ЗАПЕРЕЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИШТАЛЮК Ганна Анатоліївна

УДК 811.111’049.2

ЗАПЕРЕЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Потапенко Сергій Іванович
доктор філологічних наук,
доцент

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП .5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ В
АМЕРИКАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ ..14
1.1. Поняття заперечення в різних лінгвістичних парадигмах ...14
1.2. Концептуалізація як основа формування заперечного значення 21
1.3. Складники заперечного значення ...26
1.3.1. Перцептивний .........27
1.3.2. Силовий ...30
1.3.2.1.Нездатність ........30
1.3.2.2.Протидія .....32
1.3.2.3.Перешкода ..33
1.3.2.4.Примушення ......37
1.3.3. Перцептивно-силовий ....39
1.4. Мовні вияви заперечного значення .......41
1.4.1. Експліцитний ....42
1.4.2. Імпліцитний ......48
1.5. Заперечення в композиційно-смисловій структурі
американського газетного дискурсу .........51
1.5.1. Заперечення в новинних текстах .....53
1.5.2. Заперечення в аналітичних статтях.............................57
1.6. Методика аналізу заперечень в американському
газетному дискурсі......59
Висновки до розділу 1 .......66

РОЗДІЛ 2. КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВІ ФУНКЦІЇ ЗАПЕРЕЧЕНЬ
У ТЕКСТАХ АМЕРИКАНСЬКИХ ГАЗЕТНИХ НОВИН.........71
2.1. Функції заперечень у заголовках газетних новин.................................72
2.1.1. Представлення відношень сприйняття ...72
2.1.2. Відображення силових відношень ..........75
2.1.2.1. Невербальні ....76
2.1.2.2. Вербальні 82
2.2. Внутрішньотекстові функції заперечень ..89
2.2.1. Акцентування змісту заголовків .....90
2.2.1.1. Повторення ..91
2.2.1.2. Градація 94
2.2.2. Аргументування змісту заголовків .....97
2.2.3. Формування інформаційної перспективи текстів .......105
2.2.3.1. Постійна .....................106
2.2.3.2. Змінна .............109
2.2.3.3. Протиставна ...........116
2.3. Схеми композиційно-смислової взаємодії заперечень у текстах
газетних новин ......121
2.3.1. Монофункціональні .......121
2.3.2. Поліфункціональні .........127
Висновки до розділу 2..134

РОЗДІЛ 3. КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВІ ФУНКЦІЇ ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В АНАЛІТИЧНИХ СТАТТЯХ АМЕРИКАНСЬКИХ ГАЗЕТ.139
3.1. Аргументування .....140
3.1.1. Аргументи перцептивного змісту .141
3.1.2. Аргументи динамічного змісту .143
3.2. Фокусування ..148
3.2.1. Збереження фокуса .........149
3.2.2. Домінування фокуса ...155
3.3. Рефокусування....158
3.3.1. Незалежне ........159
3.3.2. Підпорядковане ...........161
3.4. Узагальнення .166
Висновки до розділу 3 .173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....177
ДОДАТКИ ....183
СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ 206
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ...246
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ТА
ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ ........247

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку мовознавства якісно нового характеру набуває вивчення заперечення в межах когнітивно-дискурсивної парадигми. Її основний принцип єдності пізнавальної та комунікативної функцій мови [144, с. 519-520; 145, с. 4-7] покладається в основу виокремлення нових структур організації дискурсу [177, с. 2] та виявлення ролі мовних засобів у процесах осмислення світу учасниками спілкування [219, с. 38; 229, с. 6-17; 281]. Уцьому руслі поряд з формально-логічним аналізом мови [18, c.664; 23; 90; 110; 174; 264, c.39; 288, c. 66] здійснюється пошук її сенсомоторних витоків [58, с.19; 104, с. 128; 123, с. 62; 354, c. 193; 355, с. 382; 392].
У світлі вказаних тенденцій детерміноване реальністю тлумачення заперечення як відсутності об’єктів і/або зв’язку між ними [64, с. 13; 66, с. 9; 126, с.35; 175; 193, с.80; 284, с. 129] поступається його поясненню з погляду процесів концептуалізації [3, с. 15; 39, с.335; 166, с. 33; 310, с. 113; 327, с. 108], тобто осягнення втіленим розумом людини навколишнього середовища, відображуваного в мові [151, с.455; 303, c. 2-3; 322, c. 14; 359, с. 203; 361, c. 431]. Концептуалізація дійсності пов’язана передусім із послідовністю орієнтування людини у світі, яке полягає у виокремленні референтів різного ступеня вирізнення й встановленні зв’язків між ними за допомогою образ-схем [225, c. 7]. Ці елементарні ментальні структури сенсомоторного походження [355, c. 38] слугують засобом розуміння та конструювання дійсності [153, с.359; 341, с.xiv, xix, 69; 373, с. 4; 383, c. 35]. Тож заперечення розглядаємо як один із способів концептуалізації світу, що виявляється в зміні міжреферентних відношень, репрезентованих образ-схемами. Ця зміна представлена в англійській мові одиницями різних рівнів: синтаксичного, морфемного й лексичного, які взаємодіють у текстах американського газетного дискурсу.
