Яцишин Олег Михайлович. Формування мотивації вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей

brief description

Яцишин Олег Михайлович. Формування мотивації вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2004

Яцишин О.М.Формування мотивації вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2004.
Розкрито суть, структурні, змістово-динамічні та функціональні характеристики мотивації студентів торговельно-економічного ВНЗ до вивчення іноземної мови, теоретично обґрунтовано модель оптимального мотиваційного забезпечення процесу навчання іноземної мови, визначено критерії і рівні сформованості позитивної мотивації, обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов її ефективного формування. На основі особистісно-діяльнісного підходу розроблено методику, яка включає комплекс організаційних форм, методів і прийомів, спрямованих на формування у студентів позитивної мотивації до вивчення іноземної мови.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми мотивації, нормативних, навчальних матеріалів і практики навчання у вищій школі виявив, що мотивація є визначальним фактором активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, а отже й успішності професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації. Забезпечення мотиваційної основи навчального процесу є актуальним педагогічним завданням. Вирішення мотиваційних завдань у практиці викладання іноземної мови ускладнюється суперечностями в психології мотивації, якій належить пріоритет у розробці теоретичного аспекту проблеми. Причиною більшості суперечностей є трактування мотиву з моністичних позицій, його ототожнення з іншими психологічними феноменами.
Аналіз сучасних концепцій мотивації переконує у продуктивності визначення мотиву як інтегрального психологічного утворення, що має багаторівневу блокову структуру і є причиною та поясненням активності суб’єкта діяльності. Теоретичний аналіз дає можливість розкрити компонентний склад мотиву (блок потреб, внутрішнього фільтра”, цільовий блок), його змістово-динамічні та функціональні характеристики. Є підстави розглядати мотивацію вивчення іноземної мови як внутрішньоособистісний процес формування навчальних мотивів, який може бути ініційований педагогічними чинниками. У зв’язку з цим виділяють два типи мотиваційного процесу внутрішньоорганізований та зовніньоорганізований.
Механізми формування мотивації студентів у вивченні іноземної мови ґрунтуються на апелюванні до свідомості суб’єкта та перебудові умов його діяльності. Підґрунтям зазначених механізмів є принципи мотиваційного переключення, зумовлення, фіксації, зміщення.
Рівень активності особистості в навчанні визначається типом домінуючої мотивації та змістово-динамічними характеристиками мотивів цього виду діяльності (їхньою силою, стійкістю, модальністю, конкурентністю чи неконкурентністю відносно інших мотивів). Умовою ефективного оволодіння іноземною мовою є високий рівень мотиваційного напруження суб’єкта учіння. Це забезпечується домінуванням позитивних неконкуруючих процесуальних і дискретних навчальних мотивів професійного, пізнавального, комунікативного, вузькоособистісного, досягнення, сформованих у результаті внутрішньоорганізованого мотиваційного процесу.
Здійснена у дослідженні мотиваційна діагностика передбачала аналіз низки опосередковуючих показників і критеріїв, що характеризують поведінку студента, ефективність навчальної діяльності, емоційні реакції, часові параметри. На підставі зазначених критеріїв було здійснено комплекс діагностичних процедур, спрямованих на виявлення особистісних диспозицій суб’єкта мотиваторів, задіяних у формуванні конкретних видів мотивів. Об’єктивне пізнання мотивації здійснювалося поєднанням методів кількісного та якісного аналізу отриманих даних.
На основі встановлених критеріїв сформованості позитивних навчальних мотивів визначено й охарактеризовано шість типів мотиваційних профілів студентів економічних спеціальностей. Типологія мотиваційних профілів, що може також розглядатися як ієрархія рівнів розвитку мотивації вивчення іноземної мови, включає: тип емоційного опосередкування, що характеризується сформованою пізнавальною потребою; тип вольового опосередкування із самостійним цілепокладанням; афективний тип із домінуючою зовнішньоорганізованою мотивацією; відповідально-вольовий тип із домінуванням зовнішньоорганізованої мотивації; тип зовнішнього підкріплення; тип домінуючої мотивації уникнення негативного досвіду.
