ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

ДУРАВКІН ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 347.73

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Кучерявенко Микола Петрович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2010

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Правове регулювання податкового обов’язку
1.1. Поняття податкового обов’язку 11
1.2. Правова природа способів забезпечення виконання податкового обов’язку 45
Висновки до розділу 1 77

Розділ 2. Способи забезпечення виконання податкового обов’язку
2.1. Правова природа податкової поруки 80
2.2. Правове регулювання податкової застави 100
2.3. Правове регулювання адміністративного арешту активів платника податків 122
2.4. Податково-правова природа пені 147
Висновки до розділу 2 167

Висновки 170

Список використаних джерел 181

ВСТУП

Актуальність теми визначається тим, що правове регулювання оподаткування належить до найбільш важливих проблем у соціальній, економічній та політичній сферах життя суспільства. Для здійснення як внутрішніх, так і зовнішніх функцій органам державної влади та місцевого самоврядування потрібні відповідні фонди грошових ресурсів, формування яких здебільшого здійснюється за рахунок податкових надходжень. Правові інструменти, які застосовуються для забезпечення такого надходження, повинні бути адекватними сучасним умовам.
Нещодавні політичні, соціальні та економічні перетворення в Україні призвели до еволюції та оновлення як системи оподаткування в цілому, так і її окремих ланок. Динамічний розвиток податкового законодавства зумовлює появу нових невирішених питань, що вимагає проведення наукових досліджень з метою вдосконалення існуючих та розробки нових засобів ефективного правового врегулювання системи оподаткування. Необхідним є переосмислення багатьох питань, пов’язаних із створенням нормативно-правового та наукового підґрунтя для подальшого належного розвитку цієї системи.
Досі залишається нерозв’язаною проблема детермінації податкового обов’язку, з виникненням, зміною та припиненням якого пов’язана динаміка більшості податкових правовідносини. Проблема визначення податкового обов’язку є досить складною та актуальною, а її розв’язання має суттєве теоретичне і практичне значення. Незважаючи на тривале існування цієї проблеми, до сьогодні немає однозначного розуміння податкового обов’язку ні в законодавстві як України, так і сусідніх з нею держав, ні в наукових дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Подібна невизначеність зумовлює колізії між нормами податкового законодавства, призводить до протиріч при їх тлумаченні і застосуванні.
Повна та своєчасна сплата податків і зборів має виключно важливе суспільне значення, є однією з умов поступового розвитку цивілізованої держави та економіки. Незважаючи на відверту важливість цього, мають місце випадки порушення норм податкового законодавства, пов’язані, зокрема, із простроченням сплати податків і зборів. Наслідком таких фактів є неповнота та несвоєчасність податкових надходжень до відповідних бюджетів, що призводить до перебоїв у роботі тих сфер суспільної діяльності, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. У зв’язку з цим особливого значення набуває дослідження проблем, пов’язаних із забезпеченням належної поведінки зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин.
В податковому праві України ще не закінчено формування інституту забезпечення виконання податкового обов’язку. В чинному Законі України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” немає норми, в якій би містився вичерпний перелік способів забезпечення виконання податкового обов’язку. В окремих нормах передбачені такі способи, як: податкова застава, податкова порука, адміністративний арешт активів платника податків та пеня. Аналіз нормативно закріпленого порядку застосування вказаних заходів свідчить про те, що їх реалізації кореспондує забезпечення різних явищ.
Зазначене зумовлює необхідність проведення дослідження проблем забезпечення виконання податкового обов’язку. Розв’язання питань, які при цьому виникають, доцільно здійснювати шляхом аналізу та вдосконалення існуючих правових механізмів забезпечення виконання податкового обов’язку. Адже належне законодавче врегулювання способів забезпечення виконання податкового обов’язку є запорукою своєчасного та повного надходження коштів до відповідних бюджетів. При цьому, варто враховувати, що застосування способів забезпечення виконання податкового обов’язку є похідним від факту його порушення, зокрема, в частині своєчасності виконання обов’язку зі сплати податків і зборів.
Теоретичною базою дослідження є наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі податкового права: І.М. Александрова, Д.В. Вінницького, В.І. Гуреєва, В.В. Кириченко, М.В. Кустової, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, О.У. Латипової, О.А. Ногіної, Г.В. Петрової, Н.І. Хімічевої, С.Д. Ципкіна, С.Д. Шаталова, Н.О. Шевельової та ін. Вплив на формування тенденцій і напрямів дисертаційної роботи також мали праці науковців у галузі фінансового права: Л.К. Воронової, П.М. Годме, М.В. Карасьової, Н.Ю. Пришви, Ю.А. Ровинського, І.Т. Тарасова та ін.
У дисертації аналізуються окремі положення праць учених з теорії держави і права: С.С. Алексєєва, С.Ф. Кечек’яна, Ю.К. Товстого, Р.Й. Халфіної та ін. Важливе значення для здійснення дисертаційного дослідження мали праці науковців у галузі адміністративного права: Д.Н. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.К. Колпакова, В.Б. Марченка та ін. При здійсненні дисертаційного дослідження також приділялась увага працям вчених у галузі цивільного права: І.Б. Новицького, А.М. Нолькена, С.В. Пахмана, Г.Ф. Шершеневича та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах і відповідно до комплексної цільової програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого „Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства” (номер державної реєстрації 0106u002285).
Тема кандидатської дисертації „Забезпечення виконання податкового обов’язку” затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 17.12.2004 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета даної наукової роботи полягає у визначенні правової природи, сутності, ролі та значення способів забезпечення виконання податкового обов’язку, з’ясуванні особливостей елементів структури правовідносин, які виникають у зв’язку із їх застосуванням, а також розробці рекомендацій щодо можливого вдосконалення правового регулювання цих відносин.
