ЗАОХОЧЕННЯ У ПРАВІ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

БАРАБАШ ОЛЬГА ОЛЕГІВНА

УДК 340.13

ЗАОХОЧЕННЯ У ПРАВІ:
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Ситар Ігор Михайлович,
кандидат юридичних наук,
доцент

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ 9
1.1 Історія становлення інституту заохочення у праві
(огляд літератури за темою дослідження) 9
1.2 Методологія дослідження 23
Висновки до Розділу 1 30
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАОХОЧЕННЯ
У ПРАВІ 32
2.1 Поняття й ознаки заохочення як правового засобу 32
2.2 Класифікація заохочень як правових засобів 59
2.3 Функції заохочення як правового засобу 74
Висновки до Розділу 2 84
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАОХОЧЕНЬ
ЯК ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ 87
3.1 Принципи та підстави застосування правових заохочень 87
3.2 Державні нагороди як вища форма заохочень у вітчизняному праві 116
3.3 Умови ефективності заохочення як правового засобу 129
3.4 Деякі проблеми вітчизняної практики застосування заохочення
як правового засобу 141
Висновки до Розділу 3 159
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167

ВСТУП

Актуальність теми дослідження визначається низкою чинників. По-перше, зміна в Україні соціально-економічних і політичних умов, розширення обсягу людської свободи, зокрема у здійсненні професійної діяльності, стали передумовами для пошуків способів підвищення ефективної мотивації відповідної правомірної поведінки людей і їх ініціативності у правових відносинах. По-друге, реформування правової системи сучасної України зумовило зростання ролі права як основного регулятора соціальних відносин , а також як засобу впливу на людську поведінку, який характеризується не так примусовими методами досягнення суспільно корисної активності суб’єктів, як методами переконання, зокрема через заохочення такої активності правовими стимулами. Утвердження ідеї про здебільшого заохочувальний, а не репресивний характер права дозволяє характеризувати ціннісний складовий елемент останнього як соціального інституту. Заохочення за допомогою правових засобів передбачає, передусім, сприйняття у свідомості людей деяких явищ як цінностей, за посередництва яких може бути підвищена відповідна правомірна поведінка. По-третє, заохочення як правовий інструмент стимулює максимальне задоволення потреб і реалізацію інтересів суб’єктів у різних сферах суспільного життя та застосовується в багатьох галузях права України. По-четверте, дослідження заохочення у праві ще не було об’єктом монографічного загальнотеоретичного вивчення у вітчизняній юридичній науці.
Деякі аспекти означеної проблеми відображено у працях представників загальнотеоретичної та галузевих юридичних наук: О. Кисельової (поняття, ознаки, цілі та функції заохочення як особливого методу правового регулювання); В. Дяченко (заохочення як основний юридичний засіб заохочувально-правової політики); О. Левіна, О. Малька, С. Мірошника (загальнотеоретична характеристика стимулювання у праві та поняття й ознаки заохочення як правового стимулу); В. Кудрявцева, К. Типікіної (поняття, види, ознаки заслуги як підстави для правового заохочення); В. Баранова, Н. Гущиної (поняття, функції, механізм реалізації, ефективність заохочувальних норм); В. Ниркова (заохочення та покарання як парні юридичні категорії); С. Арутюнової, Д. Бахраха, О. Деднєва, В. Дуель (заохочення у сфері адміністративних відносин); І. Абдурахманова, Р. Андроникової, Т. Борисової, С. Карінського, С. Наумової, Л. Рогачової, І. Рябовола, С. Соболєва, Л. Ухової (заохочення у сфері трудових відносин); В. Галкіна, В. Єлеонського, Ю. Голика, О. Левашової, І. Семенова, А. Сизого, І. Тарханова, П. Хряпінського, І. Звечаровського, Х. Алікперова (заохочення та заохочувальні норми у кримінальному та кримінально-виконавчому праві), Н. Лайченкової (стимули в податковому праві) й інших вітчизняних і зарубіжних науковців. Проте саме загальнотеоретичні властивості заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права , а також особливості застосування такого засобу ще не були об’єктом дослідження в незалежній Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація виконана в рамках теми досліджень кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ «Філософсько-правові та теоретико-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855).
Мета і завдання дослідження. Мета наукового пошуку – із загальнотеоретичного погляду схарактеризувати заохочення як правовий засіб впливу на поведінку суб’єктів права.
Для досягнення вказаної мети потрібно було вирішити такі завдання:
– розкрити історію становлення інституту заохочення у праві;
– визначити поняття заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права;
– з’ясувати ознаки заохочення у праві;
– встановити різновиди заохочень, які використовуються у праві;
– визначити функції заохочення у праві;
– встановити принципи застосування заохочення у вітчизняному праві;
– з’ясувати підстави для застосування заохочення у вітчизняному праві;
– схарактеризувати державні нагороди як вищу форму заохочень у праві України;
– з’ясувати умови ефективності заохочень у вітчизняному праві;
– сформулювати пропозиції з оптимізації застосування заохочень у вітчизняному праві.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері використання заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права.
Предмет дослідження – загальнотеоретичні властивості заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права, а також особливості застосування такого засобу.