Лінгвокогнітивні особливості заперечення визначають його функції, тобто призначення в процесі використання [27, с. 202; 44, c. 199; 60, с. 7; 105, с.276; 156, c. 94; 372, с. 548]. Комунікативна роль заперечення вбачається у вербалізації ставлення людини до дійсності [45, с. 12; 87, с. 21; 234; 298; 331, с. 244; 370]: спростування, незгоди, заборони у відповідь на заяви мовців [76, с. 56; 118, с. 108; 235, с. 155; 268, с. 4]. Вузькоспеціальне втілення зазначених функцій вивчено на матеріалі текстів кількох жанрів: рекламного [343, с. 746; 367, с. 183] та наукового [162, с. 4].
Уявлення про комунікативні функції заперечення розширюється завдяки виходу за межі окремого жанру в дискурс як сукупність текстів [65, с.125; 144, с. 519; 207, с. 130; 297, с. 1]. Виявлено, що заперечні одиниці вживаються для реструктурування й блокування інформації в художньому дискурсі [188, с.7; 309, с. 149], протиставлення думок в аргументативному [28, с. 240], приховування справжніх намірів мовців і привернення уваги адресата до повідомлення в політичному [221, с. 38], науковому [100, с.87] та медійному [157, с. 129-140].
Сприятливим середовищем для вивчення когнітивно-комунікативних особливостей мовних засобів є окремі види медійного дискурсу, безпосередньо пов’язані з повсякденною діяльністю людини [70; 73; 74; 279]. Тому для визначення лінгвокогнітивної специфіки функціонування заперечних одиниць нами обрано його газетний різновид. По-перше, у ньому здійснюється первинне конструювання соціально-політичних подій, які повідомляються в текстах новин і інтерпретуються в аналітичних статтях [26, с.39]. По-друге, невеликий обсяг газетних текстів, що виявляється у їхній окремості, формальній і семантичній самодостатності, тематичній визначеності й завершеності [144, с.515; 230, с. 42; 246, с. 62], дозволяє прослідкувати роль досліджуваних одиниць у структурі всього мовленнєвого твору.
Актуальність дисертаційного дослідження визначається спрямованістю сучасних когнітивно-дискурсивних студій на пояснення комунікативних функцій мовних одиниць у зв’язку з процесами осмислення дійсності. Важливим для сучасної лінгвістики є встановлення когнітивних особливостей функціонування заперечних одиниць у широкому контексті, створеному газетним дискурсом, який репрезентує різні види предметно-пізнавальної діяльності індивіда.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації входить до кола питань, досліджуваних у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти та науки України Когнітивні й комунікативні дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” (№0103U003178).
Метою дослідження є встановлення лінгвокогнітивних особливостей функціонування заперечних одиниць у сучасному американському газетному дискурсі.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
1)визначити сутність заперечення як когнітивно-дискурсивного явища, спираючись на теоретичні положення про перцептивний досвід людини як основу формування абстрактних структур свідомості;
2)пояснити значення заперечень англійської мови за допомогою їх співвіднесення з образ-схемами, які представляють міжреферентні відношення;
3)розкрити вплив концептуалізації на експліцитний і імпліцитний вияви заперечного значення в американському газетному дискурсі;
4)з’ясувати функції заперечень у композиційно-смисловій структурі американських газетних текстів новин і аналітичних статей з урахуванням установлених лінгвокогнітивних особливостей досліджуваних одиниць;
5)виокремити типові схеми вживання заперечень у газетних текстах обраних жанрів;
6)зіставити функціонування заперечних одиниць у новинних і аналітичних газетних текстах.
Об’єкт дослідження одиниці сучасної англійської мови з семантикою заперечення.
Предметом вивчення є лінгвокогнітивні механізми функціонування заперечення в сучасному американському газетному дискурсі.
Гіпотеза дисертаційного дослідження ґрунтується на припущенні, що заперечення вказують на зміну відношень, які встановлюються людиною в ході перцептивної та діяльнісної взаємодії з навколишнім світом. Відображена запереченнями модифікація міжреферентних відношень впливає на композиційно-смислову організацію текстів американського газетного дискурсу.
Матеріалом дослідження слугували 521 текст новин і 350 аналітичних статей соціально-політичної тематики, дібраних з американських газет The International Herald Tribune, The New York Times, The Washington Post за 2004-2007 роки. Загальна кількість заперечень, виявлених у досліджених газетних текстах, становить 92 одиниці, які вживаються 6111 разів.
