Юридичні конструкції спадкового права: теоретико-компаративістське дослідження

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

СКРИПНИК Оксана В’ячеславівна
УДК 340.12:347.65/68:34.05
Юридичні конструкції спадкового права: теоретико-компаративістське дослідження

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
АРАКЕЛЯН Мінас Рамзесовіч
кандидат юридичних наук, професор

Одеса – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ...............................................4

РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТ ТЕОРЕТИКО-КОМПАРАТИВІСТСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ....................................................11
1.1. Теоретичні основи дослідження ............................11
1.2. Юридичні конструкції в системі загальної теорії права та галузевої правової (цивільно-правової) науки: доктринальне осмислення..........................15
Висновки до першого розділу............................................................................29

РОЗДІЛ 2. МЕТА-КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТИНЕНТАЛЬНОМУ ПРАВІ: АБСТРАКТНІ МОДЕЛІ ТА АПРОБОВАНІ ЗРАЗКИ...................................................................................................................32
2.1 Нормативні та теоретичні юридичні конструкції правонаступництва: юридико-технічна суть та методологічне значення...............................................32
2.2. Романська та германська спадкові системи: зміст юридичних конструкцій...........................................................................................................61
2.1.1. Правові категорії як форма відображення правової дійсності.....................................................................................................................62
2.1.2. Правові моделі як елементи структурної організації змісту спадкового права.....................................................................................................109
Висновки до другого розділу...........................................................................150

РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ СПАДКОВОГО ПРАВА В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ КОНСТРУЮВАННЯ..............................................................................................160
3.1. Правові категорії як форма відображення правової дійсності...................................................................................................................160
3.2. Правові моделі як елементи структурної організації змісту спадкового права.....................................................................................................172
Висновки до третього розділу ....182

ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....194

ВСТУП

Актуальність теми. Моделюванню суспільних відносин як процесу та його результатам – юридичним конструкціям приділяється підвищена увага з боку законодавця, тоді як інтерес теоретико-методологічного характеру залишається незадоволеним. Це прослідковується на прикладі спадкового права. Незважаючи на те, що національний інститут спадкування є досить консервативним, велика кількість його конструкцій є результатом запозичень. У зв’язку із цим виникає необхідність дослідження з метою вирішення питань правового регулювання спадкового правонаступництва не на суто галузевому рівні, а на рівні виявлення юридичних конструкцій у спадковому праві, визначення їх природи та специфіки національного наповнення.
Інститут спадкування є складною системою конструкцій. Залежно від способу організації та побудови цілого із складових частин спостерігаються різні варіації конструювання спадкового наступництва. Дослідження палітри існуючих конструкцій спадкування на прикладі розвинених країн континентальної Європи дозволить акумулювати виявлені моделі спадкових відносин, сформувати нове юридичне знання, з одного боку, та ретранслювати їх у національну юридичну практику, використати як засіб упорядкування правового матеріалу – з іншого.
Ці обставини зумовлюють актуальність теоретико-компаративістського дослідження юридичних конструкцій на прикладі спадкового права.
Актуальність теми зумовлена також станом наукового опрацювання проблеми. Так, незважаючи на низку робіт у вітчизняній і зарубіжній науці з питань спадкового наступництва, досі не ставилося питання про комплексну компаративістську розробку проблеми конструювання спадкових відносин у країнах Західної Європи (а саме – країнах романо-германської правової сім’ї – Франції, Італії, Іспанії та Німеччині, Австрії, Швейцарії) та в Україні. Наявні роботи зі схожою проблематикою мають галузевий характер, а обраний у них підхід, як правило, є країнознавчим, що не дозволяє зробити масштабних узагальнень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми будівництва демократичної, соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України» і до спільної теми наукових досліджень Одеської національної юридичної академії на 2006 – 2010 рр. «Традиції і новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970), а також згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства на 2006 – 2010 рр. «Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України до європейського права».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне теоретико-компаративістське осмислення конструкцій спадкового права у країнах континентальної Європи та в Україні, виявлення схожості та відмінності в моделях спадкового наступництва, спільного, особливого та одиничного у правових засобах конструювання спадкових відносин у цих державах, а також моделювання спадкових систем, поширених у континентальній Європі, визначення на їх основі типу спадкової системи, до якої тяжіє Україна.
Мета дослідження зумовила постановку таких завдань:
сформулювати дефініцію юридичної конструкції, виявити її сутність і значення для структурної організації права, визначення її видів;
розкрити й охарактеризувати особливості конструкцій правонаступництва в цілому, спадкового наступництва в зарубіжних країнах і в Україні, зокрема;
здійснити теоретичний та порівняльно-правовий аналіз структури спадкових правовідносин у зарубіжному і вітчизняному праві;
розробити типізовану модель спадково-договірних відносин у праві зазначених країн, дослідити правову природу спадкового договору, розкрити його сутність та специфіку;
класифікувати спадкові системи, виходячи з теоретичного і компаративістського дослідження інституту спадкування у праві континентальної Європи, та розкрити модель спадкування, до якої здебільшого тяжіє національна спадкова система;
детально дослідити у порівняльному аспекті й виявити спільне, особливе й одиничне в системі правових категорій спадкового наступництва згідно з законом, заповітом та договором у зарубіжних країнах та в Україні;
прослідити й охарактеризувати основні шляхи вирішення проблем реалізації спадкових прав при наступництві в іноземному та вітчизняному праві.
Об’єктом дослідження є юридичні конструкції як комплекс типізованих моделей, що відповідають різновиду суспільних відносин, та абстрактних моделей, створених у процесі пізнання права.
Предметом дослідження є теоретико-компаративістська характеристика юридичних конструкцій спадкового права в Україні та зарубіжних країнах.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися закони й категорії діалектики (єдність історичного і логічного, абстрактного і конкретного, спільного й особливого, одиничного й унікального) та формально-логічні прийоми (аналіз і синтез, індукція і дедукція).
