ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ НА КУРОРТАХ АР КРИМ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КОПИЛОВА МАЙЯ АНДРІЇВНА

УДК 343.9:343.7

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
НА КУРОРТАХ АР КРИМ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК
Кулакова Наталія Володимирівна
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................... – 3

РОЗДІЛ 1 Кримінально-правова та кримінологічна характеристика злочинів та осіб, які вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим
1.1. Кримінально-правова характеристика злочинів проти власності на курортах АР Крим …….…………………………………….……..……... – 11
1.2. Стан та структура злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим......................................................................................................... – 27
1.3. Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим.................................................................. – 45

РОЗДІЛ 2 Детермінанти злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим
2.1. Причини та умови вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим.............................................................................................................. – 69
2.2. Механізм віктимної поведінки потерпілих від злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим....................................................... – 87

РОЗДІЛ 3 Система заходів запобігання злочинам проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим
3.1. Заходи загальносоціального запобігання злочинам проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим.......................................................... – 105
3.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим.................................................... – 127
3.3. Заходи віктимологічної профілактики злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим.......................................................... – 159

ВИСНОВКИ............................................................................................................. – 186
ДОДАТКИ…............................................................................................................ – 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................ – 276
ВСТУП

Актуальність теми. Курортна галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні. Узбережжя Автономної Республіки Крим (далі – АР Крим) є одним з основних курортних центрів України. На вузькій прибережній території Автономії розташовано 623 санаторно-курортні та туристичні заклади. Поряд із соціально-економічними проблемами, котрі негативно позначаються на курортній галузі Криму, не менш важливим згубним чинником, який породжує саме її регіональні особливості, є складна оперативна ситуація, що характеризується чітко вираженими негативними тенденціями. Особливе занепокоєння викликає те, що частка злочинів проти власності у структурі злочинності Автономії є значною, середня величина цього показника на рік за останні сім років складає близько 50,0 %, досягаючи у окремі роки 70,0 % [1, C. 18–23]. Серед усіх зареєстрованих злочинів проти власності на курортах Криму абсолютну більшість (90,0 %) становлять посягання на приватну власність: крадіжки, грабежі, розбої, вимагання та шахрайства [1, C. 18–23].
За даними МВС України, збільшення кількості зареєстрованих злочинів проти власності на території АР Крим відбувається протягом ІІІ-го кварталу. Встановлено, що у 2004–2010 рр. протягом липня – вересня, на який припадає розпал сезону відпочинку, на території Автономії вчинювалося понад 37,0 % крадіжок та 32,0 % грабежів від усіх їх, зареєстрованих протягом року [1, C. 18–23].
Кримінально-правові та кримінологічні аспекти запобігання окремим видам злочинів проти власності розглядались у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених: В.С. Батиргареєвої, О.М. Гришко, С.В. Дьоменка, В.В. Ємельяненка, О.В. Ільїна, М.Й. Коржанського, В.В. Кузнецова, А.А. Курашвілі, О.В. Лисодєда, О.М. Литвака, В.О. Навроцького, В.І. Скрибця, О.В. Смаглюка, Ю.В. Філея та інших. Зокрема, С.М. Алфьоров у своїй праці «Діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинності у курортних регіонах (кримінологічне дослідження на матеріалах Запорізької області)» дослідив шляхи підвищення ефективності роботи ОВС щодо охорони громадського порядку в курортних регіонах. Водночас питання, пов’язані із запобіганням злочинам проти власності на регіональному рівні, у тому числі на курортах АР Крим, належать до мало розроблених у вітчизняній науці та потребують подальшого наукового обґрунтування.
Наведене вище свідчить про необхідність узагальнення теоретичного й емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій розвитку злочинів проти власності на курортах АР Крим, вирішення на цій підставі низки питань, пов’язаних з внесенням пропозицій щодо їх розв’язання у теорії, законотворчості та практиці правоохоронних і деяких інших органів, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження грунтується на положеннях: Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р.; Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженого наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р. (пп. 2, 5 та 6); Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011 рік (розділ 2). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ 27 березня 2007 р. (протокол № 3), та схвалена Академією правових наук України (2007 р., реєстраційний № 585).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення пропозицій щодо удосконалення системи запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
– встановити особливості рівня, структури, динаміки і детермінант злочинів проти власності на курортах АР Крим;
 надати кримінологічний портрет осіб, що посягають на власність на курортах Автономії, та здійснити їх типологізацію;
 охарактеризувати складові елементи віктимогенної ситуації та поведінку жертв злочинів проти власності на курортах Криму в механізмі злочинної поведінки, розробити класифікацію й типологізацію цих осіб;
 запропонувати напрями удосконалення системи заходів загальносоціального запобігання злочинам проти власності;
 обґрунтувати систему заходів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам проти власності з урахуванням особливостей їх скоєння на курортах Автономії;
 удосконалити типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, з урахуванням типів осіб, що вчиняють зазначені злочини;
 сформулювати та обґрунтувати заходи віктимологічної профілактики злочинів проти власності на курортах Криму.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням злочинів проти власності на курортах Автономії та застосуванням заходів запобігання злочинам цієї категорії.
Предмет дослідження – запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність наступних методів наукового пізнання: діалектичний метод надав можливість розглянути правові та організаційні механізми захисту суспільних відносин у сфері власності від злочинних посягань у їх взаємозв’язку та розвитку (розділи 1–3); системно-структурний метод застосовано для здійснення кримінологічної характеристики й оцінки кількісних та якісних показників злочинів проти власності на курортах АР Крим (підрозділ 1.2.); порівняльно-правовий метод сприяв аналізу нормативно-правових актів з питань запобігання злочинам проти власності на курортах Автономії (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2, 3.3); конкретно-соціологічний метод завдяки йому проведене вивчення судової та слідчої практики (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.2, сприяв узагальненню результатів анкетування); методи класифікації і групування використано для характеристики осіб, котрі вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, і тих, які стають їх жертвами – (підрозділи 1.3, 2.2); психологічні методи сприяли здійсненню кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють досліджувані злочини, та жертв цих злочинів, а також встановленню механізму віктимної поведінки (підрозділи 1.3, 2.2); статистичний метод застосовувався у всіх підрозділах для аналізу емпіричної інформації; структурно-логічний метод дав можливість сформулювати систему теоретико-прикладних рекомендацій та пропозицій, спрямованих на оптимізацію заходів запобігання злочинам проти власності на досліджуваній території (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3); метод моделювання використовувався у висновках до підрозділів і у загальних висновках.