Згідно з метою, завданнями та матеріалом дослідження в роботі використано такі методи і прийоми: компонентного аналізу для виявлення заперечних сем у значенні мовних одиниць; семантико-когнітивного аналізу з метою визначення образ-схем, які репрезентують міжреферентні відношення, покладені в основу заперечного значення; контекстуального аналізу задля розкриття окремих аспектів змісту, відображеного запереченнями, і функцій цих одиниць у газетних текстах; кількісний аналіз для встановлення частотності застосованих у газетних текстах семантико-когнітивних типів заперечень.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що заперечення визначається як когнітивно-дискурсивне явище, значення та функції якого зумовлені орієнтуванням людини у світі. Уперше виокремлено, з урахуванням базових сенсомоторних механізмів осмислення світу, перцептивний, силовий і перцептивно-силовий складники заперечного значення та встановлено, що експліцитні заперечення представляють зміну міжреферентних відношень у процесуальному й результативному ракурсі, а імпліцитні у результативному. Новим постає виявлення композиційно-смислових функції заперечення, пов’язаних із формуванням інформаційної перспективи повідомлення, акцентуванням, фокусуванням/рефокусуванням або узагальненням відношень між складниками подій. Новизною відзначаються встановлені відмінності у функціонуванні заперечень, які представляють міжреферентні відношення різного рівня складності в текстах новин і аналітичних статтях.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що пояснення заперечення у зв’язку з процесами концептуалізації розширює надбання когнітивної семантики. Установлення ролі експліцитних і імпліцитних заперечень англійської мови у відображенні процесу та результату зміни міжреферентних відношень сенсомоторного походження є внеском у когнітивну граматику. Вивчення заперечень у когнітивно-орієнтаційному аспекті збагачує теоретичну базу функціональної лінгвістики додатковим інструментом пояснення комунікативного призначення цих одиниць. Виявлення композиційно-смислових функцій заперечень із урахуванням призначення новин і аналітичних статей для формування точки зору адресата є внеском у розвиток теорій дискурсу та тексту.
Практичне значення дисертації вбачається в можливості застосування його положень і результатів у курсах з теоретичної і практичної граматики англійської мови розділах Частини мови”, Речення”, лексикології розділі Словотвір” та стилістики розділах Функціональні стилі”, Стилістика тексту”, у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, лінгвістики тексту, теорії дискурсу, при навчанні англійської мови журналістів, а також у курсі практики усного та писемного мовлення англійської мови.
Основні положення, які виносяться на захист:
1.Заперечення це когнітивно-дискурсивне явище, призначене для зміни міжреферентних відношень, сформованих унаслідок попереднього осмислення дійсності. Указані відношення репрезентовані образ-схеми елементарними структурами свідомості, що формуються під впливом сенсомоторного досвіду людини й використовуються нею в процесі розумової та мовленнєвої діяльності. Представлені образ-схемами відношення між референтами визначають утворення перцептивного, силового й перцептивно-силового складників заперечного значення.
2.Перцептивний складник значення заперечення вказує на концептуалізацію спостерігачем відсутності референта в навколишньому середовищі. Заперечення з силовим значенням відображають відношення нездатності, протидії, перешкоди й примушення між учасниками події, співвідносними з джерелом і ціллю сили. Перцептивно-силовий компонент заперечного значення вказує на відсутність референта, співвідносного з джерелом або ціллю сили, позначеної присудком, або на відсутність періоду, в який би відбувалася подія.
3.Значення заперечення відображається одиницями англійської мови експліцитно на синтаксичному й морфемному рівнях, а імпліцитно на лексичному, які об’єднуються в текстах американського газетного дискурсу. Заперечення з синтаксичними й морфологічними показниками представляють зміну міжреферентних відношень відповідно в процесуальному й процесуально-результативному ракурсах, а одиниці з лексичними ознаками у результативному.
4.У сполученні з іншими одиницями заперечення утворюють композиційно-смислову структуру текстів новин і аналітичних статей американського газетного дискурсу. Заперечні одиниці втілюють призначення газетних новин для інформування аудиторії про події в ході реалізації різних композиційно-смислових функцій у заголовку й тексті. У заголовках новин заперечні одиниці вказують на зміну відношень між учасниками подій. Внутрішньотекстові функції заперечень включають акцентування й аргументування відношень між учасниками події, а також формування постійної, змінної та протиставної перспективи інформаційного повідомлення.
5.Взаємодія заперечень заголовка та тексту новин здійснюється за монофункціональними й поліфункціональними композиційно-смисловими схемами. Монофункціональні схеми передбачають включення в заголовок, вступ, блоки головної події та коментарів заперечень з однаковим значенням для відображення й деталізації перцептивних або силових аспектів події. Поліфункціональні композиційно-смислові схеми утворюються взаємодією заперечень з різним значенням для встановлення наслідково-причинових або аргументативних відношень між компонентами подій.
6.У текстах аналітичних статей заперечні одиниці забезпечують поглиблену когнітивну обробку отриманої з новин інформації завдяки реалізації функцій аргументування, фокусування, рефокусування та узагальнення відношень між компонентами подій. Аргументативна функція заперечень в аналітичних статтях, на відміну від новин, спрямована на закріплення або подальшу модифікацію змінених у новинах відношень між учасниками події. В аналітичних статтях переважають аргументи, відображені запереченнями зі значенням нездатності й перешкоди, що вказують на неефективність діяльності, некомпетентність її виконавців, їхню нездатність гарантувати безпеку або створення перепон для вирішення суспільно-політичних питань.
7.Функція фокусування уваги читача на компонентах подій реалізується в аналітичних статтях імпліцитними одиницями за рахунок відображення ними результату зміни міжреферентних відношень, що створює ефект нагадування про проблему й необхідність її вирішення. Функція рефокусування, спрямована на витіснення раніше сформованих у читача уявлень або їх заміщення іншими, реалізується в аналітичних статтях експліцитними запереченнями за рахунок відображення ними процесу зміни міжреферентних відношень. Заперечні одиниці реалізують два види рефокусування: незалежне, направлене виключно на зміну сформованих в аудиторії міжреферентних відношень, і підпорядковане, призначене для їх подальшого відновлення або заміщення іншими. Узагальнена репрезентація подій здійснюється запереченнями за рахунок відображення компресії орієнтаційних відношень, не вказуючи на обидва або один з референтів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження пройшли апробацію під час 5 міжнародних конференцій: Мова і культура” (Київ, 2006), Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006), Номинация и дискурс” (Мінськ, 2006), Ars Grammatica (граматичні дослідження)” (Мінськ, 2007), Язык и дискурс в статике и динамике” (Мінськ, 2008); міжнародного конгресу з когнітивної лінгвістики (Тамбов, 2008); всеукраїнських конференцій: TESOL Communication in the Global Age” (Київ, 2005), Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2006); двох міжвузівських конференцій молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006, 2008); трьох науково-практичних конференцій: Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005), Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007).