Методологія дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовано потребовий та інструментальний дослідницькі підходи , а також філософські методи дослідження : діалектичний і метафізичний – для вивчення заохочень у праві або як явищ, природа та сутність яких перебувають у постійному розвитку (наприклад, у дослідженні історії становлення інституту заохочення у праві), або як явищ, що перебувають у статиці (зокрема, для визначення поняття, ознак, функцій заохочення як правового засобу, а також класифікації таких засобів); загальнонаукові: системний – для встановлення різновидів заохочень у праві; структурно-функціональний – для з’ясування функціональних можливостей заохочень як засобів впливу на поведінку суб’єктів права; сходження від конкретного до абстрактного – під час визначення понять «правове заохочення», «суб’єкт заохочення», «заохочуваний суб’єкт» тощо; сходження від абстрактного до конкретного – зокрема для формування загальних висновків щодо заохочень у праві; спеціальний: аналіз письмових джерел – наукових праць, а також нормативних і ненормативних юридичних актів; окремі: тлумачення юридичних норм – під час аналізу текстів вказаних актів; догматичний – для формулювання нових понять; теоретико-правового моделювання – наприклад, для обґрунтування впливу заохочень на поведінку суб’єктів права; порівняльно-правовий – під час зіставлення виділених науковцями ознак правових заохочень.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є першим вітчизняним теоретико-правовим дослідженням на монографічному рівні загальнотеоретичних властивостей заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права, а також особливостей його застосування. У підсумку дослідження сформульовано низку положень та висновків, які містять елементи наукової новизни, зокрема з позиції загальної теорії права:
уперше:
 визначено заохочення у праві (правове заохочення) у широкому та вузькому розуміннях. У широкому розумінні заохочення у праві – це правовий засіб впливу на поведінку суб’єктів права. А у вузькому – різновид правових стимулів, спрямований на спонукання суб’єктів права до усвідомленого сумлінного виконання ними своїх обов’язків та досягнення соціально корисних результатів, які перевищували б звичайні вимоги, що ставляться до таких результатів;
 виділено первинні і вторинні (секундарні) ознаки заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права;
 запропоновано виокремлювати первинні і похідні (вторинні) функції правового заохочення;
 сформульовано дефініцію принципів застосування правового заохочення як засадничих ідей, що виражають властиві правовому заохоченню специфічні особливості та його функціональну спрямованість і постулюють загальні вимоги до організаційно-правової діяльності суб’єкта заохочення з реалізації заохочувальних юридичних норм;
уточнено:
 зміст принципу законності у застосуванні заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права (у контексті застосування правового заохочення цей принцип має виражатися в чотирьох аспектах, які наводяться у висновках);
 зміст принципу обґрунтованості правового заохочення (виділено фактичний та формальний аспекти вказаного принципу);
 зміст принципу індивідуалізації заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права (запропоновано виділяти два аспекти цього принципу: індивідуалізації та персоніфікації правого заохочення);
набули подальшого розвитку:
 умови ефективності заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права (вказані умови запропоновано поділяти на ті, що повинні забезпечуватися на правотворчому рівні, і ті, які мають бути дотримані на рівні правозастосування).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки дослідження можуть бути використані у:
 науково-дослідній діяльності – для подальшої розробки проблематики заохочення у праві, зокрема в галузевих юридичних науках;
 навчальному процесі – у процесі викладання загальнотеоретичних («Загальна теорія права та держави», «Філософія права», «Соціологія права») і галузевих навчальних дисциплін («Трудове право України», «Адміністративне право України», «Кримінальне право України» тощо);
 правотворчій діяльності – для удосконалення деяких нормативно-правових приписів актів чинного законодавства України та законопроектів.
Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертаційній роботі положення та висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Дисертація була обговорена на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ. Низку її положень було виголошено в доповідях на науково-практичних заходах, а саме: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (Львів, 17 лютого 2012 р.); Звітній науково-практичній конференції факультету з підготовки слідчих Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, 23 березня 2012 р.); Звітній науковій конференції факультету з підготовки слідчих (Львів, 25 березня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковано у 8 публікаціях, з яких п’ять статей – у наукових виданнях, визнаних фаховими з юридичних наук, і 3 – у збірниках тез доповідей на наукових заходах.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють дев’ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 186 сторінок. Обсяг основного тексту – 166 сторінок. Список використаних джерел (213 найменувань) викладено на 20 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й оновлене вирішення наукового завдання, яке полягає в загальнотеоретичній характеристиці заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права. Основні наукові та практичні результати роботи полягають у такому:
1. Правове заохочення пройшло еволюцію від найпростіших, елементарних форм до складної системи. Спочатку заохочення у праві мали здебільшого примітивний характер і поширювалися лише на невелике коло суспільних відносин і на обмежене коло суб’єктів права. Згодом з розвитком суспільства, ускладненням соціальних зв’язків, змінами в державі правові заохочення стали ускладнюватися. Впродовж свого розвитку правове заохочення з хаотичних, невпорядкованих елементів сформувалося в розгалужену систему – міжгалузевий інститут права.
2. У широкому розумінні заохочення у праві (правове заохочення) – це правовий засіб впливу на поведінку суб’єктів права.
У вузькому розумінні правове заохочення – це різновид правових стимулів, спрямований на спонукання суб’єктів права до усвідомленого сумлінного виконання своїх обов’язків та досягнення соціально корисних результатів, що перевищують звичайні вимоги, які ставляться до відповідних результатів.
3. Заохочення як правовий засіб впливу на поведінку суб’єктів права характеризується первинними і вторинними ознаками. Первинні ознаки правового заохочення: 1) правове заохочення є різновидом правових стимулів, що впливає на мотиваційно-вольовий складник поведінки суб’єктів права шляхом задоволення їхніх потреб та інтересів; 2) підставою для застосування заходів правового заохочення є заслуга, яка виражається в усвідомленому сумлінному виконанні суб’єктом права його обов’язків і в досягненні соціально корисних результатів, що перевищують звичайні вимоги, які ставляться до них.
Вторинними (секундарними) ознаками правового заохочення є: 1) цілі правового заохочення, які полягають у: а) приватному спонуканні, тобто у стимулюванні подальшої правомірної поведінки заохочуваного суб’єкта права; б) загальному спонуканні, тобто в орієнтуванні інших учасників суспільних відносин на здійснення заслуг і сумлінних учинків; 2) взаємовигідність правового заохочення і для заохочуваних суб’єктів, і для суб’єктів, які його встановлюють; 3) реалізація правових заохочень через процедуру правозастосування.
