ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСОБИ, УВ’ЯЗНЕНОЇ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ




  • скачать файл:
  • title:
  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСОБИ, УВ’ЯЗНЕНОЇ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
  • The number of pages:
  • 243
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ



    На правах рукопису


    ПОНОМАРЕНКО АЛЛА ВАСИЛІВНА


    УДК 343.121.4


    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСОБИ, УВ’ЯЗНЕНОЇ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ


    12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
    судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук




    Науковий керівник:
    кандидат юридичних наук,
    доцент
    Баулін Олег В’ячеславович


    Київ – 2011
    З М І С Т
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………………………….3
    ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……………………………...4-11
    РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСОБИ, УВЯЗНЕНОЇ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
    1.1. Поняття та значення гарантій прав і законних інтересів особи у кримінальному процесі ………………………………………………………. 12-32
    1.2. Правова сутність досудового ув’язнення у кримінальному процесі… 32-50
    1.3. Гарантії прав і законних інтересів підозрюваного та обвинуваченого, які перебувають в ізоляції ……………………………………………………….. 50-85
    Висновки до першого розділу …………………………………………………86-87
    РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ОСОБИ, ЩОДО ЯКОЇ ЗАСТОСОВАНО ДОСУДОВЕ УВ’ЯЗНЕННЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
    2.1. Порядок застосування досудового ув’язнення щодо осіб під час дізнання і досудового слідства………………………………………………………… 88-111
    2.2. Правова регламентація статусу підозрюваного та обвинуваченого, ув’язнених під час досудового розслідування…………………………… 111-130
    Висновки до другого розділу …………………………………………….....130-131
    РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСОБИ, УВЯЗНЕНОЇ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
    3.1. Ефективність здійснення прокурорського нагляду за забезпеченням законності під час досудового ув’язнення …………………………………132-154
    3.2. Судовий контроль за рішеннями про застосування досудового ув’язнення щодо осіб під час досудового розслідування………………………………154-179
    Висновки до третього розділу ........................................................................179-180
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 181-185
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 186-222
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………223-252

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    КК – Кримінальний кодекс