У дисертації використано сукупність підходів та методів наукового пізнання: багатофакторний та контекстуальний підходи дозволили врахувати соціокультурний контекст формування і функціонування інституту спадкування у країнах Західної Європи та в Україні, його зв’язок із соціальними, культурними та духовними чинниками; системно-структурний метод забезпечив бачення порівнюваних об’єктів як відносно самостійних, складноструктурованих систем (п. 1.2); метод моделювання дозволив відтворити структуру механізму функціональної дії спадкового права на підставі нормативної конструкції (моделі правового регулювання) і теоретичної конструкції (моделі, створеної силою абстракції) (п.п. 1.2, 2.1); догматичний метод надав можливість визначити основні конструкції спадкового наступництва у доктрині зарубіжного і вітчизняного спадкового права, виявити їх різновид у вигляді правових категорій і правових моделей (р.р. 2, 3); порівняльно-правовий метод зумовив пошук рис схожості й відмінності, спільного, особливого й одиничного в юридичних конструкціях у різних спадкових системах (р.р. 2, 3); історико-правовий метод дозволив виявити передумови формування основних систем спадкування у зарубіжних країнах та в Україні. Використано засоби герменевтики, оскільки порівняння завжди має справу з іншими культурами, традиціями, порядками, текстами, і без виявлення їх змісту виключається і їх розуміння.
Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять положення і висновки, які містяться в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних учених-юристів, як С. С. Алексеєв, Е. Аннерс, Б. С. Антімонов, В. М. Баранов, М. Ю. Барщевський, Г. Дж. Берман, Ф. Бернгефт, О. Є. Блінков, Є. А. Васильєв, М. В. Гордон, А. К. Граве, Д. Д. Грімм, В. К. Дроникова, А. Е. Жалінський, Ю.А. Заїка, В. В. Залесський, Р. Ієрінг, О. С. Іоффе, І. Колер, М. М. Коркунов, С. Кретні, В. І Курдіновський, M. Лефор, Л. Ж. Морандье, Д. І. Мейер, А. Нашиць, П. С. Нікітюк, В. М. Нікольський, М. Пляніоль, К. П. Побєдоносцев, Й. О. Покровський, С. Ю. Пятін, А. Реріхт, В. А. Савельєв, В. І. Серебровський, В. І. Сінайський, Є. О. Суханов, Л. Успенський, А. А. Ушаков, Г. Ф. Шершеневич, Є.О. Харитонов, А. Ф. Черданцев, Б. Б. Черепахін, С. Я. Фурса, Е. І. Фурса, Л. Еннекцерус, В. М. Яковлєв та ін.
Емпіричну базу роботи становлять закони та інші нормативно-правові акти країн Західної Європи (Австрії, Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії) та України, судова практика, що стосується предмета цього дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим комплексним монографічним дослідженням теорії юридичної конструкції на прикладі спадкового права зарубіжних країн та України, в якому сформульовано низку нових наукових положень, основними з яких є:
уперше:
доведено подвійну природу юридичної конструкції, яка з позиції онтології є органічним елементом структурної організації змісту правової матерії, а з позицій гносеології – засобом пізнання права;
уведено до наукового обігу поняття «спадкова система», під яким розуміється мета-конструкція як типізована модель спадкових відносин, різноманітність яких зумовлена відмінностями способів організації частин (конструкцій), що становлять структуру інституту спадкування у конкретній правовій системі;
встановлено, що відмінність у нормативній конструкції «спадщина» в зарубіжних країнах і в Україні є наслідком законодавчої реалізації різного доктринального розуміння (теоретичної конструкції) об’єкта спадкування, коли в одному випадку (Німеччина, Франція) таким визнаються не лише права й обов’язки, але і їх об’єкти, а в іншому (Україна) – тільки права й обов’язки;
виявлено різні способи нормативного моделювання об’єктів спадщини: 1) за допомогою прямої вказівки на те, що саме спадкуванню не підлягає (Україна); 2) шляхом закріплення відкритого переліку об’єктів, що підлягають спадкуванню (країни Західної Європи);
набули подальшого розвитку:
обґрунтування об’єктивності поділу юридичних конструкцій на нормативні конструкції – комплекси правових засобів, які утворюють типізовані моделі суспільних відносин, та теоретичні конструкції – ідеальні моделі, які виникають у процесі пізнання права;
конкретизація змісту юридичних конструкцій, зокрема її компонентів – правової категорії, яка є формою відображення правової реальності, і правової моделі, яка є засобом вираження внутрішньої структури правового явища, що несе інформацію про об’єкт, визначає «субстанціональність» права;
модель «переходу відумерлої спадщини» у праві країн Західної Європи і в Україні;
модель «спадкового договору» у праві країн Західної Європи і в Україні;
специфіка спадкового договору у вітчизняному праві;
модель «відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця» у праві країн Західної Європи і в Україні, що дозволило розмежувати борги, які обтяжують спадщину, на борги спадкодавця і борги спадщини;
з нових позицій:
змодельовано систему «набуття і відмови від спадщини» та її різновиди: модель «прийняття спадщини» (романська спадкова система), модель «зречення від спадщини» (германська спадкова система) і змішана модель (Україна);
досліджено модель «поділ спадщини» в зарубіжному і вітчизняному праві та розкрито її основні ознаки.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в ході дисертаційного дослідження висновки та положення можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження юридичних конструкцій та при створенні робіт загальнотеоретичного, порівняльно-правового характеру з проблем спадкового наступництва у країнах Західної Європи та в Україні;
нормотворчій та правозастосовній діяльності – під час удосконалення системи нормативно-правового регулювання спадкових відносин в Україні;
навчальному процесі – при підготовці навчально-методичної літератури та при викладенні лекцій і проведенні семінарських занять із дисципліни «Порівняльне правознавство» та спецкурсу «Порівняльне цивільне та комерційне право».
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані на: засіданнях кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія», щорічних міжнародних наукових конференціях «Правове життя України» (2007 р., 2009 р., 2010 р., 2011 р., м. Одеса), міжнародних наукових, науково-практичних конференціях (2009 р., м. Харків; 2010 р., м. Сімферополь; 2010 р., м. Одеса; 2010 р., м. Київ) і в ході роботи ІІ Всеукраїнського круглого столу «Порівняльне правознавство: філософські, історико-теоретичні і галузеві аспекти» (2010 р., м. Львів).
Публікації. Основні положення та результати дослідження знайшли відображення в 11 публікаціях, 5 із яких опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 6 – доповіді на наукових та науково-практичних конференціях (круглих столах).

bibliography

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено наукове завдання, що полягало у тому, щоб на основі комплексного теоретико-компаративістського аналізу юридичних конструкцій спадкового права у країнах континентальної Європи та в Україні змоделювати спадкові системи, поширені у цих державах, і зроблено такі висновки.