4. Для глибшого вивчення специфічних ознак і зв’язків правових заохочень їх класифікують за різноманітними критеріями, серед яких: предмет правового регулювання; зміст заохочення; особливості суб’єкта правового заохочення, статус суб’єктів заохочень; ієрархія заохочень; територія впливу заохочень; форма зв’язку із заохочуваним благом; характер заохочень тощо.
5. Визначено первинні і похідні (вторинні) функції правових заохочень. Первинними названо соціоконтрольну (координаційну) та мотиваційну функції. Соціоконтрольна полягає в тому, що за допомогою правових заохочень законодавець та правозастосовувач координують діяльність осіб, вказуючи в нормативних і правозастосовних актах дії, у яких зацікавлене суспільство та держава і які підтримує остання. Мотиваційна функція правового заохочення передбачає вплив на мотивацію суб’єктів права, гарантуючи позитивні наслідки, щоб забезпечити визначену правомірну поведінку, спонукаючи до неї учасника суспільних відносин.
Похідними від первинних функцій правового заохочення є комунікативна, оцінювальна, орієнтаційна, ідеологічно-виховна (це так звані загальносоціальні похідні функції), розподільна, узгоджувальна та забезпечувальна (спеціально-соціальні похідні функції).
6. Застосування правових заохочень має ґрунтуватися на конкретних засадах. Саме такими засадами є принципи застосування заохочення як правового засобу впливу на поведінку суб’єктів права, зокрема це принципи законності, обґрунтованості, справедливості, індивідуалізації, багатоманітності, публічності, розумної періодичності, своєчасності.
7. Підставою для застосування правового заохочення є заслуга, поняття якої характеризується такими ознаками: 1) пов’язана із соціально активною поведінкою, зі здійсненням позитивних обов’язків; 2) передбачає добросовісне ставлення особи до її обов’язку (охоплює не тільки зовнішню, об’єктивну дію, а й внутрішнє, суб’єктивне ставлення до дорученої справи, яке характеризує позитивні цілі та мотиви поведінки суб’єкта); 3) пов’язана з «перевиконанням» особою її обов’язків або з досягненням нею загальновизнаного корисного результату; 4) є підставою для застосування заходів заохочення (аналогічно до того, як підставою для застосування заходів юридичної відповідальності виступають правопорушення).
Склад заслуги – це сукупність встановлених юридичних ознак, що визначають суспільно корисний, правомірний учинок як заслугу. Як і склад правопорушення, склад заслуги характеризується суб’єктивними й об’єктивними ознаками, а саме: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона та об’єктивна сторона.
8. Державні нагороди в Україні є вищою формою державного заохочення за заслуги найвищого рівня у різних сферах суспільного життя. Особлива вага державних нагород України щодо інших правових заохочень зумовлена такими чинниками: 1) особливий суб’єкт закріплення державних нагород, а саме – єдиний законодавчий орган України – Верховна Рада України; 2) особливий суб’єкт правового заохочення – Президент України; 3) основні стадії нагородного процесу регламентовані на законодавчому рівні; 4) особам, які відзначені державними нагородами, надаються додаткові пільги, що передбачені законодавством України; 5) процедура нагородження, носіння, поновлення та позбавлення державних нагород є юридично регламентованою.
9. З огляду на те, що ефективність правових заохочень залежить від якості їх правотворчого оформлення й особливостей діяльності самого суб’єкта заохочення виділено умови ефективності правового заохочення, які мають бути забезпечені на правотворчому рівні (це відповідність закріплюваних правових заохочень потребам та інтересам держави і суспільства, забезпечення матеріально-технічними та іншими необхідними ресурсами, забезпечення системності, чітке формулювання складів заслуг, за які передбачено заходи заохочення, а також дотримання інших правил юридичної техніки, нормативне закріплення процедури застосування правових заохочень), і ті, які повинні дотримуватися на рівні правозастосування (законність застосування, вибір оптимальних видів та розмірів правових заохочень, своєчасність застосування правових заохочень).
10. Проведене дослідження дозволило виділити такі напрями оптимізації застосування правових заохочень у вітчизняному праві:
– поглиблення наукового загальнотеоретичного та галузевого дослідження проблематики заохочення у праві, а також введення цієї проблематики у відповідні навчальні курси для студентів, які навчаються за спеціальністю «Правознавство». Зазначене дозволить створити передумови для науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері з тим, щоб вказаний правовий засіб відповідав вимогам часу, забезпечував задоволення потреб та інтересів і самих заохочуваних суб’єктів, і держави та суспільства;
– удосконалення сфери законодавчої регламентації правових заохочень, що повинно передбачати:
– упорядкування (кодифікація) наявного нормативного матеріалу з тим, щоб усунути з нього суперечності та неточності, а також розв’язати проблеми практики застосування заходів правового заохочення;
– чітке формулювання складів заслуг, за які передбачаються заохочення;
– нормативне закріплення принципів і процедури застосування заохочень;
– створення інкорпоративних збірок нормативно-правових актів, що регулюють застосування заходів заохочення. Наприклад, доцільним видається видання збірників «Заохочення у трудовій сфері», «Заохочення у сфері державної служби», «Заохочення у сфері правоохоронної діяльності», «Державні нагороди України» тощо;
– зміни до ст. 268–269 проекту Трудового кодексу України з метою закріплення принципу заохочення саме за заслужену поведінку, яка передбачає «наднормативне», зразкове ставлення працівників до своєї праці, а не лише сумлінне виконання трудових обов’язків. З огляду на це запропоновано викласти ст. 269 проекту цього Кодексу в такій редакції:
«Стаття 269. Заохочення за трудові заслуги
1. За трудові заслуги (зразкове виконання обов’язків, виконання обов’язків понад встановлені нормативи, вимоги) до працівників застосовуються заходи морального та матеріального заохочення: оголошення подяки, нагородження грамотою, виплата премії, вручення цінного подарунка.
