ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ КРАЇН - ЧЛЕНІВ ЄС

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

МАРКОВСЬКИЙ ІГОР ОЛЕГОВИЧ

УДК [339.92:330.341.1]:061.1ЄС

ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ КРАЇН - ЧЛЕНІВ ЄС

Спеціальність: 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Писаренко Світлана Марківна
доктор географічних наук,
професор

Львів – 2012

ЗМІСТ
Вступ...………………………………………………………….…………... 4
Розділ 1. Методологічні основи формування інноваційної стратегії національної економіки……………..……….……………………………..
13
1.1. Теоретичні засади інноваційного розвитку національної
економіки.…….….............................................................................
13
1.2. Суть і значення інноваційних стратегій для розвитку
національних економік .....................................................................
27
1.3. Основні концептуальні підходи до формування
інноваційної стратегії національної економіки ………………….
44
1.4. Організаційне забезпечення реалізації спільної
інноваційної стратегії країн - членів ЄС…………..……..………
59
Висновки до розділу 1………........................................................... 70
Розділ 2. Організаційно-економічний механізм реалізації спільної інноваційної стратегії в країнах - членах ЄС..............................................
73
2.1. Особливості формування спільної інноваційної стратегії
країн-членів ЄС……….…………...…………………...…………...
73
2.2. Характеристика сучасного інноваційного розвитку країн -членів ЄС…………….……………………………………………..
89
2.3. Фінансове забезпечення реалізації спільної інноваційної
стратегії в країнах - членах ЄС….............................…………..….
105
2.4. Оцінка взаємозалежності європейської інтеграції та
інноваційного розвитку країн - членів ЄС……………..…….......
127
Висновки до розділу 2……...……………………….……………... 138
Розділ 3. Інноваційний розвиток України із врахуванням досвіду країн
- членів ЄС………………………………………………………….
141
3.1. Проблеми та перспективи реалізації спільної інноваційної
стратегії країн - членів ЄС…………………………….…………..
141
3.2. Сучасний стан інноваційного розвитку України...….…...….. 153
3.3. Основні напрями формування інноваційної стратегії
України із врахуванням досвіду країн - членів ЄС…………….
166
Висновки до розділу 3………..……...…………………………….. 182
Висновки…..………………………………………………………………... 184
Список використаних джерел…………....………………………………... 188
Додатки….………………………………………………………………….. 207

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах глобалізації інноваційний чинник є вирішальним у реструктуризації національних економік, реалізації моделі сталого економічного розвитку, підвищенні конкурентоспроможності та активізації експортної діяльності. Основою для забезпечення лідерства національної економіки на світовому ринку є принцип поєднання інвестицій з інноваціями.
У сучасних умовах інтеграційні процеси змінили економічний порядок у світі, окресливши нові перспективи та можливості для країн – членів інтеграційних об’єднань. Європейський Союз (ЄС), пройшовши всі етапи інтеграції від зони вільної торгівлі до повної економічної інтеграції, став вищою формою регіонального інтеграційного об’єднання. Успішність інтеграційних процесів дозволила об’єднати 27 країн Європи в єдину господарську та науково-технологічну систему, а отже запровадила на наднаціональному рівні спільну політику в різних сферах суспільного життя, в тому числі і в інноваційній сфері.
Спільна інноваційна стратегія країн – членів ЄС визначає загальні підходи до формування та використання інновацій – підвищення рівня розвитку наукових досліджень та інноваційної діяльності на основі запропонованих Європейською Комісією заходів, які здатні принести користь не лише споживачам і підприємствам, а й суспільству та економіці загалом.
Спільна інноваційна стратегія спрямована на розвиток національних економік країн-членів та забезпечення їх конкурентоспроможності, полегшення доступу країн-членів до наукових досліджень та інновацій, створення нових робочих місць, економічне зростання на основі реалізації новаторських ідей. Вступаючи до ЄС, країни не лише отримують нові можливості для інноваційного розвитку національних економік, але й зазнають структурних змін їх національних інноваційних стратегій. Це пов’язано з тим, що більшість країн до вступу в ЄС (2004 р., 2007 р.) застосовувала стратегію перенесення, що передбачала використання досягнень зарубіжного науково-технологічного досвіду, реалізацію його у власній економіці. Країни ЄС-15 використовують досягнення власного науково-технічного потенціалу та вчених інших країн в розробці нововведень і впровадженні їх у виробництво (стратегія нарощування). Таким чином інтеграційні процеси в ЄС змінюють напрям інноваційної стратегії країн-членів – від політики перенесення до політики нарощування, що є однією з основ формування спільної інноваційної стратегії ЄС. Виявлення стану інноваційного розвитку як в окремих країнах-членах, так і в ЄС загалом є тим підгрунтям, яке надає можливість у рамках спільної інноваційної політики ЄС здійснювати керований вплив на їх соціально-економічний розвиток.
Дослідження досвіду, практики формування та реалізації спільної інноваційної стратегії ЄС, особливо його нових країн-членів, є важливим і для України, що обрала курс європейської інтеграції і яка щойно перебуває на стадії пошуку власної ефективної національної інноваційної стратегії.
Теоретичні основи інноваційного розвитку стали предметом дослідження багатьох вчених. Вагомий внесок у розвиток наукових досліджень різнопланової інноваційної діяльності зробили такі українські вчені: О. Барановський, В. Борщевський, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Губський, М. Денисенко, М. Долішній, С. Злупко, Р. Квасницька, Б. Кваснюк, М. Крупка, А. Кузнєцова, О. Кузьмін, О. Лапко, І. Лютий, Т. Медведкін, Н. Мешко, С. Мочерний, С. Онишко, Б. Патон, С. Писаренко, С. Покропивний, В. Семиноженко, М. Туган-Барановський, Л. Федулова, М. Флейчук, І. Школа, М. Чумаченко, А. Чухно, М. Якубовський, Л. Яремко та інші. Із зарубіжних економістів варто згадати роботи Р. Дорнбуша, П. Друкера, Дж. Кейнса, М. Кондратьєва, С. Кузнєца, Г. Манківа, Г. Менша, М. Портера, Дж. Стігліца, С. Фішера, Р. Фостера, У. Шарпа, Р. Шмаленза, Й. Шумпетера та інших.
У сучасних умовах у формуванні інноваційних стратегій національних економік існують ще значні невирішені проблеми. Насамперед вони пов’язані з нерівномірністю економічного розвитку та індивідуальними особливостями національних економік як країн – членів ЄС, так і країн, що визнали своїм зовнішньоекономічним пріоритетом вступ до ЄС. У зв’язку з цим актуальними є дослідження, спрямовані на визначення особливостей взаємозв’язків спільної інноваційної стратегії ЄС з євроінтеграційним процесом, оцінка інноваційної діяльності його країн-членів. Представлене дисертаційне дослідження спрямоване не тільки на розробку питань, які сприяють вирішенню зазначених проблем, а й на конкретизацію їх вирішення в умовах реалізації євроінтеграційного курсу України.