1. Юридична конструкція представляється і як реально існуючий об’єкт, органічний елемент, структурна організація власне змісту правової матерії, і як засіб пізнання і тлумачення права, що має абстрактно-теоретичний потенціал дослідження. Її значення полягає не тільки в упорядкуванні правового матеріалу (наявність якостей юридико-технічної властивості, які сукупно дозволяють здійснювати конструктивне тлумачення норм права, сприяючи всебічному з’ясуванню їх сенсу), але й у визначенні сутності догматичного юридичного аналізу права. Вона не лише акумулює і ретранслює апробовані зразки й моделі юридичної практики, але і є джерелом формування нового юридичного знання і, в цьому сенсі, входить до базового арсеналу аналітичної методології права.
2. Юридичні конструкції є комплексом правових засобів, які утворюють типізовані моделі, що відповідають різновиду суспільних відносин (нормативні конструкції), та ідеальні (уявні) моделі, створені силою абстракції, які утворюються в процесі пізнання права (теоретичні конструкції). Внутрішня форма, структурна організація змісту інституту спадкування розкривається через систему нормативних та теоретичних конструкцій.
3. Конкретизація змісту юридичних конструкцій надала можливість визначити такі їхні прояви (компоненти) як правова категорія, що є формою відображення правової дійсності, системоутворюючим логічним вузлом розуміння сутності правового явища, і як правова модель, що служить засобом вираження внутрішньої структури складного правового явища, несе інформацію про об’єкт, визначає «субстанціональність» права. Правова категорія відображає ознаки правового явища, а правова модель – елементи його структури. Особливість юридичної конструкції як окремого випадку використання методу моделювання у порівнянні з правовими категоріями полягає в тому, що якщо за допомогою категорій визначаються ознаки реально існуючих предметів або явищ, то моделювання у праві передбачає створення уявної, ідеальної моделі реально існуючих відносин, їх елементів або фактів.
4. Моделями спадкових відносин, що типізуються, є спадкові системи (мета-конструкції), різноманітність яких зумовлена відмінністю способів організації часток (конструкцій), що становить структуру інституту спадкування у конкретній правовій системі. Теоретико-методологічне і порівняльно-правове дослідження типізованих моделей спадкових відносин у країнах Західної Європи дозволило виявити передумови формування двох основних систем спадкування (мета-конструкцій) – романської і германської, яких законодавцями цих держав було взято за основу при визначенні вектора правового регулювання спадкових відносин. В Україні жодна з виявлених систем спадкування у чистому вигляді не існує.
5. Характеристика конструкцій української та романської і германської спадкових систем дозволила з’ясувати їх спільні, особливі та індивідуальні риси.
Що стосується юридичної конструкції «спадкова маса», то: 1) простежується різна форма законодавчої реалізації теоретичної конструкції «об’єкт спадкування»; 2) спостерігається диференційований підхід до переходу за спадщиною тільки певних прав і обов’язків.
На відміну від цивільного законодавства країн Західної Європи, в українському законодавстві деталізація об’єктів спадщини здійснюється за допомогою методу прямої вказівки на те, що спадкоємству не підлягає.
Стосовно юридичних конструкцій «спадкова (заповідальна) правоздатність» і «спадкова (заповідальна) дієздатність» установлено, що: 1) моменти виникнення й припинення цивільної і спадкової (заповідальної) правоздатності у зарубіжному і вітчизняному праві збігаються, хоча спостерігається різний ступінь конкретизації моменту виникнення й припинення правоздатності; 2) питання про співвідношення цивільно-правової дієздатності і спадкової (заповідальної) дієздатності у країнах Західної Європи і в Україні вирішуються по-різному, оскільки використовуваний в Україні підхід ототожнення цивільно-правової дієздатності і спадкової дієздатності є непридатним для іноземного права; 3) у теорії і практиці деяких держав Західної Європи, у тому числі й України, залишається невирішеним питання про наступника осіб, які померли одномоментно.
6. Питання про те, хто успадковує майно у випадку, якщо спадкоємців за законом взагалі немає, у праві країн Західної Європи і в Україні вирішується неоднозначно. За відсутності спадкоємців за законом і заповітом спадкове майно за правом спадкування переходить до держави. Проте модель переходу майна у власність держави за правом спадкування, що спостерігається в Німеччині, Швейцарії, Іспанії, передбачає визначення спадкування як універсального правонаступництва, тобто має місце відповідальність держави за боргами спадкодавця, тоді як у Франції та Австрії майно переходить до держави як безхазяйне, тобто майно переходить вільним від будь-яких обтяжень і боргів. В Україні домінує модель «перехід відумерлого майна» у власність територіальної громади за правом спадкування.
7. Спостерігається різний ступінь визнання договору про спадкування у спадковому праві зазначених зарубіжних держав. Так, якщо у праві Німеччини і Швейцарії під спадковим договором розуміється власне договір про спадкування, тобто договір про право спадкування, а не про спадщину (спадкову масу), що укладається безпосередньо із спадкодавцем до моменту відкриття спадщини та передбачає, наприклад, призначення спадкоємця або зречення від спадщини, то в Австрії і Франції договір про спадкування не є власне інститутом спадкового права (законодавець умисно уникає цього визначення) і зводиться до різновиду шлюбного договору, до акта дарування на випадок смерті, і лише між подружжям, або зарученими особами; у праві ряду держав спадковий договір взагалі не визнається (наприклад, Італія).
Що ж до моделі спадкового договору в Україні, то останній володіє низкою специфічних ознак, зокрема, його предметом є майно відчужувача, а також майнові права й обов’язки, він є відплатним договором.
8. Романська і германська спадкові системи відрізняються між собою і способами набуття спадкового майна. Виявлено ознаки двох основних моделей набуття – модель «прийняття спадщини», поширена у Франції, Італії, Іспанії (романська система), і модель «зречення від спадщини», поширена в Німеччині, Швейцарії (германська система). При аналізі українського законодавства на предмет правового регулювання питань прийняття і відмови від спадщини було встановлено, що Україну не можна віднести до жодної з названих моделей набуття спадщини у чистому вигляді, оскільки як загальне правило використовується модель «прийняття спадщини», а для спадкоємців, що постійно проживали із спадкодавцем – модель «зречення від спадщини».
