ЗАКОННІСТЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ
ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГАПОНЕНКО ЛЮДМИЛА ВІТАЛІЇВНА

УДК 351.713 (477)

ЗАКОННІСТЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

(АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 12.00.07 –
адміністративне право і процес; фінансове
право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Мацелик Тетяна Олександрівна
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь 2010

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...….....3
ВСТУП………………………………………………………..…..………....4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ …...11
1.1. Загальна характеристика законності у сфері виконавчої влади...….11
1.2. Нормативно-правове забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України……………………………………..…27
1.3. Суб’єкти забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України……………………………………………. …….. 48
Висновки до розділу 1……………………………………………….......… 92
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ….94
2.1. Принципи та вимоги законності в діяльності органів державної податкової служби України…………………………………………… …..…94
2.2. Гарантії забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України…………………………………………………....110
2.3. Способи забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України……………………………………………………127
Висновки до розділу 2………...……………………………………………159
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ………………….162
3.1. Законність в діяльності фіскальних органів зарубіжних країн…......162
3.2. Сучасні тенденції та напрями удосконалення законності в діяльності органів державної податкової служби України………………………...……174
Висновки до розділу 3……….......………………………………..…..……186
ВИСНОВКИ……………………………………………………….………189
ДОДАТКИ…………………………………………………………….……200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………...…..…...……….213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України
ДПАУ – Державна податкова адміністрація України
ДПСУ - Державна податкова служба України
ЗУ – Закон України
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
КЗпПУ – Кодекс законів про працю України
ККУ – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КСУ – Конституційний Суд України
КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
ПУ – Президент України
ЦКУ – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проведення Україною цілеспрямованої політики щодо входження до єдиного правового простору розвинених країн світу потребує змін у діяльності державних органів, серед яких чільне місце посідають органи державної податкової служби України.
В Україні неодноразово наголошувалося на необхідності реформувати податкові органи. Такий підхід є цілком виправданим, оскільки від того, наскільки ефективно функціонуватиме дана служба, залежить наповнення державного бюджету, а отже, значною мірою - добробут населення. Проте, реалізація будь-яких реформаційних заходів у цьому напрямі приречена на невдачу, якщо не приділити достатньої уваги питанню законності в діяльності органів державної податкової служби України.
Встановлені державою принципи, вимоги, гарантії забезпечення законності сприяють можливості виконання на належному рівні функціональних завдань, що поставлені перед органами державної податкової служби України.
Неналежне забезпечення законності створює серйозні перешкоди при розбудові правової держави, призводить до нівелювання правових цінностей та ідеалів суспільства, знижує якість правозастосовної діяльності органів державної податкової служби України.
У зв’язку з цим виникає потреба у проведенні комплексних наукових досліджень законності в діяльності органів державної податкової служби України та проблем її нормативно-правового забезпечення.
Загальнонауковим теоретичним підґрунтям при дослідженні цього питання послугували наукові праці провідних фахівців у галузі теорії держави і права та адміністративного права та процесу, а саме: В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, С. В. Ківалова, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, Е. А. Кочерина, В. П. Науменка, Н. Р. Нижник, А. С. Павлова, С. С. Терещенка, В. Д. Ткаченка, В. К. Шкарупи та інших.
Ґрунтовне дослідження проблем законності в діяльності органів державної податкової служби України до цього часу не проводилося. Фрагментально вивчення окремих аспектів цього питання торкалися такі вчені в галузі фінансового права та податкового права, як В. Т. Білоус, С. Д. Бушуєв, О. А. Долгий, М. П. Кучерявенко, А. А. Нечай, Л. А. Савченко, Ф. О. Ярошенко. Разом з тим, проблема нормативно-правового забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України має не лише теоретичне, а й важливе практичне значення. А це ще раз підкреслює актуальність проблеми дослідження законності в діяльності органів державної податкової служби України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98, Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України від 07.04.2003 р. № 160 зі змінами та доповненнями, є складовою наукових планів Національного університету ДПС України.
Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри теорії та історії держави і права – ,,Основні напрями та проблеми розбудови правової держави України та місце в ній правового регулювання в галузі оподаткування” (державний реєстраційний номер 0107U003770).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових, науково-публіцистичних джерел, чинного законодавства України та узагальнення практики його застосування визначити сучасний стан законності в діяльності органів державної податкової служби України, а також сформулювати пропозиції щодо удосконалення її забезпечення у діяльності органів державної податкової служби України.
Зазначена мета зумовила необхідність вирішити наступні завдання:
– охарактеризувати законність у сфері виконавчої влади;
– проаналізувати чинне законодавство, що регламентує нормативно-правові засади забезпечення законності в сфері оподаткування;
– визначити коло суб’єктів адміністративно-правового забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України;
– виокремити принципи та вимоги забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України;
– розглянути гарантії забезпечення законності в діяльності податкових органів;
– вивчити зарубіжний досвід правового забезпечення законності в діяльності фіскальних органів і визначити пріоритетні напрями його впровадження в Україні;
– розробити рекомендації та надати пропозиції, спрямовані на вдосконалення законності в діяльності податкових органів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України.
