Задорожна Божена Володимирівна. Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми

brief description

Задорожна Божена Володимирівна. Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.

Задорожна Б.В. „Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15. нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2004.
На основі комплексного клініко-параклінічного обстеження 120 хворих та 21-єї практично здорової особи відповідного віку вивчено нуклеїновий гомеостаз, обмін оксиду азоту, активність перекисного окислення ліпідів та рівень середніх молекул в динаміці гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми. Встановлено взаємозв’язок порушення гомеостазу нуклеїнових кислот, активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, рівня середніх молекул, показників обміну оксиду азоту та тонусу судин головного мозку в гострому та проміжному періодах захворювання з важкістю травми, фазністю перебігу процесу та наявністю супутньої алкогольної інтоксикації. Обгрунтовано включення до комплексу лікувальних заходів препарату фенібут (ноофен), який сприяє корекції виникаючих порушень нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, обміну оксиду азоту та концентрації середніх молекул, регресу клінічних проявів у гострому періоді струсу головного мозку, що дає можливість поліпшити результати загальноприйнятого лікування на 10% та зменшити тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні на 2-3 дні.

В гострому періоді легкої черепно-мозкової травми в клініко-неврологічному статусі переважали транзиторні неврологічні порушення: розлади конвергенції, дрібнокаліберний ністагм, субкортикальні (рефлекс Марінеско-Радовича) та рефлекси орального автоматизму (рефлекс Бехтєрєва), вегетативні порушення (лабільність пульсу, АТ, дистальний і загальний гіпергідроз, іноді незначна гіпертермія), які при струсі головного мозку регресували, а при забої легкого ступеня утримувалися і в проміжному періоді.
Легка черепно-мозкова травма викликає істотні порушення гомеостазу нуклеїнових кислот, вмісту середніх молекул, активності перекисного окислення ліпідів, нуклеаз, показників обміну оксиду азоту та тонусу судин головного мозку в гострому та проміжному періодах захворювання. Вказані зміни знаходяться в прямій кореляційній залежності з тяжкістю травми, переважають в часі клінічні прояви травми мозку та посилюються під впливом алкоголю.
Вірогідно підвищується вміст РНК, активність лужних та кислих нуклеаз (ДНК-аз та РНК-аз), концентрація середніх молекул і посилюється активність перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та збільшується вміст нітритів у сечі хворих зі струсом головного мозку та забоєм мозку легкого ступеня протягом усього гострого періоду. Вміст ДНК підвищується впродовж вказаного періоду легкої черепно-мозкової травми тільки у хворих із забоєм мозку легкого ступеня, що свідчить про пряму залежність цих біохімічних змін від тяжкості травми мозку.
Рівень ендогенної інтоксикації, викликаний активацією перекисного окислення ліпідів та збільшенням кількості середніх молекул у сироватці крові та обмін оксиду азоту в організмі хворих з легкою черепно-мозковою травмою знаходяться у прямій залежності від тяжкості травматичного ушкодження мозку (струс мозку, забій легкого ступеня) та наявності супутніх пошкоджень м'яких тканин голови та кісток черепа. Підвищена активність перекисного окислення ліпідів та рівень середніх молекул у крові хворих утримується при забої мозку легкого ступеня до кінця проміжного періоду.
Наявність супутньої алкогольної інтоксикації поглиблює та продовжує в часі зміни вмісту ДНК, активності перекисного окислення ліпідів, лужних та кислих нуклеаз в сироватці крові хворих, що свідчить про напруженість та швидке виснаження компенсаторно-адаптаційних процесів у хворих з легкою черепно-мозковою травмою в стані алкогольного сп'яніння.
Рівень нуклеїнових кислот, вміст середніх молекул, L-аргініну, активність нуклеаз та перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та кількість нітритів у сечі хворих із легкою черепно-мозковою травмою достовірно змінюються залежно від фази перебігу захворювання та прояву клінічних синдромів.
Дослідження вмісту нуклеїнових кислот, визначення активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, концентрації середніх молекул, вмісту L-аргініну в сироватці крові та кількості нітритів у сечі можуть використовуватись як прогностичний і діагностичний критерій перебігу легкої черепно-мозкової травми. При забої мозку легкого ступеня вміст середніх молекул, ДНК, L-аргініну, активність перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та кількість нітритів у сечі достовірно вищі, ніж у хворих зі струсом головного мозку.
В гострому періоді струсу головного мозку збільшується середня швидкість току крові, пульсовий індекс та індекс резистентності в магістральних судинах в прямо пропорційній залежності від віку потерпілих. Найбільш чутливою судиною є основна артерія, яка навіть у осіб молодого віку реагує вазоспазмом у відповідь на травму головного мозку, що лежить в основі розвитку вегетостовбурової симптоматики при легкій черепно-мозковій травмі і може бути використане для визначення об'єму та необхідної корекції вазоспазму при лікуванні цих хворих.
Використання препарату фенібут (ноофен) в комплексі лікувальних заходів сприяє корекції виникаючих порушень нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, обміну оксиду азоту та концентрації середніх молекул, регресу клінічних проявів у гострому періоді струсу головного мозку, дає можливість поліпшити результати загальноприйнятого лікування на 10% та зменшити тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні на 2-3 дні.