Відповідно до поставленої мети в процесі роботи над дисертацією вирішувалися такі основні завдання:
- охарактеризувати поняття, структуру та ознаки податкового обов’язку;
- визначити систему способів забезпечення виконання податкового обов’язку відповідно до норм чинного податкового законодавства України;
- виявити особливості застосування та специфіку взаємодії між собою окремих способів забезпечення виконання податкового обов’язку;
- розкрити сутність правовідносин з приводу застосування податкової застави, податкової поруки, адміністративного арешту активів платника податків та пені;
- здійснити порівняльно-правовий аналіз податкового законодавства України та деяких країн ближнього зарубіжжя, стосовно регулювання способів забезпечення виконання податкового обов’язку;
- розробити пропозиції щодо можливого вдосконалення чинного податкового законодавства України, яке регулює відносини з приводу застосування способів забезпечення виконання податкового обов’язку.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у зв’язку із забезпеченням виконання податкового обов’язку.
Предметом дослідження є норми чинного податкового законодавства України, а також деяких країн ближнього зарубіжжя, які регулюють порядок забезпечення виконання податкового обов’язку.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Основним є загальнонауковий діалектичний метод, за допомогою якого забезпечення виконання податкового обов’язку розглядається в єдності і взаємодії матеріального змісту та юридичної форми. Використання методу системно-структурного аналізу дозволило визначити способи забезпечення виконання податкового обов’язку та з’ясувати характер системних зв’язків між ними. Застосування методу порівняльно-правового аналізу сприяло дослідженню чинного податкового законодавства України, а також деяких зарубіжних країн. Тлумачення окремих норм податкового законодавства зумовило звернення до формально-юридичного та логічного методів наукового пізнання. Історико-правовий метод застосовано при дослідженні розвитку правового регулювання способів забезпечення виконання податкового обов’язку. Використання цих загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання дозволило провести аналіз способів забезпечення виконання податкового обов’язку.
Наукова новизна роботи визначається тим, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням проблем правового регулювання забезпечення виконання податкового обов’язку.
Наукова новизна знаходить вираження в таких положеннях:
вперше:
- розглянуто податкову заставу, податкову поруку та адміністративний арешт активів платника податків як способи забезпечення виконання податкового обов’язку, реалізація яких спрямована на погашення податкового боргу, оскільки їх застосування безпосередньо забезпечує погашення сум прострочених податків і зборів, штрафних санкцій та пені, які в сукупності є складовими податкового боргу;
- здійснено класифікацію способів забезпечення виконання податкового обов’язку, за критерієм їх добровільного або примусового застосування, на спосіб забезпечення сплати (податкова порука) та способи забезпечення стягнення (податкова застава, адміністративний арешт активів платника податків) податкового боргу;
- обґрунтовано податково-правову природу пені як заходу, який не належить ні до способів забезпечення виконання податкового обов’язку, ні до штрафних санкцій, а становить собою компенсаційну плату у формі відсотків, які нараховуються на суму податкового боргу за кожний день прострочення сплати податків і зборів та погашається при погашенні податкового боргу (його частини);
- виокремлено специфічну підставу набуття статусу зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин за власним, а не владним волевиявленням, коли у силу договору податкової поруки банк-поручитель стає зобов’язаним суб’єктом щодо погашення податкового боргу платника податків, за якого він поручився;
набули подальшого розвитку:
- уявлення щодо похідного характеру відносин, які виникають у зв’язку із забезпеченням виконання податкового обов’язку, оскільки вони відбуваються внаслідок прострочення сплати податків і зборів, можливість якого хоча і припускається, але не відповідає встановленій в нормі податкового законодавства моделі поведінки зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин;
- твердження на користь відмежування способів забезпечення виконання податкового обов’язку від санкцій за прострочення сплати податків і зборів, оскільки їх застосування спрямовано не на покарання суб’єкта, який прострочив сплату податків і зборів, а на погашення податкового боргу, який виник в результаті такого прострочення;
- положення про доцільність використання замість закріпленого в податковому законодавстві України поняття „адміністративний арешт активів платника податків” конструкції „податковий арешт активів”, яка більш точно відображає правову природу даного заходу, порядок застосування якого регулюється нормами податкового законодавства, що зумовлює доцільність позначення його за допомогою податково-правового термінологічного інструментарію;
- позиції щодо невідповідності повного арешту активів (в частині їх можливого тимчасового вилучення) його законодавчо закріпленому змісту, який полягає у забороні платнику податків вчиняти будь-які дії щодо своїх активів (які підлягають такому арешту), крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані, що не передбачає їх вилучення;
удосконалено:
- конструкцію категорії „податковий обов’язок”, шляхом виокремлення родового поняття податкового обов’язку (сукупності обов’язків зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин) та його видових різновидів (окремих обов’язків зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин);
- перелік підстав припинення обов’язку зі сплати податків і зборів, до яких пропонується додати: закінчення строків визначення податковим органом суми податкового зобов’язання, погашення податкового боргу, закінчення строків стягнення податкового боргу, списання безнадійного податкового боргу.
Практичне значення отриманих результатів зумовлюється актуальністю і новизною висвітлених у дисертації проблем, пропозиціями щодо їх розв’язання, а також обґрунтуванням автором своєї позиції з низки спірних питань застосування способів забезпечення виконання податкового обов’язку.
Теоретична значимість результатів полягає у внесенні певного вкладу в науку податкового права. Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані в подальших наукових розробках. Положення дисертаційного дослідження можна використати при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з юридичних дисциплін „Фінансове право” та „Податкове право”, а також під час їх викладення у вищих навчальних закладах.