Предметом дослідження є законність в діяльності органів державної податкової служби України.
Методи дослідження. При вирішенні завдань для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі використано комплекс дослідницьких загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання з урахуванням особливостей сучасної проблематики у сфері забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України.
За допомогою логіко-семантичного методу розкрито сутність понять ,,законність в діяльності органів державної податкової служби України”, ,,вимоги законності в діяльності органів державної податкової служби України”, ,,принципи законності в діяльності органів державної податкової служби України”, ,,гарантії забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України”, ,,способи забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України” (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3); застосування методу системного аналізу дозволило комплексно проаналізувати положення Конституції України, інших нормативно-правових актів, які закріплюють положення щодо законності в діяльності органів державної податкової служби України (підрозділ 1.2); використання методів аналізу, синтезу, класифікації та згрупування дозволило визначити статус, завдання і функції суб’єктів, які забезпечують законність в діяльності органів державної податкової служби України (підрозділ 1.3); за допомогою методу системного аналізу, порівняльно-правового методу розглянуто зарубіжний досвід у сфері забезпечення законності в діяльності фіскальних органів зарубіжних країн (підрозділ 3.1); застосування організаційно-правового, системно-структурного, системно-функціонального та компаративного методів дозволило розробити рекомендації та пропозиції, спрямовані на удосконалення теоретичних і практичних положень забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України. Правову основу дослідження становлять Конституція України, закони України та міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, що містять норми, які регулюють діяльність органів державної податкової служби України, підзаконні нормативно-правові акти.
Емпіричною базою дослідження є узагальнення практики діяльності суб’єктів, які здійснюють адміністративно-правове забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України та офіційні статистичні дані.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дисертаційне дослідження є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням проблем адміністративно-правового забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України. Наукову новизну результатів дослідження характеризує ряд положень і висновків, отриманих під час роботи над дисертацією:
уперше:
– визначено законність в діяльності органів державної податкової служби України як правовий режим їх функціонування, коли відбувається точне і неухильне дотримання і виконання вимог чинного законодавства службовими та посадовими особами органів державної податкової служби України з метою забезпечення публічних інтересів;
– систематизовано елементи адміністративно-правового забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України, до яких віднесено принципи, вимоги та гарантії забезпечення законності; – сформульовано та обґрунтовано ряд пропозицій і рекомендацій, спрямованих на уточнення та доповнення окремих положень нормативно-правових актів у сфері забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України;
удосконалено:
– класифікацію суб’єктів забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України в частині їх функціональних повноважень;
– характеристику системи гарантій забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні положення щодо принципів і вимог забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України;
– теоретичне обґрунтування необхідності використовувати зарубіжний досвід щодо забезпечення законності в діяльності фіскальних органів і можливості його впровадження в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у дисертаційному дослідженні висновки, пропозиції та рекомендації з питань законності в діяльності органів державної податкової служби України становлять як науково-теоретичний, так і практично-прикладний інтерес та були використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальшого розвитку науки адміністративного права і адміністративного процесу в частині наукових розробок, спрямованих на удосконалення законності в діяльності органів державної податкової служби України (акт впровадження в наукову діяльність від 20.10.2009 року № 2792/01-12);
– правозастосовній діяльності – при розробці, прийнятті та реалізації адміністративних рішень органів державної податкової служби України (акт впровадження в практичну діяльність від 22 жовтня 2008 року);
– навчальному процесі – при підготовці навчальних посібників, методичної документації для проведення лекційних і семінарських занять із навчальних дисциплін ,,Адміністративне право України”, ,,Адміністративний процес”, ,,Організація правового забезпечення діяльності органів ДПС України”, ,,Організація стягнення податкового боргу” (акт впровадження в навчальний процес від 20.10.2009 року № 2791/01-12).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Основні положення, висновки, рекомендації та пропозиції, що характеризують наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, розроблено автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Одержані здобувачем у процесі дослідження висновки оприлюднені на шести науково-практичних конференціях: ,,Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Ірпінь, 23–24 листопада 2007 р.), ,,Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва” (м. Ірпінь, 27–28 березня 2008 р.), ,,Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики” (м. Харків, 22–23 травня 2008 р.), ,,Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених” (м. Київ, 23–24 квітня 2009 р.), ,,Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (м. Ірпінь, 14–15 травня 2009 р.), ,,Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 4–5 червня 2010 р.).
Публікації автора. Основні наукові положення та результати дисертації відображено у одинадцяти публікаціях, з них: 5 наукових статей, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, 6 – тези, апробовані на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура роботи та обсяг дисертаційної роботи зумовлені її метою та поставленими завданнями і складаються зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 239 сторінок, з яких 199 сторінок основного комп’ютерного тексту. Робота містить 7 додатків, розміщених на 8 сторінках. Список використаних джерел нараховує 252 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ
Аналіз наукових праць, які тією чи іншою мірою стосуються обраної нами теми дослідження, показав, що у різні періоди вченими приділялася увага вивченню законності в діяльності органів державної влади. Але більшість із них мали загальний характер, тобто розглядали законність у діяльності органів державної влади в цілому або законність у діяльності конкретного органу державної влади (митних органів, органів внутрішніх справ тощо). Комплексного дослідження законності в діяльності органів державної податкової служби України не проводили.