Зв’язок рoбoти з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка «Секторальна інтеграція в економічній системі Європейського Союзу» Д.Р. № 0110U003148 (2010- 2014 рр., науковий керівник – проф. Писаренко С.М.).
Особистий внесок автора полягає у дослідженні методологічних, методичних та прикладних проблем становлення та розвитку спільної інноваційної стратегії країн – членів ЄС, а також у визначенні взаємозалежності між інноваційним розвитком країн-членів та інтеграційними процесами, оцінці сучасного рівня реалізації спільної інноваційної стратегії ЄС.
Мета і завдання дoсліджeння. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення теоретичних, методичних та практичних основ формування та реалізації спільної інноваційної стратегії ЄС у взаємозв’язку з процесом євроінтеграції, визначення організаційно-фінансового механізму забезпечення інноваційного розвитку національних економік країн-членів.
Для досягнення цієї мети у дисертаційному дослідженні поставлено такі основні завдання:
- розкрити сутність та економічний зміст понять «інновація» та «інноваційна стратегія», визначити структуру та закономірності інноваційного розвитку національної економіки;
- узагальнити сутність та значення інноваційної стратегії для розвитку національної економіки;
- обгрунтувати взаємозалежність інноваційного та євроінтеграційного процесів;
- визначити основні концептуальні підходи до формування спільної інноваційної стратегії країн – членів ЄС;
- з’ясувати головні відмінності інноваційного розвитку країн – членів ЄС;
- розкрити роль програмування та кластерного підходу у формуванні та забезпеченні інноваційного розвитку країн – членів ЄС;
- проаналізувати існуючий організаційно-фінансовий механізм забезпечення спільної інноваційної стратегії країн – членів ЄС;
- визначити перспективи реалізації спільної інноваційної стратегії країн –членів ЄС;
- проаналізувати сучасний стан інноваційного розвитку України та виявити головні напрями формування інноваційної стратегії України в умовах реалізації євроінтеграційного курсу;
- розробити рекомендації щодо державного регулювання реалізації інноваційної стратегії в Україні.
Oб’єктoм дoсліджeння є процеси становлення та розвитку спільної інноваційної стратегії країн – членів ЄС.
Прeдмeт дoсліджeння – особливості та механізми формування і реалізації спільної інноваційної стратегії країн – членів ЄС.
Мeтoди дoсліджeння. Методологічною основою дослідження є принцип наукового абстрагування та об’єктивності в аналізі явищ та процесів. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження: системний та узагальнення (при дослідженні сучасного стану інноваційного розвитку країн – членів ЄС); історико-логічний (при дослідженні передумов формування інноваційної стратегії, напрямів та перспектив розвитку інноваційної політики); кількісного та якісного аналізу (при дослідженні структурних залежностей інноваційної діяльності в країнах – членах ЄС, при порівнянні особливостей функціонування інноваційного середовища окремих країн-членів);
структурно-логічний (при формулюванні методичних рекомендацій щодо механізмів максимізації позитивних інноваційних кроків в країнах – членах ЄС та в Україні); абстрактно-логічний, матричний, емпіричний і статистичний методи при побудові таблиць і схем, графічної інтерпретації даних (при узагальненні та візуалізації результатів дослідження), методи моделювання й оцінювання статистичних та логічних закономірностей впливу економічних чинників на інноваційні процеси, методи статистичного та порівняльного аналізу – для ранжування та кластеризації країн – членів ЄС за рівнем їхньої інноваційної привабливості. Використано офіційні матеріали міжнародних організацій (Євростат, ЄБРР, МВФ, Світовий банк, СОТ, ЮНКТАД), інші зарубіжні й українські інформаційні матеріали та літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами дисертаційного дослідження, що характеризують їхню новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:
Вперше:
– доведено, що істотний вплив інноваційної діяльності на продуктивність
національної економіки країн – членів ЄС відбувається після їх приєднання до інтеграційного об’єднання. Результати дослідження доводять вплив вступу до ЄС на зростання економічної продуктивності країн – членів ЄС, покращення показників їх інноваційної діяльності, формування в країнах – членах ЄС сприятливого середовища для наукових досліджень та технологічного розвитку, доступу до інвестицій та інновацій інших країн – членів ЄС, що стає основним чинником структурних змін в інноваційних стратегіях національних економік країн – членів ЄС;
Удосконалено:
– поняття «інноваційна інфраструктура», яке доцільно розуміти як систему
головних і допоміжних державних і приватних структур, їх об’єднань, що забезпечують становлення та розвиток усіх стадій інноваційного процесу шляхом прямого фінансування, корегування, навчання кадрів, контролю діяльності; поняття «технологічний парк», яке розглядається як сукупність економічно взаємопов’язаних організацій, компаній, фірм, створених для узгодження діяльності щодо впровадження й виконання інноваційних та інвестиційних проектів, підвищення науково-технічного потенціалу країни;
– етапи формування інноваційної стратегії, що визначають пріоритетні напрями інноваційної політики держави, основні стратегічні рішення, які необхідно приймати, обираючи ефективну інноваційну стратегію;
– рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму реалізації національної інноваційної стратегії України із врахуванням досвіду країн – членів ЄС на основі формування інноваційної стратегії, яка базується на високотехнологічних укладах.
Отримали подальший розвиток:
– формування блокової структури інноваційної стратегії, яка складається з контролюючого, моніторингового та адекватного реагування на зміну інноваційної ситуації в країнах й відповідного вчасного державного корегування (планування) інноваційної діяльності;
– визначення пріоритетних напрямів спільної інноваційної стратегії ЄС у формуванні та забезпеченні інноваційного розвитку країн-членів, а саме: покращення умов й можливостей фінансування та впровадження досліджень й інновацій, що сприятиме економічному зростанню та створенню нових робочих місць, удосконаленню якості освіти та досліджень, інформаційному забезпеченню поширення інноваційних технологій та знань в ЄС на основі оцінювання результатів програмного та кластерного підходів до підтримки інноваційної діяльності країн – членів ЄС;
– систематизація основних чинників формування інноваційного співробіт-ництва України з країнами – членами ЄС, що дало підстави визначити пріоритетні напрями розвитку інноваційної діяльності України на основі формування відповідної інноваційної стратегії, яка передбачає перехід від моделі національної економіки, побудованої переважно на низькотехнологічних (1-4) до використання високотехнологічних (6-7) укладів, що забезпечить її конкурентоспроможність;
– рекомендації щодо усунення бар’єрів на шляху залучення іноземного капіталу та забезпечення сприятливих умов для впровадження інновацій в Україні, що передбачають: створення ефективної нормативно-правової бази, узгодження повноважень виконавчих органів з питань інновацій з метою уникнення розпорошеності функцій, формування єдиного координованого механізму та відповідних структурних підрозділів; застосування ефективних економічних стимулів для проведення підприємствами технологічної модернізації на основі нових знань, покращення системи оподаткування, застосування податкових стимулів; фінансову підтримку запровадження високотехнологічних інноваційних проектів (як внутрішніх – розвиток власних наукових розробок, так і зовнішніх – використання готових технологічних рішень); підвищення якості формування інноваційних фондів, основне призначення яких – допомога вченим у розробці їх ідей і просування інновацій на ринок; ефективний розвиток кластерних програм та стимулювання розширення об’єктів інноваційної інфраструктури.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для органів державної влади, місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ та їх об’єднань, фінансових установ, які працюють над розробкою та реалізацією інноваційних стратегій.
