ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ МІЖНАРОДНИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ (НА МАТЕРІАЛАХ ІНТЕРПОЛУ ТА ЄВРОПОЛУ)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КАРПЕНКО ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.851

ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ МІЖНАРОДНИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
(НА МАТЕРІАЛАХ ІНТЕРПОЛУ ТА ЄВРОПОЛУ)

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Джужа Олександр Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ІНТЕРПОЛОМ І ЄВРОПОЛОМ 12
1.1. Поняття та основні ознаки незаконного обігу наркотичних засобів у міжнародній та вітчизняній практиці 12
1.2. Правове регулювання та організаційні засади запобігання незаконному обігу наркотичних засобів Інтерполом і Європолом 40
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ДЕТЕРМІНАЦІЯ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 67
2.1. Сучасний стан і тенденції незаконного обігу наркотичних засобів в Україні та зарубіжних країнах 67
2.2. Учасники незаконного обігу наркотичних засобів в Україні та зарубіжних країнах 94
2.3. Детермінанти незаконного обігу наркотичних засобів в Україні та зарубіжних країнах 116
Висновки до розділу 2 138
РОЗДІЛ 3 ЗАПОБІГАННЯ ІНТЕРПОЛОМ І ЄВРОПОЛОМ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 141
3.1. Запобіжна діяльність Інтерполу і Європолу щодо незаконного обігу наркотичних засобів в Україні та зарубіжних країнах 141
3.2. Заходи запобігання незаконному обігу наркотичних засобів, що здійснюють вітчизняні правоохоронні органи 177
3.3. Удосконалення вітчизняного законодавства щодо взаємодії вітчизняних правоохоронних органів з Інтерполом і Європолом у запобіганні незаконному обігу наркотичних засобів 183
Висновки до розділу 3 192
ВИСНОВКИ 196
ДОДАТКИ 206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 234

ВСТУП
Актуальність теми зумовлена тим, що злочини у сфері обігу наркотиків дедалі частіше вчинюють організовані угруповання зі стійкими транснаціональними зв’язками. Професіоналізм й організованість злочинців сягають нового рівня, чому сприяють тісні зв’язки вітчизняних і зарубіжних злочинних угруповань, близькість України до азійських держав-виробників і європейського ринку збуту наркотиків. Збільшення кількості наркозалежних осіб сприяє активному їх залученню до незаконного обігу наркотиків і подальшому формуванню транснаціонального наркобізнесу як однієї з головних ланок організованої злочинності. Характерною рисою транснаціонального наркобізнесу є перетворення українського транзитного шляху на додаткову зону збуту контрабандних наркотиків.
За даними МВС України, протягом 2009–2010 рр. органи внутрішніх справ ліквідували понад 550 каналів збуту наркотичних засобів, зокрема, з незаконного обігу вилучено: 176,5 кг героїну, 82,8 кг марихуани, 55 тис. пігулок МДМА, 41,6 кг кокаїну, 8,2 кг амфетамінів, 40,1 кг макової соломи, 5,3 л опію, 12,8 тис. пігулок наркотичних (психотропних) лікарських засобів.
Розповсюдження наркоманії в нашій країні супроводжується різким зростанням рівня наркозлочинності. Збільшення кількості осіб, які зловживають наркотиками, та різке зростання цін на такі засоби створюють сприятливі умови для формування організованих груп, які причетні до нелегального наркобізнесу. Зокрема, за роки незалежності України (1991–2010 рр. включно) кількість щорічних злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків збільшилася майже у шість разів (з 11,3 тис. у 1991 р. до 56,8 тис. у 2010 р.), у т.ч. тих, що пов’язані зі збутом наркотиків, у 17 разів (з 1 тис. у 1991 р. до 16,9 тис. у 2010 р.), викритих утримувачів наркопритонів у 13 разів (з 162 у 1991 р. до 2150 у 2010 р.). Усього за період 1991–2010 рр. органи внутрішніх справ викрили понад 800 тис. наркозлочинів, з яких 211 тис. пов’язаних зі збутом наркотиків .
Міжнародне співробітництво поліцейських сил у межах організацій Інтерпол та Європол знаходяться на рівні пошуку шляхів співпраці та їх удосконалення. Зокрема, лише за останні два роки кількість фактів взаємодії Інтерполу та Європолу збільшилася на 20 %.
На початку XX ст. російські вчені В.П. Даневський, П.Є. Казанський, Ф.Ф. Мартенс, Н.С. Таганцев, І.Я. Фойницький, А.С. Ященко зверталися до проблем міжнародного співробітництва у сфері кримінальної юстиції.
У зв’язку з тим, що у СРСР до 70-х років ХХ ст. не виникало проблеми міжнародної злочинності, то радянський період у вітчизняній науці бере свій початок з досліджень фахівців у галузі кримінального процесу та міжнародного права Я.М. Бєльсона, Л.М. Галенської, М.Л. Ентіна, І.І. Карпеця, К.С. Родіонова й характеризується вивченням проблем нормативного регулювання процедури міжнародного розшуку та екстрадиції.
У 80–90 рр. ХХ ст. значну увагу було приділено питанням дотримання прав людини у процесі міжнародного кримінального судочинства та співвідношення національного й міжнародного законодавства країн Європи та Сполучених Штатів Америки. Ш. Басіоні, Ф. Гейдензон, А. Едвардс, М. Мазовер, М. Фарел, М. Фунер – ці та інші зарубіжні вчені розробили методику здійснення міжнародного розшуку та екстрадиції.
Для розв’язання складної проблеми запобігання транснаціональному наркобізнесу важливе значення мають наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених. Окремі її аспекти було висвітлено в роботах з міжнародного права, соціології, кримінального права, кримінології, кримінального процесу, криміналістики та юридичної психології. Цьому присвятили свої праці Ю.М. Антонян, М.М. Бабаєв, Ю.В. Баулін, Ю.Д. Блувштейн, С.В. Бобровник, В.В. Василевич, П.А. Воробей, В.Я. Горбачевський, В.О. Глушков, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, А.І. Долгова, А.П. Закалюк, В.О. Заросило, А.Ф. Зелінський, Я.Ю. Кондратьєв, О.О. Кваша, О.М. Костенко, О.В. Культенко, І.П. Лановенко, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, В.А. Некрасов, Д.Й. Никифорчук, Р.М. Павленко, М.А. Погорецький, Ю.Г. Пономаренко, В.Г. Пшеничний, Е.В. Расюк, А.В. Савченко, О.М. Стрільців, В.Я. Тацій, Л.Д. Удалова, М.С. Хруппа, Л.Г. Шарай, В.І. Шакун та ін.