У правотворчому аспекті значення одержаних результатів полягає в можливості використання висновків і пропозицій, які містяться в дисертації, при розробці проекту Податкового кодексу України, внесенні змін чи доповнень до чинних норм податкового законодавства, які регулюють порядок застосування податкової поруки, податкової застави, адміністративного арешту активів платника податків та пені. Результати дисертаційного дослідження можуть бути запроваджені в практичній діяльності податкових органів України.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота виконана і обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Окремі положення і висновки дослідження, практичні рекомендації, що випливають із роботи та пов’язані з вдосконаленням податкового законодавства України, викладені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: „Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (2006 р., м. Донецьк); „Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні” (2007 р., м. Тернопіль); „Сучасні проблеми юридичної науки та практики” (2007 р., м. Харків); „Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (2007 р., м. Ірпінь); „Проблеми правового забезпечення економічної політики держави на сучасному етапі” (2009 р., м. Харків).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в одинадцяти одноосібних авторських публікаціях, шість з яких – статті у фахових наукових виданнях, а п’ять – тези доповідей, що опубліковані за результатами науково-практичних конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення наукових досліджень, норм чинного податкового законодавства України, а також деяких країн ближнього зарубіжжя, на підставі чого отримано нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правової природи способів забезпечення виконання податкового обов’язку, виявленні їх особливостей, а також характеристиці елементів структури податкових правовідносин, які виникають у зв’язку із їх застосуванням. Головними теоретичними і практичними результатами роботи є такі висновки:
1. Сучасний етап розвитку науки податкового права України потребує розстановки нових акцентів при дослідженні податкового обов’язку. Очевидною стає невідповідність між диспозитивною формою та імперативним змістом категорії „податкове зобов’язання”. Така ситуація вимагає внесення змін до чинних нормативно-правових актів, а також врахування цього при розробці проекту Податкового кодексу України, результатом чого має стати закріплення юридично правильної категорії „податковий обов’язок”. Вихідним при цьому має бути те, що останній має закріплюватись в диспозиціях зобов’язуючих, а також забороняючих податково-правових норм.
2. З огляду на сучасні податкові правовідносини, до їх зобов’язаної сторони належать не лише платники податків, а й інші фізичні та юридичні особи, на яких згідно із нормами податкового законодавства покладаються певні обов’язки. Разом із платниками податків таких осіб варто розглядати в якості зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин. Обов’язки представників владної сторони податкових правовідносин охоплюються поняттям податкової компетенції, а тому не мають ототожнюватись із категорією „податковий обов’язок”.
3. Податковий обов’язок становить собою сукупність закріплених в нормах податкового законодавства обов’язків, які виступають забезпеченою силою державного примусу мірою належної (активної позитивної або пасивної позитивної) поведінки зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин. Родове поняття податкового обов’язку охоплює сукупність обов’язків зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин, а видовими різновидами є окремі обов’язки зобов’язаних суб’єктів, які пов’язані, зокрема, із податковим обліком, сплатою податків і зборів, податковою звітністю тощо.
4. Податковий обов’язок є складним, він характеризується множинністю складових частин, до яких відносяться різноманітні обов’язки зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин. Для різних зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин податковий обов’язок буде відрізнятись як за змістом, так і за кількістю складових частин. Родове поняття податкового обов’язку не є якоюсь сталою, постійною величиною, а може різнитися залежно від того, які саме обов’язки до нього входять, але завжди охоплює сукупність обов’язків, які є мірою належної поведінки зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин.
5. Особливістю податкового обов’язку є те, що його виконання становить безпосередній інтерес для держави, в особі розпорядників бюджетних коштів, а також опосередкований інтерес для суспільства, у тому числі і самих зобов’язаних осіб. Пояснюється це взаємозалежністю між державними та суспільними інтересами, яка зумовлює те, що податковий обов’язок встановлюється не лише в інтересах уповноваженого суб’єкта, а й зобов’язаного. Виконуючи податковий обов’язок зобов’язана особа приймає участь у фінансовому забезпеченні функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, діяльність яких зумовлюється інтересами суспільства в цілому.
6. Ознаками податкового обов’язку є те, що: 1) він є безумовним та безвідмовним; 2) він є мірою закріпленої в нормах податкового права належної поведінки зобов’язаних осіб податкових правовідносин; 3) він є конституційним обов’язком і базується на конституційній нормі-принципі; 4) стрижнем, центром податкового обов’язку є обов’язок сплатити певну суму грошових коштів до відповідного бюджету; 5) він є складним (вміщує у собі сукупність обов’язків, що покладаються на зобов’язаних осіб для забезпечення належної сплати податків і зборів); 6) він має імперативний характер (виключає право вибору зобов’язаних осіб щодо його прийняття або неприйняття); 7) він є особливим публічно-правовим обов’язком (його встановлення та виконання безпосередньо пов’язано з матеріальним забезпеченням функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування); 8) він є суспільно-необхідним (зумовлюється потребами суспільства, які забезпечуються, у тому числі за рахунок податкових надходжень до відповідних бюджетів); 9) формою виразу податкового обов’язку є зобов’язуючи та забороняючи норми податкового законодавства.
7. Виконання податкового обов’язку не завжди втілюється в позитивній поведінці зобов’язаних суб’єктів. Різноманітні фактори призводять до того, що податковий обов’язок не виконується належним чином, що зумовлює необхідність застосування способів забезпечення виконання податкового обов’язку. Забезпечення завжди пов’язано із фактом порушення, попереднім недотриманням обов’язку. Передумовою застосування забезпечувальних заходів є невідповідність реальної поведінки зобов’язаних суб’єктів тій моделі, яка закріплена в нормах права. Належна поведінка, дотримання вимог норм права свідчить про відсутність підстав для застосування забезпечувальних заходів, які потрібні тоді, коли обов’язок порушено, для його відновлення.
8. Порушення одного обов’язку спричиняє виникнення нового обов’язку, на забезпечення виконання якого і спрямовано дію забезпечувальних заходів. Механізми забезпечення є похідними від тих обов’язків, які не були виконані або були неналежно виконані. Якщо обов’язок не був виконаний належним чином, то наслідком цього є необхідність застосування правових механізмів впливу на подальший хід явищ таким чином, щоб припинити порушення та відтворити закріплену в нормах права модель поведінки зобов’язаного суб’єкта. Відтворення порушеного обов’язку передбачається на стільки, на скільки це дозволяє характер самого обов’язку та фактичні обставини такого відтворення. Але, на скільки б таке відтворення не походило на порушений обов’язок, це вже виконання іншого обов’язку, зумовленого порушенням першочергового.