Здійснений аналіз вивчення окремих аспектів законності в діяльності податкових органів довів, що саме через відсутність комплексного підходу до розробки методологічних засад щодо забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України виникли суперечності та невизначеність щодо розв’язання зазначеної проблеми.
Встановлено, що поза увагою науковців залишилися дослідження принципів, вимог, гарантій, способів забезпечення законності в діяльності органів ДПС України; не існує системи суб’єктів забезпечення законності та чіткого порядку застосування ними відповідальності у разі виявлення порушень службовими та посадовими особами органів державної податкової служби України. Визначення необхідності нормативного регулювання, виконання організаційно-структурних змін у системі управління з метою забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України вимагає детальнішого їх пізнання, що сприяло вибору теми дисертаційного дослідження.
Теоретичною базою та початковою методологічною позицією для з’ясування сутності діяльності податкових органів, визначення ролі законності у здійсненні ними фіскальної функції були взяті правові положення, що регулюють діяльність відповідних органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом. Вивчення різних поглядів учених щодо поняття ,,законність”, дослідження характеру і форм управління органами державної податкової служби України та позитивного досвіду діяльності фіскальних органів зарубіжних країн дозволило здійснити відповідні узагальнення, сформулювати пропозиції і своє бачення проблем, пов’язаних із забезпеченням законності в діяльності органів державної податкової служби України, та зробити певні висновки.
1. Законність – це багатоаспектне явище, що розглядається як принцип, метод правового регулювання суспільних відносин, правовий режим і полягає у правомірній діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, громадян та їх об’єднань на підставі прийнятих у відповідному порядку законів та інших нормативно-правових актів.
Законність в діяльності органів державної податкової служби України – це правовий режим їх функціонування, коли відбувається точне і неухильне дотримання і виконання вимог чинного законодавства службовими та посадовими особами органів державної податкової служби України з метою забезпечення публічних інтересів.
2. Ознаки режиму законності в діяльності органів ДПС України поділяються на загальні та спеціальні. До загальних ознак належать: - проведення профілактичних заходів щодо запобігання порушенню законності (надання роз’яснень законодавства, поширення правової інформації у засобах масової інформації); - вчасне усунення виявлених порушень, здійснення заходів щодо ліквідації причин і умов, які їх породжують, відновлення порушених прав і законних інтересів громадян, притягнення винних до юридичної відповідальності; - належне виконання працівниками своїх функціональних обов’язків і реалізація наданих повноважень; - діяльність органів державної влади відповідно до приписів правових норм, які регламентують їх діяльність. Спеціальними ознаками режиму законності є: - попередження та недопущення порушень прав, свобод і законних інтересів платників податків, які є учасниками податкових правовідносин і законних інтересів службових і посадових осіб податкових органів; - наявність податкового законодавства, виконання якого не шкодитиме матеріальним інтересам платників та сприятиме економічному добробуту держави; - своєчасне, повне і достовірне інформування населення про діяльність податкових органів, що призведе до взаєморозуміння та тісної співпраці між сторонами; - податкова політика, яка б задовольняла інтереси держави та платників податків.
3. Законність у діяльності органів державної податкової служби України може бути забезпечена лише системою діючих нормативно-правових актів. Якщо характеризувати загальну систему законодавства України, що регулює діяльність органів державної податкової служби України, то на цій підставі пропонуємо здійснити наступну класифікацію законодавства за таким класифікаційними ознаками, як за об’єктом регулювання та суб’єктами прийняття норм права. До актів за об’єктом регулювання відносимо: 1. Акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади та суміжні суспільні відносини, дія яких поширюється і на органи державної податкової служби. До них відносимо: Конституцію України, Указ Президента ,,Про систему центральних органів виконавчої влади”, Закон України ,,Про державну службу”, Закон України ,,Про боротьбу з корупцією”, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс законів про працю України та інші. 2. Акти, що регулюють діяльність виключно органів державної податкової служби України. До таких відносимо: Закон України ,,Про державну податкову службу України”, Кодекс етики працівника державної податкової служби України, Положення ,,Про Державну податкову адміністрацію України” та інші. До актів, за суб’єктами прийняття відносимо наступні: 1. Акти прийняті Верховною Радою України. 2. Акти прийняті Президентом України. 3. Акти прийняті Кабінетом Міністрів України та іншими органами виконавчої влади. 4. Судові акти. 5. Акти прийняті органами державної податкової служби України. 4. Оскільки податкове законодавство містить певні недоліки та прогалини, що негативно впливають на стан законності в діяльності органів державної податкової служби України. З метою усунення відповідних недоліків пропонуємо внести відповідні зміни та доповнення: - Закон України ,,Про державну податкову службу України” доповнити розділом ,,Принципи діяльності органів державної податкової служби України”; - прийняти Закон України ,,Про державний контроль”; - прийняти Єдині стандарти надання адміністративних послуг у податковій сфері; - розробити Положення ,,Про матеріальне, соціальне, правове забезпечення працівників органів державної податкової служби України”; - завершити процедуру прийняття Податкового кодексу України. 5. Суб’єкти, що здійснюють прямий або опосередкований вплив на органи державної податкової служби України, відіграють важливу роль у забезпеченні законності в їх діяльності. Отже, за функціями, спрямованими на забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України, пропонуємо таку класифікацію суб’єктів забезпечення законності:
1. Органи, що здійснюють нормотворчі повноваження (Верховна Рада України,). 2. Органи, що здійснюють кадрові повноваження (Президент України, Кабінет Міністрів України). 3.Органи, що здійснюють контрольно-наглядові повноваження (органи державної виконавчої влади, суди, прокуратура).