Теоретичні положення та методичні підходи, викладені у дисертації, використовує Інститут стратегічних оцінок в аналітичних розробках та рекомендаціях, які періодично готуються та вносяться на розгляд органам законодавчої та виконавчої влади для визначення пріоритетних напрямів та механізмів регулювання сучасних інноваційних стратегій, аналізу ситуаційної та перспективної інноваційної привабливості України з метою формування сприятливого інноваційного середовища на шляху інтеграції до ЄС. Комітет з питань європейської інтеграції Верховної Ради України використав у своїй діяльності результати дисертаційного дослідження, що стосуються досвіду країн – членів ЄС щодо формування та реалізації спільної інноваційної стратегії у контексті їх інтеграції в ЄС (довідка про впровадження № 04-18/16-819).
Основні результати досліджень, викладені у кандидатській дисертації, використовує Управління міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації для визначення пріоритетних напрямів та механізмів регулювання інноваційної діяльності України, аналізу особливостей інноваційного розвитку із врахуванням досвіду країн – членів ЄС (акт впровадження №743).
Результати дисертаційного дослідження також використовує у навчальному процесі Львівський національний університет ім. І. Франка у викладанні економічних дисциплін «Світова економіка», «Міжнародний менеджмент» та «Державне регулювання зовнішньо-економічної діяльності» на кафедрі міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин.
Oсoбистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, наведені в дисертації та публікаціях, автор здобув особисто.
Апробація результатів дисертації. Oснoвні ідеї та положення дисерта¬ції доповідались і здобули позитивну оцінку на міжнародних та національ¬них конференціях, мeтoдoлoгічних семінарах, зoкрeма, ІІІ науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Проблеми розбудови митної системи в інтересах економічної безпеки України» (м. Тернопіль, 26-28 листопада 2009 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Актуальні проблеми теорії та практики міжнародної економіки за умов глобальної трансформації» (м. Київ, 28-29 жовтня 2010 р.), І міжнародному науковому конгресі «Економіка-Освіта-Культура» (м. Кєльце, Польща, 7-8 грудня 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Економіка, фінанси та бізнес: проблеми та перспективи розвитку» (м. Одеса, 17-18 грудня 2010 р.), ІІI міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку» (м. Сімферополь, 24 грудня 2010 р.), міжнародній науковій конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І.Франка (м. Львів, 8-9 лютого 2011 р.).
Публікації. За тeмoю дисертації oпублікoванo 10 одноосібних наукових праць загальним обсягом 5,34 авт. арк., з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 4 тези доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи (11 підрозділів), висновки, додатки та список вико¬ристаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 187 сторінках, він містить 17 таблиць, 29 рисунків та 6 додатків. Список використаних джерел налічує 172 позиції на 19 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано науково-практичні рекомендації щодо інтеграції України до світового ринку інновацій із врахуванням досвіду країн – членів ЄС в контексті формування інноваційного середовища та інтеграційних пріоритетів країн - членів, реалізації спільної інноваційної стратегії ЄС та її взаємозв’язок з євроінтеграційними процесами.
За підсумками проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Вивчення еволюції поглядів на поняття «інноваційна стратегія» дало підстави прийти до висновку, що характер розвитку підходів до стратегічного управління інноваціями був пов'язаний із зростанням вимог зовнішнього середовища, а також змінилися принципи формування стратегічної поведінки суб’єктів господарювання. Автором обґрунтовано етапи формування інноваційної стратегії національної економіки, що визначаються стратегічним напрямом інноваційної діяльності, основним засадам та цілям інноваційної політики країни. Теоретично доведено, що реалізація інноваційної стратегії не повинна залежати ні від політичних, ні від будь-яких інших коливань, водночас на практиці така залежність достатньо реальна, оскільки у сучасних умовах інноваційно-орієнтована економіка стає визначальною складовою стійкого розвитку країни, вирішальним фактором економічної безпеки, конкуренто-спроможності, фінансової незалежності і соціального прогресу.
2. Кожна країна – член ЄС має право визначати власну політику з питань інновацій і відповідно формувати національну інноваційну стратегію. Проте в ЄС існують законодавчі акти, які є основою спільної інноваційної політики країн-членів та встановлення певних зобов’язань перед співтовариством. Відмінності між країнами з питань інституційного та інформаційного забезпечення, різноманіття підходів до регулювання та реалізації спільної інноваційної стратегії можна пояснити тим, що у більшості країн – членів ЄС (ЄС-15) законодавство з питань інноваційної діяльності було розроблене, головним чином, на основі існуючих національних правових актів. Однак у країнах, які приєдналися до ЄС у 2004 та 2007 рр., комплексні підходи були розроблені здебільшого у формі законів у сфері наукових досліджень, розробок та інновацій (наприклад, Чеська Республіка, Словаччина, Болгарія), що було зумовлено необхідністю реформування існуючого законодавства в цих країнах з метою приєднання до ЄС. Отож, спільна інноваційна політика ЄС потребує постійного корегування відповідно до безперервного процесу розширення ЄС.
3. Інтеграція країн до ЄС впливає на зміну їх інноваційної стратегії, оскільки країни повинні адаптувати національну інноваційну стратегію відповідно до основ спільної інноваційної стратегії ЄС. Більшість країн до вступу в ЄС (2004 р., 2007 р.) застосовували стратегію перенесення, що передбачала використання зарубіжних науково-технологічних досягнень і реалізацію її у власній економіці. В той час країни ЄС-15 використовують стратегію нарощування, яка, окрім розвитку власного науково-технічного потенціалу, залучає досягнення вчених з інших країн для розробки нововведень і впровадження їх у виробництво. Крім того, країни ЄС-15 ухвалили національні стратегії і інноваційні програми, які у багатьох випадках вже містять у собі багато елементів, які цілком відповідають цілям спільної інноваційної стратегії ЄС. Отож, щоб у сучасних умовах досягнути високого рівня конкурентоспроможності національної економіки, країнам – членам ЄС необхідно привести національну інноваційну стратегію у відповідність до спільної інноваційної стратегії ЄС, яка спрямована на реалізацію пріоритетних напрямів інноваційного розвитку країн – членів ЄС.
4. Кластерний та програмний підхід до реалізації спільної інноваційної стратегії країн – членів ЄС є потужним «локомотивом» економічного розвитку і стимулом впровадження інновацій в ЄС. ЄС активно використовує інструмен-
ти та механізми підтримки кластерів та інноваційних програм з метою сприяння структурним змінам, створення сприятливого бізнес-середовища для великих компаній, малих і середніх підприємств, забезпечення нових робочих місць в країнах-членах, а також сталого економічного розвитку, солідарності, безпеки та збільшення ролі ЄС у світі. Доведено, що інноваційні програми та кластерна модель соціально-економічного розвитку країн – членів ЄС можуть стати одним із засобів інноваційного розвитку України в умовах реалізації спільних інноваційних проектів, формування інноваційних кластерів та участі у інноваційних програмах.