9. Застосуванню способів забезпечення виконання податкового обов’язку передує порушення строків сплати податків і зборів, яке призводить до виникнення податкового боргу, а отже, і до виникнення обов’язку щодо його погашення. Адже якщо до настання граничного строку сплати податків і зборів існує сума, яка після прострочення перетворюється на складову податкового боргу, то й обов’язок з її сплати стає обов’язком з погашення податкового боргу. Останній є різновидом податкового обов’язку, тобто окремим обов’язком зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин, який виникає після несплати у граничні строки належних сум податків і зборів. Аналіз норм чинного податкового законодавства України дозволяє віднести до способів забезпечення виконання обов’язку з погашення податкового боргу податкову заставу, податкову поруку та адміністративний арешт активів платника податків.
10. Забезпечення виконання податкового обов’язку можна визначити як діяльність уповноважених та зобов’язаних суб’єктів податкових правовідносин щодо застосування закріплених у чинних нормах податкового законодавства забезпечувальних заходів, реалізація яких зумовлена простроченням сплати податків і зборів та спрямована на погашення податкового боргу. За критерієм їх добровільного або примусового застосування можливим є виокремлення способу забезпечення сплати (податкова порука) та способів забезпечення стягнення (податкова застава, адміністративний арешт активів платника податків) податкового боргу. Добровільний механізм забезпечення погашення останнього реалізується зобов’язаною особою самостійно, за її власним волевиявленням, а реалізація примусових засобів забезпечення передбачає їх застосування незалежно від волі зобов’язаної особи.
11. Застосування податкової поруки є виключенням із загального правила персональної податкової відповідальності. За договором податкової поруки відбувається перекладення обов’язку із погашення податкового боргу з платника податків на поручителя, який набуває його добровільно в силу власного волевиявлення. Правова конструкція податкової поруки створює прецедент, який надає можливість вступу в податкові правовідносини та прийняття на себе обов’язку з погашення податкового боргу з власного волевиявлення третьою особою. З огляду на двосторонній характер податкових правовідносин, доцільним є укладення двостороннього договору податкової поруки між поручителем і платником, з однієї сторони, та податковим органом, з іншої.
12. Відповідальність поручителя має наставати у разі невиконання платником податків тих обов’язків, за які він поручався. При поруці за погашення податкового зобов’язання поручитель має відповідати лише після прострочення сплати податків і зборів, отже, після виникнення податкового боргу, який він і буде зобов’язаний погасити. Якщо договір поруки укладається для забезпечення погашення податкового боргу, то обов’язок щодо цього має виконуватись поручителем після закінчення строку, який встановлений для його добровільного погашення. Відповідальність поручителя може забезпечуватися за допомогою способів забезпечення виконання обов’язку з погашення податкового боргу.
13. Відносини з приводу податкової поруки мають виникати із настанням відповідальності поручителя. Об’єктом відносин податкової поруки є сума податкового боргу, а предметом – активи поручителя, за рахунок яких здійснюється погашення податкового боргу. Суб’єктами відносин податкової поруки виступають поручитель та податковий орган, перед яким він поручався. Юридичний зміст відносин податкової поруки охоплює права й обов’язки поручителя та податкового органу. Матеріальний зміст цих відносин проявляється у фактичній поведінці їх учасників, яка зумовлюється предметом договору податкової поруки.
14. Застосування податкової поруки можна розглядати як суб’єктивне право платника податків, яке надане йому як суб’єкту податкових правовідносин. Податкова порука є добровільним способом забезпечення виконання податкового обов’язку шляхом укладення договору податкової поруки, за яким банк-поручитель приймає на себе обов’язок здійснити за платника податків погашення податкового боргу, у разі якщо такий платник податків прострочить сплату податків і зборів або податкового боргу. Особливістю відносин, які з приводу застосування податкової поруки є те, що вони виникають на підставі договору, який можна віднести до різновиду податково-правових договорів.
15. Активи платника податків передаються в податкову заставу за наявності в нього податкового боргу, що є підставою для виникнення відносин податкової застави (податково-заставних відносин). Об’єктом цих відносин виступає сума податкового боргу, а предметом – активи платника податків або іншого зобов’язаного суб’єкта, які передаються в податкову заставу, в тій кількісно-вартісній частці, яка передбачена чинними нормами податкового законодавства. Владним суб’єктом даних відносин виступає відповідна податкова інспекція, в якій зареєстрований платник податків, активи якого перебувають в податковій заставі, в особі керівника, а також призначеного ним податкового керуючого. Зобов’язану сторону цих відносин представляє платник податків або інший зобов’язаний суб’єкт, активи якого знаходяться у податковій заставі.
16. Податкова застава є примусовим способом забезпечення виконання податкового обов’язку шляхом імперативної передачі у податкову заставу відповідної частини активів зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин, який має податковий борг та покладенні на нього обов’язку погоджувати із податковим керуючим дії щодо розпорядження такими активами з метою погашення податкового боргу. Відсутність відповідного дозволу позбавляє зобов’язаного суб’єкта законно розпоряджатися активами, яки перебувають у податковій заставі. За таких умов суми несплачених податків і зборів разом із сумою штрафних санкцій та пені стягуються в примусовому порядку.
17. Адміністративний арешт активів платника податків варто відносити до різновиду заходів податково-правового примусу, які передбачають спонукання зобов’язаних осіб податкових правовідносин до належного виконання їх обов’язків. На наше переконання, арешт активів має різноплановий забезпечувальний характер, що проявляється у його застосуванні як для забезпечення погашення достовірно існуючого податкового боргу, так і того, існування якого передбачається з великою долею вірогідності. Адже викликає сумнів необхідність арешту активів платника податків з якою-небудь іншою метою, ніж для забезпечення за рахунок таких активів можливості погасити податкову заборгованість.