6. Важливе значення для теорії та практики укріплення законності має питання її реалізації. Існує теоретична (положення щодо діяльності держави, які містяться у нормативно-правових актах) та практична (реальний стан суспільних відносин) законність. Тому з метою забезпечення реалізації законності ми розглянули, через які основні елементи теоретичного та практичного значення відбувається даний процес. На нашу думку, до елементів адміністративно-правового забезпечення законності можна віднести: принципи законності, вимоги законності, гарантії законності, способи забезпечення законності. 7. Принципи законності найбільш повно та адекватно відображають зміст і роль законності; пояснюють, конкретизують, розвивають головну ідею законності. Як засіб вираження об’єктивних процесів у реалізації правових явищ, принципи набувають важливого значення в механізмі правового регулювання різних суспільних відносин, вони визначають межі необхідної і законної поведінки в праві. Принципи законності в діяльності органів державної податкової служби України - це зумовлена закономірностями суспільного розвитку система ідей і поглядів, які є основними у формуванні мотивів правомірної поведінки суб’єктів податкових правовідносин і внутрішнього переконання відносно необхідності виконання законів та інших нормативно-правових актів. З цього погляду принципи законності регулюють соціальні відносини і виражають суспільні погляди на зміст нормативних актів і, відповідно, на необхідність їх неухильно виконувати і дотримуватися (верховенство закону, єдність законності, доцільність і реальність законності, невідворотність відповідальності за правопорушення та інші). 8. Законність має певні вимоги: загальні (ті, що стосуються всіх органів державної влади) та спеціальні (безпосередньо в діяльності органів державної податкової служби України). Термін ,,вимоги законності” можемо трактувати так: вимоги законності – це певні правові умови, в результаті виконання яких відбувається втілення в життя принципів законності в діяльності органів державної податкової служби України. 9. Законність у діяльності органів державної податкової служби України може бути забезпечена лише за допомогою розгорнутої системи правових гарантій, які дозволяють не допустити чи виявити будь-яке правопорушення. Гарантії законності в діяльності органів державної податкової служби України – це система правових та організаційних засобів, що сприяють дотриманню правових норм, які регламентують діяльність податкових органів, забезпечують неухильне дотримання чинного законодавства, а також реалізацію повноважень посадовими та службовими особами органів державної податкової служби України. Загальновизнаним є виділення двох основних груп гарантій законності: загальні (політичні, економічні, культурні, ідеологічні, соціальні) та спеціальні (юридичні та організаційно-правові). 10. Способи забезпечення законності в діяльності податкових органів - певні засоби, за допомогою яких відбувається забезпечення прав, свобод і законних інтересів учасників податкових правовідносин, а в разі порушення таких прав здійснюється їх відновлення, виявлення і припинення правопорушення . До способів забезпечення законності належать: право на звернення громадян, контроль і нагляд, відповідальність. 11. Право на звернення платники податків реалізують на підставі положень Закону України ,,Про звернення громадян”, Положення ,,Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби”. Платники мають право звернутися до органів ДПС України з пропозиціями, клопотаннями, скаргами, на що податковий орган в обов’язковому порядку повинний відреагувати відповідно і вжити заходів для забезпечення прав і свобод громадян. 12. Одним із найефективніших засобів забезпечення законності є державний контроль, основною метою якого є отримання та аналіз інформації про процес діяльності органів державної податкової служби України, застосування визначених і закріплених у нормативно-правових актах прийомів запобігання неправомірним рішенням та діям державних службовців податкових органів, що сприятиме забезпеченню прав та свобод платників податків, усуненню беззаконня та дестабілізації у суспільстві, економічному розвитку держави. Контроль може бути зовнішнім (коли податковий орган перевіряють органи не пов’язані безпосередньо з податковими - контроль з боку президента, парламенту, судовий контроль) і внутрішнім (перевірка нижчого податкового органу вищим, наприклад, контроль ДПА України над адміністраціями та інспекціями). 13. Парламентський контроль за діяльністю органів ДПС України є логічним, адже саме орган законодавчої влади може контролювати ті нормативні акти, які він видав і які регулюють діяльність податкових органів (Закон України ,,Про державну податкову службу в Україні” та інші). Парламентський контроль може реалізовуватися ВРУ не лише колективно, а й її індивідуальними суб’єктами – народними депутатами у формі депутатських запитів і звернень до податкових органів, відвідуванням даних органів. 14. Важливе місце має президентський контроль за управлінською діяльністю податкових органів як стосовно впливу на неї, так і посилення відповідальності за дотримання норм чинного законодавства. Необхідно зауважити, що хоча в Конституції прямо не передбачено прямої вказівки на підконтрольність органів ДПС України Президенту, але існування такої залежності органічно випливає із статусу Президента України та його нормотворчих, кадрових і контрольних функцій. 15. Контроль з боку органів виконавчої влади здійснюється за виконавською дисципліною по управлінській вертикалі, за дотриманням чинного законодавства, діяльністю у межах певних повноважень, а також за самим процесом надання управлінських послуг, забезпеченням прав і свобод громадян. 16. Особливе місце в системі контролю за податковими органами належить судовому контролю. Основний Закон гарантує захист від дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, що здійснюють управлінську діяльність. Судовий контроль за діяльністю податкових органів здійснюється щодо законності їх діяльності, відповідності чинним нормам і принципам адміністративними судами. 