Практична діяльність міліції свідчить, що в організації запобігання транснаціональному наркобізнесу в таких умовах важливого значення набуває міжнародна практика та взаємодія правоохоронних органів світу, зокрема діяльність міжнародних поліцейських організацій – Інтерполу та Європолу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 р., Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347) та основних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ на 2008–2011 рр. Роботу безпосередньо спрямовано на подальшу реалізацію положень Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767), а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тему зареєстровано Координаційним бюро Академії правових наук України (№ 1075, 2009 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі законодавства, наукових джерел результатів узагальнення міжнародної правоохоронної практики науково обґрунтованих правових та організаційних засад запобігання транснаціональному наркобізнесу.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– сформулювати поняття «наркобізнес» та «міжнародний транснаціональний наркобізнес»;
– розкрити зміст правового регулювання та організаційні засади запобігання незаконному обігу наркотиків Інтерполом та Європолом;
– надати кримінально-правову та кримінологічну характеристику наркотизму і виявити особливості його поширення в Україні та зарубіжних країнах;
– з’ясувати тенденції правового забезпечення запобігання міжнародному незаконному обігу наркотиків;
– охарактеризувати учасників незаконного обігу наркотиків в Україні та зарубіжних країнах;
– визначити головні причини та умови, що сприяють розвитку міжнародного наркобізнесу;
– запропонувати основні напрями запобіжної діяльності Інтерполу та Європолу щодо незаконного обігу наркотичних засобів у світі;
– підготувати та запропонувати правоохоронним органам України практичні рекомендації щодо запобігання наркотизму в Україні;
– розробити основні засади удосконалення взаємодії правоохоронних органів з Інтерполом та Європолом щодо запобігання поширенню міжнародного наркобізнесу.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності міжнародних поліцейських організацій у сфері протидії незаконному обігу наркотиків.
Предмет дослідження – запобігання незаконному обігу наркотичних засобів міжнародними правоохоронними організаціями (на матеріалах Інтерполу та Європолу).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об’єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання незаконному обігу наркотичних засобів міжнародними поліцейськими організаціями; формально-логічний – при побудові визначення поняття «транснаціональний наркобізнес» та інших дефініцій, сформульованих дисертантом (розділ 1); порівняльно-правовий – при аналізі чинного законодавства та міжнародних нормативних актів, що визначають порядок діяльності правоохоронних органів України та міжнародних поліцейських організацій стосовно запобігання незаконному обігу наркотичних засобів (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1, розділ 2); статистичний – при аналізі емпіричних даних та у процесі дослідження статистичного матеріалу з метою отримання математичного підґрунтя опрацювання результатів опитування, анкетування та обґрунтування висновків дисертації (підрозділ 1.2, розділи 2, 3, додатки); формальної логіки (абстрагування, аналіз та синтез, індукція й дедукція, гіпотеза) – при визначенні основних напрямів наукової роботи, головних проблемних питань, задуму та логіки дисертаційного дослідження (розділ 1); соціологічний метод (опитування, анкетування) та метод системного аналізу – при аналізі теоретичних і практичних проблем діяльності Інтерполу та Європолу у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Емпіричну базу дослідження становлять: аналітичні та статистичні матеріали Інтерполу, Європолу, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та Служби безпеки України, результати аналізу слідчої практики виявлення та розслідування незаконного обігу наркотиків, результати вивчення 180 кримінальних справ, результати анкетування 150 співробітників відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України щодо поліпшення заходів протидії злочинам, пов’язаним з незаконним обігом наркотичних засобів, результати інтерв’ювання 43 співробітників НЦБ Інтерполу України та понад 300 громадян щодо питань вживання наркотичних засобів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні правових та організаційних засад діяльності Інтерполу та Європолу у запобіганні незаконному обігу наркотичних засобів. Сформульовані положення і рекомендації надали можливість отримати систему теоретичних та практичних поглядів на стан, тенденції і перспективи розвитку цього напряму діяльності та запропонувати конкретні шляхи їх реалізації у правотворчу та практичну діяльність правоохоронних органів України. У дисертації обґрунтовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
вперше:
– сформульовано авторське визначення поняття «міжнародний транснаціональний наркобізнес», під яким слід розуміти окремий вид міжнародної організованої транснаціональної злочинності, що характеризується структуро¬ваною системою високоорганізованих і ретельно законспірованих міжнародних злочинних угруповань, які здійснюють злочинну діяльність на міжнародному рівні у вигляді промислу, що спрямований на незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, чи пов’язаний з ними іншим видом такої діяльності, з метою систематичного отримання максимальних прибутків та надприбутків, шляхом використання у своїх інтересах як державних структур, інститутів громадянського суспільства, так і міжнародних офіційних і неофіційних організацій;
– проведено аналіз розвитку наркоситуації в Україні за роки незалежності та визначено найбільш уражені сфери життєдіяльності суспільства, що підпадають під вплив наркотизму, серед яких, зокрема, культурна, сімейна, дозвілля, виробничо-трудова, матеріально-ресурсна;
– надано узагальнену комплексну характеристику діяльності Інтерполу та Європолу, що протидіють транснаціональному наркотизму, і запропоновано шляхи й методи співробітництва як між ними, так і з державними та правоохоронними органами України;
– запропоновано практичні рекомендації запобігання правоохоронними органами поширенню незаконного обігу наркотичних засобів в Україні на основі міжнародного досвіду діяльності Інтерполу та Європолу;
– розроблено цільову програму із запобігання зловживанню та боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні;
удосконалено:
– теоретичне визначення наркотизму як негативного соціального явища, що має міжнародний характер і пов’язане із залученням частини населення до немедичного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, організації та забезпечення незаконного їх обігу як в окремій державі, так і за її межами;