18. Особливістю даного заходу є те, що накладення арешту на активи платника податків, окрім факту прострочення сплати податків і зборів, має ще й інші (додаткові або кваліфікуючі) умови, які пов’язані із фактом існування податкового боргу, але надають йому специфічний характер. Для накладення арешту на активи необхідно встановити як наявність непогашеної суми податкової заборгованості, так і відповідних умов, які в сукупності і дозволяють застосувати цей захід. Арешт активів платника податків не має самостійного значення при погашенні податкового боргу, а застосовується лише при наявності додаткових (кваліфікуючих) умов.
19. Об’єктом відносин з приводу застосування арешту активів є сума податкового боргу. Предметом даних відносин є активи платника податків або іншого зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин, на які відповідно до чинного податкового законодавства може бути накладено арешт. Владна сторона таких відносин представлена податковим органом (відповідною державною податковою інспекцією), в особі керівника (його заступника), а також виконавцем рішення про арешт активів (податковим керуючим (іншим працівником) цього податкового органу). Зобов’язана сторона може бути представлена платником податків або іншим зобов’язаним суб’єктом, на активи якого накладено арешт.
20. Арешт активів платника податків – це примусовий спосіб забезпечення виконання податкового обов’язку шляхом імперативної передачі під податковий арешт відповідної частини активів зобов’язаного суб’єкта податкових правовідносин, який має податковий борг та покладенні на нього обов’язку погоджувати із податковим керуючим дії щодо користування або розпорядження такими активами з метою погашення податкового боргу. Ознаками даного заходу, відповідно до норм чинного податкового законодавства України, є: 1) імперативний характер; 2) спрямованість на погашення податкового боргу; 3) наявність двох різновидів: повного та умовного; 4) обмеження або позбавлення права власності зобов’язаного суб’єкта; 5) застосування при вичерпному переліку обставин; 6) обмежений склад платників податків, на активи яких може накладатись арешт; 7) особливий порядок прийняття рішення про його застосування (на підставі подання відповідного підрозділу податкової міліції або інших правоохоронних органів відповідно до їх компетенції); 8) обмежений строк дії (до 96 годин від години підписання рішення про його накладення); 9) особливий порядок продовження терміну перебування активів платника податків під арештом (у судовому порядку).
21. Особливістю пені в податковому праві України є те, що вона одночасно являється складовою податкового боргу та нараховується на його суму, в межах несплачених податків і зборів та штрафних санкцій. У зв’язку з цим, сплата або стягнення пені забезпечується способами погашення податкового боргу (податковою порукою, податковою заставою, адміністративним арештом активів платника податків). Функціональна сутність пені полягає у стимулюванні своєчасної сплати податків і зборів, спонуканні до мінімального прострочення їх сплати, а також відносній компенсації збитків бюджетів, які виникають в результаті такого прострочення. Нарахування пені є захисною реакцією держави на виникнення податкового боргу, яка однак має відносний компенсаційний ефект, який може бути досягнутий у разі відсутності значних збитків бюджетів. Крім цього, нарахування пені не означає, що вона, а також податковий борг будуть погашені.
22. Специфіка пені полягає у тому, що вона нараховується за сплату податків і зборів у більш пізні строки, порівняно із встановленими для цього законодавством. Вбачається логічним розглядати пеню в якості відсотків за прострочення сплати податків і зборів, поряд із відсотками за розстрочення та відстрочення їх сплати. Оскільки базою для нарахування пені при простроченні є сукупна сума несплачених податків і зборів та штрафних санкцій, то розмір пені у цьому випадку є більшим від розміру пені за відстрочення або розстрочення. Однак механізм нарахування пені є тотожнім – у вигляді відсотків, за кожний день, відповідно, прострочення, відстрочення або розстрочення сплати податків і зборів.
23. Пеня зумовлює розмір податкового боргу, а розмір пені, у свою чергу, зумовлюється розміром тієї суми податкового боргу, на яку вона нараховується, а також розміром облікової ставки. Зазначене свідчить про існування взаємозумовленості між розміром податкового боргу та розміром пені, що надає податковому боргу змінний характер. Сума податків і зборів за звітний період, що не була вчасно сплачена, а також штрафні санкції як складові податкового боргу становлять базу для нарахування пені. Сума пені пропорційно зменшується при зменшенні бази для її нарахування і пропорційно збільшується при збільшені строку заборгованості, а також коливається залежно від облікової ставки, тим самим впливаючи на розмір всього податкового боргу. У зв’язку з цим, доцільним є виключення пені з поняття податкового боргу.
24. Об’єктом відносин, які виникають у зв’язку із нарахуванням та погашенням пені є сума нарахованої в результаті виникнення податкового боргу пені, а предметом – активи зобов’язаного суб’єкта, за рахунок яких вона погашається. Зобов’язаними особами стосовно погашення пені можуть виступати платник податків, який прострочив сплату податків і зборів або банк, який порушив строки перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів. Крім цього, можна виокремити поручителя, у разі застосування до нього цього заходу. Представником владної сторони таких відносин виступає відповідна державна податкова інспекція, у якій зареєстрований платник податків, який прострочив сплату податків і зборів або обслуговуючий банк якого порушив строки перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.
25. Пеня в податковому праві України виступає компенсаційною платою, яка нараховується у формі відсотків за кожний день існування податкового боргу та сплачується зобов’язаним суб’єктом податкових правовідносин, який має податковий борг, або банком, який порушив строки перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, або стягується податковим органом при погашенні ними податкового боргу (його частини). Можна виокремити такі характерні ознаки пені, як: 1) нарахування на підставі норм податкового законодавства; 2) обчислення у відсотках від суми несплачених вчасно податків і зборів, а також штрафних санкцій; 3) грошовий характер; 4) забезпеченість податковою порукою, податковою заставою, адміністративним арештом активів платника податків; 5) створення для зобов’язаного суб’єкта додаткових грошових обтяжень.