9. Як спільну рису, характерну для розвитку спадкового права досліджуваних країн, можна виокремити обумовленість поділу спадщини, як у договірному, так і в судовому порядку, відповідно до часток, що належать спадкоємцям. Можливим є й «розпорядчий» порядок у разі, коли спадкодавець дає розпорядження на випадок смерті встановити для своїх спадкоємців правила про поділ та утворення часток (Німеччина, Швейцарія і Україна). У країнах романської спадкової системи більшого законодавчого регулювання набув судовий порядок поділу спадщини. Країнам цієї системи відомий «позов про поділ» спадщини (Франція). У країнах, в яких домінує германська спадкова система, домінує й договірний характер поділу спадщини, що підтверджується цілим інститутом норм, які регулюють підставу, форму і зміст укладення «договору про поділ» спадщини (Швейцарія). На відміну від західного законодавства, ЦК України не містить норм, що детально регулюють відносини між співспадкоємцями і поділ спадщини, тут також є відсутніми норми, що стосуються відстрочення й обмеження поділу спадщини.
10. Визначено характерне розмежування боргів, що обтяжують спадщину, на борги спадкодавця і борги спадщини (зобов’язання спадкоємця як такого). Виявлено, що проблему забезпечення незлиття боргових зобов’язань спадкодавця з правами вимоги до нього спадкоємців, що отримала свого вирішення у спадковому праві зарубіжних країн, в Україні не вирішено, що обмежує інтереси спадкоємців, які є одночасно кредиторами спадкодавця. Українському законодавцеві при побудові нормативної конструкції відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця слід звернути увагу на механізм опису спадкового майна.
Показано відмінність у принципі спадкування. Так, на відміну від України, де закріплено принцип конститутивного спадкування, в іноземному праві як загальне правило діє принцип транслятивного спадкування, проте, є й виняток із цього правила, у разі прийняття спадщини за умови складання опису майна у тих випадках, коли над спадком призначено опіку, при використанні процедури офіційної ліквідації спадкового майна. Виявлено відмінність і в характері відповідальності спадкоємців. Так, у германській системі спостерігається солідарна відповідальність, а в романській – часткова. В Україні спостерігається схожість з останньою системою спадкування.
11. Висунуто ряд пропозицій щодо:
розвитку теорії юридичної конструкції, а саме: 1) перегляд суті та природи юридичної конструкції як явища онтологічної та гносеологічної сфери; 2) актуалізація методологічної функції юридичної конструкції як засобу пізнання права; 3) конкретизація змісту юридичної конструкції з урахуванням дихотомії: форма та структура правових явищ; 4) визначення характеристик юридичної конструкції, виходячи з різноманіття способів організації цілого з часток на прикладі конкретних правових структур;
удосконалення системи нормативно-правового регулювання спадкових відносин в Україні у контексті здійсненого теоретико-компаративістського аналізу, у тому числі: 1) неототожнення цивільно-правової та спадкової дієздатності; 2) врегулювання питання про наступника осіб, які померли одномоментно; 3) упорядкування системи спадкування за ступенями, минаючи поділ спадкоємців одного ступеня на різні черги; 4) прийняття норм, що детально регулюють відносини між співспадкоємцями при поділі спадщини, відстрочення й обмеження поділу спадщини; 5) вирішення проблеми забезпечення незлиття боргових зобов’язань спадкодавця з правами вимоги до нього спадкоємців, які є одночасно кредиторами спадкодавця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболонин В.О. Общая характеристика наследственного договора в праве Германии, Австрии и Швейцарии [Электронная версия] / В.О. Аболонин // Науч.-практ. журнал Федеральной нотариальной палаты «Нотариальный вестникъ». – 2010. – № 2. – Режим доступа : http://www.notariat.ru/bulletinarhiv/press_ 3320_23.aspx
2. Абраменков М.С. Наследование по завещанию в РФ и зарубежных странах : сравнительно–правовой аспект / М.С. Абраменков // Наследственное право. – 2008. – № 4. – С. 36–43.
3. Абраменков М.С. Проблемы коллизионно-правового регулирования
наследственных отношений в современном международном частном праве : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / М.С. Абраменков. – М., 2007. – 31 с.
4. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С.С. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 742 с.
5. Алексеев С.С. Общая теория права : в 2 т. – Т. 2 / Алексеев С.С. – М. : Юрид. лит., 1982. – 360 с.
6. Амиров М.С. Особенности наследования отдельных видов имущества и имущественных прав : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / М.С. Амиров. – Ростов-на/Д, 2002. – 23 с.
7. Амфитеатров Г.Н. Право наследования в СССР / Г.Н. Амфитеатров, А.П. Солодилов. – М. : Госюриздат, 1946. – 210 с.
8. Амфитеатров Г.Н. Право наследования личной собственности / Амфитеатров Г.Н. – М. : Юрид. лит., 1946. – 436 с.
9. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Аннерс Э. – М. : Наука, 1994. – 397 с.
10. Антимонов Б.С. Советское наследственное право / Б.С. Антимонов, А.К. Граве. – М. : Госюриздат, 1955. – 264 с.
11. Байзигитова А.М. Очередность наследования по закону в Российской Федерации и зарубежных странах : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / А.М. Байзигитова. – Саратов, 2004. – 18 c.
12. Баранов В.М. Юридические конструкции : сценарий компьютерного уро¬ка / В.М. Баранов, Ю.Л. Мареев // Проблемы юридической техники : сб. статей / Под ред. В.М. Баранова. – Нижний Новгород, 2000. – С. 726–735.
13. Барщевский М.Ю. Наследственное право : учеб. пособ. / Барщевский М.Ю. – М. : Изд-во : «Белые Альвы», 1995. – 192 с.
14. Безруков А.С. Правовая модель как инструмент юридической науки и практики : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А.С. Безруков. – Владимир, 2008. – 28 с.
15. Белов В.А. Сингулярное правопреемство в обязательстве / Белов В.А. – М. : учеб.-консульт. центр «Юр–ИнфоР», 2000. – 288 с.
16. Берман Г. Дж. Западная традиция права : Эпоха формирования / Берман Г. Дж. – М. : ИНФРА–М; Изд-во МГУ, 1998. – 624 с.
17. Бернгефтъ Ф. Гражданское право Германiи / Ф. Бернгефтъ, И. Колеръ ; пер. с нем. Б.М. Брамсона, С.О. Добрина, Е.Е. Карасова, В.В. Нечаева / Под ред. В.М. Нечаева / Ф. Бернгефтъ, И. Колеръ. – С.-Петербургъ : Сенатская типография, 1910. – 407 с.