– визначення та кримінологічна класифікація учасника організованого злочинного угрупування, який вчиняє злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів;
дістало подальший розвиток:
– нормативно-правове регулювання діяльності правоохоронних органів України у запобіганні незаконному обігу наркотиків;
– механізм міжнародного співробітництва у запобіганні незаконному обігу наркотиків;
– кримінологічна класифікація причин та умов, що сприяють міжнародному незаконному обігу наркотиків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:
– законотворчу діяльність – з метою вдосконалення митного, кримінально-процесуального та антинаркотичного законодавства (акт впровадження Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2011 р. № 190/5);
– практичну діяльність підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України (акт впровадження Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України від 28 квітня 2011 р. № 40/1/2);
– навчальний процес – при розробленні текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів із проведення семінарів та практичних занять з тем курсу «Кримінологія», «Профілактика злочинів», а також на курсах підвищення кваліфікації і спеціалізації працівників підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 22 березня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора. У програмному продукті «Мультимедійний навчальний посібник «Автоматизоване робоче місце працівника підрозділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків», підготовленому у співавторстві, авторові належать питання міжнародного досвіду діяльності працівників Інтерполу та Європолу; аналітичному огляді «Незаконний обіг наркотиків в Україні. Стан та тенденції. аналітичний огляд за 2005–2008 роки» підготовлено розділ щодо міжнародного незаконного обігу наркотиків. У методичних рекомендаціях, написаних у співавторстві «Запобігання злочинам, що вчиняються радикальними молодіжними угрупованнями під час футбольних матчів» підготовлено підрозділ щодо незаконного обігу наркотиків серед молодіжних угруповань.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2009 р.); «Криміналістика у протидії злочинності» (Київ, 2009 р.); «Фармацевтичне право, судова фармація та доказова фармація в удосконаленні системи національної безпеки у медико-фармацевтичному кластері Єврорегіону «Слобожанщина» (Харків, 2009 р.); «Міжнародне співробітництво органів внутрішніх справ у боротьбі з транснаціональною злочинністю» (Київ, 2010 р.); «Юридична наука на шляху розбудови правової держави в Україні» (Київ, 2010 р.); «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (Київ, 2010 р.); «Актуальні проблеми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні» (Київ, 2011 р.); «Актуальні проблеми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні» (Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено в 14 наукових публікаціях, серед яких п’ять статей опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, семи статтях – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також двох методичних рекомендаціях та одному аналітичному огляді.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробленні таких головних положень:
Наркотики (від грецьких слів: narkotikos – одурманюючий і narke – заціпеніння, отупіння, запаморочення) – визнані такими в нормативному порядку різні речовини рослинного або синтетичного походження, що здійснюють на організм людини, її центральну нервову систему інтенсивний одурманювальний (збудливий або пригнічувальний) вплив і здатні продукувати поступове звикання до них та потяг до їх подальшого вживання.
Наркобізнес можна визначити як законну або незаконну економічну діяльність, що пов’язана з культивуванням, виробництвом і торгівлею наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами з метою отримання прибутку. Більш ширше це поняття інколи трактують як обіг грошової маси і прибутку, вилучених у населення в обмін на незаконне розповсюдження наркотиків.
Дані емпіричних досліджень свідчать, що обрання місця вчинення злочинів в Україні, передусім, залежить від характеру дій злочинців, зокрема:
1) при придбанні наркотиків – місця для незаконного вживання наркотиків, місця проживання етнічних груп (цигани, таджики та ін.) – у 10,0 %), місця нелегальних посівів (16,7 %) і місця поширення дикорослих рослин (33,3 %);
2) при зберіганні наркотиків – житлові та інші приміщення, схованки (72,0 %), одяг, тіло людини (28,0 %);
3) при виготовленні наркотиків – житлові та інші приміщення (83,9 %), місця вирощування (16,1 %);
4) при перевезенні, пересиланні наркотиків – готелі (12,5 %), вокзали (43,8 %), камери схову (18,8 %), аеропорти (6,1 %), одяг і тіло людини (18,8 %);
5) при збуті наркотиків – місця проживання наркоманів, місця для незаконного вживання наркотичних засобів (50,0 %), вокзали (16,7 %), вулиці, кафе, магазини, дискотеки (33,3 %).
Способи вчинення злочинів у сфері наркобізнесу і джерела одержання наркотичних засобів мають певну специфіку. Зокрема, серед цих джерел слід виділити:
1) придбання наркотиків у розповсюджувачів, зокрема у контрабандистів (опій, гашиш та ін.) (38,9 %);
2) незаконне виготовлення із зібраних дикорослих рослин (31,8 %), у тому числі із заборонених до культивування рослин, що містять наркотичні речовини (мак, конопля) (9,4 %), з медичних препаратів (ефедрин та ін.) (3,5 %);
3) викрадення наркотиків з медичних установ (16,4%).
Як свідчать матеріали кримінальних справ, переважну більшість (94,1 %) злочинів цієї категорії було вчинено з попередньою підготовкою. Дії з підготовки до злочину передбачали обрання місця і способу вчинення злочину (20,6 %); підбір засобів для виготовлення наркотиків (22,1 %); визначення місця для зберігання наркотиків (17,5 %); вибір об’єкта для збуту (23,8 %); розроблення плану вчинення злочину (2,5 %); підбір співучасників та розподіл ролей (13,5 %).
За даними Інтерполу, ключові маршрути постачання героїну до Європи пролягають через Туреччину, завдяки її вигідному географічному розташуванню. Найголовніший з них – так званий «Шовковий Шлях», який починається в Афганістані, пролягає через Російську Федерацію або кавказькі держави до Туреччини та закінчується в Європі. Організовані злочинні групи турецького походження забезпечують контрабанду героїну переважно з держав Південно-Західної Азії до країн Східної Європи.
Здійснення міжнародної допомоги у протидії злочинності, зокрема міжнародному наркообігу, означає постійну, спільну і погоджену, широку за масштабами і різноманітну за формами та напрямами діяльність компетентних правоохоронних органів, що торкається загальних інтересів держав, які співробітничають, та спрямовану на досягнення єдиних цілей у боротьбі зі злочинністю.