    КПК – Кримінально-процесуальний кодекс

    МВС – Міністерство внутрішніх справ

    ОВС – орган(и) внутрішніх справ

    ІТТ – ізолятор тимчасового тримання

    СІЗО – слідчий ізолятор

    КПК РФ – Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації

    ООН – Організація Об’єднаних Націй

    ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва в Європі

    CРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік









    ВСТУП

    Актуальність теми. Не зважаючи на позитивні зміни у системі кримінальної юстиції України, проблема забезпечення прав та законних інтересів людини у нашій державі залишається ще досить гострою через надмірне застосування органами досудового розслідування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ув’язненням особи. За даними МВС України у період з січня 2008 р. по січень 2011 р. було затримано за підозрою у вчиненні злочину 137 тис. і взято під варту 112,1 тис. осіб [1, c.3; 2, c.4; 3,c.5]. Проте, поширене застосування ув’язнення до підозрюваних і обвинувачених не відповідає стійкій тенденції гуманізації кримінального покарання, що спостерігається з 2008 р. Так, у зазначений період засуджено до позбавлення волі за вчинення злочинів було лише близько 88,5 тис. осіб (24 % від загальної кількості засуджених). Примусове тримання під час досудового розслідування в місцях тимчасового ув’язнення значно більшої кількості осіб, ніж тих, які засуджуються до позбавлення волі, свідчить про певні прорахунки кримінально-правової політики держави та системи забезпечення прав і законних інтересів особи в сфері кримінального судочинства.
    Відповідно основним у цій сфері є питання про ефективні юридичні засоби захисту ув’язненої особи від незаконних дій органів і посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування. У доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини» з нагоди 60-ї річниці прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошено, що до лікарень через побиття у міліції звернулося у 2008 р. 2 тис. осіб, у 2009 р. – понад 2,5 тис. осіб [4]. У 2008 р. її працівники закатували до смерті 4 особи, в 2009 р. – 3, у 2010 р. – 8 осіб [5].
    З 1147 констатованих (станом на січень 2011 р.) Європейським судом з прав людини порушень Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 90 (7,8 %) стосується заборони катування і права на свободу та особисту недоторканність. За цими «показниками» Україна посідає одне з останніх, 42 місце серед держав-членів Ради Європи [6].
    Тому зараз забезпечення прав і законних інтересів особи під час досудового розслідування вимагає концептуально нових підходів щодо правових засад функціонування системи досудового розслідування в Україні, гуманізації діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, удосконалення форм, методів та засобів забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування.
    Відтак, проблема забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування, є актуальною й такою, що відповідає рівню розвитку сучасної кримінально-процесуальної науки та практики розслідування злочинів.
    Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних вчених: В.М. Батюка, В.І. Галагана, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського, М.В. Джиги, Н.С. Карпова, В.Г. Клочкова, М.М. Короткого, Л.М. Лобойка, Є.Д. Лук’янчикова, О.С. Мазур, В.Т. Маляренка, М.М. Михеєнка, М.Я. Никоненка, В.Т. Нора, М.А. Погорецького, В.В. Рожнової, С.М. Стахівського, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, В.П. Шибіки, М.Є. Шумила, науковців колишнього СРСР і країн-членів СНД: І.М. Гуткіна, Е.Ф. Куцової, О.М. Ларіна, Є.Г. Мартинчика, І.Л. Петрухіна, М.С. Строговича, Л.В. Франка та ін.
    Не зважаючи на проведені дослідження, деякі питання, пов’язані із забезпеченням прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування, залишилися поза увагою вчених, оскільки одні автори аналізували окремі аспекти процесуальних гарантій, інші – гарантії прав того чи іншого суб’єкта кримінального процесу.
    Отже, не висвітленими залишаються питання, що стосуються сутності досудового ув’язнення, правової регламентації статусу ув’язненого під час досудового розслідування підозрюваного і обвинуваченого. Деякі проблеми, що стосуються гарантій прав і законних інтересів осіб, яких ув’язнено під час досудового розслідування, та реалізації їх на практиці, мають дискусійний характер та недостатньо досліджені; і тому вимагають якісно нового теоретичного обґрунтування.
    Сукупність наведеного й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, завдання та результати якого спрямовані на отримання наукових результатів для вироблення нових підходів до посилення захисту прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає завданням, визначеним Програмою інтеграції України до ЄС, схваленою Указом Президента України № 1072/2000 від 14 вересня 2000 р., в Посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки» і Указі Президента України № 1119/2005 від 19 липня 2005 р. «Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності», Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 р. «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів». Дисертація виконана відповідно до планів проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007–2010 рр. Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Київського інституту внутрішніх справ при НАВСУ від 25 грудня 2003 р., протокол № 11, та зареєстрована Координаційним бюро Академії правових наук України у 2003 р. (реєстр. № 863).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є отримання нових наукових результатів щодо забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування, та формулювання на цій основі рекомендацій для удосконалення кримінально-процесуального законодавства.
    Для досягнення зазначеної мети були поставленні та вирішені такі завдання:
    – розкрити систему забезпечення прав і законних інтересів особи у кримінальному судочинстві;
    – визначити сутність гарантій прав і законних інтересів особи у кримінальному судочинстві;
    – розкрити сутність досудового ув’язнення;
    – з’ясувати порядок застосування досудового ув’язнення і рівень забезпечення в Україні прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування;
    – охарактеризувати правове становище особи, ув’язненої під час досудового розслідування;
    – визначити роль прокурорського нагляду та судового контролю у забезпеченні прав і законних інтересів осіб, ув’язнених під час досудового розслідування;
    – розробити пропозиції щодо удосконалення законодавства з метою підвищення ефективності забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування.
    Об`єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що виникають у зв’язку з ув’язненням особи під час досудового розслідування.
    Предмет дослідження – забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування.
    Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано такі методи: історико-правовий застосовано під час розгляду становлення і розвитку засобів забезпечення прав та законних інтересів особи при затриманні та взятті під варту (підрозділ 1.1); формально-логічний при визначенні понять «гарантії прав і законних інтересів ув’язненої особи», «затримання», «короткочасне ув’язнення», «досудово ув’язнена особа», «судовий контроль» та ін. (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 3.2); порівняльно-правовий – для аналізу та порівняння національного та зарубіжного законодавства, що стосується захисту прав людини, а також допустимості обмежень прав особи при ув’язненні під час досудового розслідування (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2.); статистичний для узагальнення одержаних результатів (підрозділи 1.3, 2.1, 3.1, 3.2) і соціологічні методи (опитування) при проведенні анкетування (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 3.1, 3.2).