Актами чинного законодавства, правилами внутрішнього трудового розпорядку й іншими актами роботодавця можуть встановлюватися особливі види заохочень.
2. За особливі трудові заслуги працівники представляються в установленому порядку до нагородження відомчими відзнаками та державними нагородами».
Відповідно до наведеної пропозиції у ст. 268 проекту Трудового кодексу України формулювання «за сумлінну роботу» запропоновано замінити формулюванням «за трудові заслуги».
Проведення оптимізації у сфері правових заохочень дозволить забезпечити впорядкування правозастосовної діяльності суб’єктів заохочення, зменшити вияви суб’єктивізму в наданні правових заохочень, зокрема зменшити корупційні вияви. Удосконалення заохочувального законодавства повинно мати наслідком також підвищення рівня престижності вищих форм заохочення – державних нагород. Вказане сприятиме ефективізації правового заохочення як дієвого засобу впливу на поведінку суб’єктів права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Kоdеks Prаcy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pіp.gоv.pl/html/pl/html/k0000000.htm.
2. Абдурахманов И. И. Поощрение и дисциплинарное воздействие как средства укрепления трудовой дисциплины : автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.713 «Трудовое право» / И. И. Абдурахманов. – Воронеж, 1971. – 20 с.
3. Аврутин Ю. Е. Государство и право. Теория и практика : учеб. пособ. [для студ. вуз.] / Ю. Е. Аврутин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. – 504 с.
4. Агешин Ю. А. Политика, право, мораль / Ю. А. Агешин. – М. : Юрид. лит., 1982. – 160 с.
5. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
6. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – 2-е изд. – М. : БЕК, 1995. – 310 с.
7. Аликперов Х. Д. Поощрительные нормы в борьбе с преступностью / Х. Д. Аликперов // Социалистическая законность. – 1991. – № 8. – С. 25–27.
8. Аликперов Х. Д. Преступление и компромисс / Х. Д. Аликперов. – Баку : Елм, 1992. – 48 с.
9. Андроникова Р. Г. Повышение эффективности системы материального поощрения труда в строительстве : дис. ... канд. экон. наук / Римма Генриховна Андроникова. – М., 1986. – 246 с.
10. Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / [отв. ред. Л. Р. Сюкияйнен]. – М. : Мысль, 1999. – Т. 1 : Античность. Восточные цивилизации. – 750 с.
11. Арутюнова С. Э. Основы административно-правового регулирования стимулирования и поощрения государственных служащих в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Сусанна Эдуардовна Арутюнова. – Саратов, 2007. – 190 с.
12. Асеев В. Г. Проблема мотивации и личность / В. Г. Асеев // Теоретические проблемы психологии личности. – М. : Наука, 1974. – С. 122–144.
13. Байтин М. И. Сущность права (Современное нормативное правопонимание на грани двух веков) / М. И. Байтин. – Саратов : СГАП, 2001. – 416 с.
14. Баранов В. М. Поощрительные нормы советского социалистического права / В. М. Баранов ; под ред. М. И. Байтина. – Саратов : Изд-во Сарат.
ун-та, 1978. – 147 с.
15. Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния / Ю. В. Баулин. – Харьков : Основа, 1991. – 360 с.
16. Бахрах Д. Н. Административное право России / Д. Н. Бахрах. – М. : Норма, 2000. – 640 с.
17. Бахрах Д. Н. Убеждение и поощрение в деятельности исполнительной власти / Д. Н. Бахрах // Государство и право: теория и практика. – Калининград, 1996. – С. 17–20.
18. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаних / Ч. Беккариа. – М. : Бимпа, 1995. – 304 с.
19. Борисова Т. И. Фонд материального поощрения в системе хозрасчетных отношений : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.01 / Татьяна Ивановна Борисова. – М., 1984. – 164 с.
20. Бочаров Д. О. Потойбіччя процесуального: гра, ритуал, міф : матеріали для самостійної роботи / Дмитро Олександрович Бочаров. – Дніпропетровськ : АМСУ, 2007. – 50 с.
21. Бочаров Д. О. Правозастосовча діяльність: поняття, функції та форми: проблемні лекції / Дмитро Олександрович Бочаров. – Дніпропетровськ : АМСУ, 2006. – 74 с.
22. Бочаров Д. О. Проблеми юридичного доказування у літературних прикладах : навчальний посібник / Дмитро Олександрович Бочаров. – Дніпропетровськ : АМСУ, 2002. – 28 с.
23. Бырка В. С. Материальные и моральные стимулы повышения производительности труда / В. С. Бырка // Сов. гос. и право. – 1968. – № 4. – С. 34–37.
24. Бьорк Д. В. Скиннер: Непредвиденные случайности жизни / Д. В. Бьорк, Ф. Беррес // Великие психологи. – Ростов н/Д. : Феникс, 2000. – С. 517–546.
25. Венгеров А. Б. Закон и законность в хозяйственной деятельности / А. Б. Венгеров, А. В. Мицкевич. – М. : Юрид. лит., 1973. – 62 с.
26. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вуз.] / А. Б. Венгеров. – М. : Омега-Л, 2004. – 608 с.
27. Виханский О. С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс : учебник / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Изд-во МГУ, 1995. – 308 с.
28. Галкин В. М. Система поощрений в советском уголовном праве / В. М. Галкин // Сов. гос. и право. – 1977. – № 2. – С. 91–97.
29. Гернет М. Н. Избранные произведения / М. Н. Гернет. – М. : Юрид. лит., 1974. – 640 с.
30. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданського / Т. Гоббс // Сочинения : в 2 т.– М. : Мысль, 1991. – Т. 2. – 628 с.
31. Голик Ю. Поощрения и наказания / Ю. Голик // Коммунист. – 1991. – № 5. – С. 93.
32. Голик Ю. В. Позитивные стимулы в уголовном праве (понятие, содержание, перспективы) : автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Уголовное право и криминология» / Ю. В. Голик. – М., 1994. – 54 c.