26. Необхідним є переосмислення означених забезпечувальних засобів та внесення відповідних змін до нормативно-правових актів, якими регулюється порядок їх застосування. Усе це повинно відбуватись за умови розгляду їх як виключно податково-правових, а при виникненні прогалин у їх законодавчому врегулюванні необхідно користуватися не стільки аналогією та запозиченнями, скільки розробляти нові та вдосконалювати існуючі податково-правові механізми. Правове регулювання способів забезпечення виконання податкового обов’язку (зокрема, щодо погашення податкового боргу) вимагає детального та всебічного врахування факторів, які впливають на їх застосування в сучасних умовах. Це передбачає розробку та закріплення в нормах податкового законодавства України найбільш ефективних та доцільних методів, спрямованих на компенсацію негативних наслідків порушення зобов’язаними особами податкових правовідносин своїх обов’язків.
27. Із розвитком податкових правовідносин, зумовленим змінами економічних, соціальних та політичних умов сьогодення в Україні, відбувається вдосконалення норм, якими вони регулюються. Внесення змін до чинного податкового законодавства, розвиток податково-правової думки в новому ракурсі виявляють усе нові й нові проблеми. Ставляться інші питання у сфері як теоретичного, так і практичного аналізу відносин щодо забезпечення належної сплати податків і зборів та погашення податкової заборгованості. Безумовно, дослідження проблем, пов’язаних із таким забезпеченням, цікавили, цікавлять і будуть цікавити науковців і практиків, які внесуть свій вклад у розвиток науки податкового права та вдосконалення податкового законодавства України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 544 с.
2. Азаров Л. Административный арест активов: как это делается в Украине / Лев Азаров // Бухгалтерия : Сб. систематизир. законодательства. — 2002. — № 16/1 (483). — С. 215—220.
3. Азаров М. Податки – плата за цивілізацію / Микола Азаров // Уряд. кур’єр. — 2002. — № 202. — С. 4.
4. Александров И. М. Налоги и налогообложение : учебник / Иван Михайлович Александров. — М. : Дашков и К°, 2004. — 314 с.
5. Александров Н. Г. Законность и правопорядок в социалистическом обществе / Николай Григорьевич Александров // Сов. государство и право. — 1955. — № 5. — С. 3—16.
6. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Сергей Сергеевич Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1981— .— Т. 1. –– 1981. — 360 с.
7. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Сергей Сергеевич Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1981— .— Т. 2. — 1982. — 360 с.
8. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве : монография / Сергей Сергеевич Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1989. — 288 с.
9. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / Сергей Сергеевич Алексеев. — Свердловск, 1972— .— Т. 1: Основные вопросы общей теории социалистического права. — 1972. — 394 с.
10. Андерс В. Н. Теоретические аспекты применения административного ареста активов налогоплательщика / В. Н. Андерс // Теорія та практика державного управління : матеріали наук.-практ. конф., (Харків, 27 листоп. 2003 р.). — Х. : Магістр, 2004. — Вип. 7 : Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні. –– С. 6—8.
11. Андріанов М. Правова природа поруки як способу забезпечення виконання зобов’язань / М. Андріанов // Юрид. журн. — 2005. — № 3. — С. 34—38.
12. Базылев Б. Т. Государственное принуждение и правовые формы его осуществления в советском обществе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук / Б. Т. Базылев. — К., 1968. — 17 с.
13. Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения / Милан Бартошек. — [пер. с чеш. Ю. В. Преснякова]. — М. : Юрид. лит., 1989. — 447 с. : ил.
14. Бахрах Д. Н. Административная ответственность : монография / Д. Н. Бахрах. — Пермь : Звезда, 1966. — 194 с.
15. Беликов А. П. Налоговое администрирование как инструмент финансового контроля [Електронний ресурс] / А. П. Беликов. — Режим доступу : http://juristmoscow.ru/nalogovye-spory/stat_nal-sp/2611/.
16. Берназюк Я. Податкова порука та банк-поручитель – нові інститути в системі права України / Ян Берназюк // Підприємництво, госп-во і право. — 2003. — № 6. — С. 53—57.
17. Берназюк Я. Участь банків у виконанні платником податку конституційного обов’язку по сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів) / Ян Берназюк // Право України. — 2004. — № 1. — С. 42—47.
18. Бобоев М. Р. Налоговые системы зарубежных стран: Содружество Независимых Государств / М. Р. Бобоев, Н. Т. Мамбеталиев, Н. Н. Тютюрков. — М. : Гелиос АРВ, 2002. — 624 с.
19. Богомазов М. Використовуємо банк для вирішення податкових проблем / М. Богомазов // Бухгалтерія. — 2002. — № 5/2 (472). — С. 18—20.
20. Большой юридический энциклопедический словарь / [авт. и сост. А. Б. Барихин]. — М. : Книжный мир, 2005. — 720 с.
21. Бондаренко І. М. Особливості фінансово-правового методу регулювання податкових відносин / І. М. Бондаренко // Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства : тези доп. та наук. повідомл. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів, (Харків, 26—27 черв. 2006 р.) / за заг. ред. М. І. Панова. — Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2006. — С. 135—137.
22. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (Очерк теории) : монография / Сергей Никитич Братусь. — М. : Юрид. лит., 1976. — 216 с.
23. Брильов А. Адміністративне оскарження як перешкода для податкової застави / А. Брильов // Бухгалтерія. — 2002. — № 5/2 (472). — С. 16—18.
24. Будько З. М. Місце пені у системі заходів державного примусу сфери оподаткування / З. М. Будько // Вісн. нац. ун-ту внутр. справ. — 2003. — № 24. — С. 216—221.
25. Будько З. М. Функціональне призначення пені в податковому праві / З. М. Будько // Вісн. Запоріз. держ. ун-ту. — 2004. — № 1. — С. 92—94.
26. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р., № 2542-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. — 2001. — № 37—38. — Ст. 189.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с.