Теоретичну основу дослідження складають праці вчених у галузі кримінального права та кримінології: Г.А. Аванесова, О.І. Алексеєва, О.М. Бандурки, І.Г. Богатирьова, В.В. Голіни, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.І. Долгової, А.П. Закалюка, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, Р.А. Калюжного, О.Г. Кальмана, М.М. Клюєва, В.В. Коваленка, О.Г. Колба, О.М. Костенка, О.Г. Кулика, І.П. Лановенка, О.М. Литвака, В.В. Лунеєва, В.Д. Малкова, Г.М. Міньковського, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.О. Тулякова, І.К. Туркевич, В.І. Шакуна, Н.М. Ярмиш та інших.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали опублікованої судової практики, судової статистики та офіційної статистики МВС України за 2004–2010 рр.; офіційна статистика ГУ МВС України в АР Крим за період з 2004 р. по 2010 р.; результати вивчення 250 кримінальних справ, порушених проти осіб, які вчинили злочини проти власності, передбачені статтями 185, 186, 187, 189 та 190 КК України, на території курортів АР Крим у період з 2004 р. по 2010 р.; результати анкетування 236 співробітників ОВС АР Крим (з них – 86 працівників кримінальної міліції, 98 – міліції громадської безпеки та 52 – слідчих); результати опитування 271 жертви злочинів проти власності на курортах Автономної республіки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших в українській юридичній науці комплексних досліджень практики запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим. На основі проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, висновків і пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії, а й для правозастосовчої діяльності державних органів та громадських організацій. Найбільш значимі результати полягають у наступному:
вперше:
 визначено особливості вчинення злочинів проти власності на території АР Крим за місцем, часом та способами заволодіння чужим майном, а також з’ясовано характерні лише для даного регіону чинники, що детермінують вказані злочини;
 доведено необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про запобігання злочинам проти власності громадян», який нормативно закріпив би основні засади запобігання злочинам проти власності громадян, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення посягання на власність, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів особи, а також заходи віктимологічної профілактики цих злочинів та порядок застосування психологічної і соціальної реабілітації їх жертв;
 розроблено проект методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності», у яких визначено систему заходів запобігання цим злочинам, в основу котрої покладено особливості їх вчинення та детермінації у сучасних умовах, і запропоновано порядок дій працівників міліції у типових ситуаціях скоєння того чи іншого злочину проти власності;
удосконалено:
 типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, що складений зважаючи на особливості їх скоєння в умовах даного регіону та з урахуванням типології осіб, які їх вчиняють;
 індивідуальну віктимологічну профілактику злочинів проти власності на курортах Криму у вигляді пропозицій про застосування стосовно жертв злочинів профілактичних заходів з урахуванням їх особистісних віктимогенних якостей, що дозволить забезпечити стосовно них диференційований профілактичний вплив;
дістали подальший розвиток:
 пропозиції про удосконалення кримінального законодавства щодо оптимізації санкцій за злочини проти власності з огляду на адекватність покарання не лише ступеню суспільної небезпеки злочину, а й обставинам вчинення злочину та особі винного;
 складові елементи кримінологічної характеристики злочинів проти власності на курортах АР Крим, включаючи систему кількісно-якісних показників зазначених злочинів з урахуванням особливостей курортного статусу регіону;
 кримінологічна характеристика й типологізація осіб, які вчиняють злочини проти власності, на основі виявлених особливостей скоєння цих злочинів на території курортів Криму;
 зміст складових елементів механізму віктимної поведінки жертв злочинів проти власності на території курортів Автономії, основою яких є: по-перше, особливості формування віктимної поведінки та мотивації; по-друге, прояв особливостей віктимної поведінки; по-третє, ситуація вчинення злочину та настання суспільно небезпечних наслідків; по-четверте, особливості посткримінальної поведінки жертв цих злочинів;
 положення про необхідність створення системи центрів психологічної та соціальної реабілітації жертв злочинів проти власності, що дозволить знизити рівень повторної віктимізації потерпілих від цих злочинів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дисертаційного дослідження, основний зміст яких викладений у висновках та пропозиціях використовуються у:
 правотворчості – для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства кримінально-правого напряму (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 13 січня 2011 р. № 04-19/14-34);
 правозастосовчій діяльності – як основа методичного забезпечення організації та діяльності державних органів і громадських організацій у запобіганні злочинним посяганням на власність на регіональному рівні (акт впровадження результатів дисертаційної роботи в систему службової підготовки та практичну діяльність працівників МВС України від 31 березня 2010 р. № 10/5-2055; акт впровадження результатів дисертаційної роботи в систему службової підготовки та практичну діяльність працівників Феодосійського МВ ГУМВС України в АР Крим від 24 березня 2010 р. № 53/4-3619). Окремі результати дослідження використані при підготовці проекту методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності», які були втілені у практичну діяльність органів внутрішніх справ (акт впровадження методичних рекомендацій у систему службової підготовки працівників Департаменту громадської безпеки МВС України від 28 січня 2011 р. № 10/5-578);