Поширення транснаціонального наркобізнесу та збільшення кількості пов’язаних з ним проблем характерно для більшості регіонів світу. Глобальне зловживання і доступність наркотиків стають усе більш доступнішими, адже торгівля й маршрути стали коротшими, різноманітнішими і більш легкими (в аспекті постачання). Торгівля наркотиками включає в себе виробників, кур’єрів, постачальників, дилерів і споживачів та негативно впливає на людей майже в усіх 188 країнах, що є членами Інтерполу та Європолу. Інтерполу та Європолу варто зосередити свою увагу на кримінальних справах та розвідувальних заходах щодо організованої торгівлі наркотичними засобами (транснаціональний наркобізнес) – кокаїну, героїну, каннабісу та синтетичних наркотиків, а також хімічних речовин, прекурсорів і допінгу.
Тенденції незаконного обігу наркотичних засобів у світі:
– синтетичні наркотики все більше посідатимуть домінуюче місце в незаконному обігу наркотичних засобів серед інших груп наркотичних і сильнодіючих речовин. Вони не вимагають тривалого вирощування і пов’язаних з цим можливих втрат (наприклад, унаслідок засухи, знищення плантацій тощо); мінімальний об’єм речовини (доза може становити частку міліграма) сприяє безпечнішому транспортуванню, а широке коло споживачів забезпечує високі доходи. Крім того, розвиток науково-технічного прогресу дає змогу синтезувати наркотики нового покоління, дешевші й сильніші;
– незважаючи на позитивні тенденції зниження рівня виробництва наркотиків у деяких країнах, зазначені в доповіді ООН про стан, пов’язаний з наркотиками у світі, наркобізнес залишатиметься високоприбутковим видом транснаціональної злочинної діяльності;
– виробництво наркотиків нового покоління дозволятиме знижувати ціни й залучати до нелегального наркообігу все більшу кількість людей. Структурні транснаціональні злочинні організації, що займаються наркобізнесом, й надалі допомагатимуть легко уникати відповідальності, жертвуючи тільки низовими ланками роздрібної торгівлі й кур’єрами;
– транснаціональність характеру діяльності не дозволятиме юрисдикціям окремих країн ефективно боротися з наркобізнесом. При цьому наркобізнес й надалі активно стимулюватиме інші види транснаціональної злочинної діяльності.
У структурі злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків, переважають такі злочини, як:
– незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 Кримінального кодексу України) – 55,3 %;
– незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 Кримінального кодексу України) – 28,9 % (з них збут – більше 95,8 %);
– організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317 Кримінального кодексу України) – близько 3,6 % (з них виробництво та виготовлення – більше 27,6 %);
– схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315 Кримінального кодексу України) – 1,2 % (з них неповнолітніх – 24,5 %);
– викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 Кримінального кодексу України) – 0,4 %;
– викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313 Кримінального кодексу України) – менше 0,4 %;
– використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 306 Кримінального кодексу України) – близько 0,2 %;
– інші злочини – 10 %.
Особу злочинця у сфері незаконного обігу наркотичних засобів визначено як сукупність соціально значущих ознак, властивостей, зв’язків і стосунків особи, набутих у процесі її соціалізації, що детермінують вибір нею злочинного способу задоволення своїх потреб у вчиненні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів або інших злочинів задля придбання наркотичних засобів, у поєднанні з іншими об’єктивними умовами та обставинами, що впливають на її злочинну поведінку. А учасників незаконного обігу наркотичних засобів можна визначити як сукупність вищезазначених осіб.
Виокремлено декілька категорій осіб – учасників незаконного обігу наркотичних засобів у сучасній Україні:
– перша категорія – виробники і постачальники наркотиків;
– друга категорія – наркозалежні особи (хворі на наркоманію);
– третя категорія – група ризику, тобто особи, які періодично вживають наркотики, але ще не є наркозалежними;
– четверта категорія – група осіб, які раніше вживали наркотики, але добровільно відмовилися від цього.
Найближчими роками в Україні складатиметься ситуація, пов’язана з організованим незаконним обігом наркотичних засобів, що характеризується:
– проникненням наркоугруповань у сферу економічної діяльності державних і приватних комерційних структур, що супроводжується корумпованістю державних чиновників як необхідним атрибутом наркобізнесу, переміщенням незаконних доходів від торгівлі наркотиками у сферу легального бізнесу;
– виробництвом наркотиків, насамперед стимуляторів амфетамінового ряду, у підпільних лабораторіях, у тому числі промислового і напівпромислового типу;
– залученням до дрібнооптового і роздрібного незаконного обігу наркотиків населення, у тому числі неповнолітніх, студентів і не зайнятої у сфері виробництва молоді.
Існуючі національні моделі боротьби з розповсюдженням і споживанням наркотиків умовно об’єднують у три групи:
«група жорсткої політики», у якій боротьба ведеться найжорсткішими засобами, аж до смертної кари, і законодавство щодо розповсюджувачів наркотиків максимально посилено. До країн з такою політикою належать Малайзія, Іран і Пакистан;
«група жорсткого контролю», у якій здійснюється жорсткий контроль за всіма видами наркотиків, відбувається активне протистояння наркомафії, але крайніх заходів не вживають. Це, зокрема, США, Велика Британія, Франція;
«ліберальна група». Найбільш відомими її представниками є Голландія та Швейцарія.
У боротьбі з незаконним обігом наркотиків Інтерпол керується багатьма міжнародними правовими документами, але головним для нього є Конвенція ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин (1988 р.).
Украй необхідне створення програми єдиної державної політики у вказаній сфері, що включала б у себе:
– забезпечення балансу заходів, спрямованих на попередження і припинення незаконної пропозиції наркотичних засобів і зменшення попиту на них;
– удосконалення порядку регулювання законного обігу наркотичних засобів; боротьбу з їх незаконним обігом;
– попередження незаконного споживання цих засобів;
– лікування і соціальну реабілітацію хворих на наркоманію;
– організацію дієвого митного і прикордонного контролю, припинення ввезення в Україну і транзиту через її територію наркотиків.
Сьогодні пріоритетними напрямами протидії кримінальному наркотизму для України є такі:
– профілактика наркоманії;
– посилення законодавчого регулювання й удосконалення нормативної бази антинаркотичної діяльності;
– розвиток наукового підґрунтя і впровадження новітніх технологій у процес протидії наркоманії та діяльності наркобізнесу;
– ефективне використання можливостей міжнародної співпраці.