28. Винницкий Д. В. Субъекты налогового права : монография / Данил Владимирович Винницкий. — М. : Норма, 2000. — 185 с.
29. Гаврилюк Р. О. Правова природа податкової застави / Р. О. Гаврилюк // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. — 2004. — Вип. 236. — С. 76—82.
30. Гогин А. А. Способы обеспечения исполнения обязательств в сфере налогового законодательства / А. А. Гогин // Фин. право. — 2004. — № 1. — С. 38—41.
31. Годме П. М. Финансовое право / Поль Мари Годме ; [пер. с франц. Р. О. Халфиной]. — М. : Прогресс, 1978. — 430 с.
32. Горский И. В. Налоговый кодекс и бюджет / И. В. Горский // Налог. вестн. — 1999. — № 1. — С. 6—10.
33. Гражданский кодекс Украины : комментарий / [под общ. ред. Е. О. Харитонова, О. М. Калитенко]. — Х. : Одиссей, 2004— .— Т. 1. –– 832 с.
34. Гражданский кодекс Украины : комментарий / [под общ. ред. Е. О. Харитонова, О. М. Калитенко]. — Х. : Одиссей, 2004— .— Т. 2. –– 1024 с.
35. Гражданское право : учебник : в 2 т. / [В. В. Ветрянский; В. С. Ем; И. А. Зенин и др.] ; отв. ред. Е. А. Суханов. — М. : БЕК, 2000— . — Т. 2, полутом 1. — 2000. –– 704 с.
36. Гражданское право Украины : учеб. пособие : в 2 ч. / [С. А. Слипченко, В. А. Кройтор, Ю. И. Чалый и др.] ; под ред. С. А. Слипченко, В. А. Кройтер. –– Х. : Эспада, 2000–– . –– ч. 2. –– 2000. –– 400 с.
37. Гуреев В. И. Российское налоговое право : учебник / Виктор Иванович Гуреев. –– М. : Экономика, 1997. –– 255 с.
38. Гусева Т. А. Проблемы совершенствования механизма налогового контроля и порядка привлечения к налоговой ответственности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 „Административное право; финансовое право; информационное право” / Татьяна Алексеевна Гусева. –– Саратов, 2001. –– 33 с.
39. Девятых Н. В. Налоговое администрирование как элемент налоговой политики [Електронний ресурс] / Н. В. Девятых. — Режим доступу : http://juristmoscow.ru/nalogovye-spory/stat_nal-sp/2642/.
40. Дмитренко Е. С. Місце фінансових санкцій у системі заходів державного примусу / Е. С. Дмитренко // Бюл. м-ва юстиції України. — 2006. — № 4 (54). — С. 75—82.
41. Дмитрик О. А. Содержание и классификация финансовых правоотношений : монография / Ольга Александровна Дмитрик. — Х. : Легас, 2004. — 160 с.
42. Долгий О. О. Адміністративний арешт активів вуглевидобувних підприємств як засіб забезпечення бюджетних надходжень / О. О. Долгий, Г. Г. Забарний // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., (Ірпінь, 23—24 листоп. 2007 р.) / НДІ фін. права. — К. : Укртехнопрінт, 2007. — С. 185—187.
43. Дубоносова А. С. Правове регулювання об’єкта оподаткування : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Анастасія Сергіївна Дубоносова. — Х., 2009. — 217 с.
44. Дуванський О. Примусові способи забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів / О. Дуванський // Вісн. прокуратури. — 2007. — № 5. — С. 80—84.
45. Дуванський О. М. Забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів у системі заходів податкового примусу / О. М. Дуванський // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., (Ірпінь, 23—24 листоп. 2007 р.) / НДІ фін. права. — К. : Укртехнопрінт, 2008. — Ч. 2. — С. 47—49.
46. Емельянов А. С. Меры финансово-правового принуждения / А. С. Емельянов // Известия вузов. Серия : правоведение. — 2001. — № 6. — С. 42—56.
47. Емельянов А. С. Реализация охранительной функции финансового права : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.14 „Административное право; финансовое право; информационное право” / Александр Сергеевич Емельянов. — М., 2005. — 42 с.
48. Ефимов С. Принудительное взыскание налогового долга / С. Ефимов // Бухгалтерия : Сб. систематизир. законодательства. — 2002. — № 16/1 (483). — С. 220—225.
49. Жернаков М. В. Співвідношення мотиваційних орієнтирів державного примусу та правомірної поведінки в правосвідомості платника податків / М. В. Жернаков // Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку : матеріали міжнар. наук. конф., (Харків, 12 жовт. 2007 р.) / редкол. : Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк, Г. В. Чапала. — Х. : Право, 2007. — С. 178—179.
50. Жукова О. В. Податкова застава / О. В. Жукова // Адвокат. — 2003. — № 2. — С. 11—15.
51. Заболотній О. Порядок застосування адміністративного арешту активів платника податків / О. Заболотній // Підприємництво, госп-во і право. — 2008. — № 8. — С. 53—55.
52. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 320 с.
53. Запорожец С. К. Пеня как способ обеспечения бюджетных доходов / С. К. Запорожец // Теорія та практика державного управління : матеріали наук.-практ. конф., (Харків, 27 листоп. 2003 р.). — Х. : Магістр, 2004. — Вип. 7 : Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні. –– С. 21––23.
54. Золотые страницы финансового права России : антология / [сост. : А. А. Ялбулганов ; науч. ред., авт. вступ. ст. А. Н. Козырин]. –– М. : Статут, 1998–– . –– Т. 4 : Финансы и налоги: Очерки теории и политики / И. Т. Тарасов, А. А. Исаев. — 2004. –– 618 с.
55. Ильюшихин И. Н. Понятие и признаки налогового правоотношения / И. Н. Ильюшихин // Изв. вузов. Серия : правоведение. –– 2002. –– № 2. –– С. 127––145.