Публікації. Основні положення та результати дисертації висвітлено в 14 одноосібних публікаціях, у т. ч. у 5 статтях, які вийшли друком у фахових виданнях ВАК України (2,5 др. арк.) і 9 збірниках матеріалів конференцій (1,18 др.арк.). Загальний обсяг публікацій 3,68 др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 256сторінок (основний текст становить 182сторінки) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списків використаних теоретичних (397позицій), лексикографічних джерел (7позицій) і джерел ілюстративного матеріалу (136позицій).
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт і предмет, сформульовано робочу гіпотезу, мету та завдання роботи, розкрито її новизну, теоретичну значущість і практичну цінність, представлено основні положення, що виносяться на захист.
Перший розділ Теоретичні засади дослідження заперечення в американському газетному дискурсі” присвячено розгляду заперечення з позицій різних лінгвістичних підходів і розкриттю його сутності як когнітивно-дискурсивного явища, пов’язаного з процесами концептуалізації. Запропоновано семантико-когнітивну класифікацію заперечень, що базується на їх співвіднесенні з елементарними концептуальними структурами свідомості. Уточнено поняття газетного дискурсу, текстів новин і аналітичних статей, розглянуто їхню композиційно-смислову організацію, розроблено методику семантико-когнітивного аналізу досліджуваних одиниць в обраному типі дискурсу.
У другому розділі Композиційно-смислові функції заперечень у текстах американських газетних новин” визначено функції заперечень у текстах новин американського газетного дискурсу: представлення аспектів подій у заголовках, акцентування їхнього змісту у вступі й блоці головної події, аргументування в коментарях, формування перспективи інформаційного повідомлення. Виокремлено композиційно-смислові схеми вживання заперечних одиниць у новинних текстах.
У третьому розділі Композиційно-смислові функції заперечень в аналітичних статтях американських газет” встановлено функції заперечень у текстах аналітичних статей американських газет: аргументування, фокусування/рефокусування й узагальненого представлення подій, заявлених у заголовках. Виявлено композиційно-смислові схеми взаємодії досліджуваних одиниць в аналітичних статтях.
У загальних висновках викладено основні результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.

Додатки містять 3 діаграми, які демонструють кількісне співвідношення в газетних текстах заперечень з різним значенням, 23 рисунки, що відбивають композиційно-смислову взаємодію заперечень у текстах новин і аналітичних статтях, і 2 таблиці, де представлено семантико-когнітивну типологію заперечень і наводяться дані зіставного аналізу заперечних аргументів у досліджуваних газетних текстах.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження функціональних особливостей заперечення в композиційно-смисловій організації текстів газетних новин і аналітичних статей соціально-політичної тематики в межах когнітивно-дискурсивної парадигми дозволило розкрити нові ракурси цього явища, простежуючи його роль у відображенні взаємодії людини з дійсністю. Виявлено, що значення заперечення формується в ході концептуалізації світу людиною згідно з послідовністю орієнтування, тобто виокремлення референтів різного ступеня вирізнення. Засобами встановлення орієнтаційних відношень між референтами виступають образ-схеми елементарні концептуальні структури, які формуються під впливом сенсомоторного досвіду людини й використовуються нею в процесі розумової та мовленнєвої діяльності. В аспекті концептуалізації когнітивно-дискурсивна сутність заперечення полягає в зміні наявних у свідомості адресата міжреферентних відношень, що виявляється експліцитно на синтаксичному й морфемному рівнях англійської мови й імпліцитно на лексичному, які взаємодіють у сукупності текстів.
У ході застосування методу семантико-когнітивного аналізу, що полягає у виявленні еквівалентності між семантичною структурою заперечних одиниць і перцептивними, силовими й перцептивно-силовими міжреферентними відношеннями за допомогою образ-схем на тлі конкретного контексту, виокремлено відповідні складники заперечного значення. Перцептивне значення заперечення полягає у концептуалізації спостерігачем відсутності або зникнення референтів.
Різновидами заперечного значення сили є нездатність, протидія, перешкода й примушення, які відображаються предикативними одиницями, співвідносними з вектором образ-схем ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПРОТИДІЯ, ПЕРЕШКОДА, ПРИМУШЕННЯ, і вказують на відношення між референтами, що відповідають джерелу й цілі цих ментальних структур. Значення нездатності встановлюється за рахунок співвіднесення учасників події з джерелом або ціллю образ-схеми ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, що репрезентує неспроможність референта діяти. Значення протидії представлене заперечними одиницями, які протиставляють джерело й ціль однакової сили, що блокує розгортання діяльності. На відміну від заперечень зі значенням протидії, одиниці, які відображають перешкоду, підкреслюють високий статус учасників події, співвідносних з її джерелом. Заперечення зі значенням перешкоди відтворюють досвід припинення діяльності в комунікативній, соціальній і правовій сферах. Значення примушення представлене заперечними одиницями в наказовій формі, що відображають звернений до суб’єктів заклик діяти в певний спосіб. Перцептивно-силовий складник заперечного значення вказує на відсутність референта, співвідносного з джерелом або ціллю сили, позначеної присудком, а також на неможливість локалізувати подію в часі.
