Запривода Лариса Петрівна. Морфо-функціональна характеристика сперматогенезу при дії деяких хімічних і фізичних чинників

brief description

Запривода Лариса Петрівна. Морфо-функціональна характеристика сперматогенезу при дії деяких хімічних і фізичних чинників : Дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Національний медичний ун- т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 202арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 166-198.

Запривода Л.П.Морфо-функціональна характеристика сперматогенезу при дії деяких хімічних і фізичних чинників. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія та ембріологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню загальних закономірностей перебігу процесу сперматогенезу в умовах впливу хімічних (летючих компонентів епоксиднодіанової смоли ЕД-22ф) і фізичних (різноспрямованої гіпергравітації і локального опромінення електромагнітним полем надвисокої частоти низької інтенсивності) пошкоджуючих чинників навколишнього середовища.
Розроблений та апробований на всіх експериментальних моделях морфометричний метод для оцінки стану сперматогенезу, який на основі кількісних критеріїв дозволив охарактеризувати початкові порушення цього процесу, здатні виникати при мінімальних (порогових) рівнях дії чинників хімічної та фізичної природи.
Отримані дані є теоретичною основою для розробки профілактичних заходів, спрямованих на запобігання можливого несприятливого впливу хімічних та фізичних агентів на організм людини.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у з’ясуванні загальних закономірностей перебігу процесу сперматогенезу в умовах дії хімічних (летючих компонентів епоксиднодіанової смоли ЕД-22ф) і фізичних (різноспрямованої гіпергравітації і локального опромінення електромагнітним полем надвисокої частоти низької інтенсивності) пошкоджуючих чинників навколишнього середовища, та обгрунтуванні морфо-функціональних показників для його оцінки.
1. Розроблений новий методичний підхід до вивчення сперматогенезу, який дає можливість оцінювати ступінь порушення диференціації сперматид в динаміці шляхом кількісного порівняння сперматид в одиниці площі зрізу звивистих сім’яних канальців на VIата IXастадіях сперматогенезу, на протязі яких відбуваються важливі процеси формування зрілих статевих клітин. Створені алгоритм і програма для автоматизації морфометричної оцінки сперматогенезу можуть бути застосованими у роботі наукових та практичних гігієнічних лабораторій. Отриманий патент від 17.03.2000 на Спосіб оцінки порушень сперматогенезу”.
2. Апробація розробленого методу на моделі пошкодження гонад білих щурів ацетатом свинцю в токсичній дозі 0,05 мг/кг показала, що запропонований нами показник ступеня диференціації сперматид (ПСДС) знижувався з таким же високим ступенем достовірності (p<0,001), як і традиційні методи оцінки (індекс сперматогенезу p<0,002; число нормальних сперматогоній p<0,001; число канальців зі злущеними сперматогенними клітинами p<0,001).
При зниженні дози ацетату свинцю з токсичної до недіючої за загальнотоксичними показниками 0,0015 мг/кг змін морфо-функціонального стану сперматогенезу згідно з традиційними методами оцінки виявлено не було, проте за допомогою запропонованого нами методичного підходу відмічене порушення диференціації сперматид з ймовірністю похибки p<0,05.
Корекція люпином (Lupinus albus) пошкоджених при свинцевій інтоксикації гонад приводила до відновлення їхньої гістологічної структури та морфо-функціонального стану сперматогенезу, на що з високим ступенем достовірності вказували результати оцінки як традиційними методами (індекс сперматогенезу p<0,001; число нормальних сперматогоній p<0,001; число канальців зі злущеними сперматогенними клітинами p<0,001), так і розробленим нами (ПСДС p<0,001).