56. Имыкшенова Е. Пеня как способ обеспечения исполнения обязанности по уплате налогов (сборов) / Е. Имыкшенова // Хоз-во и право. –– 2003. –– № 2. –– С. 100––106.
57. Иоффе О. С. Вопросы теории права : учебник / Олимпиад Соломонович Иоффе, Михаил Давидович Шаргородский. — М. : Юрид. лит., 1961. — 382 с.
58. Казацька М. Д. Правова природа податкового адміністрування / М. Д. Казацька // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., (Ірпінь, 23—24 листоп. 2007 р.) / НДІ фін. права. — К. : Укртехнопрінт, 2008. — Ч. 2. –– С. 53––55.
59. Каплунов А. И. О классификации мер государственного принуждения / А. И. Каплунов // Государство и право. –– 2006. –– № 3. –– С. 5––13.
60. Каплунов А. И. Об основных чертах и понятии государственного принуждения / А. И. Каплунов // Государство и право. –– 2004. –– № 12. –– С. 10––17.
61. Карасева М. В. Финансовое право России: новые проблемы и новые подходы / М. В. Карасева // Государство и право. –– 2003. –– № 12. –– С. 5––13.
62. Карасева М. В. Финансовое правоотношение : монография / Марина Валентиновна Карасева. — М. : НОРМА, 2001. — 284 с.
63. Кельман М. С. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами) : підручник / Михайло Степанович Кельман, Олександр Геннадійович Мурашин. — К. : Кондор, 2002. — 353 с.
64. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе : монография / Степан Федорович Кечекьян. — М. : Изд-во АН СССР, 1958. — 188 с.
65. Киримова Е. А. Правовой институт: понятие и виды : учеб. пособ. / Е. А. Киримова ; [под ред. И. Н. Сенякина]. –– Саратов, 2000. –– 55 с.
66. Кириченко В. В. Способи забезпечення виконання податкового обов’язку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Вероніка Володимирівна Кириченко. –– Ірпінь, 2005. –– 21 с.
67. Кобильнік Д. А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Дмитро Анатолійович Кобильнік. –– Х., 2002. –– 206 с.
68. Коваль Д. О. Примус у фінансовому праві / Д. О. Коваль // Держава і право. Серія : Юрид. і політ. науки. –– 2007. –– Вип. 36. –– С. 277––282.
69. Коломоєць Т. Адміністративний примус у податковому праві як складовій публічного права України: до питання невизначеності у використанні термінології / Т. Коломоєць // Підприємництво, госп-во і право. –– 2005. –– № 12. –– С. 103––107.
70. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков. –– К. : Юрінком Інтер, 1999. –– 736 с.
71. Комзюк А. Державно-владний аспект адміністративного примусу / А. Комзюк // Вісник Акад. прав. наук України. –– 2000. –– № 4 (23). –– С. 129––137.
72. Комментарии к Закону Украины „О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами” / [Ю. Рудяк, О. Соловей, С. Кирилов и др.]. –– Х. : Фактор, 2006. –– 332 с. –– (Серия : Комментарии к законам).
73. Комментарий к Налоговому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный) / [сост. С. Д. Шаталов]. –– М. : МЦФЭР, 2002. –– 703 с.
74. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. — 1996. — № 30 — Ст. 141.
75. Корнюхін Д. І. Проблеми захисту публічних інтересів у податковому праві / Д. І. Корнюхін // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., (Ірпінь, 23—24 листоп. 2007 р.) / НДІ фін. права. — К. : Укртехнопрінт, 2008. — Ч. 2. –– С. 61—63.
76. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р., № 1001-05 // Відом. Верхов. Ради УРСР. –– 1961. –– № 2. –– С. 15.
77. Кустова М. В. Налоговое право России. Общая часть : учебник / М. В. Кустова, О. А. Ногина, Н. А. Шевелева; [отв. ред. Н.А. Шевелева]. –– М. : Юристъ, 2001. –– 490 c.
78. Кухарь А. В. Теоретические аспекты правового регулирования налогового контроля / А. В. Кухарь // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. –– Х. : Нац. юрид. акад. України, 2005. –– Вип. 71. –– С. 95––99.
79. Кучеров И. И. Налоговое право зарубежных стран : курс лекций / Илья Ильич Кучеров. — М. : ЮрИнфоР, 2003. — 374 с.
80. Кучеров И. И. Налоговый контроль и ответственность за нарушение законодательства о налогах и сборах : учебник / И. И. Кучеров, О. Ю. Судаков, И. А. Орешкин ; [под ред. И. И. Кучерова]. — М. : Центр ЮрИнфоР, 2001. — 256 с.
81. Кучерявенко М. Податковий обов’язок: зміст, структура, засоби забезпечення / М. Кучерявенко // Вісн. Акад. прав. наук України. –– 2001. –– № 3. –– С. 122––134.
82. Кучерявенко М. П. Податкове право України: Академічний курс : підручник / М. П. Кучерявенко. –– К. : Правова єдність, 2008. –– 701 с.
83. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х. : Легас, 2002— . –– Т. 1 : Генезис налогового регулирования : в 2 ч. — Ч. 1. –– 2002. –– 665 с.
84. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Общая часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х. : Право, 2002–– .— Т. 2 : Введение в теорию налогового права. — 2004. — 600 с.
85. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Общая часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х. : Право, 2002–– .— Т. 3 : Учение о налоге. — Х. : Легас—Право, 2005. — 600 с.
86. Кучерявенко Н. П. Принуждение в налоговом праве / Н. П. Кучерявенко // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., (Ірпінь, 23—24 лист. 2007 р.) / НДІ фін. права. — К. : Укртехнопрінт, 2007. — С. 218––220.
87. Латыпова Е. У. К вопросу о соотношении обязанности и обязательства по уплате налогов и сборов / Е. У. Латыпова // Фин. право. — 2004. — № 1. — С. 51––53.
88. Латыпова Е. У. Обеспечение исполнения обязанности по уплате налогов и сборов: финансово-правовой аспект : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 „Административное право; финансовое право; информационное