17. Відомчий контроль полягає у зміцненні державної дисципліни, підвищенні їх виконавської дисципліни, хоча й має свої особливості: реалізується відповідними структурними одиницями податкового органу (юридична служба, відділи по боротьбі з корупцією та безпеки), зачіпає діяльність лише відповідного податкового органу. Отже, відомчий контроль є невід’ємним елементом державного управління, що регламентується відповідними законодавчими актами. Гарантованість його здійснення є запорукою його результативності. Контроль за діяльністю органів ДПС України повинен здійснювати не лише з метою перевірки діяльності підконтрольного об’єкту, а й мати справжні результативні наслідки щодо усунення виявлених недоліків та стабілізації нормальних умов функціонування податкових органів. А це може бути зумовлено лише спільним характером діяльності контролюючого та підконтрольного органів, потребою у постійному зворотному зв’язку та прийнятті відповідних управлінських рішень. 18. Нагляд як засіб забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України застосовується з метою дотримання законності і дисципліни в діяльності податкових органів. У результаті аналізу проведених понять ,,нагляд” та ,,контроль” ми зробили висновок, що це є різні поняття, відмінність між якими полягає у суб’єктах і наслідках їх здійснення. Отже, нагляд за діяльністю органів державної податкової служби України може здійснюватися органами прокуратури, за наслідками такого контролю прокурор уповноважений винести акт прокурорського реагування: протест, припис, подання чи постанову. При здійсненні нагляду прокурор не може втручатися в діяльність піднаглядних органів, не наділений правом безпосередньо застосовувати заходи примусового впливу, скасовувати протизаконні акти управління та їх змінювати. Конкретні дії щодо наведення порядку здійснюють компетентні посадові особи чи сама винна особа. 19. У системі засобів боротьби з порушеннями податкового законодавства службовцями органів ДПС України важливу організаційну, виховну, каральну роль відіграють заходи відповідальності, що застосовуються до правопорушників. Як нами було з’ясовано раніше, такі суб’єкти, відповідно до Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні”, притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності. 20. Удосконаленню забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України сприятиме запозичення позитивного міжнародного досвіду, який ми розглядали на прикладі таких країн, як Росія, Франція, Сполучені Штати Америки, Великобританія, Японія. На підставі проаналізованого матеріалу можемо навести такі практичні пропозиції щодо запозичення позитивного світового досвіду: - запозичення досвіду іноземних держав щодо побудови податкових органів з використанням моделі ,,за видами платників”; - негайне повернення надмірно сплачених сум податків (на прикладі Франції); - створення при Державній податковій адміністрації України спеціального підрозділу по захисту прав платників податків (на прикладі Сполучених Штатів Америки); - проведення широкої масово-роз’яснювальної роботи з платниками податків, обов’язкове поширення та роз’яснення нового податкового законодавства (на прикладі Японії) - створення спеціального органу по боротьбі з корупцією (на прикладі Литви); - встановлення ,,презумпції правильності” нормативних актів (на прикладі Російської Федерації). 21. Простеживши генезис становлення та розвитку законності в діяльності органів державної податкової служби України, на підставі національного законодавства та враховуючи сучасні тенденції до активізації даного процесу, внесено такі пропозиції, які необхідно застосувати з метою закріплення законності в діяльності органів ДПС України: - упорядкувати організаційну структуру податкових органів з метою чіткого розподілу функцій серед структурних підрозділів та усунення їх дублювання; - чітко розподілити права, обов’язки та персональну відповідальність серед службових та посадових осіб податкової служби; - у зв’язку з великою кількістю нормативно-правових актів, що регулюють податкові правовідносини, досягнути єдності їх застосування; - забезпечити обов’язковість широкого інформування громадськості про прийняття нових і внесення змін до діючих нормативних актів з питань оподаткування; - налагодити тісну співпрацю між платниками та податковими органи з використанням Інтернет-технологій та з податковими органами іноземних країн з метою обміну позитивним досвідом з питань оподаткування; - активізувати роботу щодо втілення в діяльність органів державної податкової служби України положень Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України, Концепції адміністративної реформи, та прийняття Податкового кодексу України. Отже, узагальнення практики діяльності органів державної податкової служби України свідчить про наявність певних організаційних, нормативних та інших проблем, які впливают на загальний стан законності в діяльності органів державної податкової служби України, які ми намагалися вирішити з допомогою даного дисертаційного дослідження. З цією метою нами були запропоновані пропозиції до законодавства, пропозиції щодо модернізації органів державної податкової служби України, які сприятимуть забезпеченню режиму законності. Принципи, вимоги та гарантії законності, які ми дослідили, стали теретичною базою, елементами адміністративно-правового забезпечення законності в діяльності органів державної податкової служби України. Тому, виконане дослідження вважаємо початковим етапом в удосконаленні законності в діяльності органів державної податкової служби України, а викладені нами висновки, пропозиції та рекомендації сприятимуть законній діяльності податкових органів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28.06.1996 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8.12.2004 року // Вісник Верховної Ради України. – 1996.– № 30.