33. Голик Ю. В. Поощрительные нормы в советском уголовном праве / Ю. В. Голик // Актуальные вопросы борьбы с преступностью : сб. ст. – Томск : Томск. гос. ун-т, 1984. – С. 29–33.
34. Голик Ю. В. Уголовно-правовое стимулирование позитивного поведения: вопросы теории / Ю. В. Голик. – Новосибирск : Изд-во Новосибир. ун-та, 1992. – 80 с.
35. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : Эксмо, 2005. – 832 с.
36. Гредескул Н. А. К учению об осуществлении права. Интеллектуальный процесс, требующийся для осуществления права / Н. А. Гредескул. – Харьков : Тип. А. Дарре, 1900. – 248 с.
37. Григорьев В. А. Наградное право как средство предупреждения коррупции / В. А. Григорьев // Современная уголовная политика в сфере борьбы с транснациональной организованной преступностью и коррупцией : сб. ст. – М. : Центр ЮрИнфоР, 2002. – С. 146–153.
38. Гришковец А. А. Поощрение государственных служащих: правовые основы и практика применения / А. А. Гришковец // Право и политика. – 2002. – № 1. – С. 30–39.
39. Гришковец А. А. Правовое регулирование государственной гражданской службы в РФ : учебный курс / А. А. Гришковец. – М. : Дело и сервис, 2003. – 464 с.
40. Гудима Д. А. Сучасні тенденції в інтерпретації поняття «суб’єкт права» / Д. А. Гудима // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : матер. Міжнар. «круглого столу» (м. Львів, 4-5 грудня 2009 р.). – Львів : Край, 2009. – С. 66–87.
41. Гудимов Н. В. Поощрение трудовой активности / Н. В. Гудимов // Сов. гос. и право. – 1981. – № 12. – С. 65–73.
42. Гущина Н. А. Поощрение в праве: теоретико-правовое исследование : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Нина Адамовна Гущина. – СПб, 2004. – 340 с.
43. Гущина Н. А. Поощрительные нормы российского права. Теория и законодательная практика / Н. А. Гущина. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 294 с.
44. Деднев А. В. Наградная система России как социальный феномен социально-философский аналіз : дис. ... канд. филос. Наук : 09.00.11/ Алексей Вячеславович Деднев. – М., 2009. – 286 с.
45. Демин А. Л. Наградная система государства как компонент политической культуры (социально-философский анализ) : дис. ... канд. юрид. наук : 09.00.11 / Демин Александр Леонидович. – М., 2003. – 152 с.
46. Дмитренко Г. А. Мотивация и оценка персонала : учебное пособие / Г. А. Дмитренко, Е. А. Шарапатова, Т. М. Максименко. – Киев : МАУП, 2002. – 248 с.
47. Дуров В. А. Русские награды XVІІІ – начала XX в. / В. А. Дуров. – М. : Просвещение, 1997. – 160 с.
48. Дуэль В. М. Государственные награды в российском праве : проблемы теории и практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Вера Михайловна Дуэль. – М., 2005. – 180 с.
49. Дьяченко В. Ф. Поощрительно-правовая политика современной России: общетеоретический аналіз : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. Ф. Дьяченко. – Пятигорск, 2006. – 208 с.
50. Елеонский В. А. Поощрительные нормы уголовного права и их значение в деятельности органов внутренних дел / В. А. Елеонский. – Хабаровск : ХВШ МВД СССР, 1984. – 108 с.
51. Жюлиа Д. Философский словарь / Д. Жюлиа ; пер. с фр. – М. : Междунар. отношения, 2000. – 544 с.
52. Загальна теорія держави і права: (основні поняття, категорії, прав. конструкції та наук. концепції): навчальний посібник / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 с.
53. Загальна теорія держави і права : [підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
54. Закон України «Про державні нагороди України» від 16 березня 2000 р. № 1549-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/1549-14.
55. Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 6 вересня 2005 р. № 2805-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/2805-15.
56. Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» від 24 березня 1999 р. № 551-XІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/551-14.
57. Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 р. № 3460-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/3460-15.
58. Законодательная техника / под ред. Д. А. Керимова. – Л. : Изд. ЛГУ, 1965. – 144 с.
59. Занковский С. С. Поощрение как средство стимулирования исполнения договорных обязательств по капитальному строительству / С. С. Занковский // Сов. гос. и право. – 1975. – № 1. – С. 44–49.
60. Зарецкая Е. И. Правовые формы поощрения в СССР и их роль в период постепенного перехода от социализма к коммунизму : автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук / Е. И. Зарецкая. – М., 1953. – 16 с.
61. Звечаровский И. Э. Уголовно-правовые нормы, поощряющие посткриминальное поведение личности / И. Э. Звечаровский. – Иркутск : Изд. Иркут. ун-та, 1991. – 160 с.
62. Ильин И. А. Теория права и государства / И. А. Ильин ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 400 с.
63. Кайшев А. В. Уголовно-правовое значение компромиссов и поощрений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кайшев Александр Владимирович. – Ижевск, 2005. – 182 с.
64. Караваев А. Н. Поощрение в системе правоохранительной службы : учебное пособие / А. Н. Караваев. – Саратов : Изд-во ГОУ ВПО «Саратов. гос. акад. права», 2004. – 120 с.
65. Каринский С. С. Материальные и моральные стимулы к повышению производительности труда / С. С. Каринский. – М. : Юрид. лит., 1966. – 224 с.
66. Каринский С. С. Поощрение за успешный труд по советскому праву / С. С. Каринский. – М. : Госюриздат, 1961. – 152 с.
67. Киселева О. М. Поощрение как метод правового регулирования : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ольга Михайловна Киселева. – Саратов, 2000. – 198 с.
68. Коваленко А. И. Теория государства и права: вопросы и ответы / А. И. Коваленко. – М. : Новый юрист, 1997. – 208 с.
69. Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/322-08.
70. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М. : Академия, 2000.– 430 с.
71. Козлов В. А. Вопросы теории эффективности правовой нормы : автореф. дис. … канд. юрид. наук / В. А. Козлов. – Л., 1972. – 26 с.
72. Колодійчук А. В. Суть поняття мотивації / А. В. Колодійчук, В. М. Черторижський // Наук. вісн. НЛТУ України : зб. наук.-техн. пр. – Львів : РВВ НЛТУ України, 2010. – Вип. 20.4.
73. Комаров С. А. Общая теория государства и права : ученик / С. А. Комаров. – 7-е изд. – СПб. : Питер, 2004. – 512 с.
74. Конституція України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/254%D0%BА/96-%D0%B2%D1%80.
75. Копьев С. И. Развитие правового института поощрения за честный и доблестный труд : автореф. дис. … канд. юрид. наук / С. И. Копьев. – М., 1953. – 20 с.
76. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение / А. П. Коренев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 142 с.
77. Коритько Д. Г. Нагородна практика в Україні: юридичний аналіз основних понять / Д. Г. Коритько // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 206–215 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gоv.uа/е-jоurnаls/FP/2010-3/10kdgаоp.pdf.
78. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / В. О. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 592 с.
79. Краткая философская энциклопедия. – М. : Прогресс – Энциклопедия, 1994. – 576 с.
80. Кримінальне право України: загальна частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін. ; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
81. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/2341-14.
82. Кудрявцев В. Н. Закон, поступок, ответственность / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1986. – 448 с.
83. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации пре ступлений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 352 с.
84. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. – 288 с.
85. Кудрявцев Ю. В. Нормы права как социальная информация / Ю. В. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 144 c.
86. Кузнецов И. В. Избранные труды по методологии физики / И. В. Кузнецов. – М. : Наука, 1975. – 294 с.
87. Кузьмін О. Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту : навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – Львів : НУ «Львівська політехніка», «Інтелект – Захід», 2003. – 352 с.
88. Курилов В. И. Личность. Труд. Право / В. И. Курилов. – М. : Юрид. лит., 1989. – 336 с.
89. Лазарев В. В. Применение советского права / В. В. Лазарев. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1972. – 200 с.
90. Лайченкова Н. Н. Стимулы в налоговом праве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Наталия Николаевна Лайченкова. – Саратов, 2007. – 190 с.
91. Лебедев В. М. Стимулирование социалистической дисциплины труда на промышленном предприятии (правовые вопросы) / В. М. Лебедев. – Томск : Изд-во ТГУ, 1973. – 112 с.
92. Левашова О. В. Амнистия и помилование как поощрительные нормы уголовного права России : дис. ... канд.. юрид. наук : 12.00.08 / Ольга Викторовна Левашова. – Елец, 2007. – 222 с.
93. Левин О. В. Стимулирование в праве: теоретические и практические аспекты : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Левин Олег Владимирович. – Саранск, 2006. – 172 c.
94. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 38 с.
95. Луць Л. А. Загальна теорія держави та права : навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою) / Л. А. Луць. – К. : Атіка, 2007. – 412 с.
96. Малько А. В. Заслуга как юридическая категория / А. В. Малько // Новая правовая мысль. – 2004. – № 1. – С. 22–25.
97. Малько А. В. Льготная и поощрительная правовая политика / А. В. Малько. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 234 с.
98. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / А. В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2005. – 250 с.
99. Малько А. В., Шундиков К. В. Цели и средства в праве и правовой политике. – Саратов : Изд-во ГОУ ВПО «Саратов. гос. акад. права», 2003. – 296 с.
100. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник / М. Н. Марченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Проспект, 2004. – 648 с.
101. Матузов Н. И. Вопросы теории субъективных прав граждан / Н. И. Матузов // Сов. гос. и право. – М. : Наука, 1964. – № 7. – С. 130–133.
102. Медведев И. П. Мотивирующая роль прибыли корпорации в переходной экономике : дис. ... канд. экон. Наук : 08.00.01 / Иван Петрович Медведев. – М., 2006. – 136 с.
103. Мелехин А. В. Теория государства и права : учебник / А. В. Мелехин. – М. : Маркет ДС, 2007. – 640 с.
104. Мелешников А. В. Законодательное определение понятия «правовая ответственность» как проблема юридической техники / А. В. Мелешников // Законотворческая техника современной России: состояние, проблемы, совершенствование : в 2 т. / под ред. В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2001. – Т. 1.
105. Мелтонян Р. М. Поощрительные нормы Уголовного кодекса Российской Федерации : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Р. М. Мелтонян. – Рязань, 1999. – 20 c.
106. Мерлин В. С. Лекции по психологии мотивов человека / В. С. Мерлин. – Пермь : Изд-во Перм. госпедин-та, 1971. – 120 с.
107. Мирошник С. В. Теория правового стимулирования : автореф. дис. … д-ра юрид наук : спец. 12.00.01 «Теория права и государства; история права и государства; история политических и правовых учений» / С. В. Мирошник. – Ростов н/Д., 2003. – 40 с.
108. Морозова Л. А. Теория государства и права : учебник / Л. А. Морозова. – Изд. 2, перераб., доп. – М. : Эксмо, 2007. – 448 с.
109. Мурашев Г. А. Титулы, чины, награды / Г. А. Мурашев. – 3-е изд. – СПб., 2002. – 350 с.
110. Нагребельний В. П. Нагородна система України / В. П. Нагребельний, М. В. Оніщук // Юрид. енцикл. / Ю. С. Шемшученко (ред.). – К., 2002. – Т. 4 : Н–П.
111. Наден О. В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів / О. В. Наден. – Х. : Право, 2003. – 224 с.