    Нормативною базою дослідження є чинне законодавство України та деяких інших держав, міжнародні документи, відомчі нормативно-правові акти, що стосуються кримінально-процесуальної діяльності. Норми чинного КПК досліджено у порівнянні з проектом КПК України, підготовленим у профільному комітеті Верховної Ради України (реєстр. № 1233).
    Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності правоохоронних органів України за 2008–2010 рр. та вивчення й узагальнення матеріалів судової і слідчої практики. З цією метою проводилося вивчення 150 кримінальних справ, які перебували в провадженні органів досудового розслідування МВС України в м. Києві, Київській, Запорізькій, Дніпропетровській областях у 2007 2009 рр., і аналізувалися дані анкетування 90 працівників органу дізнання та 90 слідчих системи МВС і 50 працівників прокуратури. Використовувався й особистий досвід дисертанта, набутий за час роботи в органах дізнання МВС України.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній кримінально-процесуальній науці комплексних досліджень питань забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування. У дисертації обґрунтовується ряд нових положень та висновків, що розширюють наукове уявлення про гарантії прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування.
    До найбільш суттєвих з них належать такі:
    вперше:
    – пропонується, тимчасово обмежену в свободі особу, яка затримана чи взята під варту і тримається в спеціальних установах під час досудового розслідування, розглядати як досудово ув’язнену і вживати в теорії кримінального процесу термін «досудово ув’язнена особа», закріплення якого в законі сприятиме удосконаленню правового становища такої особи;
    – обґрунтовано необхідність доповнення КПК статтею «Фактичне затримання особи», яка б регламентувала фізичне захоплення особи під час вчинення злочину;
    – доведено доцільність внесення до КПК положення про обов’язкове складання протоколу фактичного затримання, огляду і доставлення особи;
    – запропоновано поміщення особи до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ), вважати як «короткочасне ув’язнення особи», тобто тимчасовий захід процесуального примусу, що застосовується органами досудового розслідування до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, і полягає у короткочасному тримання її у місцях та умовах, передбачених законом, з метою встановлення її причетності до вчинення злочину або вирішення питання про обрання щодо неї запобіжного заходу;
    удосконалено:
    – поняття законного інтересу особи, ув’язненої під час досудового розслідування;
    – наукову точку зору, за якою пропонується доповнити ч.5 ст.44 КПК обов’язком особи, яка проводить дізнання, слідчого негайно надсилати прокурору постанову про допуск захисника до участі у справі;
    – положення стосовно чіткої нормативної регламентації порядку повідомлення прокурора про кожний факт затримання особи органами досудового розслідування;
    дістало подальшого розвитку:
    – точка зору щодо необхідності законодавчого уточнення положень п.3 ч.2 ст.48 КПК щодо обсягу матеріалів кримінальної справи, з якими захисник має право ознайомлюватися;
    наукова позиція щодо правової регламентації фактичного затримання особи як слідчої дії, що може провадитись до порушення кримінальної справи, і короткочасного ув’язнення (кримінально-процесуального затримання) як заходу процесуального примусу;
    обґрунтування необхідності зменшення часу тримання органами досудового розслідування особи в ув’язненні без рішення суду до 48 годин;
    аргументація щодо доцільності обчислення строків кримінально-процесуального затримання з моменту фактичного затримання особи;
    обґрунтування необхідності доповнення ч.2 ст.21 КПК положенням про обов’язок дізнавача і слідчого негайно направляти прокурору копію складеного до першого допиту підозрюваного (обвинуваченого) протоколу про відмову цих учасників користуватися допомогою захисника;
    – аргументація необхідності оновлення та приведення у відповідність до чинного законодавства України Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, до якого відсилає ст.1061 КПК.
    Практичне значення одержаних результатів. На користь практичного значення викладених у роботі висновків і пропозицій свідчить те, що їх використано:
    у законодавчій роботі – прийнято Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України для опрацювання проект Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Закону «Про попереднє ув’язнення» та проекту нового КПК України (лист № 06-19/14-1867 від 14 грудня 2005 р.);
    у правозастосовній діяльності – рекомендації щодо удосконалення практичної діяльності із забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування (акти впровадження Бориспільського МРВ ГУМВС України в Київській області від 23 вересня 2004 р., Енергодарського МВ УМВС України в Запорізькій області від 25 жовтня 2004 р., ГСУ МВС України від 13 липня 2010 р.);
    у навчальному процесі – при викладені курсу кримінального процесу, при підготовці навчально-методичної літератури (акти впровадження Міжгалузевого інституту управління від 30 червня 2004 р., Національного авіаційного університету від 2 вересня 2004 р., Академії прокуратури України від 30 серпня 2005 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Щодо публікації, яку підготовлено з І.В. Озерським (Правова регламентація затримання особи у кримінальному процесі / А.В. Озерська, І.В. Озерський // Судовий контроль за дотриманням конституційних прав особи під час досудового розслідування: Методичні матеріали до семінару. – Київ, 2005. – С. 1–4.) – участь здобувача становить 50 %.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались на наукових конференціях і семінарах, а саме: Міжнародній науковій конференції «Другі осінні юридичні читання» (Хмельницький, 2003 р.), Науковій конференції «Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції» (Дніпропетровськ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (Острог, 2005р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України: сучасний стан та перспективи» (Івано-Франківськ, 2005 р.), Міжнародному науково-практичному семінарі «Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення» (Харків, 2006 р.), Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні» (Івано-Франківськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: de lege praeterita, instante, future» (Миколаїв, 2009 р.).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано: 13 наукових статей, 5 з яких у періодичних виданнях, визначених ВАК України як фахові з юридичних наук, 8 тез у збірниках матеріалів конференцій і семінарів, на яких доповідалися результати дослідження.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    Узагальнення результатів дисертаційного дослідження надало можливість зробити такі висновки:
    1. Система забезпечення прав та законних інтересів особи, залученої до сфери кримінального судочинства, складається з таких елементів державної діяльності: 1) створення належних умов (загально соціальних та ін.) для реалізації прав і законних інтересів особи; 2) охорона прав і законних інтересів особи шляхом запобігання їх порушенням під час кримінально-процесуальної діяльності; 3) захист прав і законних інтересів особи через поновлення порушених під час кримінально-процесуальної діяльності прав і законних інтересів, а також застосування юридичної відповідальності до винних у цьому суб’єктів.
    2. Процесуальними гарантіями прав і законних інтересів особи, яка бере участь в кримінальному процесі, слід вважати передбачені кримінально-процесуальним законом правові вимоги (умови, засоби та способи), які забезпечують фактичну реалізацію, охорону та надійний захист прав і законних інтересів кожної особи під час її участі в кримінальному процесі.
    3. Законними інтересами особи, ув’язненої під час досудового розслідування, є конкретні дії і прагнення, які виражають її бажання досягти та користуватися тими чи іншими передбаченими правовими нормами благами, сприяти задоволенню яких повинні органи кримінальної юстиції, з урахуванням вимог режиму місця досудового ув’язнення і поведінки особи під час її тримання в такому місці.
    При вирішенні питання про зміст інтересів підозрюваного та обвинуваченого, що перебувають в ізоляції, необхідно класифікувати ці інтереси за відповідними критеріями: 1) залежно від забезпечення захисту та охорони особистих немайнових прав, інтерес полягає в: а) у захисті права на життя; б) повазі його гідності; в) у захисті права на свободу та особисту недоторканність; 2) в залежності від забезпечення захисту та охорони майнових прав, інтерес полягає в: а) у захисті права на працю; б) в захисті права на заняття підприємницькою діяльністю; 3) залежно від зацікавленості в отриманні належних умов перебування під вартою, інтерес полягає в: а) у роздільному триманні, зважаючи на правовий статус особи; б) в отриманні належного медичного забезпечення; в) у створенні умов для відпочинку і культурної діяльності в інтересах фізичного та психічного здоров’я особи; 4) в залежності від прагнення отримати духовне благо, інтерес полягає: а) в можливості спілкуватися з членами родини та друзями; б) у можливості необмеженого листування ув’язненої особи із захисником; в) у отриманні додаткової телефонної розмови; 5) залежно від бажання отримати заохочення, інтерес полягає у: а) в отриманні подяки; б) у достроковому знятті раніше накладеного стягнення; в) у збільшенні тривалості прогулянки; г) в додатковому витрачанні грошей на придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності; д) в отриманні додаткових посилок; є) у преміюванні за кращі показники в роботі; 6) в залежності від прагнення отримати соціальні блага: а) можливість залучатися до оплачуваної роботи; б) можливість здобути вищу освіту в разі її відсутності; 7) залежно від можливості клопотати та звертатися до компетентних органів, законні інтереси полягають у: а) в клопотанні щодо застосування заходів піклування про неповнолітніх дітей, які залишаються без нагляду; б) у клопотанні щодо застосування заходів з охорони майна і житла, що залишаються без нагляду; в) у клопотанні стосовно заходів безпеки; г) в клопотанні про звільнення; д) в клопотанні про розслідування та розгляд справи у розумні строки.
    4. Сутність досудового ув’язнення, полягає в примусовій ізоляції підозрюваного чи обвинуваченого, і триманні його під вартою в спеціально визначених для цього установах досудового ув’язнення, з метою забезпечення процесу досудового розслідування, а також виконання процесуальних рішень органів кримінальної юстиції, до направлення матеріалів кримінальної справи з обвинувальним висновком до суду.
    5. Закріплений у сучасному кримінально-процесуальному законодавстві України порядок затримання підозрюваного і взяття особи під варту не містить низки ефективних засобів забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час дізнання і досудового слідства.
    Забезпечення прав і законних інтересів досудово ув’язнених осіб та умови тримання підозрюваних і обвинувачених в місцях досудового ув’язнення України, ще не повною мірою відповідають європейським стандартам, продовжують мати місце факти катування та інші форми незаконного насильства, які застосовуються працівниками органів досудового розслідування.
    6. Строк кримінально-процесуального затримання має бути зменшений через внесення відповідних змін до ст.29 Конституції України і ст.106 КПК до 48 годин і повинен обчислюватися з моменту фактичного затримання особи, оскільки саме з цього моменту вона фактично позбавляється свободи пересування і потребує захисту своїх прав та законних інтересів.
    7. КПК України необхідно доповнити статтею «Фактичне затримання особи», якою слід врегулювати фізичне захоплення особи під час вчинення злочину, як дії внаслідок якої затримана особа не може на свій розсуд вільно пересуватись та змушена силою або через підкорення іншому правомірному впливу перебувати у місці визначеному особою, яка її затримала.
    Має існувати два види фактичного затримання: 1) невідкладна слідча дія, що проводиться уповноваженою службовою особою; 2) дія громадян з реалізації їх права на затримання особи, яка вчинила злочин.
    8. До КПК України доцільно внести положення про обов’язкове складання протоколу фактичного затримання, огляду і доставлення особи, в якому мають зазначатися: дата, місце, час початку та закінчення фактичного затримання, підстави і обставини затримання, фізичний стан особи на момент затримання, час протягом якого особа доставлялася до органу досудового розслідування, на якому транспортному засобі було здійснене доставлення, дані про затриманого і осіб, які здійснили його затримання та доставлення.
    9. Пропонується класифікувати регламентацію фактичного затримання особи як слідчої дії, що може провадитись уповноваженими службовими особами до порушення кримінальної справи і короткочасного ув’язнення (кримінально-процесуального затримання) як заходу кримінально-процесуального примусу.
    10. Тимчасово обмежену в свободі особу, яка затримана чи взята під варту і утримується в спеціальних установах під час досудового розслідування, слід розглядати як досудово ув’язнену. Закріплення терміну «досудово ув’язнена особа» в законі сприятиме удосконаленню правового становища даної особи в умовах ізоляції.
    Підозрюваний і обвинувачений, як досудово ув’язнені особи, в місцях досудового ув’язнення повинні мати однакові права і обов’язки, коло яких повинно відрізнятися від прав і обов’язків засудженого, який перебуває в місцях досудового ув’язнення.
    11. Прокурорський нагляд і судовий контроль є важливими засобами забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового ув’язнення, для підвищення ефективності яких доцільно на законодавчому рівні вжити заходів з удосконалення регламентації правовідносин, що виникають за участю прокурора і суду у зв’язку з затриманням і взяттям особи під варту.
    Так, запропоновано копію протоколу затримання з переліком прав та обов’язків досудово ув’язненої особи негайно вручати затриманому підозрюваному і направляти на виконання вимог ч.4 ст.106 КПК не лише прокурору, а й до суду, адже ч.3 ст.29 Конституції України чітко зобов’язує саме суд перевіряти законність затримання особи.