Слід організувати підготовку фахівців для проведення роботи з реабілітації наркоманів, збільшити кількість лікувально-реабілітаційних наркотичних центрів.
Належить створити більш ефективні підрозділи в правоохоронних органах з боротьби з наркозлочинністю .
З метою ефективної протидії транснаціональному наркобізнесу необхідно: продовжити реформування правоохоронної системи та приведення її відповідно до світових правових стандартів; матеріально-технічне й кадрове забезпечення спецпідрозділів, які протидіють наркобізнесу; створити міжвідомчий банк наркоданих; розширити участь вітчизняних правоохоронців у міжнародних та всесвітніх операціях щодо скорочення попиту на наркотики (міжнародні контрольовані поставки, накопичення та реалізація даних про наміри міжнародних наркосиндикатів тощо); з огляду на Стратегію та План заходів Європейського Союзу по боротьбі з наркоманією вжити заходів щодо подальшої інтенсифікації співробітництва між Україною та Європейського Союзу у цій сфері; організувати проведення широкомасштабного соціологічного дослідження латентності наркоманії та наркозлочинності в Україні; створити служби соціально-психологічної реабілітації хворих на наркоманію та змінити підходи до системи наркообліку; підвищити на основі міжвідомчої взаємодії ефективність профілактично-попереджувальних заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед неповнолітніх та молоді, посилити роз’яснювальну роботу серед педагогічних колективів; заохочувати та розвивати участь неурядових громадських організацій, благодійних фондів, релігійних осередків у сприянні боротьбі з незаконним обігом наркотиків; розробити та забезпечити ефективну систему протидії витоку в незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з об’єктів підприємницької діяльності, яким видано ліцензію на таку діяльність.
Необхідність вивчення саме європейського досвіду протидії транснаціональній злочинності для правоохоронних органів України та адаптації організаційно-правових механізмів протидії до європейських стандартів визначається такими чинниками:
– обов’язок співпраці у протидії окремим видам транснаціональної злочинності України та Європейського Союзу безпосередньо передбачається ст. 68 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами 1994 р. (набула чинності 1998 р.);
– розширення Європейського Союзу 2004 р., унаслідок якого новими державами-членами стали країни Східної Європи, у тому числі такі, що безпосередньо межують з Україною, наприклад, Польща;
– входження України до складу ЄС, що є стратегічною метою розвитку нашої держави, передбачає адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, в тому числі в сферах, що потенційно є уразливими з боку посягання транснаціональних злочинних груп.
У зв’язку з викладеним, запропоновано заходи, спрямовані на поліпшення роботи у сфері протидії незаконному обігу наркотиків:
– удосконалення взаємодії міжнародного співробітництва з усіма зацікавленими правоохоронними органами та організаціями зарубіжних країн, активізація інтеграції України у світовий інформаційний простір, удосконалення обміну інформацією з питань протидії міжнародній наркозлочинності з метою спрощення обміну інформацією про наркоділка, способи і тактики незаконного перевезення наркотиків, адаптація національного законодавства у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків до законодавства Європейського Союзу;
– максимальне вилучення з незаконного обігу наркотиків, насамперед амфетамінного ряду. Виявлення та документування злочинної діяльності осіб, які здійснюють їх незаконне виготовлення, перевезення, збут, а також залучення до наркоманії молоді. Оцінювання роботи працівників підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків не за кількістю фактів виявлених наркозлочинів, а за кількістю осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за вказані злочини;
– концентрація діяльності підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків на виявленні та знешкодженні членів організованих злочинних наркоугруповань, насамперед тих, які мають корупційні зв’язки в органах державної влади і правоохоронних структурах;
– зміцнення підрозділів по боротьбі з наркобізнесом шляхом підвищення професійного рівня працівників, упровадження та використання новітніх технологій документування наркозлочинів;
– удосконалення взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими правоохоронними органами держав, громадськими організаціями та засобами масової інформації у сфері протидії наркозлочинності й поширенню наркоманії;
– сприяння розвитку громадського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ щодо протидії незаконному обігу наркотиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адміністративна відповідальність : (заг. положення та правопору-шен¬ня у сфері обігу наркотиків) : [навч. посіб.] / І. П. Голосніченко,
Н. І. Золотарьова, Д. О. Штанько ; [за заг. ред. І. П. Голосніченка]. – К. : Київ. ін-т внутр. справ, 2002. − 140 с.
2. Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах. – Д., 2004. – 408 с.
3. Акутаев Р. М. Латентная преступность: актуальные проблемы и поня¬тия / Р. М. Акутаев // Государство и право. – 1997. – № 12. – С. 79–87.
4. Александров Ю. В. Кримінологія : [курс лекцій] / Ю. В. Александров, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К. : МАУП, 2002. – 296 с.
5. Аналіз стану правопорядку в Україні у 2005–2009 рр. та в першій половині 2010 р. / МВС, ДНДІ. – К., 2010. – С. 27–31.
6. Аналітичний огляд МВС України / Укрбюро Інтерполу. – К., 2010. – 29 с.
7. Антонян Ю. М. Личность корыстного преступника /
Ю. М. Антонян, В. П. Голубев, Ю. Н. Кудряков. − Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1989. – 160 с.
8. Антонян Ю. М. Психология преступления и наказания /
Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. − М., 2001. – С. 8.
9. Бандурка О. М. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції : [наук.-практ. посіб.] / Бандурка О. М. ; Нац. ун-т внутр. справ. −
Х. : Основа, 2003. − 323 с.
10. Бастрыкин А. И. Взаимодействие советского уголовно-процессуального права и международного права / Бастрыкин А. И. – Л. :
Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 135 с.
11. Бельсон Я. М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью / Бельсон Я. М. – М. : Наука,1989. – 239 с.
12. Бельсон Я. М. Россия в Интерполе / Я. М. Бельсон // Изв. вузов. Правоведение. – 1994. – № 3. – С. 111−116.