 навчальному процесі – матеріали дисертації можуть застосовуватись при викладанні дисциплін «Кримінологія» та «Профілактика злочинів», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін (акт впровадження результатів дисертаційної роботи у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 2 грудня 2010 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, окремі її аспекти, одержані узагальнення і результати обговорювались на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ і оприлюднені на науково-практичній конференції «Право і наука в умовах сучасного державотворення» (м. Суми, 2009 р.), а також міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: «П’яті юридичні читання. Проблеми верховенства права: теорія і практика» (м. Київ, 2009 р.); «Тенденції розвитку юридичної науки у сучасних умовах» (м. Горлівка, 2010 р.); «Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Шості юридичні читання. Правова культура, правова свідомість і право» (м. Київ, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 10 наукових працях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях, а п’ять – тези виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, 10 додатків та списку використаних джерел (256 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 303 сторінки, з яких загальний обсяг тексту – 199 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснене дисертаційне дослідження дозволяє зробити деякі висновки та сформулювати ряд положень з метою їх подальшого використання у науково-практичній діяльності:
1. За результатами проведеного дослідження визначено основні ознаки злочинів проти власності громадян та сформульовано на цій основі власне поняття таких злочинів. Злочин проти власності– це будь-яке умисне діяння, що полягає у незаконному заволодінні чужим майном, скоєне виключно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення або задоволення іншого матеріального інтересу за рахунок даного майна, причому без використання суб’єктом (суб’єктами) свого службового становища і відносин у сфері економіки. Також запропоновано власну класифікацію злочинів проти власності, в основу якої покладено спосіб заволодіння чужим майном. За цією ознакою вказані злочини поділяються на три групи:
1) таємне викрадення чужого майна – крадіжки (ст. 185 КК);
2) відкрите заволодіння чужим майном (як шляхом застосування насильства, так і без нього) – грабежі (ст. 186 КК), розбої з метою викрадання чужого майна (ст. 187 КК), вимагання чужого майна (ст. 189 КК);
3) обман та зловживання довірою – шахрайство з метою заволодіння чужим майном (ст. 190 КК).
Обґрунтовано необхідність дослідження злочинів проти власності поза сферою економіки, а саме: крадіжок, грабежів, розбоїв, вимагань, шахрайств, що були вчинені на курортах АР Крим. За даними офіційної статистики з 2004 р. до 2010 р., ці злочини у сукупності становлять більше 50,0 % зареєстрованої злочинності автономії. У структурі злочинів проти власності на курортах кількісно переважають посягання на приватне майно громадян (понад 90,0 %).
2. Проведеним дослідженням стану злочинів проти власності на курортах АР Крим встановлено, що протягом 2004 – 2010 рр. виявлено 49 527 злочинів проти власності, з яких крадіжки становлять – 38882, грабежі – 4552, шахрайства – 3212, розбої – 882. З’ясовано, що у 2008 – 2010 рр. відбулось збільшення їх кількості, зокрема, за рахунок крадіжок та шахрайств. Доведено, що це пов’язано з визначенням порогового рівня шкоди як підстави для порушення кримінальної справи.
Визначено, що в сукупності посягання на власність у структурі злочинності Криму становлять: 2004 р. – 50,0 %, 2005 р. – 46,3 %, 2006 р. – 41,7 %, 2007 р. – 45,3 %, 2008 р. – 44,2 %, 2009 р. – 57,5 %, 2010 р. – 73,0 %. У структурі злочинів проти власності переважають крадіжки, які складають 80,0 % (грабежі становлять близько 10,0 %, шахрайства – 4,0 %, розбійні напади – 1,5 %).
На основі отриманих у ході дослідження даних здійснено прогнозування злочинів проти власності на курортах АР Крим на 2011–2013 рр., а саме: крадіжок, грабежів, розбоїв, вимагань та шахрайств. Одержані результати дозволяють припустити, що їх рівень найближчим часом зростатиме щороку: крадіжок – у середньому на 30,0 %, розбійних нападів – на 25,0 %, грабежів та шахрайств – на 10,0 %, вимагань – на 5,0 %.
3. У ході дисертаційного дослідження проаналізовано такі важливі для повної кримінологічної характеристики злочинів проти власності на курортах АР Крим дані про особливості їх вчинення на цій території як, предмет злочинного посягання, місце, час, спосіб, розмір заподіяної шкоди.Констатовано, що серед корисливих злочинів, які вчиняються на курортах АР Крим, найбільш масовими є крадіжки. Їх питома вага серед усієї зареєстрованої злочинності на території АР протягом усього періоду дослідження (2004 – 2010 рр.) не знижувалась менше 30,0 %. Результати дослідження довели, що існуючі заходи запобігання крадіжкам на досліджуваній території недостатньо ефективні, це позначилось на високому рівні крадіжок та досить низькому відсотку їх розкриття. Якщо у 2004 р. та 2005 р. нерозкритими залишилось близько 37,0 % крадіжок, то у 2007 р. та 2008 р. цей показник сягнув більше 50,0 %, у 2009 р. – 2010 р. – більше 60,0 %. У ході дослідження встановлено фактори, які зумовлюють підвищений рівень латентності злочинів проти власності на курортах АР Крим, а саме: великі потоки сезонної міграції (понад 5 млн. чоловік), що породжує надвисокий рівень анонімності і взаємної байдужості населення та дуже низьку активність заявників-потерпілих, це зумовлює низький рівень реєстрації корисливих злочинів.
Визначено особливості вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим за місцем, часом, способом та предметом посягання, що сприятиме удосконаленню заходів запобігання цим злочинам.
4. За результатами дослідження вдалось встановити, що поряд з несприятливими наслідками для потерпілого (матеріальна, фізична та моральна шкода) злочини проти власності негативно впливають на курортно-туристичну галузь АР Крим, яка є провідною для економіки даного регіону: зниження конкурентоздатності курортів, зменшення фінансових потоків у курортно-туристичну галузь та, як наслідок, поступовий її занепад.