Виявлено, що основні демотивуючі фактори діяльності з вивчення іноземної мови слід шукати в характері попереднього навчального досвіду студентів, специфіці змісту навчального матеріалу, способах його представлення та опрацювання, особливостях спілкування студента з іншими учасниками педагогічного процесу, ставленні до обраної спеціальності. Крім того, на мотиваційну динаміку впливає структура навчального курсу Іноземна мова” у торговельно-економічному ВНЗ, що потребує врахування етапності навчання у періодизації формуючих заходів.
Переважна більшість студентів економічних спеціальностей через несформованість внутрішньоорганізованої мотивації вивчення іноземної мови потребує педагогічного керування формуванням позитивних навчальних мотивів. Умовами ефективності педагогічного впливу на мотивацію студентів є врахування початкового рівня сформованості в них мотивів учіння, планування та прогнозування подальших мотиваційних змін з виділенням конкретних етапів та засобів перебудови мотиваційної сфери. Кінцевим результатом формуючих заходів має стати перетворення студентів на суб’єкти керування власною навчальною мотивацією.
На підставі теоретико-експериментального дослідження обґрунтовано комплекс педагогічних умов ефективного формування у студентів економічних спеціальностей позитивних мотивів вивчення іноземної мови: збагачення педагогічного середовища стимулами та забезпечення можливостей для їхньої трансформації у внутрішні спонукання створення мотиваційно насиченого середовища; запровадження корективного курсу на початковому етапі вивчення іноземної мови; посилення професійної спрямованості навчального процесу; застосування під час занять активних методів навчання. Названі педагогічні умови є комплексом, оскільки діють на формування позитивних навчальних мотивів студентів в єдності та взаємозв’язку.
Аналіз практики викладання іноземної мови у торговельно-економічному ВНЗ свідчить, що існуюче методичне забезпечення навчального процесу не дозволяє створити належну мотиваційну основу, яка допомогла б студентам успішно оволодіти даною дисципліною. Результати дослідження дозволяють сформулювати практичні рекомендації викладачам іноземної мови щодо ефективного мотиваційного забезпечення практичних занять з іноземної мови на неспеціальних факультетах: запровадити різнорівневі проблемні завдання для студентів з різним рівнем іншомовних знань, умінь та навичок; використовувати різні види спільної роботи викладача та студентів на занятті навчання в динамічних парах, групову працю, спільне виконання творчих завдань; застосовувати теоретичні знання для розвитку системи дій запровадити циклічне навчання з етапами формування мовленнєвої діяльності (цикли) та періодами опрацювання мовного матеріалу (міжциклові етапи); залучати студентів до науково-дослідної роботи; здійснювати ефективний контроль результатів навчальної діяльності студентів, оптимально використовуючи стимулюючу та виховну функції педагогічної оцінки.
Формуючий експеримент підтвердив ефективність нашої методики, розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов і спрямованої на формування позитивної мотивації студентів торговельно-економічного ВНЗ до вивчення іноземної мови. Так, в ЕГ відбулися статистично значущі зміни змістово-динамічних мотиваційних характеристик. Свідченням цього є позитивна динаміка мотиваційного розвитку учасників експерименту: на 16,13% збільшилася кількість студентів із домінуючою внутрішньоорганізованою мотивацією, досягнувши 35,48% в ЕГ.
Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. В контексті створення у ВНЗ мотиваційно насиченого середовища перспективною є подальша розробка та впровадження в практику концепції педагогічних команд”. У зв’язку із запровадженням у торговельно-економічних ВНЗ курсу Друга іноземна мова” актуальним бачиться виявлення взаємовпливу мотивації студентів до вивчення першої та другої іноземних мов. Малодослідженим залишається мотиваційне забезпечення автолінгводидактичної діяльності різних категорій працівників, зокрема фахівців торговельно-економічної галузі.