5. Інтеграція 27 країн – членів ЄС свідчить про стійке зростання їх інноваційного індексу. Серед країн – членів ЄС лідерські позиції за показниками інноваційного розвитку займають Швеція, Фінляндія, Данія, Німеччина та Великобританія, тоді як країни, що вступили до ЄС у 2004 р. (Польща, Литва, Латвія, Словаччина, Кіпр тощо) та у 2007 р. (Болгарія, Румунія), поступово розвивають інноваційне середовище, яке стимулює їх інноваційну діяльність. Сучасний стан інноваційного розвитку країн – членів ЄС в умовах інтеграції підтверджує, що основним завданням на майбутнє є побудова єдиного інноваційного простору шляхом інтенсифікації горизонтальної та вертикальної координації інноваційної політики країн – членів ЄС, а також створення умов для розвитку інноваційної економіки, формування єдиного європейського ринку знань та інновацій з метою підвищення конкурентоспроможності.
6. На підставі побудованої багатофакторної економетричної моделі, яка співвідносить сукупну продуктивність економічних факторів країн – членів ЄС до показників, що визначають рівень інноваційного розвитку національної економіки, виявлено статистичні залежності євроінтеграційних процесів та спільної інноваційної стратегії ЄС. Економічна інтеграція може сприяти як покращенню інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури країн – членів ЄС, так і поглибленню спеціалізації в інноваційних секторах найбільш розвинених країн – членів ЄС.
7. Інноваційна політика кожної з країн – членів ЄС має відповідати спільній стратегії інноваційного розвитку всього об’єднання, що передбачає забезпечення економічного зростання національних економік усіх країн-членів. Інструменти спільної інноваційної політики ЄС є запорукою ефективного забезпечення інноваційного розвитку, особливо для нових країн-членів, які раніше не мали відповідних структур реалізації політики у сфері науково-дослідницької та інноваційної діяльності. Зміцнення інноваційного потенціалу відстаючих країн-членів може стати для ЄС важливим чинником підвищення конкурентоспроможності у глобальній економіці.
8. Перспективи інноваційного розвитку України значною мірою залежать від результатів реалізації її співпраці із країнами – членами ЄС з урахуванням особливостей європейського досвіду. Україна, ставши активним учасником інноваційного процесу поряд із країнами – членами ЄС, може ствердитись як країна - експортер високотехнологічного обладнання та сучасних технологій.
9. В Україні пріоритетне місце в національній інноваційній політиці займають стратегії «Україна – 2015» та «Стратегія інноваційного розвитку». Але все ж переважають інноваційні стратегії перенесення та запозичення, що перешкоджають формуванню власного науково-технологічного потенціалу.
10. На думку автора, забезпечення інноваційного розвитку України можливе за умов розробки і використання організаційно-економічного менеджменту, який передбачав би селективну підтримку нових галузей, які повинні стати експортноорієнтованими та конкурентоспроможними; ефективну систему заохочення інтелектуальної діяльності наукових кадрів та розвитку науково-дослідних установ та організацій. Саме тому для України надзвичайно важливою є реалізація державних програм інноваційного розвитку (загальнонаціональних та регіональних), участь в інноваційних програмах ЄС, а також створення об’єктів інноваційної інфраструктури. Для одержання можливості швидкого реагування на деструктивні явища необхідно забезпечити функціонування адаптованого до ЄС інноваційного моніторингу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрощук Г.О. Інноваційна політика Європейського Союзу / Г.О.Андрощук , Р.Є. Еннан // Наука та інновації. – 2009. – Т. 5. – № 5. – С. 85–97.
2. Антонюк Л. Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації : Монографія / Л. Л. Антонюк , А. М. Поручник, В. С. Савчук. – К. : КНЕУ, 2003. – 394 с.
3. Бажал Ю.М. Інноваційна теорія економічного розвитку : М. Туган-Барановський, Й. Шумперер і проблеми перехідної економіки України [Електронний ресурс] / Ю.М. Бажал. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Econ/2000_18/01_bazhal_ym.pdf.
4. Бакушевич І. Досвід та перспективи впровадження інноваційних кластерів в розвиток економіки знань транскордонних регіонів України та Польщі / І. Бакушевич // Відділ транскордонного співробітництва. Інститут регіональних досліджень Національної Академії Наук України. – Львів. – C. 255–256.
5. Балабан О.Р. Державне регулювання інноваційної діяльності [Електронний ресурс] / О.Р. Балабан. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/ portal/chem_biol/ nvnltu/15_3/244_Balaban_15_3.pdf.
6. Білозубенко В.С. Зміст і механізми реалізації інноваційної політики Європейського Союзу/ В.С.Білозубенко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 4, T. 4. – С.162–166.
7. Богацька Н. Аналіз інноваційної стратегії розвитку підприємств [Електронний ресурс] / Н. Богацька, О. Дембіцька. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/73899. doc.htm.
8. Бойко Л.І. Кластери як одна із ефективних форм співробітництва // Л.І.Бойко, С.В. Кудря // Економічний простір. – 2009. – №22/1. – С.327–331.
9. Большой толковый психологический словарь: пер. с англ. Т.1. А–О; / Ребер Артур. – М. : ООО «Изд-во АСТ»; «Изд-во «Вече», 2003. – 592 с.
10. Варяниченко О.В. Формування інноваційних кластерів в Україні як інструмент розвитку та конкурентоздатності/ О.В. Варяниченко // Науковий вісник НГУ. – 2011. – № 3. – С.118–121.
11. Вата З. Роль спільних операційних програм у розвитку виробничої інфраструктури нових країн Європейського Союзу / З.Вата // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − №20 (10). − C.143–149.
12. Геєць В. М. Нестабільність та економічне зростання / В. М. Геєць. – К. : Ін-т економ. прогнозув., 2000. – 344 с.
13. Геник О. Особливості інноваційної стратегії організації вітчизняних підприємств/ О.Геник // Формування ринкової економіки в Україні. - Вип. 19. – 2009. – С. 165–169.
14. Глазьев С.Ю. Возможности и ограничения технико-экономического развития Росии в условиях структурных изменений в мировой экономике [Електронний ресурс] / С.Ю Глазьев. – Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/glaziev.htm.
15. Гороховатська М. Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)/ М. Гороховатська, Д. Левіна, Т. Патрах, П. Смертенко, Л. Чернишев // Вісник НАН України. – 2006. –№ 11. – C.7–18.
16. Гріфін Р. Основи менеджменту : підручник / Р. Гріффін, В. Цура ; наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів : Бак, 2001. – 624 с.
17. Гриньова В.М. Коригування основних напрямків інноваційної політики України на основі концепції фінансового забезпечення розвитку економіки / В.М. Гриньова, О.М. Колодізєв // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. − 2010. − № 1 (3). – Том 1. – C. 66–75.