5. Для того, щоб запобіжні заходи були оптимальними та цілеспрямованими, нами здійснено кримінологічну характеристику особи злочинця, який посягає на власність на досліджуваній території. На підставі аналізу 250 кримінальних справ про злочини цієї категорії, статистичних даних про засуджених з 2004 р. до 2008 р. судами АР Крим та даних офіційної статистики МВС і ГУ МВС України в АР Крим визначено основні:
− Соціально-демографічні характеристики особи злочинця: серед засуджених за злочини проти власності домінують особи чоловічої статі; найбільшу групу представляють особи молодого віку, а саме від 18 років до 35 років (70,0 %); з загальнообов’язковою середньою освітою – 52,0 %, закінчили профтехучилища 38,0 % та мали вищу освіту – 10,0 % засуджених за злочини проти власності в АР Крим.
− Кримінально-правові характеристики особи злочинця: у 85,0 % осіб, котрі вчинили злочини проти власності на курортах – корислива мотивація; груповий характер діяльності притаманний для грабежів та розбійних нападів (серед усіх злочинів, розслідуваних ОВС АР Крим у 2004 р. – 17,1 %, 2005 р. – 13,2 %, 2006 р. – 14,7 %, 2007 р. – 11,3 %, 2008 р. – 14,2 %, 2009 р. – 15,1 %, 2010 р. – 17,9 % злочинів проти власності були скоєні групою осіб); характерною для осіб, які вчиняють такі злочини, є судимість (56,0 %), що свідчить про стійкі антисуспільні орієнтації, які формувались протягом усього життя, а з відбуванням покарання лише закріпились.
− Соціально-рольові характеристики особи злочинця: за соціальним статусом осіб, які вчинили злочини проти власності, висока питома вага безробітних, а саме – 77,0 %. Результати дослідження підтверджують, що це обумовлено особливостями економічного розвитку курортного регіону, відсутністю виробничої сфери та великою залежністю достатку населення від сезону відпочинку, а також схильністю осіб, які вчиняють розглядувані злочини, до ведення паразитичного способу життя.
− Морально-психологічні якості осіб: однобічна примітивно-споживча орієнтація; перебільшене уявлення про місце матеріальних благ у житті людини (користолюбство); негативне ставлення до інтересів суспільства і окремих громадян; низький рівень пристосування до соціального середовища; зневажливе ставлення до багатьох його цінностей. У зв’язку з цим злочинці вказаної категорії мають труднощі у створенні сім’ї. Саме тому переважна їх більшість не мали сім’ї або їхні сім’ї розпалися – 76,0 %.
6. У ході дослідження вдалось спростувати думку про те, що злочини проти власності на території АР Крим вчиняють «гастролери» та відпочиваючі, чим місцеві працівники міліції і пояснювали наявні труднощі у розкритті злочинів та подоланні злочинності. Вивчення 250 кримінальних справ показало, що 95,0 % злочинів цієї категорії скоєні місцевим населенням. Хоча слід погодитись: «відпочиваючі злочинці» завдають значної шкоди та ускладнюють роботу місцевих ОВС. Тому необхідно удосконалювати співпрацю між органами внутрішніх справ України усіх рівнів, а також інших держав, зокрема тих, що входять до СНД, звідки спостерігається найбільший потік відпочиваючих. На нашу думку, співпраця повинна полягати в оперативній передачі інформації про переміщення кримінального елементу з метою вчасного запобігання злочинам на території АР. ОВС таким чином здійснить значний внесок у розвиток туристичної галузі України та зробить курорти Криму безпечними як для відпочиваючих, так і для проживання місцевого населення.
7. Типовими ознаками, що притаманні особам, що вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, не була б повною без визначення типових ознак, притаманних даній категорії злочинців. У основу типологізації у цій роботі покладено три групи ознак, що відображають:
а) ступінь криміногенного викривлення особистісних характеристик. За цією ознакою переважають злочинці професійного типу – 34,0 % та ситуаційного – 20,8 %;
б) характер такого викривлення. Відповідно до критерію суб’єктивного ставлення особи до об’єкта посягання, осіб, які вчинили досліджувані злочини, було віднесено до типу з ігноруванням права власності, принципу розподілу матеріальних благ;
в) соціальна генеза становлення особи на злочинному шляху. За вказаною ознакою нами виділено типи випадкового (11,0 %) та криміногенного (89,0 %) злочинця. Серед злочинців криміногенного типу, які посягають на власність на досліджуваній території переважає послідовно-криміногенний тип – 43,4 %, ситуативно-криміногенний становить 28,0 % та ситуативний – 18,0 %.
8. Здійснений типологічний аналіз дає можливість стверджувати: переважна більшість злочинців проходить етап криміногенної орієнтації особи щодо отримання матеріальних благ незаконним шляхом, тобто кримінальна мотивація формується поступово, а значить є резерв часу для застосування запобіжного впливу. Виділені типи дають цілісне уявлення про склад контингенту цієї категорії злочинців, структурний розподіл останніх, а створені кримінологічні образи злочинців орієнтують органи кримінального переслідування у висуванні версій та плануванні оперативно-розшукових заходів з викриття і затримання тих чи інших їх представників, залежно від типового дозлочинного способу життя та специфіки злочинного прояву. Проведена кримінологічна характеристика злочинців, що вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, дає можливість також розробити цілеспрямовані запобіжні заходи на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.
9. Системний характер детермінації свідчить про безпосередню залежність стану злочинів проти власності в АР Крим від соціально-економічної ситуації в державі та морально-етичних і культурологічних чинників, що опосередковано сприяють скоєнню цих злочинів. За результатами дисертаційного дослідження виділено наступні види детермінант таких злочинів: економічні, соціальні, морально-етичні, культурологічні.
Економічні детермінанти злочинів проти власності на курортах АР Крим: зменшення темпів зростання промислового виробництва; зниження попиту на продукцію будівельної та інших галузей у ланцюгу міжгалузевих зв’язків, а саме торгівлі і транспорту, а також скорочення кредитування; відплив капіталу, зростання недовіри до банківської системи; скорочення легальних туристичних послуг; односторонній розвиток економіки Крим, тобто значна залежність економічної стабільності регіону від курортно-туристичної сфери діяльності; зниження попиту на відпочинок у спеціалізованих курортно-туристичних закладах та організація, так званого, стихійного відпочинку, який неможливо проконтролювати.