    Крім того, пропонується про кожний факт затримання особи органами досудового розслідування, крім направлення прокурору письмового повідомлення, закріпити в законі вимогу щодо негайного його повідомлення даними органами про затримання особи за телефоном або іншими засобами зв’язку (електронною поштою).
    12. З метою забезпечення права на захист акцентується увага на необхідності доповнення ч.5 ст. 44 КПК України положенням про обов’язок особи, яка проводить дізнання, слідчого негайно надсилати прокурору копію постанови про допуск захисника до участі у справі. Також слід доповнити ч.2 ст.21 КПК обов’язком дізнавача та слідчого негайно направляти прокурору копію протоколу про відмову підозрюваного (обвинуваченого) від правової допомоги захисника, із зазначенням мотивів такої відмови.
    13. Посиленню забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування, та змагальності у кримінальному процесі, сприятиме встановлення законодавцем порядку, відповідно до якого суддя перш, ніж приступити до розгляду подання прокурора або погодженого з прокурором подання органу дізнання чи слідчого про застосування до обвинуваченого (підозрюваного) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, повинен буде з'ясувати причини відсутності захисника й, у разі бажання особи мати захисника, відкласти розгляд даного питання, для залучення цього учасника процесу до судового засідання.
    14. З метою удосконалення кримінально-процесуального законодавства і посилення гарантій прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування в Україні, запропоновано внести низку змін і доповнень до чинного КПК, проекту КПК та Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Звіт про дотримання законності при затриманнях, арештах громадян на території України за 2008 рік : додаток №1 до вказівки МВС України від 27.11.2001 р. №8845/3б зі змін. внесеними вказівкою від 25.11.2004 №1317-10929. — К., 2004. — 3 с.
    2. Звіт про дотримання законності при затриманнях, арештах громадян на території України за 2009 рік : додаток №1 до вказівки МВС України від 27.11.2001 р. №8845/3б зі змінами внесеними вказівкою від 25.11.2004 №1317-10929. — К., 2004. — 4 с.
    3. Звіт про дотримання законності при затриманнях, арештах громадян на території України за 2010 рік : додаток №1 до вказівки МВС України від 27.11.2001 р. №8845/3б зі змінами внесеними вказівкою від 25.11.2004 №1317-10929. — К., 2004. — 5 с.
    4. Карпачова Н. І. Виконання Україною зауважень та рекомендацій постійних контрольних моніторингових органів Ради Європи [Електронний ресурс] : спец. доп. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини» / Н. І. Карпачова. — Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua/S_dopovid_03/d_06_5_2.htm
    5. Карпачова Н. І. Доповідь Уповноваженого з прав людини на засіданні Верховної Ради України 14 січ. 2011 року [Електронний ресурс] / Н. І. Карпачова ; Українська Гельсінська спілка з прав людини. - Режим доступу:
    http://helsinki.org.ua/index.php?id=1295011998].
    6. Карпачова Н. І. Право громадян на судовий захист [Електронний ресурс]: спец. доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини» / Н. І. Карпачова. — Режим доступу :
    http://www.ombudsman.kiev.ua/dopovid_6/d_06_2_1.htm
    7. Гурджі Ю. О. Гарантії прав особистості в кримінальному процесі: аксіологічний аспект / Ю. О. Гурджі // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — Одеса, 2003. — Вип.2. — С. 69—75.
    8. Історико-правові аспекти становлення прав людини у світі та в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua/d_01_1.htm
    9. Розширена правда (за Троїцьким першим списком). Суд Ярослава Володимировича. Закон руський. // «Руська правда» : семінар-практикум: [навч. посіб.]. — Дніпропетровськ, 2005. — С.16—27.
    10. Слободян О. М. Становлення та розвиток інституту запобіжних заходів не пов’язаних із взяттям під варту в кримінальному процес України. [Електронний ресурс] / О. М. Слободян. — Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/2007_1/slobodyan.htm
    11. Статут Великого княжества Литовского 1529 г. : [текстовый пер. и словарь-коммент. ; под ред. К. И. Яблонской]. — Минск, 1960. — 253с.
    12. Статут Великого княжества Литовского 1588 года, от наяснейшего государа короля Жикгимонта третьего на коронацыи в Кракове. — [нов. изд. Московскаго общества исторіи и древностей Россійскихъ]. — Вильна: тип. Мамоничей, 1595. — 382 с.
    13. Гіда Є. О. Історія становлення прав людини в Україні / Є. О. Гіда // Науковий вісник НАВСУ. — Київ, 2005. — №1. — С. 162—169.
    14. Бондаренко А. А. Форма та принципи судочинства часів Запорозької Січі / А. А. Бондаренко // Науковий вісник НАВСУ. — Київ, 2002. — Вип.3. — С.243—248.
    15. Курс советского уголовного процесса: Общая часть / [под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца]. — М.: Юрид. лит., 1989. — 640 с.
    16. Петрухин И. Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе / Петрухин И. Л. ; отв. ред. И. Б. Михайловская. —
    17. Кистяковский А. О пресечении обвиняемому способов уклоняться от следствия и суда / А. Кистяковский. — СПб. : Судебный вестник, 1868. — 194 с.
    18. Российское законодательство X – XX веков : [в 9 т.] / под общ. ред. О. И. Чистякова. — М.: Юрид. лит., 1984 — . —
    Т. 8 : Судебная реформа. — 1991. — 496 c.
    19. Устав уголовного судопроизводства: Систем. коммент. / При участии сенаторов А. Ф. Кони, В. К. Случевского, Н. С. Таганцева [и др.] ; под общ. ред. проф. М. Н. Гернета. — М. : М. М. Зив, 1914. — Вып. 1. — 1594 с.
    20. Розин Н. Н. Уголовное судопроизводство : [пособие к лекциям] / Розин Н.Н. — Томск : тип. Сибирск. Т-ва Печат. дела, 1913. — 569 с.
    21. История законодательства СССР и РСФСР по уголовному процессу и организации суда и прокуратуры. 1917–1954 гг.: сб. док. / под ред. С. А. Голунского. — М.: Госюриздат, 1955. — 635 с.
    22. Уголовно-процессуальный кодекс УССР : утв. ВУЦИК 13.09.1922 г. — Офиц. изд. — Харьков : Наркомюст УССР, 1922. — 485 с.
    23. Чайковський А. С. Дізнання та досудове слідство : історія і сучасність / Чайковський А. С., Губар С. В., Довбня В. А. ; МВС України НАВСУ. —К.: РВВМВС України, 2004. — 203 с.
    24. Васьковський Р. Ю. Історія становлення Радянської пенітенціарної системи (перша половина ХХ ст.) / Р. Ю. Васьковський // Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні : матеріали наук.-практ. семінару (28 лютого 2008 р.). — Дніпропетровськ, 2008. — С. 14—16.
    25. Крюк С. В. Арештні будинки як початок створення ізоляторів тимчасового тримання (період 1923-1928 рр.) [Електронний ресурс] / С. В. Крюк . — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlduvs/2009_2/09_2_1_9.pdf
    26. Савонюк Р. Ю. Кримінально-процесуальний кодекс України : структура, зміст і особливості розвитку (до 45-річчя прийняття і набуття чинності) [Електронний ресурс] / Р. Ю. Савонюк. — Режим доступу:
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kyuv/2009_1/1-5/27.pdf
    27. Шумило М. Є. Нова форма досудового розслідування - гарантія права обвинуваченого на кваліфікований захист / М. Є. Шумило // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення : матеріали міжнар. наук.- практ. семінару, (1-2 грудня 2005 р., м. Харків) / [редкол.: В. В. Сташис (голов.ред.) та ін.]. — Х., 2006. — С. 26—30.
    28. Концепція реформування кримінальної юстиції України: затв. Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» від 8 квітня 2008 р. № 311/2008. // Офіційний вісник Президента України. — 2008. — № 27. — Ст. 838.