13. Биленчук П. Д. Транснациональная преступность: состояние и трансформация : [учеб. пособие] / П. Д. Биленчук, С. Е. Еркенов,
А. В. Кофанов ; [под ред. П. Д. Биленчука]. – К. : Атика, 1999. – 271 с.
14. Бородин С. В. Международное сотрудничество в борьбе с уголовной преступностью : (Проблемы деятельности ООН в области предупреждения преступности и обращения с правонарушителями) /
С. В. Бородин, Е. Г. Ляхов. – М. : Междунар. отношения, 1983. – 200 с.
15. Бублейник В. А. Боротьба з незаконним збутом наркотичних засобів: кримінально-правовий і кримінологічний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Бублейник В. А. − К.,
2007. − 20 с.
16. Бульба В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні / В. Бульба // Підприємництво, господарство і право. − 2004. − № 6. − С. 121−123.
17. Быков В. М. Лидерство в преступных группах / В. М. Быков // Законность. – 2004. – № 12. – С. 37–40.
18. Вербенський М. Г. Поняття та риси транснаціонального наркобізнесу / М. Г. Вербенський, Е. В. Расюк / Науковий вісник Дніпропетровського державного універси¬тету внутрішніх справ. – 2007. – № 2. – С. 154–165.
19. Вербенський Н. Г. Сучасні тенденції незаконного обігу наркотичних засобів в Україні та вплив на них транснаціонального наркобізнесу / Н. Г. Вербенський // Право і суспільство. – 2005. − № 2. – С. 75−86.
20. Виноградова О. І. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / О. І. Виноградова. – Х., 2000. – 22 с.
21. Виноградова О. І. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Виноградова О. І. – Х., 2000. – 190 с.
22. Волеводз А. Г. Международный розыск, арест и конфискация полученных прес¬тупным путем денежных средств и имущества (правовые основы и методика) / Волеводз А. Г. − М. : Юрлитинформ, 2000. − 475 с.
23. Волженкина В. М. Оказание правовой помощи по уголовным делам в сфере международного сотрудничества : [учеб. пособие] / Волженкина В. М. – СПб. : Юрид. ин-т Генеральной прокуратуры РФ, 1998. – 31с.
24. Воронин М. Ю. Право как элемент социального контроля над оборотом наркотиков / М. Ю. Воронин // Российский следователь. − 2008. −
№ 15. − С. 25.
25. Гайова Г. Національне центральне бюро Міжнародної організації кримінальної поліції – Інтерпол в Україні / Г. Гайова // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 1. – С. 4−8.
26. Гардоцкий Л. Международное сотрудничество по уголовным делам / Л. Гардоцкий // Соц. законность. – 1979. – № 6. – С. 61−63.
27. Гасанов Э. Г. Наркотизм: тенденции и меры преодоления (на материалах Азербайджанськой Республики) / Гасанов Э. Г. – М. : ЮрИнфоР, 1997. − 265 с.
28. Гасанов Э. Г. Наркотическая преступность как вид организованной преступ¬ности / Гасанов Э. Г. // Законность. – 1997. – № 11. – С. 27–30.
29. Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні : [навч. посіб.] / Голіна В. В. – Х. : Нац. юрид. акад., 2007. – 107 с.
30. Горбачевський В. Я. Проблеми боротьби з транснаціональною злочинністю в Україні, шляхи вдосконалення / В. Я. Горбачевський // Протидія організованій злочинності: теорія та практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення : матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 24 черв. 2004 р.). – К. : Нац. акад. СБУ, 2004. – С. 66−69.
31. Грибовская Н. Н. Место и роль Европейского полицейского ведомства в реализации единой уголовной политики Европейского Союза / Н. Н. Грибовская // Российский следователь. − 2006. − № 9. − С. 56−58.
32. Гриненко І. М. Наркобізнес та національна безпека / Гриненко І. М. – К. : Сфера, 2002. − 211 с.
33. Дайчман И. Интерпол. Всемирная система борьбы с преступностью / Дайчман И. – М. : РИППОЛ КЛАССИК, 2003. – 480 с.
34. Джужа О. М. Роль міжнародних організацій у боротьбі зі злочинністю / О. М. Джужа, Ю. Ф. Іванов // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 5. – С. 59–67.
35. Дудар О. Ф. Кримінологічні особливості осіб, причетних до наркобізнесу / О. Ф. Дудар // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). − К. : МНДЦ, 2002. − № 6. − С. 56−65.
36. Доповідь Міжнародного комітету по контролю над наркотиками за 2003 р. – Нью-Йорк, 2003. – С. 13.
37. Европол – Европейское полицейское управление // Борьба с преступностью за рубежом. – М. : ВИНИТИ РАН, 2008. – № 12. – С. 12−27.
38. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2002 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2003 рік. Лист 8 – 1.
39. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2005 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2006 рік. Лист 8 – 1.
40. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 9 – 1.
41. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 10 – 1.
42. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 11 – 1.
43. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 10 – 1.
44. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2007 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2008 рік. Лист 8 – 1.
45. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2007 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2008 рік. Лист 9 – 1.
46. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 10 – 1.
47. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 11 – 1.
48. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 12 – 1.
49. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 10 – 1.
50. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.
51. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 11 – 1.
52. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – К. : ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 12 – 1.
53. Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ : ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 9 – 1.
54. Експрес-аналіз про стан злочинності, пов’язаної з наркотиками в Україні за 2009 рік. – К. : ДБНОН МВС України, 2010.
55. Журавльов В. П. Кримінологічна та кри¬мінальна характеристика організованих злочинних форм об’єднань у новому Кримінальному кодексі України / В. П. Журавльов, П. М. Муженко // Боротьба з організованою злочин¬ністю і корупцією (теорія і практика) : наук.-практ. журн. – К. : МНДЦ, 2001. – №4. – С. 44–57.
56. Збірник міжнародних договорів України про правову допомогу у кримінальних справах. Багатосторонні договори. – К. : Фенікс, 2006. – 800 с.
57. Зеленов Е. А. О некоторых проблемах международного антинаркотического сотрудничества государств − участников СНГ / Е. А. Зеленов // Российский следователь. − 2003. − № 7. − С. 44–46.
58. Іващенко В. Міжнародні питання боротьби із злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів / В. Іващенко // Підприємництво, господарство і право. − 2005. − № 9. − С. 135−138.
59. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливос¬тей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні зло¬чинів № 3/1/2/5/2/2 від 9 січ. 1997 р.
60. Інформація щодо наркоситуації в Україні за результатами роботи за 12 місяців 2009 р. – К. : ДБНОН МВС України, 2010.
61. Иншаков С. М. Зарубежная криминология / Иншаков С. М. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 383 с.
62. Карпов О. Н. Оперативно-розшукова компетенція Інтерполу /
О. Н. Карпов // Держава та регіони. – 2010. – № 1. – С. 42–48.
63. Карпов О. Н. Проблеми використання можливостей НЦБ Інтерполу в Україні та шляхи їх подолання / О. Н. Карпов // Захист прав, свобод та законних інтересів особи на досудових стадіях кримінального судочинства України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Херсон, 29−30 квіт. 2010 р. – Запоріжжя : Юрид. ін.-т Дніпропетров. держ. ун-ту внутр. справ, 2010. – Ч. 1. – С. 135−140.
64. Карпов О. Н. Шляхи удосконалення взаємодії міжнародних поліцейських організацій / О. Н. Карпов // Держава, регіон, підприємство: теорія та практика економіко-правового регулювання : зб. наук. праць. – Херсон, 2009. – С. 189–192.
65. Кесельман Л. Е. Специальные координаты российского наркотизма / Л. Е. Кесельман // Мир России. – 1998. – № 4. – С. 11–14.
66. Компетентные национальные органы, действующие на основании международных договоров о контроле над наркотиками / ООН. – Нью-Йорк, 1994. – С. 83.
67. Концепція реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2010–2015 роки : затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 верес. 2010 р. №1808-р. // Офіційний вісник України. − 2010. − № 70. − Ст. 2533.
68. Кримінологія : [навч.-метод. посіб.] / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв В. В. Василевич та ін. ; [за заг. ред. О. М. Джужі]. – К. : Атіка, 2003. – 400 с.
69. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева,
В. Е. Эминова. – М. : Норма : Инфра – М, 2010. – 800 с.
70. Криминология : пер. с англ. / под ред. Дж. Ф. Шелли. – СПб. : Питер, 2003. – 401 с.
71. Криминология : [учебник] / под ред. Н.Ф. Кузнецовой,
В. В. Лунеева. – 2-е изд., перераб. и доп.. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 640 с.
72. Криминология : [учебник] / под ред. С. Я. Лебедева,
М. А. Кочубей. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2007. – 519 с.
73. Криминология : [учебник] / Г. А. Аванесов, С. М. Иншаков,
С. Я. Лебедева, Н. Д. Эриашвили ; под ред. Г. А. Аванесова. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 495 с.
74. Кримінологія : Загальна та Особлива частина : [підруч. для студ. юрид. спец. навч. закл.] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман,
О. В. Лисоєд ; [за ред. І. М. Даньшина]. – Х. : Право, 2003. − 352 с.
75. Кубов Р. Х. Некоторые аспекты международного сотрудничества в сфере противодействия распространению наркотиков / Р. Х. Кубов // Российский следователь. − 2007. − № 22. − С. 37−38.
76. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыткриминологического моделирования / Кудрявцев В. Н. – М. : ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – 215 с.
77. Кудрявцев В. Н. Причины преступности в России: Криминологический анализ / Кудрявцев В. Н. – М. : НОРМА, 2006. – 112 с.
78. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Кузнецова Н. Ф. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 204 с.
79. Культенко О. Вплив глобалізації на формування інституційної системи Інтерполу / О. Культенко // Вісник Академії управління МВС. – К., 2010. − № 1 (13). − С. 61−65.
80. Культенко О. Щодо потреби перегляду обсягу правосуб’єктності Інтерполу в Україні / О. Культенко // Право України. − 2010. − № 8. − С. 169−173.
81. Курс кримінології. Загальна частина.: [підруч.] : у 2 кн. /
О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. ; [за заг.ред. О. М. Джужі]. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 345 с.
82. Лисиченко В. К. Форми та способи протидії розслідуванню зло-чинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями : [наук.-практ. посіб.] / В. К. Лисиченко, Р. М. Шехавцов. – К., 2009. – 302 с.
83. Литвак О. Загальнотеоретичні підвалини спеціально-кримінологічного запобігання злочинності / О. Литвак // Право України. – 2001. − № 5. – С. 97−102.
84. Литвак О. М. Злочинність. ЇЇ причини та профілактика /
Литвак О. М. – К. : Україна, 1997. – 167 с.
85. Литвак О. М. Про причини зростання злочинності та умови, що цьому сприяють / О. М. Литвак // Віче. – 1997. − № 11. – С. 57−66.
86. Лунеев В. В. Организованная преступность в России: осознание, истоки, тенденции / В. В. Лунеев // Государство и право. – 1996. – № 4. –
С. 96–109.
87. Майоров А. А. Общая характеристика лиц, связанных с незаконным оборотом наркотиков / А. А. Майоров // Российский следователь. – 2009. − № 2. – С. 23−27.
88. Малков В. Д. Криминология : [учебник] / Малков В. Д. – [3-е изд.]. – М. : Юрлитин¬форм, 2008. – 528 с.
89. Марчак В. Я. Проблемні питання, які виникають під час розгляду судами кримінальних справ пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів : [навч.-метод. посіб.] / В. Я. Марчак, В. І. Руляков. – Чернівці : Колір-Друк, 2007. − 110 с.
90. Марчук Р. П. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму : [навч. посіб.] /
Марчук Р. П., Попов О. І., Онісьєв В. А. – К., 2008. − 880 с.
91. Матеріали засідання Комісії по попередженню злочинності та кримінального правосуддя (Відень, 28 квіт. – 9 трав. 1997 р.). – Відень, 1997. – С. 7.
92. Матеріали П’ятої сесії Комісії по попередженню злочинності та криміналь¬ного правосуддя (Відень, 21–31 трав. 1996 р.). – Відень, 1996. – С. 9.
93. Мацко А. С. Історія та становлення розвитку Міжнародної організації кримінальної поліції – Інтерпол / А. С. Мацко // Часопис Київського університету права. – 2006. − № 2. – С. 178−184.