18. Дрзенік Хану М. Оцінювання конкурентоспроможності країн і регіонів: індекс глобальної конкурентоспроможності [Електронний ресурс] / Маргарета Дрзенік Хану, Т’єррі Гейгер. – Режим доступу: http://www.competitiveukraine.org/upload/reports/4_ukr.pdf.
19. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы : пер. с англ. / П.Ф. Друкер. – М., 1992. – 351 c.
20. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в XXI веке : пер. с англ. / П.Ф.Друкер.− М. : Изд. дом «Вильямс», 2007. – 272 с.
21. Економіка й організація інноваційної діяльності : підручник / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречак та ін. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 960 с.
22. Електронна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/.
23. Єгоров Є.С. Програми інноваційного розвитку зарубіжних країн: досвід та досягнення / Є.С. Єгоров // Актуальні проблеми інноваційного розвитку. – 2012. – №2. – С.77–83.
24. Экономическая восприимчивость производства к научно-техническим инновациям / отв. ред. Ю. Н. Бажал. – К. : Наук. думка, 1991. – 295 с.
25. Жаворонкова Г.В. Інноваційна складова інтеграції високотехнологічних підприємств України у світову промисловість [Електронний ресурс] / Г.В. Жаворонкова, М.Б. Янчук, Н.В. Дегтяр. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/ inek/2012_1/3.pdf.
26. Жаліло Я. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави [Електронний ресурс] / Я. Жаліло. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/Zhalilo_mon/3.pdf.
27. Забелин И.М. Очерки истории географической мысли в СССР, 1917-1945 гг. / И.М. Забелин. – М. : Наука, 1989. – 256 с.
28. Завгородня Е.А. Теорія інновацій: проблеми розвитку і •категоріальної визначеності /Е.А. Завгородняя // Економічна теорія. – 2006. – № 4. – С.30–39.
29. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002. – №36. – С. 266.
30. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Голос України. – 2002. – 9 серп. – С. 10.
31. Законодавче регулювання інноваційної діяльності в Європейському Союзі та державах-членах ЄС / за ред. Г.Авігдора, Ю. Капіци. – К. : Фенікс, 2011. – 704 с.
32. Зеленський С.В. Інноваційна модель розвитку економіки України: теорії, проблеми, перспективи [Електронний ресурс] / С.В. Зеленський. – Режим доступу: http://www.dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789 /3184/1/Zelenskuj.pdf.
33. Інноваційний менеджмент [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/4/498.html.
34. Інноваційна політика та законодавство в Європейському Союзі та Україні: формування, досвід, напрями наближення [Електронний ресурс] / Матеріали міжнародного симпозіуму з наукознавства та науково-технологічного прогнозування (Київ, 2–3 червня 2011 р. – Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины, 2011. – 384 c. – Режим доступу: http://naukainform.kpi.ua/Lists/Istor_nauka_naukoznavstvo/Attachments/22/19-009%20Block.pdf.
35. Инновационная экономика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/.
36. Инновационный дайджест. Национальный информационно-аналитический центр по мониторингу инновационной инфраструктуры научно-технической деятельности и региональных инновационных систем (НИАЦ МИИРИС), 18 — 24 декабря 2006 г. –12 c.
37. Инновационный менеджмент : учебн. пособие / ред. группа Л.П. Гончаренко, Е.А. Олейникова, В.В.Березин. – М. : КНОРУС, 2005. – 544 с.
38. Инновационный менеджмент : учебник / под ред. С.Д. Ильенковой. – М. : Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. – 327 c.
39. Инновационный процесс в странах развитого капитализма / под ред. И.Е. Рудаковой. — М. : Изд-во МГУ, 1991. – 144 c.
40. Инновационная стратегия и инновационная політика [Електронний ресурс] / Инвестиции в инновации. – Режим доступу: http://ansheles.ru/innovacionnaja_strategija_i_innovacionnaja_politika_.html
41. Исмаилов Т.А. Инновацонная экономика – стратегическое направление развития России в XXI веке / Т.А. Исмаилов , Р.С. Гамидов. – Житомир : «Інновации», 2003. – № 1.
42. Канафоцька Г. Стан, перспективи розвитку інноваційних процесів в Україні та можливості їх впливу на формування ВВП [Електронний ресурс] / Г. Канафоцька. – Режим доступу: http://www.vlasnasprava.info/ ua/information.html?_m=publications&_t=rec&id=9361.
43. Карюк В.І. Методика вибору стратегічних альтернатив у процесі формування інноваційної стратегії підприємства [Електронний ресурс] / В.І. Карюк. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum /tppe /2012 _27_1/Zb27_1_49.pdf.
44. Кірдіна О.Г. Обмеження та орієнтири техніко-технологічного розвитку України в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / О.Г. Кірдіна. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Mimi/ 2011_4_ 1/4 _3.pdf.
45. Кіро О.С. Багатовимірний підхід до регіональної кластерної політики в Європі [Електронний ресурс] / О.С. Кіро, М.І. Барановська. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov. ua/portal/ soc_ gum/prvs/2007_2/0697.pdf.
46. Кластери та інноваційний розвиток України [Електронний ресурс] / Український Фонд підтримки підприємництва. – Режим доступу: http://ufpp.gov.ua/ckfinder/userfiles/files/lib_bissnes/klasterS.pdf.
47. Ковч В. Інноваційні економічні цикли / В. Ковч // Галицький економічний вісник. – 2011. – №2 (31). – С.51–55.
48. Комітет з питань науки та освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article ?art _id =47920.
49. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / Н.В. Краснокутська. – К. : КНЕУ, 2003. – 504 с.
50. Кривенко Л.В. Формування інноваційної моделі розвитку України – запорука економічного зростання [Електронний ресурс] / Л.В. Кривенко, В.М. Милашенко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/2011_2/31_01_04.pdf.
51. Кривенко К.Т. Політична економія: навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. – К. : КНЕУ, 2001. – 508 с.
52. Кубіній Н.Ю. Інновація як конкурентна перевага / Н.Ю. Кубіній, Л.М. Ціцак, І.І. Рега // Матеріали міжнародного симпозіуму «Інноваційна політика та законодавство в Європейському Союзі та Україні: формування, досвід, напрями наближення» (XXIV Київський міжнародний симпозіум з наукознавства та науково-технологічного прогнозування (Київ, 2–3 червня 2011 р.) / Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН України, 2011. – C.182–184.
53. Кучерява З. Правове забезпечення інноваційного розвитку в Україні [Електронний ресурс] / З.Кучерява. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/13958.
54. Ламбен Ж-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. пер. с французького / Ламбен Жан-Жак. – СПб. : Наука, 1996. – 589 с.
55. Лепский М.А. Феномен соціально-технологічного укладу [Електронний ресурс] /М.А. Лепский.– Режим доступу: http://lepskiy-m a.at.ua/publ/ lepskij_m_a_fenomen_socialno_tekhnologichnogo _ukladu_kulturologich nij_visnik_naukovo_teoretichnij_shhorichnik_nizhnoji_naddniprjanshhini_zapor/1-1-0-3/.