    29. Трагнюк Р. Р. Прокурорський нагляд за додержанням законів, що забезпечують права обвинуваченого : [монографія] / Трагнюк Р. Р. — Х.: Факт, 2004. — 177 с.
    30. Новий тлумачний словник української мови : [в 3 т.] / [уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко]. — К.: Аконіт, 2003. —
    Т.1 : А-К. — 2003. — 928 с.
    31. Ожегов С. И. Словарь русского язика / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой. — М.: Рус. язык, 1987. — 846 с.
    32. Толковый словарь русского языка : [в 4 т.] / под ред. Д. Н. Ушакова. — М.: Сов. Энциклопедия ; ОГИЗ ; Гос. изд. иностр. и национальных словарей, 1935—1940. —
    Т.1. — 1935. — 822 с.
    33. Большой толковый словарь русского языка. — СПб. : Норинт, 1998. — 1534 с.
    34. Стремовский В. А. Участники предварительного следствия в советском уголовном процессе / Стремовский В. А. — Ростов на Дону : Ростов. ун-т, 1968. — 260 с.
    35. Шпилев В. Н. Содержание и формы уголовного судопроизводства / Шпилев В. Н. — Минск: БГУ, 1974. — 143 с.
    36. Сергеев А. И. Гарантии неприкосновенности личности, связанные с задержанием и предварительным заключением под стражу, в советском уголовном процессе : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.715 «Уголовное право и уголовный процесс» / А. И. Сергеев. — М., 1971. — 15 с.
    37. Короткий Н. Н. Процессуальные гарантии неприкосновенности личности подозреваемого и обвиняемого в стадии предварительного расследования: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право» / Н. Н. Короткий. — К., 1977. — 25 с.
    38. Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности / Строгович М. С. ; ред. М. В. Савицкий ; АН СССР. Ин-т государства и права. — М.: Наука, 1984. — 143 с.
    39. Дубинский А. Я. Обеспечение прав и законных интересов участников предварительного следствия при исполнении процессуальных решений следователя / А. Я. Дубинский // Проблемы правового статуса личности в уголовном процессе. — Саратов, 1981. — С. 105—106.
    40. Добровольская Т. Н. Гарантии прав граждан в советском уголовном судопроизводстве / Т. Н. Добровольская // Сов. государство и право. — 1980. — № 2. — С. 128—135.
    41. Батюк В. Н. Процессуальные гарантии законности задержания и заключения под стражу / В. Н. Батюк // Батюк В. Н. Задержание и заключение под стражу в стадии предварительного расследования : [учеб. пособие] / Батюк В. Н. — К., 1990. — С. 15—21.
    42. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підруч. для вузів] Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. — [вид. 2-ге перероб. і доп.]. — К. : Либідь, 1999. — 534с.
    43. Теорія держави і права: навч. посіб. / [А. М. Колодій та ін.] ; за заг. ред. В. В. Копейчикова. — К.: Юрінформ, 1995. — 189 с.
    44. Куцова Э. Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе / Куцова М. Я. — М.: МГУ, 1972. — 114 с.
    45. Никоненко М. Я. Поняття, види і зміст кримінально-процесуальних гарантій / М. Я. Никоненко // Науковий вісник НАВСУ. — Київ, 2001. — №1. — С. 59—69.
    46. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомиров, М. Ю. Тихомиров ; под ред. М. Ю. Тихомирова. — М. : Тихомиров, 1997. — 525 с.
    47. Советский энциклопедический словарь / под ред. А. М. Прохорова. — М.: Сов. энциклопедия, 1988. — 1599 с.
    48. Шишкин В. И. Конституционное право на обжалование в суд действий должностных лиц / Шишкин В. И. — К.: Политиздат Украины, 1990. — 128 с. — (Правовые знания – в массы).
    49. Клочков В. Охорона та захист прав і свобод людини та громадянина. Суть та роль прокурорського нагляду / В. Клочков // Прокуратура, людина, держава. — 2005. — № 4 (46). — С. 18—27.
    50. Рахунов Р. Д. Учасники уголовно-процессуальной деятельности в советском праве / Рахунов Р. Д. — М. : Госюриздат, 1961. — 277 с.
    51. Мартынчик Э. Г. Субъективные права обвиняемого и их процессуальные гаранти / Э. Г. Мартынчик // Сов. государство и право. — 1976. — № 7. — С. 87—93.
    52. Про внесення змін і доповнень до окремих статей Кримінально-процесуального кодексу України з питань права на захист підозрюваного, обвинуваченого і підсудного: Закон України від 23.12.1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 49.
    53. Гарантии прав личности и проблемы применения уголовного и уголовно-процессуального законодательства : сб. науч. тр. / отв. ред. Л. Л. Кругликов. — Ярославль : ЯрГУ, 1989. — 190 с.
    54. Общественные и личные интересы в уголовном судопроизводстве / [Л. Д. Кокорев, Д. П. Котов, О. Я. Баев и др.] ; науч. ред. Л. Д. Кокорев. —Воронеж : Воронеж. ун-т, 1984. — 159 с.
    55. Богословська Л. О. Законный интерес обвиняемого в уголовном процессе / Л. О. Богословська // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення : матеріали міжнар. наук.- практ. семінару, (1-2 грудня 2005 р., м. Харків) / [редкол.: В. В. Сташис (голов.ред.) та ін.]. — Х., 2006. — С. 120—124.
    56. Філософський словник соціальних термінів. — Х. : Корвін, 2002. — 672 с.
    57. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Матузов Н. И. — Саратов: Сарат. ун-т, 1987. — 296 с.
    58. Либус И. Охрана прав личности в уголовном процессе / Либус И. — Ташкент : Узбекистан, 1975. — 136 с.
    59. Шпотаківська О. В. Суспільні та особисті інтереси в кримінальному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; Судова експертиза» / О. В. Шпотаківська. — К., 2005. — 16 с.
    60. Мазур О. С. Забезпечення прав та законних інтересів особи, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Мазур Оксана Степанівна . — К., 2008. — 234 с.
    61. Балашов А. Н. Прокурорский надзор за законностью задержания подозреваемых и ареста обвиняемых / А. Н. Балашов // Соц. законность. — 1983. — №8. — С. 32—33.
    62. Гуткин И. М. Актуальные вопросы уголовно-процессуального задержания : [учеб. пособие] / Гуткин И. М. — М. : Акад. МВД СССР, 1980. — 89 с.
    63. Франк Л. В. Задержание и арест подозреваемого в советском уголовном процессе. (Уголовно-процессуальное и криминалистическое исследование) / Франк Л. В. — Душанбе : Таджик. гос. ун-т, 1963. — 234с.
    64. Карпов Н.С. Питання затримання обвинуваченого, який перебуває в розшуку [Електронний ресурс] / Н. С. Карпов. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvknuvs/2010_3/karpov.htm
    65. Рожнова В. В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. В. Рожнова. — Київ, 2003. — 17 с.
    66. Тертишник В. Проблеми процесуальної форми затримання особи у кримінальному процесі / В. Тертишник // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №8. — С. 99—103.
    67. Погорецький М. А. Обґрунтування рішень про застосування примусових заходів у кримінальних справах про організовану злочинність [Електронний ресурс] / М. А. Погорецький. — Режим доступу :
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bozk/2007/15text/g15_01.htm
    68. Лобойко Л. М. Кримінально-прцесуальне право : Курс лекцій : [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — Київ: Істина, 2005. — 692 с.
    69. Дергач Л. В. Проблемні аспекти застосування запобіжних заходів [Електронний ресурс] / Л. В. Дергач. — Режим доступу :
    http://lawreview.chnu.edu.ua/article.php?lang=ua&visnuk=39&article=892
    70. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України: [підруч.] /Л. Д. Удалова.— К. : Вид-во ПАЛИВОДА А.В., 2007. — 352 с.
    71. Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України: [навч. посіб.] / Назаров В. В., Омельяненко Г. М. — [вид. 2-ге перероб. і доп.]. — К. : Атіка, 2007. — 584с.
