людьми; спільно проводити навчальні заходи і тренінги (така програма навчання повинна включати інформацію про причини та наслідки торгівлі людьми, про права людини та міжнародні стандарти, про звичаї та практику конкретної країни чи регіону, а також специфічні закони та методи боротьби з торгівлею людьми та організованою злочинністю); більш активно взаємодіяти під час ведення слідства у справах стосовно торгівлі людьми; спільно брати участь у розробці нормативно-правової бази щодо протидії торгівлі людьми.
6. З метою удосконалення діяльності правоохоронних органів необхідно: налагодити механізм забезпечення постійного обміну інформацією між правоохоронними органами та іншими урядовими структурами України, правоохоронними органами інших держав; поліпшити взаємодію органів внутрішніх справ із неурядовими організаціями з метою ефективнішого запобігання та боротьби з торгівлею людьми; проводити тренінги та навчання для представників правоохоронних органів з питань протидії торгівлі людьми та забезпечення захисту потерпілих від цього виду протиправних діянь; організувати вивчення працівниками правоохоронних органів України міжнародних і державних актів щодо протидії торгівлі людьми та засвоєння навичок практичного застосування набутих знань; покращити матеріально-технічне забезпечення відділів, які займаються протидією торгівлі людьми.