Паралельне відображення запереченого значення експліцитними й імпліцитними одиницями свідчить про концептуалізацію зміни відношень між референтами в різних ракурсах: процесуальному, процесуально-результативному й результативному. Зазначені ракурси заперечного значення виокремлюються залежно від окремого або одночасного відображення зміни міжреферентних відношень і її наслідку. Експліцитні одиниці представляють складники заперечного значення в процесуальному й процесуально-результативному ракурсах, а імпліцитні в результативному. У процесуальному ракурсі значення заперечення відображається одиницею not, яка завдяки чітко вираженим синтаксичним ознакам експлікує зміну відношень, позначених предикативними одиницями. Процесуально-результативний ракурс значення заперечення полягає в зміні міжреферентних відношень і її наслідку, що відображається на морфемному й лексичному рівнях англійської мови. У результативному ракурсі значення заперечення позначається одиницями з переважаючими лексичними показниками, що вказують лише на наслідок зміни з метою повідомлення про факт здійснення події.
Заперечні одиниці з виокремленим значенням реалізують композиційно-смислові функції в текстах новин і аналітичних статтях американського газетного дискурсу. Композиційно-смислова структура текстів новин і аналітичних статей утворюється єдністю їх змістового та формального аспектів, які визначаються значенням досліджуваних одиниць і їхньою взаємодією.
Функції заперечення в композиційно-смисловій структурі новин залежать від призначення цих текстів інформувати аудиторію про суспільні події. У заголовках новин стисле повідомлення про подію забезпечується відображенням запереченнями зміни попередньо встановлених у свідомості адресата відношень сприйняття та діяльності між її учасниками.
Внутрішньотекстові функції заперечень включають акцентування й аргументування змісту заголовка й формування інформаційної перспективи повідомлення. Акцентування полягає в наголошенні запереченнями на різних аспектах висвітлених цими одиницями в заголовку новин відношень між референтами за рахунок одноразового й багаторазового повторення або відображення висхідної градації сили в тексті. Послідовне відображення запереченнями в заголовку, вступі й блоці головної події процесу та результату зміни міжреферентних відношень вказує на їхню висхідну градацію з метою наголошення на сильній позиції суб’єктів, співвідносних з джерелом відповідної образ-схеми.
У блоці коментарів новин заперечення аргументують або спростовують позиції учасників події, представлені в тезах заголовків. Заперечення з перцептивним значенням вказують на відсутність доказів на користь представленої в заголовку позиції або протилежної до неї. Одиниці на позначення правової перешкоди свідчать про протизаконність дій учасників. Заперечення зі значенням нездатності сигналізують про невідповідність дій учасників події вимогам і про нездатність досягти згоди або компромісу. Змістом перцептивно-силових аргументів є відсутність часу для локалізації події або невиявлення суб’єкта, співвідносного з джерелом сили.
У текстах новин американського газетного дискурсу заперечення представляють події в постійній, змінній і протиставній перспективах, що визначаються залученням джерела й цілі у відображення міжреферентних відношень. У постійній перспективі подія подається з точки зору учасника події, співвідносного запереченнями з джерелом однієї образ-схеми в усіх блоках тексту.
У змінній перспективі подія зображається почергово з точок зору учасників події, які співвідносяться запереченнями з джерелом і ціллю однієї або різних образ-схем. Протиставна перспектива реалізується вживанням заперечень, які представляють подію з позицій джерела й цілі протидії, що вказує читачеві на розбіжності в поглядах учасників.
У ході представлення подій у постійній, змінній або протиставній перспективі заперечення вживаються за монофункціональними й поліфункціональними композиційно-смисловими схемами, які визначаються взаємодією досліджуваних одиниць з одним або різним значенням. За монофункціональних схем заперечення з однаковим значенням включаються в усі блоки тексту з метою деталізації перцептивних або силових аспектів події. Поліфункціональні композиційно-смислові схеми утворюються запереченнями з різним значенням, які встановлюють між компонентами подій наслідково-причинові або аргументативні відношення.
В аналітичних статтях американського газетного дискурсу, які є похідними від новин, заперечні одиниці відбивають проблеми або позицію автора на пов’язані з ними події, образ яких відтворюється у свідомості, з наступним збереженням або витісненням, поза безпосереднім сприйняттям ситуації. Призначення аналітичних статей сформувати точку зору аудиторії зумовлює функціонування заперечних одиниць у цих текстах і структуру останніх. Формальними елементами композиційно-смислової схеми аналітичних статей є заголовок, вступ, основна й заключна частини, а змістовими формулювання позиції, постановка проблеми, аргументація. Співвіднесення формальних і змістових аспектів визначає взаємодію трьох компонентів аргументації, а саме тези, доказів і висновку. У складі аналітичних статей заперечні одиниці реалізують функції аргументування, фокусування, рефокусування й узагальнення міжреферентних відношень за рахунок відображення операцій висунення, збереження, витіснення й компресії образ-схем.