    72. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Ожегов С. И. ; под. ред. Н. Ю. Шведовой. — [18-е изд., стереотип.]. — М.: Рус. яз., 1986. — 864 с.
    73. Европейские пенитенциарные Правила. Рекомендация № R (87)3: утв. 12.02.1987 г. на 404-м заседании представителей министров // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. — Амстердам–Київ, 1996. — С. 169—204.
    74. Чернова А. Вимоги сучасної практики як передумови до перегляду кримінально-процесуальної регламентації затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину / А. Чернова // Право України. — 2010. — №3. — С.190—195.
    75. Николайчик Н. И. Доказывание как процессуальная форма раскрытия преступлений : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика» / Н. И. Николайчик. — М., 1983. — 46 с.
    76. Рожнова В. В. Щодо поняття «затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину» / В. В. Рожнова // Право України. — 2001. — №8. — С. 86—89.
    77. Клюков Е. М. Мера процессуального принуждения / Клюков Е. М. —Казань : Казан. ун-т, 1974. — 109 с.
    78. Громов Н. А. Уголовный процесс России : [учебник] / Громов Н. А. — М.: БЕК, 1998. — 387 с.
    79. Савицкий В. М. Прокурорский надзор за соблюдением законности в деятельности органов дознания и предварительного следствия / под ред. М. С. Строговича и Г. Н. Александрова. — М. : Госюриздат, 1959. — 262с.
    80. Михеєнко М. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України : за станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 15 серпня 1997 року / Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. ; відп. ред. В. Ф. Бойко, В. Г. Гончаренко. — К.: Юрінком Інтер,1997. — 622 с.
    81. Мінюков А. П. Забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина органами досудового слідства МВС України / А. П. Мінюков // Право України. — 2002. — №7. — С. 22—27.
    82. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст.141.
    83. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України: Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. — 2001. — №116. — 5 липня.
    84. Малярова В. О. Тактико-криміналістичні та процесуальні основи пошуку та затримання злочинця : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Малярова Валерія Олегівна — Х., 2005. — 262 с.
    85. Білоусов О. І. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України : [монографія] / О. І. Білоусов, С. М. Смоков. — Одеса, 2009. —112 с.
    86. Григорьев В. Н. Задержание подозреваемого органами внутренних дел / Григорьев В. Н. — Ташкент : Ташк. ВШ МВД СССР, 1989. — 121 с.
    87. Шейфер С. А. Сущность и способы собирания доказательств в советском уголовном процессе : [учеб. пособие] / Шейфер С. А. — М.: ВЮЗИ, 1972. — 130 с.
    88. Ткаченко В. И. Законность задержания преступника - одна из гарантий прав граждан / В. И. Ткаченко // Гарантии прав личности в социалистическом уголовном праве и процессе. — Ярославль, 1981. — С. 108—116.
    89. Провадження дізнання в Україні / [Джига М. В., Баулін О. В., Лук’янець С. І., Стахівський С. М.]. — К. : Друкарня МВС України, 1999. — 156 с.
    90. Кримінальний кодекс України. — Офіц. вид. — К. : Ін Юре, 2001. — 336 с.
    91. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / В. И. Галаган. — К., 1992. —20с.
    92. Пономаренко А. В. Фізичне затримання як одна із форм затримання особи / А. В. Пономаренко // Держава і право : de lege praeterita, instante, future : матеріали Міжнар. наук.-практ. конфер., (Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року). — Миколаїв, 2009. — С. 340.
    93. Зинатуллин З. З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность. (Вопросы теории и практики) / Зинатуллин З. З. — Казань : Казан. ун-т, 1981. — 136 с.
    94. Визначення взяття під варту як запобіжного заходу [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
    http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1506_page_3.html.
    95. Ємельянова І. І. Міністерство юстиції та пріоритети його діяльності [Електронний ресурс] / І. І. Ємельянова. — Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/30804
    96. Назаров В. В. Обмеження конституційних прав людини в кримінальному провадженні : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В. В. Назаров. — Дніпропетровськ, 2009. — 36 с.
    97. Корнуков В. М. Конституционные основы положения личности в уголовном судопроизводстве / Корнуков В. М.; под ред. В. А. Познанского. — Саратов: Саратов. ун-т, 1987. — 178 с.
    98. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_085
    99. Карпачова Н. Проблема порушення прав людини працівниками ОВС має комплексний характер / Н. Карпачова // Міліція України. — 2005. — № 10 (100). — С. 4.
    100. Правозахисники презентували велике дослідження про порушення прав людини в Україні за останні 2 роки
    [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.poryad.com/?p=9371&utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+poryad%2FfGMi+%28IA+%C2%AB%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94+%D0%97+%D0%92%D0%90%D0%9C%D0%98%C2%BB%29
    101. Дотримання прав ув’язнених в Україні-2009 [Електронний ресурс]: щорічна доповідь «Донецького Меморіалу». — Режим доступу: http://ukrprison.org.ua/index.php?id=1272357394.
    102. Шинальський О. І. Чітко та сумлінно виконувати закон / О. І. Шинальський // Вісник прокуратури. — 2006. — № 7 (61). — С. 3—17.
    103. Рішення розширеного засідання колегії Генеральної Прокуратури України від 23 червня 2006 р. — К., 2006. — 7 с.
    104. Проміжна доповідь щодо виконання станом на 2010 рік рекомендацій, отриманих Україною під час проходження у 2008 році Універсального періодичного огляду в рамках Ради ООН з прав людини [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/48233.htm
    105. Україна-замикає-топ-10-країн-з-найбільшою-кількістю-в'язнів [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
    http://www.mukachevo.net/ua/news/view/36849
    106. Звіт про виконання Плану заходів щодо реалізації основних напрямів діяльності Державного департаменту України з питань виконання покарань на 2010 рік (за ІV квартал 2010 року) [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
    http://www.unian.net/ukr/news/news-370567.html).
    107. Онопенко В. В. Взяття під варту-необхідність чи виняток? [Електронний ресурс] / В. В. Онопенко // Юридичний журнал. — 2003. — №1. — Режим доступу :
    http://www.justinian.com.ua/article.php.
    108. ВР ухвалила зміни до КПК щодо обґрунтованості застосування взяття під варту [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
    http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/vr-prinyala-izmeneniya-v-upk-otnositelno-obosnovannosti-03022011110700
    109. Барабаш Т. Законодавчі перспективи реформування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві України [Електронний ресурс] / Т. Барабаш. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzizvru/2010_1/p7.html
    110. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України : наказ Міністерства внутрішніх справ України № 638 від 2 грудня 2008 р., за реєстр. в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2009 р. за № 137/16153 // Офіційний вісник України. — 2009. — № 14. — Ст. 447.
    111. Закон України “Про попереднє ув’язнення” : від 30 червня 1993 р. № 3352-ХІІ. Кримінально-виконавчий кодекс України / Верховна Рада України. — Офіц. видання. — К.: Ін Юре, 2004. — 160 с.
    112. Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. — К. : Сфера, 2002. — 341 с.