3. Інгаляційна дія епоксиднодіанової смоли ЕД-22ф протягом чотирьох місяців на рівні існуючої гранично допустимої концентрації по епіхлоргідрину (0,92±0,07 мг/м3) не змінювала функціональних і морфологічних показників клітин сперматогенного ряду (згідно з традиційними методами оцінки сперматогенезу). При застосуванні розробленого нами методу встановлена виражена тенденція до зниження ПСДС після 2-х міс. (t=2,12; p>0,05) і достовірне зниження показника після 4-х міс. інгаляції (t=2,83; p<0,02), що свідчить про вибірковість дії зазначеної смоли на процеси сперматогенезу. Виявлені нами порушення сперматогенезу, зокрема, пригнічення процесу диференціації сперматид, є провідною ознакою при розробці заходів профілактики захворювань у працюючих з епоксидними сполуками.
4. При дії різноспрямованих гравітаційних навантажень величиною 4g (в краніо-каудальному та каудо-краніальному напрямках) на самців білих щурів спостерігалося пригнічення сперматогенезу, морфологічними проявами якого було порушення постмейотичного розвитку сперматозоїдів, зниження індексу сперматогенезу та зменшення числа сперматогоній у сім’яних канальцях. Пригнічення сперматогенезу в сім’яниках, погіршення умов для дозрівання сперматозоїдів у придатках сім’яників і зниження секреторної функції сім’яних пухирців, більш виражене при дії гіпергравітації в каудо-краніальному напрямку, вкупі привели в цій групі тварин до зменшення запліднюючої здатності сперматозоїдів на 41% (p<0,05) та зниження фертильності білих щурів.
5. Локальна дія електромагнітного поля надвисокої частоти (ЕМП НВЧ) низької інтенсивності на біологічно активну точку (БАТ) цзу-сань-лі білих щурів в умовах реальних режимів сеансного випромінювання, застосовуваних в лікувальній практиці (частота випромінювання 59 ГГц, густина потоку енергії на виході хвилевода 1 мВт/см2, експозиція 15 хв.), не порушувала репродуктивну функцію самців білих щурів, зокрема, не знижувала ПСДС (p>0,05), та не заважала повноцінному розвитку потомства, отриманого від спарювання їх з інтактними самицями.
6. Локальне опромінення самиць щурів ЕМП НВЧ на протязі 3-х естральних циклів до спарювання їх з інтактними самцями не впливало на антенатальний і ранній постнатальний онтогенез їхнього потомства та не змінювало морфо-функціональний стан сперматогенезу в потомків чоловічої статі по досягненні ними статевої зрілості, який характеризували за допомогою традиційних методів оцінки та розробленого нами методичного підходу.
7. Опромінення ЕМП НВЧ вагітних самиць як в до-, так і в постімплантаційний період розвитку зародка не викликало збільшення антенатальної загибелі та уповільнення загального розвитку плоду, проте приводило до появи в двомісячних потомків самиць, опромінених в 6-16 дні вагітності, блокування сперматогенезу в періоді дозрівання, а також напруження функціональної активності гландулоцитів та сустентоцитів сім’яників.
У потомків білих щурів чоловічої статі, частина пренатального онтогенезу яких (1-6 та 6-16 дні) проходила в умовах дії ЕМП НВЧ, виявлені структурні перебудови в аденогіпофізі та наднирниках, котрі свідчили про підвищення функціональної активності цих ендокринних органів. Найбільш виражені ці явища в потомків самиць, опромінених в пізні строки вагітності. Отримані дані свідчать про те, що застосування в лікувальній практиці ЕМП НВЧ протипоказано при вагітності.
8. На основі вивчення гонадотропної дії чинників хімічної та фізичної природи встановлена висока чутливість розробленого методичного підходу в порівнянні з відомими методами оцінки сперматогенезу, що дає змогу виявляти мінімальні (порогові) рівні дії пошкоджуючих агентів, при яких традиційні методи не чутливі. Результати роботи є теоретичною основою для розробки профілактичних заходів, спрямованих на запобігання можливого несприятливого впливу хімічних та фізичних чинників на організм людини.