За результатами дослідження встановлено, що названі детермінанти злочинів проти власності економічного характеру зумовили прояв детермінант соціального характеру (знизились показники соціальної сфери), такі, як: а) погіршення матеріального та побутового стану населення, що підтверджується стійкою тенденцією до сповільнення приросту реальних наявних доходів останнього (якщо у 2005 р. він сягав 20,1 %, у 2006 р. – 16,1 %, то у 2007 р. – лише 12,8 %); б) заборгованість виплати заробітної плати у АР Крим; в) прискорення інфляційних тенденцій; г) підвищення цін на найнеобхідніші продукти, яке спостерігається і нині, набуло додаткового прискорення; д) наявність стабільного доходу в місцевого населення лише декілька місяців (з травня до вересня) у році, саме у сезон відпочинку; е) неефективність соціальної політики держави.
Проведеним дослідженням виявлено такі морально-етичні та культурологічні детермінанти злочинів проти власності, як: подекуди негативний вплив ЗМІ та комп’ютерних технологій, які породжують аморальність, насилля, порнографію, виховують людей на прикладах вседозволеності; значна розгалуженість розважальних та інших закладів, де розповсюджуються спиртні напої у будь-який час доби; зниження соціального контролю під час відпочинку на курортах.
Серед інших детермінант злочинів проти власності на курортах АР Крим виділено: географічне розташування АР Крим, що робить її основним курортним центром України, а, отже, і місцем сезонного скупчення людей, яке приваблює злочинців; стихійний та безконтрольний характер відпочинку, що створює труднощі у обліку прибулих на відпочинок, наявність серед них кримінального елементу, а, отже, і у обранні ефективних заходів запобігання злочинам у цьому середовищі; національний чинник, котрий полягає у зосередженні на вузькій прибережній зоні республіки осіб різної національності, між якими на підґрунті різниці у поглядах та переконаннях можуть виникати конфлікти, які призводять до вчинення злочинів; менталітет відпочиваючих, що сприяє вчиненню стосовно них злочинів, недоліки у діяльності правоохоронних органів, зокрема недостатній рівень матеріального забезпечення ОВС та інтенсивний відплив кадрів, що, на жаль, притаманне не лише АР Крим.
10. Констатовано, що поведінка жертви нерідко сприяє вчиненню злочинів проти власності, а подекуди, навіть, провокує злочинця. Шляхом дослідження 271 жертви цих злочинів вдалось зробити наступні висновки:
- найбільша кількість осіб стали жертвами крадіжок (55,0 %);
- за соціально-демографічними показниками найчастіше жертвами злочинів проти власності стають жителі АР Крим (75,0 %), у віці 20 – 30 років (29,5 %), чоловічої статі (61,3 %), з початковою і незакінченою середньою освітою (53,0 %), безробітні (30,6 %);
- у структурі морально-психологічного складу потерпілих від аналізованих злочинів характерними виявились такі якості: необачність, халатність, необережність, неуважність – 81,0 %, довірливість, легковірність, наївність, навіюваність – 31,0 % і лише 15,0 % потерпілих виявляли грубість, агресивність та нахабство, некомпетентність, тощо. довірливість, легковірність, наївність, навіюваність – 31,0 % і лише 15,0 % потерпілих виявляли грубість, агресивність та нахабство, некомпетентність, тощо;
- за характером поведінки потерпілих від злочинів проти власності класифіковано на жертв з легковажним характером (80,0 %) та з провокуючим характером поведінки (16,0 %). А відповідно до класифікації запропонованої Д.В. Рівманом, найбільшу групу складають жертви нейтрального типу (42,1 %), яким притаманні необережність, неуважність, що спровокувало вчинення стосовно них злочину.
Проведеною типологізацією жертв злочинів проти власності на курортах АР Крим було встановлено, що за рівнем віктимності найбільшу групу становлять жертви вибіркового типу (50,0 %), 25,0 % досліджених осіб, які стали жертвами злочинів проти власності, виявились приїжджими на відпочинок, тобто не досить інтегрованими у даному середовищі, що також сприяло вчиненню стосовно них вказаних злочинів.
Проаналізовано механізм індивідуальної віктимної поведінки жертв злочинів проти власності на курортах на стадіях формування криміногенної орієнтації та мотивації, опредмечування мотиву злочинного прояву через умисел та рішення вчинити злочин, реалізації злочинного умислу і настання суспільно небезпечних наслідків та посткримінальну поведінку жертви. За результатами нашого дослідження виділено три стадії посткримінальної поведінку жертви, а саме: 1) усвідомлення факту вчинення злочинну; 2) аналіз своєї поведінки; 3) прийняття рішення про звернення за допомогою до правоохоронних органів.
Проведене дослідження свідчить, що перша стадія може настати не відразу після вчинення стосовно особи злочину. Усвідомлення втрати речей (грошей) внаслідок крадіжки, шахрайства, а інколи і грабежу, настає протягом перших шести годин після скоєння злочину. Наступною стадією є аналіз своєї поведінки, коли особа згадує обставини вчинення злочину та характер власної поведінки до та під час його скоєння. На основі цього аналізу жертва злочину проти власності приймає рішення про повідомлення правоохоронних органів про його вчинення чи «приховування» злочину. Встановлено, що третя стадія посткримінальної поведінки жертв цих злочинів проти власності характеризується прийняттям рішення про відмову повідомляти до правоохоронних органів про його скоєння. Опитані жертви злочинів пояснили, що основними причинами побоювання звернення до правоохоронних органів є:
– почуття власної провини;
– страх перед громадським осудом;
– необхідність залишення курорту в зв’язку із закінченням терміну відпочинку;
– недовіра до названих органів;
– зневіра у можливості повернення втрачених речей.