Функція аргументування в аналітичних статтях спрямована на закріплення або подальшу модифікацію змінених у новинах відношень між учасниками події. В аналітичних статтях, на відміну від новин, заперечні докази обгрунтовують позицію колективу редакції або автора з метою спонукання читача до її прийняття. В аналітичних статтях заперечні аргументи, здебільшого пов’язані з нездатністю до дії, вказують на неефективність суспільно-політичної діяльності, на нездатність учасників події гарантувати безпеку та на їхню некомпетентність.
Фокусування уваги читача на компонентах подій реалізується імпліцитними запереченнями, які відображають результат зміни міжреферентних відношень, нагадуючи про актуальність проблеми. Функції заперечень визначають композиційно-смислову схему текстів аналітичних статей. Заперечення, які реалізують функцію фокусування, розгортають аналітичні статті за схемами збереження й домінування фокуса. Схема збереження фокуса визначається включенням у заголовок і текст заперечень на позначення однакових міжреферентних відношень з метою зосередження уваги адресата на позиції автора, проблемі або аргументах. Схема домінування фокуса утворюється взаємодією заперечень, які вирізняють у заголовку авторську позицію, представлену на фоні наведеного у вступі протилежного погляду інших осіб, створюючи контраст між переважаючими доказами на користь першої й одиничними аргументами, які доводять другий.
Функція рефокусування полягає у витісненні сформованих в аудиторії міжреферентних відношень або їх заміщенні іншими й реалізується в аналітичних текстах експліцитними запереченнями. Залежно від призначення рефокусування розрізняємо такі його види: незалежне й підпорядковане. Незалежне рефокусування спрямоване виключно на зміну сформованих в аудиторії міжреферентних відношень, позначених у заголовку й вступі. Підпорядковане рефокусування полягає у витісненні запереченнями міжреферентних відношень з метою їх подальшого відновлення або заміщення іншими.
Функція узагальнення полягає в представленні подій у згорнутому вигляді за рахунок відображення запереченнями повної або неповної компресії орієнтаційних відношень, що привертає увагу читача до проблеми або точки зору автора на неї і покращує їхнє сприйняття. На повну компресію міжреферентних відношень указує відсутність одиниць на позначення джерела й цілі образ-схеми, вектор якої активується запереченням, а на неповну одного з цих складників. Узагальнення в заголовку досвіду нездатності й перешкоди визначає розгортання аналітичних текстів за композиційно-смисловою схемою узагальнення конкретизація узагальнення”. Вона передбачає узагальнення подій у заголовку, їхню конкретизацію в основній частині тексту з метою обґрунтування проблеми й повторне узагальнення в заключному абзаці для відображення підсумкового аргументу або позиції автора.
Проведене дослідження виявило низку відмінностей у вживанні заперечень у текстах новин і аналітичних статей американського газетного дискурсу, що пояснюється їхнім призначенням для відображення міжреферентних відношень різного ступеня складності. У новинах заперечення встановлюють відношення сприйняття та сили між учасниками взаємодії, а в аналітичних текстах фокусують, рефокусують і узагальнюють їх.
У подальших дослідженнях перспективним є застосування запропонованої в дисертаційній роботі методики лінгвокогнітивного аналізу заперечень на матеріалі текстів журнального й художнього дискурсу.

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Агапова С.А. Отрицательные местоимения и наречия в свете теории актуального членения и сверхфразовых единств (на материале нем. языка): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / С.А. Агапова. — Иваново, 1999. — 17с.
2.Агеева И.В. Об онтологическом статусе отрицательного высказывания / И.В. Агеева // Ювілейні Четверті Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: міжнар. наук.-метод. конф.: мат-ли доповідей. — Х., 2004. — С. 15—17.
3.Актуализация предложения: в 2 т. / [под ред. А.В. Зеленщикова]. — СПб.: Изд-во С.-Петербургск. ун-та, 1997.
Т. 2: Синтаксические модели и их варианты. — 1997. — 176 с.
4.Александрова О.В. Когнитивно-прагматические особенности построения дискурса в средствах массовой информации / О.В.Александрова // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования: сб. науч. трудов / [под ред. Л.А. Манерко]. — Рязань: Рязанск. гос. пед. ун-т им. С.А.Есенина, 2002. — С. 85—88.
5.Алексєєва І.О. Семантика англійських дієслів із префіксами dis- та un- / І.О.Алексєєва // Вісник Київського національного університету імені ТарасаШевченка. Серія Іноземна філологія. — 2003. — № 34 36. — С.14—16.
6.Алещанова И.В. Цитация в газетном тексте: на материале современной английской и российской прессы: дис. кандидата филол. наук: 10.02.20 / Алещанова Ирина Владимировна. — Волгоград, 2000. — 208 с.
7.Амиров А.Т. Имплицитное отрицание в современном английском языке: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / А.Т. Амиров. — М., 1981. — 32 с.
8.Андреева Г.В. Языковое выражение контраста и его стилистические функции в художественной прозе (на материале английского языка): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Г.В. Андреева. — Л., 1984. — 16 с.
9.Анисимова Г.А. Лингвистические характеристики публицистического текста (на материале аналитических статей современной британской прессы): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Г.А. Анисимова. — М., 1998. — 18 с.
10.Апресян Ю.Д. Перформативы в грамматике и в словаре / Ю.Д. Апресян // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. — 1986. — Т. 45, № 3. — С.208—223.
11.Аристотель. Категории [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http: // www.infanata.org.
12.Аристотель. Метафизика [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http: // www.infanata.org.
13.Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста / И.В. Арнольд // Иностранные языки в школе. — 1978. — № 4. — С. 23—31.
14.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования): [учеб. пособ.] / И.В. Арнольд. — М.: Просвещение, 1990. — 300 с.
15.Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: [пособ. для студ. и аспирантов] / И.В. Арнольд. — М.: Высш. шк., 1991. — 140 с.
16.Артемова Л.В. Особливості жанру аналітичної статті (на матеріалі текстів іспанської преси) / Л.В. Артемова // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. праць / [відп. ред. Н.М. Корбозерова]. — К.: Вид. центр КНЛУ, 2001. — Вип. 7. — С.15—17.
17.Арутюнова Н.Д. Предикат / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь / [cост. В.Н. Ярцева]. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 392.
18.Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. — М.: Языки русской культуры, 1999. — 896 с.
19.Асонкова М.А. Синтаксическая семантика отрицательных местоимений и наречий в современном английском языке: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / М.А. Асонкова. — Л., 1990. — 21 с.
20.Багацька О.В. Концепт РІВНОВАГА в сучасних американських оповіданнях: лексико-граматичний та наративний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.В. Багацька. — К., 2007. — 19 с.
21.Баженова Е.А. Композиция текста / Е.А. Баженова // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. М.Н. Кожиной]. — М.: Изд-во Флинта, Наука, 2003. — С. 168—173.
22.Баранов А.Н. Лингво-прагматические механизмы аргументации / А.Н.Баранов, В.М. Сергеев // Рациональность, рассуждение, коммуникация (логико-методологический анализ): сб. науч. трудов / [ред. А.Т. Ишмуратов]. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 22—41.
23.Бахарев А.И. Отрицание в логике и грамматике / А.И. Бахарев. — Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1980. — 78 с.
24.Бахтин М.М. Проблема речевых жанров / М.М. Бахтин // Литературно-критические статьи. — М.: Художественная литература, 1986. — С.428—471.
25.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: [підручник] / Ф.С.Бацевич. — К.: Академія, 2004. — 342 с.
26.Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: [монографія] / Ф.С.Бацевич. — Львів: ПАІС, 2005. — 264 с.
27.Беличенко Е.А. Когнитивизм, функционализм и лингвистическая типология / Е.А. Беличенко // Языки и транснациональные проблемы: междунар. науч. конф., 22—24 апреля 2004 г.: мат-лы докл. — М.; Тамбов, 2004. — С. 196—212.
28.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / А.Д. Белова. — К.: ИИА Астрея, 1997. — 311 с.
29.Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист; [пер. с фр. Ю.Н.Караулов]. — М.: Прогресс, 1974. — 448 с.
30.Береговская Э.М. Система синтаксических фигур: к проблеме градации / Э.М. Береговская // Вопросы языкознания. — 2003. — № 3. — С. 79—91.
31.Бертова Т.С. К вопросу о языковой категоризации пространства и времени (на материале английского языка) / Т.С. Бертова // Когнитивные аспекты языковой категоризации: сб. науч. трудов / [отв. ред. Л.А.Манерко]. — Рязань: Рязанск. гос. пед. ун-т им. С.А. Есенина, 2000.— С. 47—51.
32.Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці / А.Д. Бєлова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Іноземна філологія. — 2002. — Вип. 32. — С.11—14.
33.Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики / Л.І. Бєлєхова. — Херсон: Айлант, 2004. — 124 с.
34.Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.Л. Бєссонова. — К., 2003. — 39 с.
35.Бобырева Е.В. Место сообщения в текстах различного типа / Е.В.Бобырева// Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики: сб. науч. трудов / [отв. ред. В.И. Карасик]. — Волгоград: Перемена, 1999. — С. 51—57.
36.Богуславская В.В. Моделирование текста: лингвосоциокультурная концепция. Анализ журналистских текстов / В.В. Богуславская. — М.: Изд-во ЛКИ, 2008. — 280 с.
37.Богуславский И.М. Сфера действия лексических единиц / И.М.Богуславский. — М.: Школа Языки русской культуры”, 1996. — 345 с.
38.Бойков В.В. Отрицание как причина и маркер смены фреймов / В.В.Бойков, Н.А. Жукова, А.А. Романов // К юбилею ученого: сб. науч. тр. посвящ. юбилею Е.С. Кубряковой. — М.: МГПУ, 1997. — С.46—48.
39.Болдырев Н.Н. Концептуальные основы отрицания в языке/ Н.Н.Болдырев // Филология и культура: IV междунар. науч. конф., 16—18 апреля 2003 г.: мат-лы докл. — Тамбов, 2003. — С. 334—337.
40.Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики / Н.Н. Болдырев // Вопросы когнитивной лингвистики. — 2004. — № 1. — С.18—52.
41.Болдырев Н.Н. Когнитивные аспекты функциональной поликатегоризации английского глагола / Н.Н. Болдырев, Л.А.Панасенко // Когнитивные аспекты языковой категоризации: сб. науч. трудов / [отв. ред. Л.А. Манерко]. — Рязань: Рязанск. гос. пед. ун-т им. С.А. Есенина, 2000. — С.123—133.