    113. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві [Електронний ресурс] : Закон України від 23.12.1993 р. —Режим доступу:
    http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.455.0
    114. Проект Кримінально-процесуального кодексу України [Електронний ресурс] : внесений народними депутатами України Мойсиком В. Р., Вернидубовим І. В., Ківаловим С. В., Кармазіним Ю. А., реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007 р. — Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua
    115. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // Права людини в Україні : інформаційно-політичний бюлетень Українсько-Американського бюро захисту прав людини. — К., 1998. — Вип. 21. — С. 42—43.
    116. Основні принципи, що стосуються ролі юристів [Електронний ресурс]: прийняті восьмим Конгресом ООН з питань запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (27 серпня - 7 вересня 1990 р.). — Режим доступу:
    http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_313&p=1245393076560596
    117. Молдован А. В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України (порівняльно-правове дослідження) : [монографія] / Молдован А. В. — К.: Київський університет, 2004. — 242 с.
    118. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі : [наук.-практ. посіб.] / Зейкан Я. П. — К.: Вища школа, 2002. — 271 с.
    119. Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : Теорія, історія і практика: [монографія] / Маляренко В. Т. — К. : Ін Юре, 2004. — 543 с.
    120. Попелюшко В. О. Предмет захисту та його доказування в кримінальній справі : [монографія] / Попелюшко В. О. ; Нац. ун-т «Острозька академія». Академія адвокатури України. — К.: Прецедент, 2005. — 228с. — (Сер. «Бібліотека адвоката»).
    121. Кримінальний кодекс України : із змінами та доповненнями станом на 10 травня 2008 року / Верховна Рада України. — Х. : Одіссей, 2008. — 288 с.
    122. Баулін О. В. До альтернативи у обранні захисника на попередньому розслідуванні / О. В. Баулін // Право України. — 1998. — № 12. — С. 81—85.
    123. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : [монографія] / Галаган В. І. — К.: НАВСУ, 2002. — 300 с.
    124. Система безоплатної правової допомоги : вивчення ключових проблем та особливостей на прикладі Харківської області [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://khisr.kharkov.ua/old/index.php?nma=catalog&fla=stat&cat_id=7&page=1&nums=33
    125. Безоплатна правова допомога : проблеми ефективного впровадження [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/Juni/11.htm.
    126. Про безоплатну правову допомогу [Електронний ресурс] : проект Закону України. — Режим доступу :
    http://www.ukradv.org/up/docs/proj_fla.pdf
    127. Букалов О. П. Мобільні групи в МВС: практика, аналіз, рекомендації [Електронний ресурс] / О. П. Букалов, О. В. Луньова. — Режим доступу:
    http://www.ukrprison.org.ua/index.php?id=1244831911.
    128. Черноусов А. М. Мобільні групи з моніторингу дотримання конституційних прав та свобод громадян: на шляху до впровадження національного превентивного механізму з попередження тортур [Електронний ресурс] / А. М. Черноусов. — Режим доступу: http://khisr.kharkov.ua/old/index.php?nma=catalog&fla=stat&cat_id=7&page=1&nums=31
    129. Інструкція з організації перегляду кореспонденції осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах [Електронний ресурс]: наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 13 від 25 січня 2006 р. — Режим доступу:
    http://www.ukrprison.org.ua/index.php?id=1216005580
    130. Назаров В. В. Проблеми допустимості обмеження конституційних прав громадян при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту / В. В. Назаров // Вісник Національної академії прокуратури України. — К., 2008. — №4. — C. 28—32.
    131. Петрухин И. Л. Личная жизнь : пределы вмешательства / Петрухин И. Л. — М.: Юрид. лит., 1989. — 192 с.
    132. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на листування осіб, які тримаються під вартою та засуджених осіб : Закон України від 21.01.2010 р. № 1829-VI // Офіційний вісник України. — 2010. — № 8. — Ст. 374.
    133. Завгородня В. М. Проблемні питання реалізації кримінально-процесуального права на захист обвинуваченого (підсудного) який утримується під вартою / В. М. Завгородня // Університетські наукові записки. — Хмельницький, 2007. — №4(24). — С. 384—387.
    134. Автономов А. С. Международные стандарты в сфере отправления правосудия /Автономов А. С. ; Федер. палата адвокатов Рос. Федерации. — М. : Новый учеб., 2007. — 332 с.
    135. Гончаренко С. В. Професійні права адвоката і гарантія адвокатської діяльності у контексті прецедентного права Європейського Суду з прав людини / С. В. Гончаренко // Європейська Конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст / за ред. О. Л. Жуковської. — К., 2004. — С. 876—877.
    136. Гарантії адвокатської діяльності [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
    http://ua.textreferat.com/referat-7141-1.html.
    137. Інструкція про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби [Електронний ресурс]: затв. наказом департаменту України питань виконання покарань 04.04.2005 р. №61. — Режим доступу:
    http://www.ukrprison.org.ua/index.php?id=1212050482
    138. Про затвердження змін до Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії [Електронний ресурс]: наказ Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25 листопада 2009 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 12 січня 2010 р. за № 11/17306.- Режим доступу:
    http://www.licasoft.com.ua/component/lica?base=1/?menu=663441&id=955611
    139. Буроменський М. Право на особисту недоторканність: Європейська Конвенція з прав людини та національне законодавство / М. Буроменський // Європейська Конвенція з прав людини : основні положення, практика застосування, український контекст / за ред. О. Л. Жуковської. — К., 2004. — С. 98—100.
    140. Озерська А. В. Правові гарантії обвинуваченого та шляхи їх вдосконалення у кримінальному процесі / А. В. Озерська // Право України. — 2004. — № 8. — С. 36—40.
    141. Кримінально-виконавче право України. Загальна та Особлива частина : [навч. посіб.] / за ред. О. М. Джужи. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 446 с.
    142. Україна повинна захистити своїх громадян від катувань [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
    http://www.viche.info/journal/2030.
    143. Головко Л. Шляхи реформування Державної кримінально-виконавчої служби України [Електронний ресурс] / Л. Головко; Міністерство юстиції України. — Режим доступу:
    http://www.minjust.gov.ua/0/21953
    144. Про Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України [Електронний ресурс]: указ Президента України від 25 квітня 2008 року № 401/2008. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U401_08.html
    145. Рожнова В. В. Особливості кримінально-процесуального затримання окремих категорій громадян / В. В. Рожнова // Підприємництво, господарство, право. — 2005. — № 8. — С. 141—144.
    146. Положение о порядке кратковременного задержания лиц, подозреваемых в совершении преступлений: Утверждено Указом Президиума Верховного Совета Союза ССР от 13 июля 1976 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1976. – №29. – ст. 426.
    147. Короткий Н. Н. Процессуальные гар
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА