Заяць-Кахновець Олеся Іванівна. Профілактика невиношування у жінок із запальними захворюваннями урогенітального тракту

brief description

Заяць-Кахновець Олеся Іванівна. Профілактика невиношування у жінок із запальними захворюваннями урогенітального тракту : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2005.

Заяц-Кахновець О.І. Профілактика невиношування у жінок із запальними захворюваннями урогенітального тракту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2005.
Наукова робота присвячена зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням і запальними захворюваннями урогенітального тракту в анамнезі на підставі вивчення особливостей мікробіологічного статусу і функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановлені основні «мікробіологічні» чинники ризику невиношування вагітності, що враховують наявність складного багатокомпонентного паразитоценозу урогенітального і шлунково-кишкового тракту. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням на фоні запальних захворювань урогенітального тракту в анамнезі на підставі удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням і запальними захворюваннями урогенітального тракту на основі вивчення в них клініко-мікробіологічних і функціональних особливостей та розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.
1. Провідними факторами ризику розвитку загрозливого переривання вагітності у жінок з невиношуванням запального генезу є наявність в анамнезі інфекційної соматичної патології гострі респіраторні вірусні інфекції з частотою три рази в рік і більш (38,0 %); хронічні тонзиліт (28,0 %), бронхіт (28,0 %), пієлонефрит (30,0 %), гастрит (30,0 %), коліт (30,0 %) і хронічних запальних захворювань геніталей кольпіт (78,0 %), псевдоерозія шийки матки (66,0 %) і сальпінгоофорит (62,0 %).
2. Найчастішими ускладненнями гестаційного періоду у жінок із запальними захворюваннями урогенітального тракту і невиношуванням в анамнезі є загрозливе переривання вагітності в ранніх термінах (68,0 %), ранній токсикоз вагітних легкої і середньотяжкої форми (40,0 %), фетоплацентарна недостатність (54,0 %), зміна об’єму навколоплідних вод (28,0 %) і низька плацентація (32,0 %). Частота мимовільного переривання вагітності складає 20,0 %.
3. Установлено, що „мікробіологічними” факторами ризику у жінок з невиношуванням вагітності запального генезу є наявність в урогенітальному тракті змішаного паразитоценозу, представленого активними анаеробним (T.Vaginalis, M.Hominis, Ur.Urealiticum), вірусним (CMV, HCV type 1,2, Coxcackieviruses A,B) і грибковим компонентами, а також високим рівнем інвазії лямбліями (40,0 %), токсокарами (28,0 %) і гострицями (26,0 %).
4. Стан ФПК у жінок з невиношуванням запального генезу в анамнезі характеризується високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (42,0 %); порушеннями гемодинаміки в системі мати-плацента-плід (56,0 %); зниженням вмісту основних гормонів (ПЛЛ, Ез, К, ДГЕА-С і 17-ОП) і плацентарних білків (SP1 і РР14).
5. Розродження жінок з невиношуванням запального генезу характеризується високим рівнем передчасних пологів (25,0 %); абдомінального розродження (25,0 %); асфіксії новонароджених (20,0 %); внутрішньоутробного інфікування (17,5 %) і постгіпоксичної енцефалопатії.
6. Використання запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту мимовільного переривання вагітності в 3,3 рази; передчасних пологів у 2,9 рази; асфіксії новонароджених у 2 рази; внутрішньоутробного інфікування в 2,8 рази і постгіпоксичної енцефалопатії в 2,1 рази.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
З метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням запального генезу в анамнезі необхідно використовувати:
1 етап предгравідарна підготовка 6-12 місяців:протизапальна терапія; гормональна корекція логест, утрожестан; корекція мікробіоценозу статевих шляхів - гравагін, бетадін; мератин-комбіполіжинакс; імуноко-ригуюча терапія протефлазид, віферон, плацентоль; підготовка статевого партнера протефлазид, віферон.
2 етап до 20 тижнів вагітності:гормональна терапія - утрожестан до 12 тижнів, після 12 тиж. - дуфастон; корекція мікробіоценозу статевих шляхів - пімафуцин, кандибене після 12 тижнів; комплексна метаболічна терапія кратал, плацентоль; антиоксидант Tri-vi-plus; імунокоригуюча терапія - протефлазид.