18. Бик К. Наследование во Франции / К. Бик // Международный нотариат. – 2000. – № 6 (26). – С. 34–37.
19. Блинков О.Е. Многосторонние завещания в наследственном праве зарубежных стран / О.Е. Блинков // Современное право. – 2008. – № 11. – С. 117–121.
20. Блинков О.Е. О сравнительном наследственном правоведении / О.Е. Блинков // Юридическая наука и образование. – 2006. – № 4. – С. 9–11.
21. Блинков О.Е. Общие тенденции развития наследственного права государств – участников Содружества Независимых Государств и Балтии : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / О.Е. Блинков. – М., 2009. – 58 с.
22. Блинков О.Е. Преимущественные права в наследственном праве России и зарубежных стран : монография / О.Е. Блинков, С.Е. Никольский. – М. : Изд-во «Юрист», 2006. – 102 с.
23. Брючко Т.А. Раздел наследства в наследственном праве зарубежных стран / Т.А. Брючко // Международное наследственное право и сравнительное правоведение. – 2009. – № 1. – С. 21–30.
24. Васильев А.М. Правовые категории : методологические аспекты разработки системы категорий теории права / Васильев А.М. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
25. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права / В. Васильченко // Право України. – 2003. – № 7. – С. 137–140.
26. Васильченко В.В. Рецепція римського спадкового права в сучасному спадковому праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В.В. Васильченко. – К., 1997. – 26 с.
27. Вечно-наследственный наем земель на континенте западной Европы : экономическое исследование / Карышев Н. – СПб. : Тип. А.М. Катомина, 1885. – 330 с.
28. Виакер Ф. Зарождение, расцвет и кризис идеи кодификации / Ф. Виакер // ФЕМИС. Ежегодник истории права и правоведения. – Вып. 1. – М. : МГИУ, 2000. – 221 c.
29. Гаврилов В.Н. Отстранение от наследования недостойных наследников : История, перспективы и зарубежный опыт / В.Н. Гаврилов // Правоведение. – 2002. – № 5 (244). – С. 190–196.
30. Гальез Л. Наследование по закону во французском праве / Л. Гальез // Нотариальный вестник. – 2006. – № 4. – С. 54–59.
31. Гангало Ю.Б. Юридико-фактические основания динамики наследственного правоотношения (сравнительное исследование права России и Франции) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Ю.Б. Гангало. – Екатеринбург, 2009. – 31 с.
32. Генкин Д.М. Право собственности в СССР / Генкин Д.М. – М. : Госюриздат, 1961. – 222 с.
33. Германское право / Пер. с нем. Н. Елисеев, Б. Хейфец; науч. ред. Р.И. Каримуллин. – М. : Статут, 1999. – Ч. 3. – 222 с.
34. Гольская Д.Х. Правовые проблемы сотрудничества социалистических и капиталистических стран в делах о наследовании / Гольская Д.Х. – М. : Наука, 1980. – 125 с.
35. Гангало Ю.Б. Форма завещания по российскому и французскому законодательству (сравнительно-правовой аспект) / Ю.Б. Гонгало // Российский юридический журнал. – 2007. – № 1. – С. 78–88.
36. Гордон М.В. Наследование по закону и завещанию / Гордон М.В. – М. : Юрид. лит., 1967. – 119 с.
37. Горева М.М. Теоретические вопросы дееспособности психически больных по законодательствам некоторых зарубежных стран / М.М. Горева, В.В. Горинов, В.Г. Василевский // Теоретические и организационные вопросы судебной психиатрии. – М., 1979. – С. 51–56.
38. Горелов А.А. Концепция современного естествознания : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / Горелов А.А. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 412 с.
39. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Напалеона) / Пер. с фр. В. Захватаев / Отв. ред. А. Довгерт. – К. : Истина, 2006. – 1007 с.
40. Гражданское законодательство Французской революции (1789–1804). Пер. с франц. / Саньяк Ф.; под ред. : Челяпов Н.И.; пер. : Старосельская-Никитина О.А.; предисл. : Стучка П.И. – М. : Изд-во Ком. Акад., 1928. – 374 c.
41. Гражданское и торговое право зарубежных государств : учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. : в 2 т. – Т. 2. / Ответ. ред. : проф. Е.А. Васильев, проф. А.С. Комаров – М. : Междунар. отнош., 2008. – 634 с.
42. Гражданское и торговое право капиталистических государств : учебник / [Васильев Е.А., Зайцева В.В., Костин А.А. и др.] / Отв. ред. Е.А. Васильев. – М. : Междунар. правоотнош., 1993. – 560 с.
43. Гражданское и торговое право капиталистических стран : учеб. пособ. / Под ред. В.П. Мозолина и М.И. Ку¬лагина. – М. : Высш. шк., 1980. – 382 с.
44. Гражданское право : в 4 т. – Т. 2 : Вещное право. Наследственное право. Исключительные права. Личные неимущественные права / Отв. ред. Е.А. Суханов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 496 с.
45. Гражданское право. Частное нотариальное право. Режимы имущественных отношений между супругами. Наследование по закону – безвозмездные сделки (завещание, дарение); пер. с фр. / П. Вуарен, Ж. Губо – М. : Фонд развития правовой культуры, 2007. – 384 c.
46. Гражданское уложение Германии. Вводный закон к Гражданскому уложению / Пер. с нем.; науч. ред. Н.Г. Елисеев и др.; введ. сост. В. Бергман., 2-е изд., доп. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 730 с.
47. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран : сб. нормат. актов : гражданские и торговые кодексы / Под ред. В.К. Пучинского, М.И. Кулагина. – М. : Изд-во УДН, 1986. – 336 с.
48. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения / Гревцов Ю.И. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1981. – 85 с.
49. Гренкова О. В. Наследование в Англии и во Франции : (Сравнительно-правовое исследование) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / О.В. Гренкова. – М., 1991. – 21 с.
50. Грибанов В.П. Правовые последствия перехода имущества по договору купли–продажи в советском гражданском праве / В.П. Грибанов / Осуществление и защита гражданских прав. – М. : Статут, 2000. – С. 340–430.
51. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Гримм Д.Д. – Петроград : Изд. юрид. кн. скл. «Право», 1917. – 361 с.
52. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Гримм Д.Д. ; под ред. и с предисл. В.А. Томсинова. – М. : Изд-во «Зерцало», 2003. – 496 с.
53. Гришаев С.П. Наследственное право / Гришаев С.П. – М. : Система ГАРАНТ, 2005. – 125 с.
54. Грудцына Л.Ю. Роль зарубежного опыта в формировании наследственного права РФ (сравнительная характеристика) / Л.Ю. Грудцына // Нотариус. – 2001. – № 3 (29). – С. 38–42.
55. Гуляев A.M. Русское гражданское право / Гуляев A.M. – СПб., 1913. – 614 с.
56. Гурвич Г.Д. Философия и социология права : Из¬бранные сочинения / Пер. М.В. Антонова, Л.В. Ворониной. – СПб., 2004. – 848 с.
57. Гущин В.В. Наследственное право и процесс : учебник / В.В. Гущин, Ю.А. Дмитриев. – М. : Эксмо, 2004. – 672 с.
58. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спиноза. – М. : Междунар. отнош., 1998. – 316 с.
59. Дроникова В.К. Наследственное право Украинской ССР / Дроникова В.К. – К. : Вища шк., 1974. –160 с.
60. Дружнее А.Л. Институт наследования по праву представления в законодательстве стран ближнего и дальнего зарубежья / А.Л. Дружнее // Нотариус. – № 5. – 2003. – С. 37–44.
61. Европейская конвенция о правовом положении внебрачных детей от 15 сентября 1975 г., Страсбург (ETS № 85) [Электронный ресурс] // Режим доступа : http ://www.zonazakona.ru/law/abro/123/
62. Европейская конвенция об усыновлении детей от 24 апреля 1967 г., Страсбург (ETS № 58) [Электронный ресурс] // Режим доступа : http ://infopravo.by.ru/fed1991/ch04/akt16780.shtm
63. Егоров Н.Д. Наследственное правоотношение / Н.Д. Егоров // Вестник ЛТУ. Право. – Вып. 3. – 1988. – № 6. – С. 65–78.
64. Ершов Ю.Л. О некоторых особенностях конструкции договора присоединения в российском гражданском праве / Ю.Л. Ершов // Журнал российского права. – 2003. – № 1 – С. 18–21.
65. Жаботинский М.В. Обязательная доля при наследовании имущества : российский и зарубежный опыт / М.В. Жаботинский // Бюллетень нотариальной практики. – 2006. – № 6. – С. 20–21.
66. Жалинский А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рёрихт. – М. : Спарк, 2001. – 768 с.
67. Жуков В.С. Некоторые особенности наследования по законодательству России и Швейцарии / В.С. Жуков // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2007. – Вып. 1. – С. 25–27.
68. Журбелюк Г.В. Особливості спадкування в українській системі світобачення : історико-правові аспекти / Г.В. Журбелюк // Наукові записки. – 2004. – Т. 26. Юридичні науки. – С. 38–47.
69. Загальне цивільне уложення Австрійської імперії // Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран : в 2 т. / Отв. ред. док-р юрид. ннаук, проф. Н.А. Крашенниникова. – Т.1. – Древний мир и Средние века / Сост. О.Л. Лысенко, Е.Н. Трикоз. – М. : Изд-во НОРМА, 2003. – С. 333–389.
70. Заіка Ю.О. Законодавчі проблеми спадкового права // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 213 – 216.
71. Заіка Ю.О. Право власності. Спадкове право : навч. посіб. / Ю.О. Заіка, В.М. Співак. – К. : Вид-во «Інфініті» 2004. – 152 с.
72. Заіка Ю.О. Становлення і розвиток спадкового права в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ю.О. Заіка. – Київ, 2007. – 33 с.
73. Зарудный С. Гражданское уложение Итальянского королевства и русские гражданские законы : Опыт сравнительного изучения системы законодательств. – Ч. 1-2 / С. Зарудный. – СПб. : Тип. 2 Отд. собств. е.и.в. канцелярии, 1869. – 744 с.
74. Зенин И.А. Гражданское и торговое право современной Испании / И.А. Зенин // Вестник Московского ун-та. Сер. 11. Право. – 1989. – № 2. – С. 63–69.
75. Иеринг Р. Юридическая техника / Иеринг Р. – М. : Статут, 2008. – 231 с.
76. Изосимов С.М. Юридические конструкции как элемент нормотворчества и правоприменения : на примере налогового права / С.М. Изосимов // Российская юстиция. – 2007. – № 11. – С. 44–46.
77. Илейко В.Р. Некоторые аспекты проблемы дееспособности, ограниченной дееспособности в зарубежном законодательстве (обзор литературы) // Илейко В.Р., Первомайский В.Б. / Судебно-психиатрическая экспертиза : от теории к практике. – К. : КИТ, 2006. – С. 257–268.
78. Иоффе О.С. Советское гражданское право : курс лекций. – Ч. 3 (Правоотношения, связанные с продуктами творческой деятельности. Семейное право. Наследственное право) / Иоффе О.С. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1965. – 347 с.
79. Италия. Конституция и законодательные акты : пер. с итал. / Редкол. : Барабашев Г.В., Жидков О.А., Ильинский И.П., Калямин Г.П., Страшун Б.А., Туманов В.А. (Предисл.), Чиркин В.Е.; пер. : Васильева Т.А. (вступ. ст.); сост. и вступ. ст. : Попов Н.Ю. (пер.) – М. : Прогресс, 1988. – 392 c.
80. Каплан Г. И. Завещательная и договорная право- и дееспособность / Г.И. Каплан, Б.Дж. Сэдок // Клиническая психиатрия : в 2 т. / Пер. с англ. – М., 1994. – Т. 2. – С. 471–473.
81. Кожевина Е.В. Наследственное правопреемство : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Е.В. Кожевина. – Екатеринбург, 2005. – 23 с.
82. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права / Коркунов Н.М. – СПб. : Издание юрид. книж. магазина Н.К. Мартынова, 1898. – 363 с.
83. Косарев А.И. Англосаксонская и романно-германская форма буржуазного права / Косарев А.И. – Калинин : Калинин. ун-т, 1977. – 64 с.
84. Кох Х. Международное частное право и сравнительное правоведение / [Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс] / Пер. с нем. Ю.М. Юмашева. – М. : Междунар. отнош., 2003. – 480 с.
85. Кулакова А.Н. Наследственное преемство по закону в Российской Федерации : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / А.Н. Кулакова. – М., 2005. – 24 с.