94. Мацко А. С. Правові та організаційні аспекти діяльності Інтерполу в Україні / А. С. Мацко // Право України. – 2001. – № 9. – С. 96−100.
95. Международное право в документах : [учеб. пособие] / сост.
Н. Т. Блатова. – М. : Юрид. лит., 1982. − 856 с.
96. Мезенцева Л. Ю. Кримінологічний аспект історії світової наркоторгівлі / Л. Ю. Мезенцева // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2003. − № 5. − С. 43−49.
97. Меркушин В. В. Борьба с транснациональной организованной преступностью / Меркушин В. В. – Минск : Амалфея, 2003. – 208 с.
98. Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / Київ. нац. ун-т внутр. справ та ін. ; [відп. ред. Ю. І. Римаренко та ін.]. – К. : Ін Юре, 2006. –. –
Т. 3 : Поліцейський менеджмент: історія та сучасність. − 2006. − 1192 с.
99. Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 3−4 листоп. 2006 р. – Дніпропетровськ : Дніпропетр. держ ун-т внутр. справ, 2007. – 472 с.
100. Міжнародне співробітництво України у правовій сфері : зб. міжнар. док. / упоряд. : В. Дріжчаний, О. Павличенко, О. Уманський. – Х. : Фоліо, 1998. – 217 с.
101. Міжнародний розшук: Теорія та практика : [монографія]. − К.: КНТ, 2006. −168 с.
102. Міжнародно-правові заходи запобігання наркотизму : [наук.-метод. посіб.] / О. М. Джужа, Г. І. Піщенко, В. Г. Пшеничний, О. М.Стрільців ; [за заг. ред. О. М. Джужі]. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2004. – 131 с.
103. Мовчан А. В. Особливості використання інтегрованих банків даних Інтерполу у протидії транснаціональній злочинності / А. В. Мовчан // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. − К., 2007. − № 5. − С.146−149.
104. Музика А. А. Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні (кримі¬нально-правове та кримінологічне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Музика А. А. – К., 1998. – 20 с.
105. Назаренко В. Г. Відмивання грошей як спосіб маскування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів / В. Г. Назаренко // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2005. − № 2. – С. 232−240.
106. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання : наук.-практ. посіб. / [А. А. Бова, В. І. Женунтій, А. П. Закалюк та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 294 с.
107. Наркотики: социальные, медицинские и правовые аспекты : справочник / [авт.-сост. : И. М. Кузнецов, С. К. Купрейчик]. – Минск : Нове знання, 2001. – 400 с.
108. Настанова по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів : наказ МВС України від 6 черв. 1995 р. № 365. – К., 1995.
109. Наказ МВС України : Про утворення Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України: Наказ МВС України від 20 липн. 2002 р. № 730. – К., 2002. – 2 с.
110. Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні: стан і тенденції : аналітичний огляд за 2002–2008 роки [О. М. Стрільців, В. В. Крижна,
Є. М. Карпенко та ін.]. – К., 2010. – 78 с.
111. Некрасов В. А. Використання можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у боротьбі зі злочинами : [навч. посіб.] / В. А. Некрасов, В. В. Смелік, С. С. Житняк. – К. : КНТ, Вид дім «Скіф», 2008. – 168 с.
112. Никифорчук Д. Й. Міжнародний наркобізнес та його вплив на криміногенну ситуацію в Україні / Д. Й. Никифорчук // Боротьба з організованою злочинністюі корупцією (теорія і практика). – К. : МНДЦ, 2005. − № 12. – С. 71−77.
113. Обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в Україні : [посіб.] / за ред. О. М. Джужі. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 107 с.
114. Овчинский В. С. ХХ1 век против мафии. Криминальная глобализация и Конвенция ООН против транснациональной организованной преступности / Овчинский В. С. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 148 с.
115. Овчинский В. С. Интерпол (в вопросах и ответах) / Овчинский В. С. – М. : Инфра-М, 2001. – 319 с.
116. Організована злочинність в Україні та країнах Європи : посіб. / [Джужа О. М., Василевич В. В., Чернявський С. С. та ін.] ; за заг. ред.
О. М. Джужі. – К. : 2007. – 248 с.
117. Організований наркобізнес : (Поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності) / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Дорош Л. В. та ін.] ; за заг. ред. Ю. В. Бауліна, Л. В. Дорош. − Х. : Право, 2005. − 255 с.
118. Павленко Р. М. Попередження незаконного виробництва наркотичних засобів і психотропних речовин підрозділами Міністерства внутрішніх справ України : [монографія] / Павленко Р. М. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 275 с.
119. Панов В. П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями : [учеб. пос.] / Панов В. П. – М. : Юрист, 1993. – 160 с.
120. Положення про Державний комітет України з питань контролю за наркотиками : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лип. 2010 р. № 676 // Офіційний вісник України. − 2010. − № 58. − Ст. 2026.
121. Про вступ України до Інтерполу : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 верес. 1992 р. № 555 // Оперативно-розшукова діяльність. Нормативно-правове регулювання. − К. : КНТ, 2005. − С. 460−461.
122. Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 трав. 2000 р. № 770 // Офіційний вісник України. − 2000. − № 19. − Ст. 789.
123. Про затвердження Порядку залучення радників Національним центральним бюро Інтерполу : наказ МВС України від 8 груд. 2005 р. № 1132 // Офіційний вісник України. − 2005. − № 50. − Ст. 3157.
124. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними : Закон України за станом на 24 листоп. 2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2008. – 36 с.
125. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори : Закон України від 15 лют. 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=60%2F95-%E2%F0&p=1311142846332801
126. Про Національну координаційну раду боротьби з наркоманією : Постанова Кабінету Міністрів України // Збірник постанов Уряду України. – 1993. – № 10. – Ст. 212.
127. Про Положення про Комітет з контролю за наркотиками : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 січ. 1996 р. № 72 // Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 5. – Ст. 177.
128. Про представника Національного центрального бюро Інтерполу в Міжнародній організації кримінальної поліції – Інтерпол : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серп. 2004 р. № 1043 // Офіційний вісник України. − 2004. − № 32. − Ст. 2163.
129. Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних спра¬вах, 1959 рік, та Дода