56. Лойко Д.М. Формування адаптивного механізму реалізації інноваційної стратегії підприємництва легкої промисловості [Електронний ресурс] / Д.М. Лойко.– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Vchnu_ekon/2010_3_2/033-037.pdf.
57. Луньова В.А. Формування стратегії інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / В.А. Луньова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ znptdau/2012_2_2/18-2-27.pdf.
58. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. посіб. / Т.В. Майорова. – К.: ЦУЛ, 2003. – 376 с.
59. Макогон Ю.В. Інноваційний розвиток країни як засіб забезпечення зростання глобальної економічної системи // Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності : – зб. наук. пр. – Маріуполь : ПДТУ, 2009. – С.206-210
60. Марковський І. Кластеризація інноваційної активності країн – членів ЄС / І. Марковський // Економічний часопис – ХХІ. – 2011. – № 11/12. – С.16–19.
61. Марковський І. Особливості сучасного інноваційного розвитку країн-членів ЄС / І. Марковський // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 7. – С.23–25.
62. Марковський І. Організаційно-економічний механізм забезпечення інноваційного розвитку країн-членів ЄС / І. Марковський // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 1. – С.28–33.
63. Марковський І. Теоретичні основи формування інтеграційної стратегії інноваційного розвитку / І. Марковський // Схід. – 2011. – № 6 (113). – С.41-45.
64. Марковський І. Флуктуаційні явища в реалізації стратегії інноваційного розвитку / І. Марковський // Актуальні проблеми теорії та практики міжнародної економіки за умов глобальних трансформацій : зб. наук. пр. – К. : Видавн.-полігр. центр «Київський університет», 2010. – С.148–156.
65. Марковський І. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку в країнах-членах ЄС/І. Марковський// Економіка та держава. – 2011. – № 7. – С.80-82.
66. Медведкін Т.С. Інноваційна компонента конкурентоспроможності національної економіки / Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ : сб. науч. тр. – Албена ; Донецк : ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2012. – С. 205–208.
67. Мельник Л. Досвід Європейського Союзу у формуванні інноваційної стратегії сталого розвитку [Електронний ресурс] / Л. Мельник, І. Дегтярьова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Mimi/2012_1/4_1.pdf.
68. Мешко Н.П. Впровадження високих технологій як складова стратегії інноваційного розвитку [Електронний ресурс] / Н.В. Мешко. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=9089
69. Мешко Н.П. Стратегії високотехнологічного розвитку в умовах глобалізації: національний та корпоративний аспекти: монографія / [Н.П. Мешко, О. М. Сазонець, О. А. Джусов]; під редакцією д–ра екон. наук, професора Н.П. Мешко. – Донецьк: Юго–Восток, 2012. – 472 с.
70. Мешко Н. П. Комерціалізація результатів науково-технічної діяльності у сфері міжнародного науково-технічного обміну / Н.П. Мешко, П.В. Робота // Економічний простір. – 2008. – № 12/1. – С. 40–46.
71. Мошенець Р.О. Напрямки фінансування інноваційного розвитку вітчизняної економіки / Р.О. Мошенець // Україна – ЄС – Європа: нові виклики та модернізація відносин. Збірник матеріалів VІI міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів УАЗТ. – К. : УАЗТ, – 2007. – С.20–22.
72. Наука на пороге рынка : Материалы междунар. конф. / под ред. С. Ю. Глазьева. – М.: Экономика, 1992. – 236 c.
73. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : стат. зб. / підгот. І.В. Калачова та ін. – К. : ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстатy України», 2011. – 282 с.
74. Немеш Г.О. Інноваційна складова забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підпримств [Елекстронний ресурс] / Г.О. Немеш. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_1/Nemesh_110.htm.
75. Новиков В.С. Инновации в туризме [Елекстронний ресурс] / В.С.Новиков. – Режим доступу: http://tourlib.net/books tourism/novikov41. htm.
76. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт/ Фонд экономической книги. – М. : Начала, 1997. – 190 с.
77. Озерчук О.В. Роль державної фінансової політики у стимулюванні розвитку інновацій в Україні : зб. наук. пр. / О.В. Озерчук.– 2007. – №8. – С. 99–104.
78. Онікієнко В.В Інноваційна політика країн Євросоюзу та СНД: проблеми і практика реалізації [Елекстронний ресурс] / В.В. Онікієнко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2006_3/ 170-183.pdf.
79. Онишко О.С. Економічна сутність інноваційної діяльності торговельних підприємств / О.С. Онишко // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2007. – Вип. 17.5. – С.167–171.
80. Офіційний сайт Європейської Комісії [Елекстронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu.
81. Пенькова О.Г. Проблеми реалізації інноваційної стратегії розвитку України / О.Г. Пенькова // Формування ринкових відносин в Україні. – № 9. – 2007. – С. 96 –99.
82. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом / А.А. Пересада. – К. : Лібра, 2002. – 472 с.
83. Пересуньмо Є.С. Місце й роль інноваційної діяльності в системі економіки / Є.С. Пересуньмо // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 6. – С.84–89.
84. Петришак Н.Р. Новітні технологічні уклади:тенденції розвитку глобальної та вітчизняної економік у контексті переходу до економіки знань [Електронний ресурс] / Н.Р.Петришак. – Режим доступу: http://www.sibs.uabs.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=70&Itemid=96.
85. Пилипенко А.А. Менеджмент : підручник [Електронний ресурс] / А.А. Пилипенко, С.М. Пилипенко, І.П. Отенко. – Х. : ВД «Інжек», 2005. – 456 с. – Режим доступу: http://uchebnik-besplatno.com/uchebnik-menedjment/162-innovatsiyna-strategiya.html.
86. Поручник А.М. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні : монография / А.М. Поручник, Л.Л. Антонюк. – К. : КНЕУ, 2000. – 172 с.
87. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики) / А.И. Пригожин. – М. : Политиздат, 1989. – 271 с.
88. Проект ЄС «Вдосконалення стратегій. Політики і регулювання інновацій в Україні» [Елекстронний ресурс] / Матеріали міжнародного симпозіуму «Інноваційна політика та законодавство в Європейському Союзі та Україні: формування, досвід, напрями наближення» (Київ, 2–3 червня 2011 р.) – Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН України, 2011. – 383 с. – Режим доступу: http://naukainform.kpi.ua/Lists/Istor_nauka_naukoznavstvo/ Attachments/22/19-009 %20Block.pdf
89. Развитие промышленно-инновационных кластеров в Европе: эволюция и современная дискуссия / С.И. Рекорд. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2010. – 109 с.
90. 7 Рамкова програма Європейського Союзу / Національний університет «Львівська політехніка» (науково-дослідна частина), Галузева лабораторія міжнародного науково-технічного співробітництва. Бюлетень. – Львів. – 2007. – Ч. 8 – 34 с.
91. Рудыка О.В. Интегральная оценка уровня развития инновационного потенциала предприятия / О.В. Рудыка. // Бизнес Информ. – 2006. – №3. – С. 27–34.
