Яцик Віктор Анатолійович. Розриви артеріо-венозних мальформацій півкуль великого мозку. Клініка, діагностика, лікування

brief description

Яцик Віктор Анатолійович. Розриви артеріо-венозних мальформацій півкуль великого мозку. Клініка, діагностика, лікування : дис... канд. мед. наук: 14.01.05 / АМН України; Інститут нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова. — К., 2007. — 164арк. — Бібліогр.: арк. 136-160

Яцик В.А.„Розриви артеріо-венозних мальформацій півкуль великого мозку. Клінікa, діагностика, лікування”. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 2006.
В дисертації представлено результати хірургічного лікування артеріо-венозних мальформацій півкуль великого мозку в різні терміни їх розривів у 145 хворих. Наслідком розривів артеріо-венозних мальформацій різної локалізації виявились внутрішньомозкові крововиливи (46,2%), в меншій кількості вентрикулярні та поєднані геморагії. Покази до хірургічного лікування встановлено у 132 хворих: 60 хворих оперовано транскраніально, 49 — ендоваскулярно з різним ступенем виключення мальформації кровоплину, у 18 випадках використано послідовне комбіноване лікування.
Отримані нами результати проаналізовано в залежності від локалізації та гемодинамічних особливостей артеріо-венозних мальформацій; від діагностованих термінів розривів та їх неврологічних проявів і, нарешті, від технологій використаних оперативних втручань.
Добрі результати хірургічного лікування зареєстровано в 53,8% випадків, задовільні — в 9,6% спостережень, незадовільні та невизначені результати, які не супроводжувались суттєвим покращанням якості життя — в 36,6% хворих.

В дисертації наведено узагальнення і вирішення проблеми хірургічного лікування АВМ півкуль великого мозку в різні строки розривів мальформацій в залежності від строків внутрішньочерепних крововиливів та використання сучасних діагностичних та хірургічних методів.
1. ГПМК внаслідок розриву АВМ півкуль мозку формують різноманітні варіанти внутрішньочерепних крововиливів (субарахноїдальні 26%, внутрішномозкові 45,9%, внутрішньошлуночкова геморагія 9,9%, поєднання крововиливів 18,2%), які обумовлюють покази до хірургічного лікування.
2.Розриви АВМ півкуль великого мозку лише в 19,9% випадків супроводжувались розвитком виразної та стійкої неврологічної симптоматики, при задовільному загальному станові 80,1% хворих, що накладає відбиток на тактику хірургічного лікування.
3.Покази до хірургічного лікування (90,9% хворих) ґрунтуються на діагностичному алгоритмі судинних мальформацій, які проявились розривом та включають використання всіх наявних методик нейровізуалізації, але базується на церебральній ангіографії, яка забезпечує вичерпну характеристику судинної мальформації в 92 % випадків.
Протипоказами до хірургічного лікування АВМ встановлено важкий стан хворих, позамежні розміри АВМ, в тому числі глибинних відділів півкуль великого мозку; негативне ставлення хворих до запропонованих операцій.
4. Лікування АВМ реалізується використанням оптимальних хірургічних технологій, якими являються: транскраніальне мікрохірургічне видалення (41,5%), ендоваскулярне виключення (33,8%), комбінація методів (12,5%). Паліативні втручання використано в 2,7% спостережень. Неоперовано 9,6% хворих
5.Терміни проведення оперативних втручань обумовлюються особливостями внутрішньочерепних крововиливів, при яких в найгострішому та гострому періоді розриву АВМ виконано 31,5 % оперативних втручань, у віддаленому та холодному періодах ГПМК — 68,5 %.
6. Умовою радикального лікування АВМ є її тотальне транскраніальне видалення, досягнуте у 88,3% оперованих, або повне „виключення” при ендоваскулярній емболізації або тромбуванні, досягнуте у 24,5% хворих після внутрішньосудинних втручань, але остаточна оцінка результату хірургічного лікування АВМ в різні строки розриву останніх ґрунтується на комплексному врахуванні результатів контрольної АГ та динаміці невролого-клінічних показників з урахуванням показника якості життя.
7.Динамічне повторне контрольне АГ обстеження є необхідним як після транскраніальних так і після ендоваскулярних втручань, особливо при ініціальному частковому їх виключенні. Контрольні АГ після інтракраніального видалення АВМ виявили наявність залишкових частин функціонуючих мальформацій у 3 хворих; встановили рецидиви або збільшення розмірів 14,3% АВМ, оперованих ендоваскулярним методом.
8.Проведене за виробленими клінічними показами хірургічне лікування розривів АВМ півкуль великого мозку дозволило отримати наступні результати: добрі у 77 (53,8%), задовільні у 13 (9,6%), незадовільні у 41 (26,9%), невизначені у 14 (9,7%) хворих.
9.Оптимальні результати оперативних втручань у різні терміни розриву АВМ досягаються тотальним тромбування або повним видаленням мальформацій, а також послідовним використанням ендоваскулярної та транс краніальної технологій.