Ягорлицький Володимир Анатолійович. Мотиваційний механізм підприємництва в промисловому комплексі

brief description

Ягорлицький Володимир Анатолійович. Мотиваційний механізм підприємництва в промисловому комплексі : Дис... канд. наук: 08.07.01 - 2002.

Ягорлицький В.А. Мотіваційний механізм підприємництва в промисловому комплексі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук по спеціальності 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена питанням оцінки стану підприємницького середовища в промисловому комплексі України, виявленню тенденцій формування мотиваційного механізму підприємницької діяльності, стабільності промислових підприємств, розробці окремих теоретичних і прикладних проблем вдосконалення організаційно-економічного механізму підприємництва. В дисертації проаналізовані тенденції та закономірності розвитку підприємництва в промисловому комплексі, напрямки його мотивації. Запропонована методика розробки механізму щодо посилення мотивації підвищення стабільності промислових підприємств, розроблені критерії оцінки стабільності підприємницької діяльності, визначена межа стабільності та банкрутства підприємств, обґрунтовані умови оцінки майна промислових фірм.

Кризовий стан промисловості став наслідком закладених у надрах домінуючої в минулому системи господарювання протиріч. Централізоване планування призвело до втрати промисловістю здатності до технічної і технологічної конкуренції на світовому ринку. Сама господарська система була замкненою на собі, випадала зі світового ринкового процесу та була приречена до вимирання. В ринкових умовах більшість промислових під-приємств були нездатними переорієнтуватись на нові засади господарювання. У промисловості спостерігалась невідповідність попиту і пропозиції, викликані глибокими диспропорціями в економіці. Вплив держави на цей процес незначний, тому державне регулювання в першу чергу повинне за без-печувати рівновагу між виробництвом і споживанням, грошовою і товарною масою, ростом виробництва, цін і прибутків, попитом на кредит і його про-позицію, помякшення конюнктури, а також створення мотиваційного меха-нізму, який сприяє розвитку підприємництва.
У стратегії державного регулювання розвитку підприємницького сектора припущена кардинальна помилка, тому що ця стратегія зорієнтована на регулювання власне підприємницької діяльності, з перевагою фіскальних методів, без урахування мотиваційного механізму, який спонукає громадян до цієї діяльності. Тому головною задачею економічної політики повинна бути переорієнтація регуляторної політики на регулювання (спрощення) умов вступу до підприємницької діяльності (тобто створення максимально сприятливого підприємницького середовища) і функціонування підприєм-ницьких структур з максимально можливим скороченням сукупних витрат, пов’язаних із входженням у цю сферу діяльності в цілому з ймовірним ростом результатів від неї.
Механізм господарювання може бути ефективним тільки в тому разі, коли він забезпечує реалізацію економічних інтересів учасників ринку. У ро-боті доведено, що формування мотиваційного механізму повинно бути зорієнтовано на рішення конкретних виробничих задач, щоб його економічні форми і методи використовувались найбільш повно. В першу чергу, вони по-винні компенсувати слабку стабільність підприємств шляхом зміни мотивацій виробничо-господарської діяльності.
Вирішальний вплив на мотивацію підприємництва і стабільність виробництва здійснює податкова система. У роботі доведено, що ефективна економіка повинна передбачати рівність економічних прав і обовязків усіх без виключення учасників ринку, в тому числі і держави. Для нормального функціонування економіки замість різноманітних податків на прибуток запропоновано оподаткування витрат учасників ринку через встановлення єдиного податку - з продажу, що значно посилить прагнення до максимізації прибутку.
Головною причиною втрати промисловими підприємствами ринків збуту є непродумана цінова політика. У роботі доведено, що ринкова ціна залежить не стільки від витрат виробника, скільки від оцінки корисності таких витрат покупцем. Держава часто намагається регулювати ціни, що призводить до перекручення мотиваційного механізму.
Принциповим упущенням в управлінні виробництвом стала непродумана товарна стратегія та упущення в управлінні. При першому спаді прибутків більшість промислових підприємств скоротили НІОКР, та роботи по оновленню продукції, що ускладнило проблеми її збуту. В роботі доведено, що для посилення відповідальності керівництва підприємств за стан виробництва необхідно обумовити процедуру безвідплатної передачі контрольного пакета акцій менеджерам підприємства, відповідальним за регулювання процедури санації.
Державне регулювання фонду заробітної плати робітників у виробничих підрозділах може значно помякшити негативні соціально-економічні наслідки впровадження ринкових відносин. У роботі обґрунтована ефективність запропонованого мотиваційного механізму збалансованого створення фондів грошових засобів для покриття відтворювальної вартості предметів споживання при переході від результатів одного відтворювального циклу до іншого.
Будь-які методи регулювання ціноутворення не здатні радикально змінити тенденцію зростання цін. У роботі доведено, що тільки пере-орієнтування економічних мотивацій виробничо-господарської діяльності під-приємств на підприємницької засади можливе підвищення ефективності вико-ристання виробничих ресурсів, насичення товарного ринку та відродження конкурентоспроможності вітчизняного виробника.
Найбільш вагомим для усіх форм промислової діяльності вихідним параметром мотиваційної поведінки підприємств є межа їх стабільності, яка визначається можливою розорюваністю, коли така діяльність не дає прибу-ток. У роботі доведено, що така межа в промисловості може бути визначена, виходячи з рівня завантаження виробничих потужностей підприємства, при яких не створюються доходи.
В перехідний період регулювання оплати праці необхідне, але воно повинне здійснюватися з огляду на досягнення економічно і соціально ефек-тивних для суспільства взаємовідносин між трудом і капіталом. У роботі доведено, що в сучасному промисловому виробництві, коли його ефек-тивність в значній мірі залежить від використання передових технологій, а реалізація продукції - від вимог покупців до її споживчих якостей, тільки ква-ліфіковане і економічно мотивоване управління виробництвом має вирі-шальне значення для максимізації прибутку, тобто підвищення ефективності підприємницьких структур у промисловості..