112. Налбандян А. С. Применение поощрительных норм российского права. Проблемы теории и практики : автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория права и государства; история права и государства; история политических и правовых учений» / А. С. Налбандян. – Н. Новгород, 1994. – 24 с.
113. Наумова С. А. Совершенствование системы поощрения победителей социалистического соревнования в условиях бригадной организации и оплаты труда : дис. ... канд. экон. Наук : 08.00.07 / Светлана Александровна Наумова. – М., 1984. – 178 с.
114. Новоселов В. И. Правовое положение граждан в советском государственном управлении / В. И. Новоселов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 216 с.
115. Нырков В. В. Поощрение и наказание как парные юридические категории : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Нырков. – Саратов, 2003. – 222 c.
116. Нырков В. В. Поощрения и наказания как средства реализации правовой политики / В. В. Нырков // Правовая политика и правовая жизнь. – 2001. – № 3. – С. 193–207.
117. Общая теория государства и права. Академический курс : в 3 т. – Изд. 2, перераб. и доп. / отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало-М, 2002. – Т. 3. – 528 с.
118. Общая теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2002. – 520 с.
119. Общая теория права : учеб. для юрид. вуз. / Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др. ; под. общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1995. – 384 с.
120. Осинцев Д. В. Методы административно-правового воздействия / Д. В. Осинцев. – М. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 278 с.
121. Пашук Т. І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод / Т. І. Пашук // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / редкол. : П. М. Рабінович (голов. ред.) та ін. – Львів : Край, 2007. – Вип. 15. – 220 с. – (Сер. 1. Дослідження та реферати).
122. Петрухин И. Л. Теоретические основы эффективности правосудия / И. Л. Петрухин, Г. П. Батуров, Т. Г. Морщакова. – М. : Наука, 1979. – 392 с.
123. Печатнова Л. Г. История Спарты (период архаики и классики) / Л. Г. Печатнова. – СПб. : Гуманит. акад., 2001. – 510 с.
124. Пешков А. Б. Проблемы административно-правового метода регулирования советских общественных отношений / А. Б. Пешков. – Иркутск : Иркутский гос. ун-т, 1974. – 180 с.
125. Плутарх. Избранные жизнеописания Т. 1 / Плутарх ; пер. с древ негр., составл., вступ. ст. и прим. М. Томашевской. – М. : Правда, 1987. – 592 с.
126. Погребняк С. П. Закріплення основоположних принципів права у застосуванні права / Станіслав Петрович Погребняк // Проблеми філософії права. – 2008–2009. – Т. 6–7. – С. 124–134.
127. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) : монографія / Станіслав Петрович Погребняк ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2008. – 240 c.
128. Погребняк С. П. Роль основоположних принципів права в Конституції України / Станіслав Петрович Погребняк // Вісн. Акад. правових наук України. – 2009. – № 3 (58). – С. 31–39.
129. Податковий кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/2755-17.
130. Поляков А. В. Общая теория права / А. В. Поляков. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 642 с.
131. Поляков А. В. Общая теория права: проблемы интерпретации в контексте коммуникативного похода : курс лекций / А. В. Поляков. – СПб. : Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 864 с.
132. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» від 6 листопада 1991 р. № 1796-XІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/1796-12.
133. Право ХХ века: идеи и ценности : сб. обзоров и рефератов / отв. ред. Ю. С. Пивоваров; ред. Ю. С. Пивоваров. – М. : ИНИОН РАН, 2001. – 328 с.
134. Проблемы теории государства и права : учебное пособие / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Юристъ, 2005. – 656 с.
135. Проект Трудового кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rаdа.gоv.uа/pls/zwеb_n/wеbprоc34?іd=&pf3511= 30947&pf35401=113402.
136. Пронина М. Г. Обеспечение исполнения норм гражданского права / М. Г. Пронина. – Мн. : Наука и техника, 1974. – 200 с.
137. Протасов В. Н. Лекции по общей теории права и теории государства / В. Н. Протасов, Н. В. Протасова. – М. : Городец, 2010. – 752 с.
138. Рабінович П. М. Методологія юридичної науки / П. М. Рабінович // Юрид. енцикл. : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (гол. редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 2001. – Т. 3 : К–М. – С. 618–619.
139. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник / П. М. Рабінович. – Вид. 9, зі змін. – Львів : Край, 2007. – 192 с.
140. Рабінович П. М. Основоположні права людини: соціально-антропна сутність, змістова класифікація / П. М. Рабінович // Право України. – 2010. – № 2. – С. 18–23.
141. Рабінович П. М. Праворозуміння як фундамент юридичної науки і практики / П. М. Рабінович // Юрид. вісн. України. – 2006. – № 44. – С. 8–9.
142. Рабінович П. М. Соціальна сутність прав людини [Електронний ресурс] / П.М. Рабінович. – Режим доступу: http://www.lаwyеr.оrg.uа/?w=r&і= 12&d=693.
143. Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 р № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zаkоn3.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/v015p710-04.
144. Радищев А. Н. Избранные сочинения / А. Н. Радищев ; вступ. ст. Г. П. Макогоненко. – М. ; Л. : Гослитиздат, 1949. – 856 с.
145. Радько Т. Н. Теория государства и права : учеб. для вуз. / Т. Н. Радько. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 576 с.
146. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / Е. В. Аграновская, Н. В. Витрук, Л. Н. Завадская, и др. ; отв. ред. Е. А. Лукашева. – М. : Наука, 1983. – 264 c.
147. Рогачева Л. А. Роль фонда материального поощрения в процессе воспроизводства рабочей силы : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.01 / Людмила Алексеевна Рогачева. – Л., 1984. – 228 с.
148. Российское законодательство X–XX вв. : в 9 т. Т. 1 : Законодательство Древней Руси / отв. ред. тома В. Л. Янин ; под общ. ред. О. И. Чистякова. – М. : Юрид. лит., 1984. – 432 с.