Враховуючи наявність вказаних пересторог у жертв злочинів проти власності слід констатувати високий рівень латентності цих злочинів на курортах АР Крим. Якщо не будуть вжиті відповідні заходи щодо підняття авторитету правоохоронних органів і передусім органів внутрішніх справ, то рівень латентності злочинів проти власності зростатиме. Це сприятиме створенню негативного іміджу міліції, а безкарність злочинців – збільшенню злочинних проявів на території АР Крим.
11. Виділено декілька типових ситуацій взаємодії злочинця та жертви, найбільш типових для крадіжок, грабежів та розбійних нападів, а також шахрайств на території АР Крим. Для крадіжок найбільш типовою є ситуація, коли майбутня жертва за своїми особистісними якостями (манерою поведінки, одягом, демонстрацією достатку тощо) вирізняється серед інших, при цьому вживає спиртні напої та легковажно залишає власні речі без нагляду. До речі злочинець може перебувати у одній компанії з майбутньою жертвою, особисто познайомитись, а після вчинення злочину зникнути з викраденим у невідомому напрямку. Для грабежів та розбійних нападів притаманна ситуація, коли майбутня жертва у темну пору доби без супроводу або йде відпочивати до нічних розважальних закладів (яких, до речі, на території курортів АР Крим дуже багато), або повертається до свого помешкання. Злочинець, зазвичай, заздалегідь стежить за майбутньою жертвою та вичікує моменту, коли поряд не буде свідків нападу. Дочекавшись моменту, він силою забирає речі у потерпілого або, навіть, заподіює тілесні ушкодження. Для цих злочинів також характерний груповий напад. Для шахрайств на території курортів найтиповіші ситуації, коли злочинці, користуючись незнанням приїжджими правил перебування на місцевих пляжах та культурними надбаннями, збирають плату за вхід на пляж чи за відвідування історико-культурних пам’яток регіону, які взагалі безплатні та призначені для загального користування. Це, на нашу думку, дозволяє визначити способи оптимальної поведінки потенційної жертви, сприяє розробленню та навчанню навичкам протистояти віктимізації населення.
12. У дисертації запропонована система заходів запобігання злочинам проти власності на загально-соціальному та спеціально-кримінологічному рівні. Останній включає у себе заходи індивідуальної профілактики цих злочинів. За результатами дослідження сформульовано визначення запобігання злочинам проти власності громадян, спеціально-кримінологічного запобігання злочинам проти власності, а також індивідуальної профілактики злочинів проти власності.
13. На загальносоціальному рівні запобігання злочинам проти власності необхідними заходами правового характеру є, на нашу думку, прийняття Закону «Про запобігання злочинам проти власності громадян», проект якого нами був розроблений, а також внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Запропоновано внести зміни у санкції деяких статей, що передбачають відповідальність за злочини проти власності: виключити покарання у виді позбавлення волі із санкцій ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК, замінивши його покаранням у виді обмеження волі в ч. 1 ст. 185 на строк до трьох років, а в ч.1 ст. 186 на строк до чотирьох років; включити покарання: у виді громадських робіт у санкції ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК, у виді штрафу у санкціях ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 189 КК, у виді обмеження волі у санкціях ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 190 КК. Санкцію ч. 1 ст. 51 КУпАП викласти у такій редакції «… тягнуть за собою громадські роботи на строк до сорока годин, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до від п’яти до десяти діб» та внести відповідні зміни до санкції ч. 2 ст. 51 КУпАП.
На регіональному рівні запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим нами розроблено та сформульовано пропозиції щодо доповнення постанов Ради міністрів Автономної Республіки Крим, якими затверджуються щорічні заходи з підготовки та проведення курортного сезону в Автономній Республіці Крим, пунктами стосовно перевірки мережі стоянок для автотранспорту, розширення мережі охоронюваних стоянок транспортних засобів на період сезону відпочинку, перевірки освітлення дворів будинків, автодоріг та інших місць, де можлива зупинка і стоянка автотранспорту, організації на території пляжів пунктів зберігання майна відпочиваючих, посилення охорони громадського порядку в місцях скупчення людей та деякі інші, що сприятимуть посиленню запобігання злочинам проти власності на курортах.
Подолання таких соціально-економічних чинників, які безпосередньо впливають на рівень злочинів проти власності на території АР Крим, як безробіття та малозабезпеченість населення, можливе шляхом:
– розширення сфери послуг курортів, яка є провідною галуззю економіки регіону;
– розвиток торгівлі та ресторанного господарства, а також розширення мережі розважальних закладів;
– збільшення обсягів промислового виробництва, підтримання галузі сільського господарства як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях та покращення їх роботи;
– надання соціальної допомоги та соціальних пільг тим особам, які її дійсно потребують (інваліди, діти-сироти, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, безробітні тощо).
Запобігання прояву культурологічних та морально-етичних чинників злочинів проти власності на курортах АР Крим на загальносоціальному рівні полягає у: вдосконаленні діяльності та усуненні недоліків у роботі державних органів і установ шляхом вимогливого ставлення до добору кадрів як до державних органів та установ, так і до правоохоронних органів; відновленні пам’яток культури, створенні цікавих екскурсій до визначних місць регіону, музеїв, розширенні мережі театрів та кінотеатрів, що призведе не лише до підвищення культурного рівня місцевого населення, а й забезпечить його певною кількістю робочих місць і стабільним доходом. А також дозволить особам, які приїхали на відпочинок чи з лікувальною метою, побачити історико-культурну спадщину даного регіону та збагатитись новими знаннями про надбання українського народу.
