Якимчук Тимофій Володимирович. Негативні психічні стани особистості в установах виконання покарань та їх психокорекція

brief description

Якимчук Тимофій Володимирович. Негативні психічні стани особистості в установах виконання покарань та їх психокорекція: дисертація канд. психол. наук: 19.00.09 / Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2003

Якимчук Т. В. Негативні психічні стани особистості в установах виконання покарань та їх психокорекція. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 психологія праці в особливих умовах. - Національна академія Прикордонних військ України імені Б.Хмельницького, м. Хмельницький, 2003.
Дисертаційне дослідження присвячено проблемі негативних психічних станів засуджених та співробітників установ виконання покарань. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності співробітників цих установ та життєдіяльності засуджених.
Визначено показники, рівні та механізми розвитку тривожності, фрустрації, агресивності та інших негативних психічних станів особистості в особливих умовах її життєдіяльності в установах виконання покарань, а також фактори, які їх детермінують. Здійснено порівняльний аналіз негативних психічних станів співробітників, які безпосередньо контактують, і тих, які не контактують із засудженими та самих засуджених. Виявлено негативний вплив зазначених станів засуджених на емоційно-почуттєву сферу співробітників названих установ.
Розроблено та апробовано програму соціально-психологічного тренінгу для співробітників установ виконання покарань та програму їх індивідуального психологічного консультування з метою зниження у них рівня негативних психічних станів. Вони можуть бути використані у практиці психологічної роботи в установах кримінально-виконавчої системи.

Результати теоретичного та емпіричного дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, а також дозволили намітити перспективи подальшої розробки проблеми.
Дослідження дало підстави для таких висновків:
1. Проблемі вивчення та корекції негативних психічних станів особистості в особливих умовах діяльності вченими приділяється значна увага, враховуючи її велику соціальну значущість. Існує декілька теорій, що пояснюють природу зазначеного феномену особистості: теорія інстинктів, теорія еволюційного підходу, соціобіологічна та когнітивна теорії, теорії соціального научіння та інші. Більшість досліджень зводиться до аналізу стресу, який позначає занадто великий клас явищ, а вивченню таких негативних психічних станів особистості, як тривожність, фрустрація, агресивність, нейротизм в особливих умовах діяльності приділялось недостатньо уваги. При цьому не в повній мірі враховується вплив специфіки діяльності в особливих умовах на емоційно-почуттєву сферу особистості.
2. Психологічний аналіз діяльності співробітників установ виконання покарань дозволив виявити негативні психогенні чинники, які детермінують прояв у них таких психічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність: екстремальність умов життєдіяльності, вплив криміногенного оточення, відсутність належної психологічної підтримки тощо. До факторів екстремальності зазначеної діяльності відносяться: небезпека здоров’ю та загроза життю, невизначеність, раптовість; часові, просторові, моральні та інші обмеження; високі її інтелектуальна, фізична напруженість та темп. Це негативно позначається на результатах професійної діяльності співробітників, стані їх фізичного та психічного здоров’я.
3. Виділено методологічні засади дослідження проблеми: діалектико-матеріалістичний підхід до вивчення психічних явищ, системно-структурний аналіз діяльності особистості та розвитку її емоційно-почуттєвої сфери. Відібрано та апробовано комплекс психодіагностичних методик з вивчення негативних психічних станів особистості в установах виконання покарань.
4. Виявлені детермінанти та механізми розвитку подібних негативних психічних станів у засуджених. Вони обумовлені як попередніми умовами їх життєдіяльності, так і особливостями їх статусу, формальних та неформальних взаємостосунків, спілкування із співробітниками установ виконання покарань. Встановлено, що такі негативні психічні стани засуджених, як тривожність, фрустрація, агресивність здатні передаватися співробітникам установ, які безпосередньо з ними контактують, і зумовлені приниженням їх гідності та відсутністю поваги до них, неадекватними покараннями, порушенням соціального положення, несправедливістю.
Виявлено, що, у порівнянні зі співробітниками установ виконання покарань, засуджені проявляють значно вищий рівень негативних психічних станів. Для 66,6% з них характерна висока тривожність, 71,8% притаманна схильність до агресії, більш ніж у кожного третього ув’язненого високий рівень психотизму та нейротизму. Дещо сильніше проявляються такі негативні психічні стани у тих засуджених, які мають нижчий рівень освіти, які до моменту ув’язнення вели суспільно пасивний, а то й асоціальній спосіб життя, проживали переважно у місті. Для них характерні агресивно-жорстокі реакції, фрустрації, грубість, мотиви помсти та переносу власного страждання на інших, імпульсивність у поєднанні з низьким самоконтролем поведінки.
5. Співробітники, що безпосередньо контактують із засудженими, також виявили достатньо високий рівень негативних психічних станів. У майже кожного другого з них високий рівень тривожності, у 67,8% (майже як у засуджених) виявились агресивні вербальні реакції на зовнішні впливи, у 28,3% високий рівень психотизму. Для цієї групи співробітників характерне прагнення до підкорення інших, руйнівне збудження, підозрілість, емоційна неврівноваженість. Така поведінка є свого роду захистом, утвердженням у складному криміногенному оточенні. Особливо це типове для молодших за віком та стажем роботи працівників та для тих, у яких відсутній досвід психічної саморегуляції.
У співробітників, що опосередковано спілкуються зі злочинцями сформована емпатійність, здатність до встановлення контактів. Високий рівень тривожності виявлений лише у кожного тридцятого, а агресивності - у кожного п’ятого співробітника зазначеної групи.
6. З метою зниження негативних психічних станів у співробітників установ виконання покарань, які безпосередньо контактують із засудженими, проведено формуючий експеримент, в основу якого покладено соціально-психологічний тренінг, навчання психічній саморегуляції та індивідуальне психологічне консультування. Розширення рівня усвідомлення особистістю індивідуальних проблем у процесі СПТ та консультування відбувалося шляхом осмислення, рефлексії нею мотивів власної поведінки, своєї ролі у виникненні конфліктних ситуацій, аналізу причин виникнення негативних вчинків, способів поведінки та емоційного реагування. Шляхом моделювання, рольових ігор, розвитку навичок з самоконтролю та емоційно-вольової регуляції в учасників експериментальної групи, у порівняні з контрольною, суттєво знизився рівень прояву негативних психічних станів.
Представлене дисертаційне дослідження не претендує на повноту і завершеність вирішення проблеми вивчення та корекції негативних психічних станів особистості в установах виконання покарань. Перспективи подальшої роботи можуть полягати у більш детальному вивченні впливу негативних психічних станів засуджених на процес їх перевиховання, у дослідженні психологічних умов формування у співробітників установ виконання покарань професійно важливих якостей особистості.