2. Теория государства и права : курс лекцій / [под. ред. М. Н. Марченко]. – М. : Зерцало, ТЕНС, 1996. – 476 с.
3. Коваль Л. Адміністративне право України / Коваль Л. – К. : Основи, 1994. – 159 с.
4. Теория государства и права : учебник для юридических ВУЗов и факультетов / [под. ред. В. М. Корельського и В. Д. Перевалова]. – М. : Издательская група ИНФРА*М – НОРМА, 1997. – 570 с.
5. Теория государства и права : курс лекций / [под. ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. - М. : Юристь, 1997. – 672 с.
6. Бахрах Д. Н. Административное право : учебник / Бахрах Д. Н. – М. : Изд-во БЕК, 1993. – 213 с.
7. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка
/ С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – 4-е изд., дополненое. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.
8. Большой юридический енциклопедический словар / [составитель А. Б. Барихин]. – Москва : Книжный мир, 2002. – 720 с.
9. Прудников А. С. Административно-правовое обеспечение прав и свобод человека и гражданина : учебник / А. С. Прудников, Х. А. Андриашин. – М. : Закон и право; Юнити, 1998. – 148 с.
10. Сухонос В. В. Теорія держави і права : навчальний посібник / Сухонос В. В. – Суми : ВТД ,,Університетська книга’’, 2005. – 536 с.
11. Теорія держави і права : підручник / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
12. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / Лисенков С. Л. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 355 с.
13. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
14. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник / Рабінович П. М. – 5-е вид., зі змінами. – Одеса : Юридична література, 2002. – 160 с.
15. Гусарєв С. Д. Теорія держави і права : навчальний посібник / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. – 270 с.
16. Загальна теорія держави і права / [за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. – Харків : Консум, 2002. – 381с.
17. Адміністративне право : навчальний посібник / [О. І. Остапенко, З. Д. Кісіль, М. В. Ковалів, Р. В. Кісіль]. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців ,,Правова єдність’’, 2008. – 536 с.
18. Державне управління та державна служба : cловник–довідник / [уклад. О. Ю. Оболенська]. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
19. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навчальний посібник / Стеценко С. Г. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
20. Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права / Андрусяк Т. Г. – Львів : Фонд „Право для України”, 1997. – 200 с.
21. Державне управління та державна служба : cловник-довідник / [уклад. О. Ю. Оболенська]. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
22. Кушнарьова Т. Є. Податкові органи в системі суб’єктів податкових правовідносин : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.07 – адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / Т. Є. Кушнарьова. – Х., 2000. – 19 с.
23. Печуляк В. Система податкових органів України та їх місце в контексті здійснення адміністративної реформи / В. Печуляк // Підприємництво, господарство, право. – 2004. – № 3. – С. 84– 87.
24. Податкове право України : підручник / [за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. К. Воронової, д.ю.н., проф. М. П. Кучерявенко]. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців ,,Правова єдність’’, 2009. – 483 с.
25. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України : теорія, досвід та практика реалізації : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня доктора юр. наук : спец. 12.00.07 – адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / Т. О. Коломоєць. – Запоріжжя, 2005. – 20 с.
26. Кодекс професійної етики працівника ДПСУ, затверджений наказом ДПА України від 7.02.2006 р. : Експресс – анализ законодательних и нормативних актов. – К., 2006. – № 7. – 89 с.
27. Козіна А.А. Забезпечення податковою міліцією законності у сфері оподаткування: організаційно-правові аспекти повноважень та статусу : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого: 12.00.07 / Козіна А. А. – Харків, 2005. – 205 с.
28. Ковальський В. С. Правотворчість : теоретичні та логічні засади / В. С. Ковальський, І. П. Козинцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
29. Податкова політика в ЄС / [переклад з анг. Мардак В.]. – Київ : Представництво Європейської Комісії, 2001. – 42 с.
30. Ортинський В. Л. Управління в органах виконавчої влади України : навчальний посібник / Ортинський В. Л., Кісіль З. Р., Ковалів М. В. - К. : Центр учбової літератури, 2008. – 296 с.
31. Воєводин Л. Д. Государственное право зарубежных социалистических стран / Воєводин Л. Д., Златопольский Д. Л., Куприц Н. Я. – М. : Издательство ,,Юридическая литература’’, 1997. – 478 с.
32. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні : організаційно–правові засади : монографія / Битяк Ю. П. – Х. : Право, 2005. – 304 с.
33. Закон України від 18 листопада 2009 року № 1731-VI ,,Про ратифікацію Конвенції між Україною і Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи’’// Відомості Верховної Ради України. – 2010.– № 8.
34. Указ Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572/99 ,,Про систему центральних органів виконавчої влади’’ із змінами і доповненнями // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50.
35. Указ Президента України від 15.12.1999 р. № 1573 ,,Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади’’ із змінами і доповненнями // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 237.
36. Положення ,,Про Державну податкову адміністрацію України’’, затверджене Указом Президента України від 13.07.2000 р. № 886 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 29.
37. Указ Президента України від 31 липня 1996 р. № 621 ,,Про заходи щодо реформування податкової політики’’ // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 146.
38. Указ Президента України від 27 серпня 2000 р. № 1031 ,,Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи’’ // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 171.
39. Указ Президента України від 17 листопада 1994 року № 677 ,,Про посилення контролю за надходженням податків та інших обов’язкових платежів до Державного бюджету України і внесків до державних цільових фондів’’ // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 181–182.
40. Розпорядження Президента України від 10 лютого 1995 року № 35/39-рп ,,Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю’’ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hptt:// www.uapravo.net.
41. Указ Президента України від 29 березня 2000 року № 549 ,,Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів та доручень Президента’’ // Офіційний вісник України. – 2000. – № 13.
42. Указ Президента України від 9 лютого 1999 року № 145 ,,Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади’’ із змінами та доповненнями // Офіційний вісник України. – 1999. – № 6.
43. Положення про Інститут нормотворчої діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 р. № 1437 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hptt:// zakon.nau.ua.
44. Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577 із змінами і доповненнями // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45.
45. Кодекс адміністративного судочинства України від 6.07.2005 року № 2747 із змінами і доповненнями від 4 листопада 2009 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153.
46. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене Постановою Кабінету Мініст¬рів України від 28.12.1992 р. № 731 із змінами і доповненнями // Урядовий кур’єр. – 1993. – 18 лютого. – № 25–26.
47. Наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 34/5 ,,Про вдо¬сконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Мі¬ністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів’’ із змінами і доповненнями // Офіційний вісник України. – 2005. . – № 15.
48. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук: 12.00.07 / Бородін Іван Лук’янович. – Харків, 2004. – 407 с.
49. Принцип верховенства права : проблеми теорії та практики / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка; [ред.кол.: Шемшученко Ю.С. (голова)]: у двох книгах. – Книга друга: Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві / [відп. ред. В. Б. Авер’янов]. – К. : Конус-Ю, 2008. – 314 с.
50. Гладун З. С. Адміністративне право України. Академічний курс : навчальний посібник / Гладун З. С. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 579 с.
51. Касьяненко М. М. Організація роботи та управління органами державної податкової служби України : навчальний посібник / М. М. Касьяненко, М. В. Гринюк, П. В. Цимбал. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2001. – 229 с.
52. Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509 ,,Про державну податкову службу в Україні’’ // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 6.
53. Великий тлумачний словник сучасної української мови [ укладач і головний редактор В. Т. Бусел]. – Ірпінь : ВТФ ,,Перун’’, 2004. – 1440 с.
54. Цимбал П. В. Правове регулювання діяльності органів ДПС України / П. В. Цимбал, О. П. Мілевський, Л. М. Касьяненко. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2003. – 399 с.
55. Бандурка О. О. Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти : монографія / Бандурка О. О. – Харків : Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2005. – 506 с.
56. Ушаков О. М. Загальні тенденції розвитку права, законності та правопорядку / О. М. Ушаков // Держава і право : збірник наукових праць. –Київ : Інститут держави і права імені В. М. Корецького, 2008. – № 41.- С. 125-127.
57. Тихомиров Ю. А. Критерии законности правовых актов / Ю. А. Тихомиров // Право и экономика. – 1997. – № 19–20. – С. 21–24.
58. Права громадян у сферф виконавчої влади : адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту [ за заг. Редакцією В.Б. Авер’янова]. – К. : Науково-виробниче підприємство „Видавництво „Наукова думка” НАН України”, 2007. –586 с.
59. Кучерявенко М. Проблема колізійності фінансового законодавства у рішеннях вищого адміністративного суду України (деякі аспекти методології) / М. Кучерявенко // Право України. – 2008. – № 9. – С. 43-45.
60. Гревцова Р. Ю. Кримінальна відповідальність за злочини, що посягають на права та законні інтереси суб’єктів підприємницької діяльності як платників податків / Р. Ю. Гревцова // Юридичний вісник України. – 2000. – № 37. – С. 123–125.
61. Тихомиров Ю. А. Законность в Российской Федерации / Тихомиров Ю. А., Сухарев А. Я., Демидов И. Ф. – М. : Спарк, 1998. – 215 с.
62. Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні / [за заг. ред. академіка НАН України Ю. С. Шемшученка, д.ю.н., професора В. Б. Авер’янова]. – К. : НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1995. - 23 с.