92. Семиноженко В. Глобалізація і стратегія гуманітарної економіки / В.Семиноженко // Вісник НАН України. – 2001. – №4. – С. 8–12.
93. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит ; вступ. стат. и коммент. В.С. Афанасьева. – М. : Соцэгиз, 1962. – 684 с.
94. Словник іншомовних слів / за ред. О.С. Мельничука. – К. : УРЕ АН УРСР, 1974. – 1-е вид. – 776 с.
95. Статистичний щорічник України за 1999 рік: стат. зб. / Державний комітет статистики України. – К. : Консультант, 2000. – 591 с.
96. Статистичний щорічник України за 2003 рік: стат. зб. / Державний комітет статистики України. – К. : Консультант, 2004. – 593 с.
97. Статистичний щорічник України за 2005 рік: стат. зб. / Державний комітет статистики України. – К. : Консультант. – 2006. – 570 с.
98. Статистичний щорічник України за 2007 рік: стат. зб. / Державний комітет статистики України. – К. : Консультант, 2008. – 572 с.
99. Статистичний щорічник України за 2010 рік: стат. зб. / Державний комітет статистики України. – К. : Консультант, 2011. – 560 с.
100. Стеченко М.Д. Інноваційні форми регіонального розвитку / М.Д. Стеченко. – К. : Вища школа, 2002. – 252 с.
101. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів /за заг. ред. проф. В.І. Полохала // Матеріали Парламентських слухань у Верховній Раді України 17 червня 2009 р. – К. : Парламентське вид-во, 2009. – 16 с.
102. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів [Електронний ресурс] / Комітет з питань науки та освіти. – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/ uk/publish/article?art_id=47920.
103. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б. Твисс. – М. : Экономика, 1989. – 271 c.
104. Технопарки как инструментинтенсификации развития производства [Електронний ресурс] / Информационная записка. – Рейтинговое агентство «ЭКСПЕРТ*РА»). – Режим доступу: http://www.raexpert.ru/ researches/technopark/Technopark.pdf
105. Толкованов В.В. Кластери в системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування: довідник / В.В. Толкованов, М.В. Канавець, Р.Ю. Савонюк, В.М. Сидоров // під ред. В.В. Толкованова. – Київ; Сімферополь, 2012. – 248 с.
106. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа : пер. с англ. / А.А. Томпсон, Дж. Стрикленд. − М. : Изд. дом «Вильямс», 2006. – 928 с.
107. Трофимова В. Проблеми та перспективи забезпечення фінансової сталості ЄС в контексті конвергентного типу розвитку [Електронний ресурс] / В.Трофимова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Ekpr/2010_35/Zm/7PDF.pdf.
108. Троян К. Місце та роль конкурентних стратегій у загальній стратегії підприємництва [Електронний ресурс] / К.Троян. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uproz/2012_4/u1204tro.pdf.
109. Україна-2015: національна стратегія розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uf.org.ua/additional/7984602_Ukraine-2015 big.pdf.
110. Українська Асоціація Бізнес Інкубаторів та Інноваційних Центрів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investing.org.ua/ partner2_ukr.
111. Участь України в агенціях і програмах Європейського Союзу: перспективи та можливості/ Міжнародний центр перспективних досліджень, Кіпр. – 2008. – 335 c.
112. Федулова Л.І. Інноваційна економіка / Л.І.Федулова. – К. : Либідь, 2006. – 478 с.
113. Федулова Л. І. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / Л.І.Федулова. – К. : Основа, 2005. – 552 с.
114. Філософський енциклопедичний словник. 2-ге видання. / Під ред. Аверинцева С.С., Араб-Огли Э.А., Ильичева Л.Ф. – М.: Наука, 2002. – 826 с.
115. Фонотов А. От мобилизационного к инновационному типу развития / А.Фонотов // Вопросы экономики. – М., 1993. – №11. – С.80–89.
116. Форостина Т.І. Кластеризація – як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів [Електронний ресурс] / Т.І. Форостина. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream /ntb/4829/1/220.pdf.
117. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают : пер. с англ. / Р Постер ; общ. ред. В.И. Данилова-Данильяна. – М. : Прогресс, 1987. – 272 с.
118. Фукс Є.А. Стратегії інноваційного розвитку: вибір України [Електронний ресурс] / Є.А. Фукс. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/12_EN_2008/Economics/31438.doc.htm.
119. Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів : Монографія [Електронний ресурс] / П.С. Харів. – Тернопіль : «Економічна думка», 2003. – 326 с. – Режим доступу : http://library.tneu.edu.ua/files/EVD/mon_invest_hariv.pdf.
120. Хміль Н.В. Взаємозалежність технологічних укладів та хвиль «Зеленої революції» як факторів сталого розвитку сільського господарства [Електронний ресурс] / Н. В. Хміль. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/chem_biol /nvlnau/Ekon/2010_15/hmel.pdf.
121. Чамара І. Особливості сучасного етапу інтелектуалізації економіки під впливом НТП [Електронний ресурс] / І.Чамара. – Режим доступу : http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=10930.
122. Череп А.В. Розвиток інноваційної діяльності в Україні в сучасних умовах [Електронний ресурс] / А.В. Череп, С.І. Васильєва. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid = 134.
123. Шнирков О.І. Європейський Союз у глобальному інноваційному просторі / О.І. Шнирков. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. – 143 с.
124. Шостак Л. В. Інноваційні моделі розвитку країн світу / Л. В. Шостак // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – 2010. – № 684. – С. 328–332.
125. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала и цикла конъюнктуры) : пер. с нем. / Й.Шумпетер. — М. : Прогресс, 1982. – 284 c.
126. Archibugi D. Is Europe becoming the most dynamic knowledge economy in the world? / D Archibugi., A Coco // Journal on Common Market Studies. – 2005. – Vol. 43. – No. 3. – Р. 433–459.
127. A route to the relevant funding sources ("getting through the maze") [Електронний ресурс] / Community Research and developmant information service/European Comission. – Режим доступу: http://cordis.europa.eu/eu-funding-guide/finding-sources_en.html
128. Castellacci F. Technology clubs, technology gaps and growth trajectories / F. Castellacci // Structural Change and Economic Dynamics. – 2008. – Vol. 19. – No. 4. – Р. 301–314.
129. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries. Europe Innova Cluster Mapping Project. – Oxford : Oxford Research AS. – 2008. – 34 p.
130. Community Research and development information service [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cordis.europa.eu/eu-funding-guide/annex 01_en.html.
131. Eurostat – statistical office of the European Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/statistics/ search_database
132. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union [Електронний ресурс] / European Comission. – Режим доступу: http://www.eesc.europa.eu/?i =portal.en.int-opinions.15480.
133. Europe 2020 targets [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/europe2020/targets/eu targets/ index _en.htm.
134. EU innovation policy [Електронний ресурс] / Belgian Presidency of the Council of the EU. – Режим доступу: http://www.eutrio.be/files/bveu/ media /documents/EU_innovation_policy.pdf
135. European Innovation Scoreboard (EIS) 2009/PRO INNO Europe/ European Union, 2010. — Paper № 15. – 76 р.
136. European Innovation Scoreboard 2007. Comparative analysis of innovation performance / PRO INNO Europe Paper № 6 / European Commission/Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. — 52 р.