14. Констатовано, що запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим є одним з найважливіших завдань правоохоронних органів і, перш за все, ОВС. Безпосередніми виконавцями заходів, пов’язаних із запобіганням злочинам проти власності, є працівники карного розшуку та кримінальної міліції у справах дітей, дільничні інспектори, працівники патрульно-постової служби та ДСО тощо. У дисертації детально розглянуто повноваження вказаних підрозділів та розроблено методичні рекомендації щодо запобігання злочинам проти власності для співробітників кримінальної міліції та міліції громадської безпеки. Індивідуальна профілактична робота є найдієвішим заходом запобігання злочинам проти власності. За результатами дослідження визначено стадії та послідовність цієї діяльності, а саме: виявлення осіб, здатних вчиняти злочини проти власності, їх вивчення, прогнозування поведінки та вирішення питання про взяття на облік і обрання необхідних заходів впливу. Також розроблено типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення таких злочинів. Перший блок плану, на нашу думку, повинен включати інформацію про особу злочинця. Другим блоком цього плану, вважаємо, має бути визначення факторів, які детермінують злочинну чи іншу протиправну поведінку. Третім блоком плану індивідуальної профілактичної роботи, на наш погляд, повинно бути індивідуальне прогнозування злочинної поведінки. Четвертий блок плану має містити методи індивідуально-профілактичного впливу, які співробітник ОВС (дільничний інспектор міліції, оперуповноважений карного розшуку чи відділу кримінальної міліції у справах дітей) планують використовувати з профілактичною метою.
15. У системі запобігання злочинам проти власності виділено заходи віктимологічної профілактики. Виявлено, що на сьогодні існують деякі прогалини у цій діяльності правового, організаційного, соціально-економічного характеру, а саме: правова основа для здійснення заходів вказаної профілактики є, по-перше, не досконалою та містить ряд суттєвих недоліків, а, по-друге, відповідні норми розміщені у різних джерелах, що ускладнює їх застосування; нині профілактична робота у цілому та віктимологічна профілактика, зокрема, у ОВС фактично здійснюється лише на папері; соціально-економічні негаразди, що існують в державі, значно підвищують рівень віктимності населення АР Крим та осіб, які прибувають на відпочинок чи лікування. За результатами дисертаційного дослідження розроблено пропозиції щодо здійснення віктимологічної профілактики вказаних злочинів на загальносоціальному, спеціальному та індивідуальному рівнях.
На загальносоціальному рівні віктимологічної профілактики основну увагу слід приділяти правовому вихованню населення, поширенню інформації про криміногенну обстановку в регіоні та розповсюдженню рекомендацій, як не стати жертвою злочинів проти власності тощо. Наголошено, що ефективність віктимологічної профілактики на спеціальному рівні залежить від якості збору та аналізу повної статистичної інформації про жертв злочинів проти власності, їх поведінку, місця та способи скоєння таких злочинів тощо. Це є основою для розробки відповідних заходів віктимологічної профілактики. виявлено таку прогалину у віктимологічній профілактиці злочинів проти власності, як відсутність заходів, спрямованих на психологічну та соціальну реабілітацію осіб, котрі від них постраждали. З метою вирішення цієї проблеми нами було запропоновано створити на базі місцевих закладів охорони здоров’я центри психологічної та соціальної реабілітації жертв злочинів проти власності, на базі яких надавалась би допомога потерпілим від злочинів різних категорії. Це, на нашу думку, дозволило б знизити рівень повторної віктимізації постраждалих від злочинів. За результатами дослідження розроблено рекомендації щодо застосування заходів індивідуальної віктимологічної профілактики до виділених типів жертв злочинів проти власності (агресивний, пасивного, нейтрального та необачного). Вони полягають у комплексному застосуванні таких заходів як: бесіди; встановлення за особою, схильною стати жертвою досліджуваних злочинів, контролю (шефства) за місцем проживання, роботи або навчання; усунення ситуацій, які можуть призвести до віктимних наслідків тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Офіційна інформація ГУМВС України в Автономній Республіці Крим щодо злочинів загальнокримінального спрямування за 2004 – 2010 рр. – Сімферополь, 2011. – 157 с.
2. Штанько А. О. Правопорушення як вид правової поведінки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права ; історія політичних та правових вчень” / А. О. Штанько. — К., 2009. — 18 с.
3. Правознавство : підруч. / [А. М. Колодій, С. Е. Демський, В. С. Ковальський, О. Г. Кулик, А. Ю. Олійник] ; за ред. В. В. Копейчикова. — [7-е вид., стер.]. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 736 с.
4. Кримінальний кодекс України : за станом на 1 січ. 2006 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Ін Юре, 2006. — 185 с.
5. Марчук В. М. Правомірна поведінка, правопорушення та юридична відповідальність : [конспект лекцій з курсу "Основи права"] / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва ; Київський держ. торговельно- економічний ун-т. — К., 1996. — 54 с.
Ч. 2. — 1996. — 54 с.
6. Криминология : [учебник для вузов] / под общ. ред. доктора юрид. наук, проф. А. И. Долговой. — М. : НОРМА, 2001. — 784 с.
7. Механизм преступного поведения / [Антонян Ю. М., Барановский Н. А., Дагель П. С., Дубовик О. Л., и др.] ; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. — М. : Наука, 1981. — 248 c.
8. Іванов Ю. Ф. Кримінологія : [навч. посіб.] / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. — К. : ПАЛИВОДА А. В., 2006. — 264 с.
9. Кримінологія : навч.-метод. посіб. / [О. М. Джужа, Е. М. Моісеєв, В. В. Василевич та ін.] ; за ред. О. М. Джужи. — К. : Атіка, 2003. — 400 с.
10. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології : теорія і практика : [у 3 кн.] / Закалюк А. П. — К. : Ін Юре, 2007. —
Кн.1 : Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. — 2007. — 424 с.
11. Шакун В. І. Суспільство і злочинність / Шакун В. І. — К. : Атіка, 2003. — 784 с.
12. Криминология : учебник [для студ. вузов, обуч. по спец. "Юриспруденция"] / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. — М. : МГУ, 1994. — 414 с.
13. Криминология : [учебник] / под ред. А. А. Герцензона, И. И. Карпеца, В. Н. Кудрявцева. — М. : Наука, 1966. — 356 с.