149. Ротань В. Г. Правовая природа норм труда и их эффективность / В. Г. Ротань // Правоведение. – 1974. – № 4. – С. 84–91.
150. Рябовол И. М. Поощрения за труд по советскому трудовому праву : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / И. М. Рябовол. – Л., 1978. – 22 с.
151. Сабитов Р. А. Квалификация поведения лица после совершения им преступления / Р. А. Сабитов. – Омск : ОВШМ, 1986. – 120 с.
152. Сабитов Р. А. Посткриминальное поведение. Понятие, регулирование, последствия / Р. А. Сабитов ; под ред. Р. Р. Галиакбаров. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1985. – 192 c.
153. Савич В. И. Премирование рабочих и служащих за высокое качество продукции и материальная ответственность за брак (правовые вопросы) / В. И. Савич. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1976. – 106 с.
154. Сапун В. А. Инструментальная теория права в юридической науке / В. А. Сапун // Современное гос. и право. Вопросы теории и истории. – Владивосток, 1992. – С. 15–32.
155. Сапун В. А. Теория правовых средств и механизм реализации права / В. А. Сапун. – СПб. : С.-Петерб. гуманит. ун-т профсоюзов, 2002. – 156 с.
156. Семенов И. А. Поощрительные нормы в уголовном праве России : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / И. А. Семенов. – М., 2002. – 160 c.
157. Сенокосов Г. В. Совершенствование образования и использования фонда материального поощрения в строительно-монтажных организациях : дис. … канд. экон. наук : 08.00.05 / Герман Владимирович Сенокосов. – М., 1984. – 158 с.
158. Сергун П. П. Государственная служба в органах внутренних дел Российской Федерации : теоретико-правовое исследование : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.02 / Сергун Петр Павлович. – М., 1998. – 322 c.
159. Сизый А. Ф. Поощрительные нормы уголовно-исполнительного права как средства формирования правомерного поведения осужденных : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Аркадий Федорович Сизый. – Рязань, 1995. – 468 с.
160. Симонов П. В. О филогенетических предпосылках воли / П. В. Симонов // Вопросы психологии. – 1971. – № 4. – С. 84–88.
161. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
162. Скурко Е. В. Принципы права : монография / Е. В. Скурко. – М. : Ось-89, 2008. – 192 с.
163. Сладкевич В. П. Мотивационный менеджмент : курс лекций / В. П. Сладкевич. – К. : Вид-во МАУП, 2001. – 158 с.
164. Сластенин В. А. Педагогика / В. А. Сластенин. – М. : Просвящение, 1992.
165. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда ; АН УРСР. Ін-т мовозн. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 3.
166. Соболев С. А. Правовые способы воздействия на мотивацию труда работников: история и современность : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Соболев Сергей Анатольевич. – Ижевск, 1998. – 124 c.
167. Советские социалистические правовые нормы / П. Е. Недбайло ; отв. ред. В. Г. Сокуренко. – Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1959. – 170 c.
168. Сорокин П. А. Преступление и кара, подвиг и награда. Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали / П. А. Сорокин. – СПб. : РХГИ, 1999. – 446 с.
169. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин ; общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов ; пер. с англ. – М. : Политиздат, 1992. – 544 с.
170. Социология. Основы общей теории : учеб. для вуз. / отв. ред. Г. В. Осипов, Л. Н. Москвичев. – М. : Норма, 2002. – 912 с.
171. Спиридонов Л. И. Теория государства и права : учебник / Л. И. Спиридонов. – М. : ПБОЮЛ М. А. Захаров, 2001. – 304 с.
172. Стимулы и ограничения в праве: теоретико-информационный аспект : монография / А. В. Малько ; под ред. Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во СГУ, 1994. – 184 c.
173. Строкин А. А. Правовое поощрение в истории юридической науки и практики / А. А. Строкин // Вест. Омского ун-та. Се. «Право». – Омск : Изд-во ОмГУ, 2008. – № 4 (17). – С. 11–14.
174. Сырых В. М. Истинность и правильность как критерии теоретической эффективности норм права / В. М. Сырых // Эффективность закона. Методология и конкретные исследования. – М., 1997. – С. 9–28.
175. Сырых В. М. Теория государства и права : учеб. для вуз. / В. М. Сырых. – 4-е изд., стер. – М. : ЗАО Юстицинформ, 2005. – 704 с.
176. Табарин И. В. Современная теория права: новый научный курс : научная монография / И. В. Табарин. – М., 2008. – 624 с.
177. Тарханов И. А. Поощрение позитивного поведения и его реализация в уголовном праве (Вопросы теории, нормотворчества и правоприменения) : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Тарханов Ильдар Абдулхакович. – Казань, 2002. – 458 c.
178. Тарханов И. А., Сундуров Ф. Р. Уголовное право России. Общая часть: ученик / И. А. Тарханов, Ф. Р. Сундуров. – М. : Стаут, 2009. – 752 с.
179. Теория государства и права / под ред. В. П. Малахова, В. Н. Казакова. – М. : Акад. Проект ; Екатеринбург : Деловая кн., 2002. – 576 с.
180. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
181. Теория государства и права : учебник / под ред. А. М. Васильева. – 2-е изд. – М. : Юрид. лит., 1983. – 416 с.
182. Теория государства и права : учебник / под ред. д-ра юрид. наук, проф., заслуж. деятеля науки РФ Р. А. Ромашова. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 630 с.
183. Теория государства и права : учебник / под ред. проф. А. В. Малько и проф. А. Ю. Саломатина. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2007. – 420 с.
184. Теория государства и права : учеб. для вуз. / под общ. ред. проф. О. В. Мартышина. – М. : Норма, 2007. – 496 с.
185. Теория права и государства : учеб. для вуз. / под ред. проф. Г. Н. Манова. – М. : БЕК, 1996. – 336 с.
186. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
187. Теорія держави і права : навчальний посібник / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін. ; за заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 368 с.
188. Типикина Е. В. Зас