Запорожченко Андрій Григорійович. Оптимізація діагностики та ендоскопічне лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей

brief description

Запорожченко Андрій Григорійович. Оптимізація діагностики та ендоскопічне лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей: дис... канд. мед. наук: 14.01.09 / Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України. - Донецьк, 2004

Запорожченко А.Г. Оптимізація діагностики та ендоскопічне лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.09 Дитяча хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака Академії медичних наук України, м. Донецьк, 2004 р.
Дисертація присвячена питанням оптимізації діагностики та ендоскопічного лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей.
Для досягнення мети та вирішення поставлених задач дослідженню підлягло 207 дітей з міхурово-сечовідним рефлюксом різного ступеню у віці від 5 місяців до 15 років. Ендоскопічна корекція МСР проводилася із використанням ендовідеоурологічної системи фірми "STORZ" шляхом підслизової періуретеральної імплантації поліакриламідного гідрофільного гелю "Інтерфал".
Виходячи з даних контрольного обстеження пацієнтів у віддалені терміни після ендоскопічного лікування міхурово-сечовідного рефлюкса сумарної позитивної ефективності первинного і повторного втручання вдалося досягти в 95,5% випадків.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне рішення актуальної задачі поліпшення якості діагностики і результатів лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей, шляхом розробки і впровадження комплесу діагностичних критеріїв і методів ендоскопічної корекції.
2. Порушення уродинаміки УВС при міхурово-сечовідному рефлюксі виражаються в зниженні швидкості сечовідного викиду, градієнта тиску між сечоводом і сечовим міхуром, збільшенні пульсового індексу викиду сечі через вічко і зменшенні функціональної довжини внутрішньоміхурового відділу сечоводу.
3. Морфологічні зміни УВС у дітей при МСР І-ІІІ ступенів характеризуються недорозвиненням і зменшенням кількості гладком’язових волокон у стінці сечоводу із запальною інфільтрацією. ПМР ІІІ-ІV ступеню на тлі довгострокового хронічного пієлонефриту супроводжується періуретеритом, грубими альтеративно-проліферативними змінами гладкої мускулатури УВС, із розростанням у ньому сполучної тканини.
4. Рефлюкс-нефропатія при МСР у дітей характеризується підвищенням у крові і сечі рівнів фосфоліпідів, тригліцеридів, вільних жирних кислот і фосфоліпаз А і С, посиленням інтраренального кровотоку і зниженням резистентності ниркових судин.
5. Показники профілометрії УВС і допплерографії сечовідного викиду вірогідно позитивно корелюють зі ступенем МСР, тоді як тяжкість рефлюкс-нефропатії частіше обумовлена активністю плину хронічного пієлонефриту.
6. Ендоскопічна корекція показана у випадках МСР І-ІІІ ступенів при безуспішності консервативної терапії, при МСР ІІІ-ІV ступеню і рецидивах після оперативного лікування, а також при рефлюксі в эктоповане вічко сечоводу, МСР, що супроводжується частими загостреннями пієлонефриту, прогресуванням явищ рефлюкс-нефропатії, зниженням функції нирок і вираженими порушеннями уродинаміки УВС.
7. Застосування поліакріламідного гідрогелю "Інтерфал" для ендоскопічної парауретеральної імплантації дозволяє домогтися стійкої інтравезікалізації сечоводу і адекватної корекції МСР. У випадках латеральної ектопії вічка сечоводу в зони B, C, D по Lyon і при МСР у нижній сегмент подвоєної нирки імплантація двох парауретеральних валиків за "Способом лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей", що запропонований, підвищує ефективність втручання на 27% у порівнянні зі стандартною методикою.
8. Використання розроблених методів ендоскопічного лікування МСР дозволило одержати гарні і задовільні результати в 95,5% випадків.