63. Ярошенко Ф. О. Правова робота в органах державної податкової служби України : начальний посібник / Ф. О. Ярошенко, С. Д. Бушуєв, Г. Г. Забарний, А. Й. Іванський. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2004. – 322 с.
64. Кравченко В. В. Конституційне право України : навчальний посібник / Кравченко В. В. – К. : Атака, 2007. – 568 с.
65. Утяшев М. М. Контрольные функции региональных парламентов : сравнительный анализ / М. М. Утяшев, А. А. Корнілаєва // Право и політика. – 2001. – № 1. – С. 30-35.
66. Совгиря О. В. Конституційне право України : навч. посібник / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 632 с.
67. Закон України від 3 липня 1991 року № 1286-XII „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 11.07. 2001 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 33.
68. Закон України від 4 квітня 1995 р. № 116-95 ВР „Про комітети Верховної Ради України ” із змінами та доповненнями від 23.10.2009 року // Голос України. – 1995. – № 104.
69. Закон України від 23.12.1997 року № 776/97-ВР „Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” № 776/97-ВР із змінами та доповненнями від 15.04. 2008 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 1. – 22.01.1998.
70. Закон України від 11.07.1996 року № 315 „Про Рахункову палату” із змінами та доповненнями від 22.05.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 212.
71. Eugene Willis, William H. Hoffman, Jr. David M. Maloney, Willian A. Raabe. West Federal Taxation Comprehensive Volume. South-Western, Thomson. – 2003.
72. Закон України від 5 липня 1991 року № 295 „Про Президента Української РСР” // Відомості ВРУ. – 1991. – № 33.
73. Закон України від 10 лютого 2010 року № 1861 „Про Регламент Верховної Ради України” // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hptt: // liga. zakon. ua.
74. Закон України від 5 лютого 1998 р. № 83 „Про внесення змін до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” // Відомості ВРУ. – 1998. – № 29.
75. Кашкин С. Ю. Конституционное право (государственное право), право зарубежных стран / Кашкин С. Ю. – М. : БЕК, 2000. – 624 с.
76. Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 950 із змінами та доповненнями від 16.09.2009 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 54.
77. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12 березня 1996 р. № 179 // Урядовий кур’єр. – 1996. - № 58–59.
78. Селіванов А. Правове регулювання діяльності органів податкової служби в Україні / А. Селіванов, О. Дзісяк // Право України. – 1998. – № 7.
79. Постанова КМУ від 26 травня 2007 року № 777 „Про затвердження Положення „Про Міністерство економіки України” // Офіційний вісник України. – 2007. – № 39.
80. Постанова КМУ від 27 грудня 2006 р. № 1873 „Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України” // Офіційний вісник України. – 2007. – № 1.
81. Закон України від 26.01.1993 року № 2939 „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” із змінами та доповненнями від 28.12.2007 року // Відомості ВРУ. – 1993. – № 13.
82. Розпорядження КМУ від 28 квітня 2010 року № 1000-р „Про надання до ВРУ звіту про виконання державного бюджету за 2009 рік”// [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hptt:// sta. gov. ua.
83. Порядок планування контрольно-ревізійної роботи органами Державної контрольно-ревізійної служби, затверджений постановою КМУ від 8.08.2001 року № 955 із змінами та доповненнями від 6.06.2007 року № 810 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 32.
84. Порядок проведення органами Державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 №361 із змінами та доповненнями від 29.11.2006 року // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13.
85. Порядок проведення інспектування Державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 із змінами та доповненнями від 16.10. 2008 року № 918 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 16.
86. Закон України від 17.12.1993 року № 3745 „Про пожежну безпеку” із змінами та доповненнями від 25.12.2008 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5.
87. Положення про Головне управління державної служби України, затверджене постановою КМУ від 26 вересня 2007 року № 1180 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 40.
88. Положенням про порядок проведення Головдержслужбою перевірок: Наказ Головдержслужби від 18 травня 2000 року № 25 із змінами та доповненнями від 17.09.2007 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 22.
89. Загальні правила поведінки державного службовця, затверджені наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року № 5 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hptt:// sta. gov. ua.
90. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання) : монографія / Шестак В. С. – Харків : Державне спеціалізоване видавництво „Основа”, 2003. – 208 с.
91. Постанова Кабінету Мініс¬трів України від 28 грудня 2000 року № 1922 „Про затвердження Положення „Про проведення атестації державних службовців” із змінами та доповненнями від 21.05.2009 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 1–2 (част. 1).
92. Савченко Л. А. Словник-довідник для працівників органів державної податкової служби України. – 2001. – 343 с.
93. Положення ,,Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби”, затверджене наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року № 29 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hptt:// sta. gov. ua.
94. Сукач О. М. Вплив податкової політики на формування доходів місцевих бюджетів. / О. М. Сукач // Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва : матеріали науково-практичної конференції, 27–28 березня 2008 р.– Ірпінь, 2008. – С.
95. Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади від 25.11.2002 року № 327/325, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики телебачення і радіомовлення України та Державного комітету зв’язку та інформатизації України// [Електронний ресур