137. European Innovation Scoreboard 2008: Summary of the situation in the 27 Member States/ 22 January 2009/ Memo – 09/18/2009 // The Maastricht Economic and social Research and training centre on Innovation and Technology (MERIT), assisted by the Joint Research Centre of the European Commission. – Brussels, 2009. – 11 р.
138. European Innovation Scoreboard (EIS) 2010 / PRO INNO Europe / European Union, 2011. — 72 р.
139. Fagerberg J. Technology and international differences in growth rates/J.Fagerberg//Journal of Economic Literature. – 1994. – Vol. 32. – № 3. – Р. 1147–1175.
140. Fagerberg J. Technology, growth and unemployment across European regions / Fagerberg J., Verspagen B. and Caniels M. // Regional Studies. – 1997 . – Vol. 31. – № 5. – Р. 457–466.
141. Filippetti A. The patterns of technological capabilities of nations: A dual approach using composite indicator and data envelopment analysis / А. Filippetti, А. Peyrache // SSRN Working Paper. – 2010. – P. 1108–1121.
142. Galli R. Paradigmatic Shifts in National Innovation Systems / R. Galli, M. Teubal // Edquist Ch. (Ed.), Systems of Innovation. Technologies, Institutions, and Organizations. – London : Pinter, 1997. – Р. 342–370.
143. Gerguri Shqipe The Impact of Innovation into the Economic Growth. Unpublished [Електронний ресурс] /Gerguri Shqipe and Ramadani. – Veland, 2010. – Режим доступу : http://mpra.ub.uni-muenchen.de/22270/.
144. Grants [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/contracts_grants/grants_en.htm.
145. Hodson DEuropean perspective on the global financial crisis: Introduction/ D. Hodson, L. Quaglia // Journal of Common Market Studies. – 2009. – Vol. 47. – № 5. – P. 939–953.
146. How do I obtain support for my research, innovation and entrepreneurial ideas? [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу: http://cordis.europa.eu/eu-funding-guide/supporting-id_en.html.
147. Johnson D.M. High-tech indicators: Assessing the competitiveness of selected European countries / D.М. Johnson // Technology Analysis & Strategic Management. – 2010. – Vol. 22. – № 3. – Р. 277–296.
148. Jungmittag A. Innovations, technological specialization and economic growth in the EU / A.Jungmittag // International Economics and Economic Policy. – 2004. – Vol. 1. – № 2–3. – Р. 247–273.
149. Innovation Union Scoardboard 2011/ European Commission. – Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 2012. – 98 р.
150. Kaiser R., The reconfiguration of National Innovation Systems – the example of German biotechnology / R.Kaiser, H.Prange // Research Policy. – № 33. – 2004. – P. 395–408.
151. KEI and KI Indexes [Електронний ресурс] / World Bank. – Режим доступу: http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5.asp#c75.
152. Kołodziejczak M.E. Economic crisis and innovations: impact on the future of the european integration [Електронний ресурс] / Malwina Ewa Kołodziejczak and Tatiana Shmakova. – Режим доступу : http://www.isigmagazine.isig.it/lib/files/isigmag_bollettino_it _ 3141 pdf_
153. Krammer S. M. S. Drivers of national innovation in transition: Evidence from a panel of eastern European countries /S. Krammer // Research Policy. – 2009. – Vol. 38. – № 5. – Р. 845–860.
154. Lorenz E. How Europe’s economies learn / E. Lorenz and В. Lundvall. – Oxford : Oxford University Press. – 2006. – 956–957.
155. Lundval B. UNDVALL The Learning Economy / B. Lundval, B.Johnson // Journal of Industry Studies. – 1994. – Vol. 1. – № 2. – Р. 23–42.
156. Making Public Support for Innovation in the EU More Ef ective: Lessons Learned from a Public Consultation for Action at Community Level. – Luxembourg : Publications Office of the European Union. – 2009. – 74 p.
157. Palan N. Structural convergence of European countries / N. Palan, C.Schmiedeberg // Structural Change and Economic Dynamics. – 2010. – P. 85–100.
158. Pavitt K. The inevitable limits of EU R&D funding /K. Pavitt // Research Policy. – 1998. – Vol. 27. – № 6. – Р. 559–568.
159. Perez C. Catching up in technology: Entry barriers and windows of opportunities / С. Perez, L. Soete // «Technical change and economic theory» – In Dosi, G. et al. (eds.). – London : Pinter Publisher, 1988. – P. 458– 479.
160. Research Executive Agency (REA) [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/rea/index_en.htm
161. Rodriguez-Pose A. Research and development, spillovers, innovation systems, and the genesis of regional growth in Europe / A. Rodriguez-Pose and R. Crescenzi // Regional Studies. – 2008. – Vol. 42. – № 1. – Р. 51–67.
162. Rothwell R. Successful inolustrial innovation: Critical success factors for the 1990 s / R. Rothwell // RED Management. – 1992. – 22(3).– P. 221–239.
163. Seventh Framework Programme (FP7) [Електронний ресурс] / Community Research and developmant information service / European Commission. – Режим доступу : http://cordis.europa.eu/fp7/people/ home_en.html.
164. Seventh Framework Programme (2007 to 2013) [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу : http://europa.eu/legislation_ summaries/energy/european_energy_policy/i23022_en.htm.
165. Sharp M. Competitiveness and cohesion – are the two compatible?/ M.Sharp // Research Policy. – 1998. – Vol. 27. – № 6. – Р. 569–588.
166. Science, technology and innovation in Europe – 2012 edition / Eurostat Pocketbooks / European Commission. – Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2012. – 138 р.
167. 7th Research Framework Programme [Електронний ресурс] / Community Research and developmant information service / European Comission. – Режим доступу : http://cordis.europa.eu/eu-funding-guide/annex01_en.html
168. The Competitiveness and Innovation Framework Programme [Електронний ресурс] / Community Research and developmant information service / European Commission. – Режим доступу: http://cordis.europa.eu/eu-funding-guide/annex02_en.html
169. The concept of clusters and cluster policies and their role for competitiveness and innovation: main statistical results and lessons learned/ PRO INNO Europe Paper № 9/ European Communities. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. – 84 р.
170. The 2011 EU industrial R&D Investment Scoreboard [Електронний ресурс] / European Commission's Joint Research Centre (JRC) – Institute for Prospective Technological Studies (IPTS) and the Directorate General for Research and Innovation, Directorate C // European Commission. – Режим доступу : http://iri.jrc.ec.europa.eu/research/docs/2011/SB2011.pdf
171. The structural funds – Cohesion Policy [Електронний ресурс] / Community Research and developmant information service / European Commission. – Режим доступу : http://cordis.europa.eu/eu-funding-guide/annex03_en.html
172. Zizmond E., Controversies of technology convergence within the European union / E. Zizmond, M. Novak // Industrial Management & Data System. – 2007. – Vol. 107. – № 5. – Р. 618–635.