42.Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория / В.Н.Бондаренко. — М.: Наука, 1983. — 210 с.
43.Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст / А.В. Бондарко. Л.: Наука, 1971. — 115 с.
44.Бондарко А.В. К истолкованию понятия функция” / А.В. Бондарко // Известия РАН. Серия Литературы и языка. — 1987. — Т. 46, № 3. — С.195—207.
45.Борзенок Н.В. Отрицание в системе языка и текстовой деятельности: дис. кандидата филол. наук: 10.02.19 / Борзенок Наталья Владимировна. — Краснодар, 1998. — 188 с.
46.Бритенкова В.М. Производные слова, образованные посредством отрицательных префиксов (опыт дистрибутивно-статистического анализа на материале совр. англ. языка): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.21 „Структурная, прикладная и математическая лингвистика” / В.М. Бритенкова. — Л., 1976. — 20 с.
47.Бродский И.Н. Отрицательные высказывания / И.Н. Бродский. — Л.: Изд-во Ленинградск. ун-та, 1973. — 103 с.
48.Буланович Н.О. Контраст як змістова категорія тексту / Н.О. Буланович // Актуальні проблеми лінгвістики: зб. наук. праць. — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. — Вип. 3. — С. 18—22.
49.Булах Н.А. Средства отрицания в немецком литературном языке / Н.А.Булах. — Ярославль: Ярославск. гос. пед. ин-т им.К.Д.Ушинского, 1962. — 334c.
50.Бурчинский В.Н. Функционально-семантическая категория отрицания в современном французском языке: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 „Романские языки” / В.Н.Бурчинский. — Л., 1984. — 16 с.
51.Бэбби Л. Порядок слов, падеж и отрицание в бытийных предложениях русского языка / Л. Бэбби // Новое в зарубежной лингвистике. — М.: Прогресс, 1985. — Вып. ХV: Современная зарубежная русистика. — С.464—474.
52.Вайшенберг З. Новинна журналістика / З. Вайшенберг; [пер. з нім. за заг. ред. В.Ф. Іванова]. — К.: Академія Української Преси, 2004. — 262с.
53.Вакуленко О.Б. Жанровый анализ композиции французского художественного и научного текста: на материале нарративной новеллы и научно-исследовательской статьи / О.Б. Вакуленко. — Комсомольск-на-Амуре: ГОУВПО, 2005. — 204 с.
54.Васильев Ю.А. О влиянии композиционно-смысловой организации научного текста на его языково-стилистические характеристики / Ю.А.Васильев // Стиль научной речи. — М.: Наука, 1978. — С. 75—94.
55.Васильева С.А. К вопросу о семантике отрицательных частиц / С.А.Васильева // Филологические науки. — 1959. — № 3. — С. 78—85.
56.Вишненкова В.В. Функционально-семантическая категория отрицания / В.В. Вишненкова // Семантика. Функционирование. Текст: межвуз. сб. науч. трудов / [отв. ред. С.В. Чернова]. — Киров: Вятск. гос. пед. ун-т, 2001. — С.66.
57.Волков А.А. Композиция текстов массовой информации / А.А. Волков, В.Г. Кузнецов // Аспекты общей и частной лингвистической теории текста: сб. науч. трудов / [отв. ред. Н.А. Слюсарева]. — М.: Наука, 1982.— С. 75—101.
58.Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Потебнянській ретроспективі / О.П. Воробйова // Мовознавство. — 2005. — № 6. — С. 18—25.
59.Гавришина И.Н. Типы и формы аргументации (на материале политического дискурса) / И.Н. Гавришина // Смысл текста в процессе коммуникации: сб. науч. трудов / [отв. ред. З.К. Бунцарева]. — М.: Изд-во МГИИЯ, 1990. — Вып.363. — С. 11—26.
60.Гак В.Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка / В.Г. Гак // Проблемы функциональной грамматики: сб. статей / [отв. ред. В.Н. Ярцева]. — М.: Наука, 1985. — С. 5—15.
61.Гак В.Г. Слово / В.Г. Гак // Лингвистический энциклопедический словарь / [cост. В.Н. Ярцева]. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С.464—467.
62.Галич Г.Г. Градуальные характеристики квалитативных прилагательных, глаголов и существительных современного немецкого языка: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Г.Г. Галич. — Л., 1981. — 17 с.
63.Гапотченко Н.Є. Загальні характеристики та особливості комунікативної ситуації текстів преси / Н.Є. Гапотченко // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. — 2003. — Т.6, № 1. — С. 149—153.
64.Гетманова А.Д. Отрицание в системах формальной логики / А.Д.Гетманова. — М.: Высш. шк., 1972. — 139 с.
65.Гийом Ж. О новых проблемах интерпретации, или проблема смысла с точки зрения анализа дискурса / Ж. Гийом, Д. Мальдидье // Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса; [пер. с фр. и португ. П.Серио]. — М.: Прогресс, 1999. — С 124—136.
66.Голикова Т.И. Взаимодействие просодических средств с языковыми средствами других уровней в реализации отрицания в современном английском языке: дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Голикова Татьяна Ильинична. — Минск, 1985. — 190 с.
67.Голованова О.М. Отрицание в предложениях характеризации современного французского языка&nbs