86. Курдиновский В.И. Договоры о праве наследования / Курдиновский В.И. – Одесса : Типография «Техникъ», 1913. – 326 с.
87. Курс германского гражданского права : Введение и общая часть : пер. с нем. Т. 1 : Полут. 2 / Эннекцерус Л.; под ред., с предисл. : Д.М. Генкин, И.Б. Новицкий (пер.) – М. : Иностр. лит., 1950. – 483 с.
88. Лайко Л.В. Приобретение наследства, принятие наследства и вступление в наследство : о терминологии в наследственном праве, доктрине и практике / Л.В. Лайко // Наследственное право. – 2008. – № 2. – С. 17–24.
89. Ликсор В. Решение споров о наследстве по законодательству Франции / Ликсор В. – М., Постскриптум, 1995. – 213 с.
90. Лубенский А.И. Систематизация законодательства во Франции / А.И. Лубенский // Информация о законодательстве зарубежных стран. – М., ВНИИСЗ, 1970. – Вып. 50. – С. 4–18.
91. Лукич Р. Методология права : пер. с сербохорват. / Лукич Р.; под ред. : Д.А. Керимов; пер. : В.М. Кулистиков. – М. : Прогресс, 1981. – 304 c.
92. Люблинский П.И. Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса / Люблинский П.И.; под ре¬д. и с предисл. В.А. Томсинова. – М., 2004. – С. 118–122.
93. Майданик Р.А. Спадковий договір у цивільному праві України / Р.А. Майданик // Університетські наукові записки. – 2007. – № 2 (22). – С. 90–105.
94. Мананников О.В. Наследование земельных участков и вещных прав на них в Германии / О.В. Мананников // Вестник Российской правовой академии. – 2007. – № 1. – С. 41–43.
95. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения / Марченко М.Н. – М. : ООО «Городец–издат», 2002. – 1068 с.
96. Медведев И.Г. Международное частное право и нотариальная деятельность – 2-е изд. / Медведев И.Г. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 178 с.
97. Мейер Д.И. Русское гражданское право / Мейер Д.И. – М. : Статут, 1997. – 661 с.
98. Михайлова И.А. Методологические и терминологические подходы к определению правосубъектности граждан в современном зарубежном законодательстве / И.А. Михайлова // Юрист. – № 1. – 2007. – С. 47–51.
99. Мичурин Е.А. Ограничения права наследования в гражданском праве Украины / Е.А. Мичурин // Наследственное право. – 2007. – № 2. – С. 38–39.
100. Морандьер Л.Ж. Гражданское право Франции / Пер. с фр. и вступ. ст. Е.А. Флейшиц. – Т. 1. – М. : Изд-во иностр. лит., 1958. – 742 с.
101. Мурзин Д.В. Ценные бумаги как юридические конструкции гражданского права : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Мурзин Д.В. – Екатеринбург, 2001. – 202 с.
102. Наследование в крестьянской недвижимости по германскому праву : Исторические основы. – Т. 1 / Фрейтаг–Лоринговен А. – Юрьев : Тип. К. Маттисена, 1910. – 397 c.
103. Наследственное право : учебник / [Бунич Г.А., Гончаров А.А., Кутузов О.В., Попонов Ю.Г.]. – М. : Издат.-торг. корпорация «Дашков и К°», 2003. – 140 с.
104. Нашиц А. Правотворчество. Теория и законодательная техника / Нашиц А. – М. : Прогресс, 1974. – 256 с.
105. Немков А.М. Очерки истории наследственного права / Немков А.М.; науч. ред. В.А. Рясенцев – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1979. – 476 с.
106. Нечаева М.П. Гражданско-правовой институт наследования отдельных видов имущества и имущественных прав по российскому и зарубежному законодательству на современном этапе : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / М.П. Нечаева. – Краснодар, 2008. – 19 c.
107. Никитюк П.С. Наследственное право и наследственный процесс / Никитюк П.С. – Кишинев : Штиинца, 1973. – 258 с.
108. Никитюк П.С. О правовой природе наследственного преемства в социалистическом обществе / П.С. Никитюк // Правоведение. – 1973. – № 5. – С. 50–57.
109. Никольский В. Об основных моментах наследования : Сравнительное изложение / Никольский В. – Репринт. изд. – М. : Унив. тип. (Катков и Ко), 1871. – 365 с.
110. Никонова М.В. Правовое регулирование наследования по завещанию с иностранным составом : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Никонова М.В. – М., 2007. – 179 с.
111. О гражданском пакте солидарности : Закон № 99–944 от 15 ноября 1999 г. // Journal Officiel. – № 265. – 1999. – Р. 16959.
112. О духе законов, или Об отношениях, в которых законы должны находиться к устройству каждого правления, к нравам, климату, религии, торговле и т. д. К чему автор прибавил новые исследования о законах римских, касающихся наследования, о законах французских и о законах феодальных : пер. с фр. / Монтескье Ш.Л.; пер. под ред. : Горнфельд А.Г.; вступ. ст. : Ковалевский М.М. – С.-Пб. : Л.Ф. Пантелеев, 1900. – 800 c.
113. О легальном сожительстве : Закон от 23 ноября 1998 г. // Belgian Monitor. – Of January 12, 1999, modified on December 23. – 1999.
114. О регистрируемом партнерстве : Закон от 16 февраля 2001 г. / Bundesgesetzblatt Jahrgang. – 2001. – Тeil 1. – Nr. 9.
115. Оборотов Ю.Н. Традиции и обновление в правовой сфере : вопросы теории (от познания к постижению права) / Оборотов Ю.Н. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – 280 с.
116. Общее гражданское уложение Австрийской империи 1811 г. / Пер. Г. Вербловский; сост. В. Мухин. – СПб., 1884. – 539 с.
117. Огнев В.Н. Институт недостойных наследников в гражданском праве : исторический и сравнительно-правовой аспекты : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В.Н. Огнев. – Волгоград, 2007. – 24 с.
118. Огоновський О. Система австрійського права приватного. – Т. 1-2 / Огоновський О. – Львів : Накладом О. Огоновського, 1897. – 337 с.
119. Орлова Н.В. Коллизионные вопросы наследования в законодательстве и международных соглашениях европейских стран народной демократии / Н.В. Орлова // Вопросы междунар. частн. права. – М. : Госюриздат, 1956. – С. 189–208.
120. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах : учеб.-практ. пособ. / Осакве К. – М. : Дело, 2002. – 464 с.
121. Основные институты гражданского права зарубежных стран : Сравнительно-правовое исследование / Рук. авт. кол. В.В. Залесский. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 648 с.
122. Павлов В.П. Проблемы теории собственности в российском гражданском праве / Павлов В.П. – М., 2003. – 218 с.
123. Палшкова А.Н. Особые завещательные распоряжения в римском праве / А.Н. Палшкова // Наследственное право. – 2009. – № 3. – С. 8–13.
124. Памятники римского права : Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М. : 3ерцало, 1997. – 608 с.
125. Панько К.К. Юридические конструкции как категории внутренней формы (структуры) уголовного права / К.К. Панько // Право и політика. – 2005. – № 3. – С. 19–28.
126. Переверзев В.В. Юридические конструкции в процессуальном праве : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / В.В. Переверзев – Ростов-н/Д, 2009. – 23 с.
127. Пиляева В.В. Гражданское право : юридические конструкции, понятия, схемы и таблицы : учеб. пособ. – 3-е изд., доп. / В.В. Пиляева. – М. : Инфра–М, 2005. – 363 с.
128. Підопригора О.А. Римське приватне право : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів : 3-е вид., перероб. та доп. / Підопригора О.А. – К. : Видав. Дім «ІнЮре», 2001. – 433 с.
129. Пляниоль М. Курс французского гражданского права : в 2 ч. / Пляниоль М. – Репр. воспроизвед. изд. 1911 г.; Петроков : Типография С. Панского. – М. : Спарк : Bibliard. – 200[7]. – 1012 с.
130. Победоносцев К. Курс гражданского права. Ч. II. Права семейственные, наследственные и завещательные / Победоносцев К. – СПб : Синод. тип., 1896. – 740 с.
131. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права / Покровский И.А. – М. : Статут, 2001. – 354 с.
132. Пономарев Д.Е. Генезис и сущность юридической конструкции : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Пономарев Д.Е. – Екатеринбург, 2005. – 175 с.
133. Попов Н.Ю. Источники итальянского права / Н.Ю. Попов // Советское государство и право. – 1983. – № 10. – С. 126–130.
134. Правовые проблемы сотрудничества социалистических и капиталистических стран в делах о наследовании / Гольская Д.Х.; отв. ред. : Рубанов А.А. – М. : Наука, 1980. – 125 c.
135. Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии; пер. с нем. / [Беренс П., Венкштерн М., Зеккер Ф.Ю. и др.]; пер. : Каримуллин Р.И., Лизунов А.А., Нам К., Степанова Е.В.; науч. конс. Бергманн В.; общ. ред. Т.Ф. Яковлева – М. : БЕК, 2001. – 336 c.
136. Проблемы юридической техники : сб. статей / Под ред. докт. юрид. наук, проф., академика РАЕН и ПАНИ, засл. деятеля науки РФ В.М. Баранова. – Нижний Новгород : Нижегород. академия МВД России, 2000. – 823 с.
137. Пятин С.Ю. Гражданское и торговое право зарубежных стран / Пятин С.Ю. – М : Изд-во «Дашков и Ко», 2009. – 260 с.
138. Раевич С.И. Гражданское право буржуазно–капиталистического мира в его историческом развитии : 1789–1926 гг. : Франция, Италия, Польша, Голландия, Румыния, Российская империя, Австрия, Германия, Швейцария / Раевич С.И. – М.; Л. : Госиздат, 1929. – 310 с.
139. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М. : Зерцало, 1994. – 544 с.
140. Ростовцева Н.В. Тенденции развития норм о наследовании в Гражданских Кодексах Франции и России / Н.В. Ростовцева // Законодательство. – 2005. – № 7. – С. 18–27.
141. Рубанов А.А. Заграничные наследства (отношения между социалистическими и капиталистическими странами) / Рубанов А.А. – М. : Наука, 1975. – 276 с.
142. Рубанов А.А. Право наследования / Рубанов А.А. – М. : Москов. рабочий, 1978. – 288 с.
143. Рутьен Л. Практическое использование вопросов наследования во Франции / Рутьен Л. – М., Постскриптум, 1997. – 172 с.
144. Савелин К. Взгляд на историческое развитие русского порядка законного наследования и сравнение теперешнего русского законодательства об этом предмете с римским, французским и прусским / Савелин К. – С.-Пб. : Тип. Карла Вульфа, 1860. – 88 c.
145. Савельев В.А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты) : учеб. пособ. – 2-е изд., перераб. и доп. / Савельев В.А. – М. : Юрист, 1994. – 96 с.
146. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) : учебник / Под ред. В.А. Туманова / Саидов А.Х. – М. : Юристъ, 2000. – 448 с.
147. Сватеева О.И. Ответственность наследников по долгам наследодателя : вопросы теории и практики : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Сватеева О.И. – Коломна, 2007. – 190 с.
148. Сватеева О.И.Ответственность наследников по долгам наследодателя в законодательстве зарубежных стран / О.И. Сватеева // Наследственное право. – 2007. – № 2. – С. 40–44.
149. Сергеева–Левитан М.В. Коммерческое представительство как юридическая конструкция в гражданском праве : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Сергеева-Левитан М.В. – Екатеринбург, 2008. – 213 с.
150. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву : 2-е изд., испр. / Серебровский В.И. – М. : Статут, 2003. – 558 с.
151. Серебровский В.И. Основные понятия советского наследственного права / В.И. Серебровский // Советское государство и право. – 1947. – № 7. – С. 16–19.
152. Серебровский В.И. Очерки советского наследственного права / Серебровский В.И. – М. : Изд-во АН СССР, 1953. – 237 с.
153. Серебровский В.И. Очерки советского наследственного права // В.И. Серебровский / Избранные труды. Серия «Классика российской цивилистики». – М., 1997. – С. 32–249.
154. Синайский В.И. Основы гражданского права. – Вып. 2 / Синайский В.И. – Рига, 1926. – 526 с.
155. Синайский В.И. Русское гражданское право / Синайский В.И. – М : Статут, 2002. – 638 с.
156. Синайский В.И. Русское гражданское право. Общая часть. Вещное право. Обязательственное, семейное и наследственное право / Синайский В.И. – К. : Типо-лит. «Прогресс», 1914. – 361 с.
157. Ск