14. Голоднюк М. Н. Криминология : [учеб. пособие : программа курса, план и тезисы лекций, вопросы к зачетам и экзаменам, практикум] / Голоднюк М. Н., Козлов Ю. Г., Кузнецова Н. Ф. — М.: Зерцало, 1998. — 160 с.
15. Соколов Д. И. К понятию преступности и ее состояния / Д. И. Соколов // Становление и развитие советского уголовного законодательства. — Волгоград, 1973. — С. 109—118.
16. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / Долгова А. И. — М. : Юрид. лит., 1980. — 156 с.
17. Криминология : учебник для вузов / [А. Ф. Агапов, Л. В. Баринова, В. Г. Гриб и др.] ; под. ред. В. Д. Малкова. — [2-е изд., перераб. и доп.]. — М. : Юстицинформ, 2006. — 528 с.
18. Кальман А. Г. Понятийный аппарат современной криминологии : терминологический словарь / А. Г. Кальман, И. А. Христич. — Харьков : Гимназия, 2005. — 273 с.
19. Филонов В. П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупреждение / Филонов В. П. — Донецк : Донеччина, 1999. — 639 с.
20. Филонов В. П. Причины преступности / Филонов В. П. — Дніпропетровськ : Січ, 1996. — 198 с.
21. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие : [монография] / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко. — Харьков : Основа, 2003. — 368 с.
22. Сущенко В. Д. Профілактика злочинності в Україні : навч. посіб. [для слухачів і курсантів закладів освіти МВС України] / В. Д. Сущенко, В. І. Антипов. — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2000. — 133 с.
23. Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / О. М. Литвак. — Х., 2002. — 39 с.
24. Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект) : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.08 / Литвак Олег Михайлович. — Х., 2001. — 414 с.
25. Литвак О. М. Злочинність в Україні: стан, тенденції, заходи протидії (1992- 1995 роки) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Литвак Олег Михайлович. — Х., 1997. — 226 с.
26. Литвак О. М. Злочинність в Україні: стан, тенденції, заходи протидії (1992-1995 роки) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / О. М. Литвак. — Х., 1997. — 26 с.
27. Литвак О. М. Попередження злочинів проти власності / О. М. Литвак // Вісник Одеського ін-ту внутр. справ. — Одеса, 2003. — Вип. 2. — С. 3—7.
28. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность / Кузнецова Н. Ф. — М. : МГУ, 1969. — 232 c.
29. Криминология : учебник / [ А. А. Герцензон, В. К. Звирбуль, Б. Л. Зотов, И. И. Карпец, и др.] ; редкол.: Карпец И. И., Кудрявцев В. Н., Кузнецова Н. Ф., Сахаров А. Б. — [3-е изд., испр. и доп.]. — М. : Юрид. лит., 1976. — 400 c.
30. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / Кудрявцев В. Н. — М.: Наука, 1976. — 286 c.
31. Криминология : учебник / [ А. И. Гуров, Ю. Г. Козлов, Н. Ф. Кузнецова, Г. М. Миньковский, и др.] ; под ред. Кузнецовой Н. Ф., Миньковского Г. М. — М. : МГУ, 1994. — 415 c.
32. Криминология : учебник / [ С. Б. Алимов, Ю. М. Антонян, С. П. Бузынова, А. И. Гуров и др.] ; под ред. Кудрявцева В. Н., Эминова В. Е. — М. : Юристъ, 1995. — 512 c.
33. Федоренко Д. Про особливості рівня злочинності в урбанізованих регіонах України / Д. Федоренко // Вісник Академії правових наук України. — Харків, 2003. — Вип. 4 (35). — С. 208—218.
34. Гришко О. М. Запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку : віктимологічне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. М. Гришко. — К., 2010. — 16 с.
35. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності / Коржанський М. Й. — К. : Юрінком, 1996. — 144 с.
36. Ільїна О. В. Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак корисливих злочинів проти власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. В. Ільїна. — К., 2007. — 18 с.
37. Ільїна О. В. Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак корисливих злочинів проти власності : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ільїна Оксана Валеріївна. — К., 2007. — 201 с.
38. Навроцький О. В. Злочини проти власності : [лекції для студ. юрид. фак.] / Навроцький В. О. ; Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. Юридичний факультет. Кафедра кримінального права та процессу — Львів : Львівський держ. ун-т ім. І.Франка, 1997. — 80 с.
39. Скрибець В. І. Корислива злочинність в сільській місцевості та її попередження органами внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. І. Скрибець. — К., 1998. — 17 с.
40. Філей Ю. В. Кримінально-правові санкції та їх застосування за злочини проти власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / Ю. В. Філей. — Львів, 2006. — 18 с.
41. Кузнецов В. В. Кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку як інститут кримінального законодавства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / В. В. Кузнецов. — К., 2000. — 19 с.
42. Кузнецов В. В. Кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку як інститут кримінального законодавства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кузнецов Віталій Володимирович. — К., 2000. — 228 с.
43. Ємельяненко В. В. Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. В. Ємельяненко. — Х., 2009. — 20 с.
44. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / В. С. Батиргареєва. — Х., 2002. — 20 с.
45. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Батиргареєва Владислава Станіславівна. — Х., 2002. — 266 с.
46. Курашвили А. А. Криминологические основы предупреждения ОВД грабежей и разбоев, посягающих на личную собственность граждан : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное и криминология ; уголовно-исполнительное право” / А. А. Курашвили. — М., 1987. — 214 с.
47. Дьоменко С. В. Вимагання : кримінально-правовий та кримінологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / С. В. Дьоменко. — К., 2006. — 19 с.
48. Дьоменко С. В. Вимагання : кримінально-правовий та кримінологічний аналіз : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Дьоменко Сергій Васильович. — Запоріжжя, 2005. — 237 с.
49. Дьоменко С. В. Кримінологічна хара