Заярна Інна Сергіївна Методика дистан­ційного навчання англійського аргументативного писем­ного мовлення майбутніх правознавців

brief description

Заярна Інна Сергіївна, викладач кафедри іноземних мов юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Методика дистан­ційного навчання англійського аргументативного писем­ного мовлення майбутніх правознавців» (13.00.02 - тео­рія та методика навчання - германські мови). Спецрада К 26.001.49 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ЗАЯРНА ІННА СЕРГІЇВНА
УДК 378.147:811.111
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО
АРГУМЕНТАТИВНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________________ Заярна І.С.
Науковий керівник: Бех Петро Олексійович, кандидат філологічних
наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ………………………………….….…...15
ВСТУП …………………………………………………………………………...16
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
АНГЛІЙСЬКОГО АРГУМЕНТАТИВНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ ……………………...….……………………23
1.1 Навчання англійського аргументативного писемного мовлення юристів
як предмет методичного дослідження ………………………………….…...23
1.2 Аргументативне мовлення як компонент іншомовної комунікативної
компетентності майбутніх правознавців …..………………………………......39
1.3 Теоретико-методичні аспекти дистанційного навчання англійського
аргументативного писемного мовлення студентів-юристів …………...……..55
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………..…85
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ДИСТАНЦІЙНОГО ФОРМУВАННЯ УМІНЬ
АНГЛІЙСЬКОГО АРГУМЕНТАТИВНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ…………...…………….................................87
2.1 Цілі та зміст навчання англійського аргументативного писемного
мовлення майбутніх правознавців ……………………………………...……...87
2.2 Добір мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання англійського
аргументативного писемного мовлення майбутніх правознавців ……….…..97
2.3 Етапи та підсистема вправ і завдань для дистанційного навчання
англійського аргументативного писемного мовлення майбутніх
правознавців…………………………………………………………………….112
2.4 Модель дистанційного навчання англійського аргументативного
писемного мовлення студентів-правників……………………………..….….135
Висновки до розділу 2 …………………………………………………………144
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО
АРГУМЕНТАТИВНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ
ПРАВОЗНАВЦІВ ……………………………………………………..….……147
14
3.1 Планування та підготовка експерименту. Розроблення критеріїв та норм
оцінювання англійського аргументативного писемного мовлення ……...…147
3.2 Аналіз та інтерпретація результатів експерименту ……………………..160
3.3 Методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання
англійського аргументативного писемного мовлення студентів-юристів ....173
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………....181
ВИСНОВКИ …………………………………………………………….….…..184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..190
ДОДАТКИ ………………………………………………………………..…….216
ДОДАТОК А …………………………………………………………….……..216
ДОДАТОК Б ……………………………………………………………..……..218
ДОДАТОК В ………………………………………………………………..….219
ДОДАТОК Г ………………………………………………………………..…..226

bibliography

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження присвячене методиці дистанційного
навчання англійського аргументативного писемного мовлення майбутніх
правознавців. Реалізація поставлених цілей і завдань знайшла своє
відображення у проведенні діахронного аналізу проблеми ДН ААПМ
студентів-юристів; визначенні жанрів ААПМ юристів та їх лінгвістичних
особливостей; дослідженні теоретико-методичних аспектів ДН ААПМ
студентів-юристів. У дисертаційній роботі сформульовано цілі та зміст ДН
ААПМ, визначено критерії відбору текстового та мовного матеріалів та на їх
основі здійснено відбір текстів, лексичних одиниць та граматичних структур;
теоретично обґрунтовано та розроблено підсистему вправ та завдань, а також
створено дидактичну модель організації процесу ДН ААПМ майбутніх
правознавців; описано процес планування, підготовки та проведення
експерименту; сформульовано критерії та норми оцінки результатів
експерименту; експериментально перевірено ефективність авторської
методики та розроблено методичні рекомендації щодо ДН ААПМ майбутніх
правознавців.
У результаті наукових пошуків ми дійшли наступних висновків:
1. З’ясовано, що аргументативне мовлення є невід’ємним
компонентом іншомовної комунікативної компетентності майбутніх
правознавців, яке слід розуміти як комунікативний процес, націлений на
вираження своїх думок з метою переконання в істинності чи хибності
якогось положення за допомогою аргументів, побудованих відповідно до
правил семантики, синтактики і прагматики, а також з урахуванням правової
сфери застосування. Кінцевим продуктом ААПМ визначено
аргументативний текст в його комунікативних різновидах, які можуть бути
диференційовані як типи текстів: текст-обгрунтування, текст-повне
спростування та текст-часткове спростування. Доведено, що навчання ААПМ
майбутніх юристів має здійснюватися відповідно до ситуацій спілкування,
притаманних існуючій юридичній практиці. Для ефективного навчання
185
ААПМ виокремлені наступні жанри юридичного дискурсу: a letter of advice –
лист-порада; a memorandum - меморандум; a letter before action – листпопередження; a legal complaint – позовна заява; reply to a demand letter –
лист-відповідь); а також вивчені їх композиційні, мовні та аргументаційні
характеристики.
2. Обґрунтовано, що дистанційна форма є ефективною для
реалізації навчання ААПМ в юридичних ЗВО завдяки притаманним їй
специфічним якісним властивостям: врахування потреб і можливостей
майбутніх правознавців під час навчального процесу; модульність побудови
навчальних програм; зміна ролі викладача; спеціальні форми контролю
якості навчальних досягнень; використання базових і спеціалізованих
комунікативних технологій підтримки взаємодії суб’єктів процесу навчання;
використання спеціалізованих засобів навчання та форм організації
навчальної діяльності. Встановлено, що дистанційна форма навчання ААПМ
характеризується плановою системною діяльність, що відображає всі
компоненти навчального процесу; відокремленістю у просторі і часі студента
і викладача, а також студентів між собою; використанням різноманітних
ресурсів і новітніх технічних засобів навчання; наявністю спеціальних
методичних, комунікаційних, організаційних та адміністративних заходів.
Визначено, що серед доступних на сьогодні онлайн технологій, під час ДН
ААПМ перевагу слід надавати системам керування навчанням, зокрема, LMS
Moodle. Проаналізовані можливості навчальних, адміністративних та
комунікативних інструментів LMS Moodle як засобів дистанційного навчання
ААПМ.
Встановлено, що ДН ААПМ слід здійснювати з позицій
конструктивістського, компетентнісного та жанрового підходів, які
забезпечують ефективну організацію навчального процесу, спрямованого на
формування умінь та навичок ААПМ в умовах дистанційної освіти.
Ключовими у процесі ДН ААПМ визначені такі дидактичні (посильності,
свідомості, активності, наочності), психологічні (принципи мотивації,
186
поетапності формування мовленнєвих умінь та навичок, врахування
індивідуально-психологічних особливостей особистості студента, врахування
адаптаційних процесів) та методичні (комунікативності, автентичності,
професійної спрямованості навчання, ситуативно-тематичної організації
навчання) принципи. Основними методами навчання ААПМ засобами
дистанційної освіти визначені метод кейсів, заснований на вирішенні
конкретних проблемних ситуацій, та метод Сократа, який імітує
кооперативний аргументований діалогу між індивідуумами та має на меті
стимулювати критичне мислення учасників дискусії.
3. Визначено, що метою навчання ААПМ майбутніх правознавців є
формування навичок та умінь вільно та самостійно (одержавши всю
необхідну інформацію і не користуючись додатковими матеріалами)
створювати у відповідності до встановлених критеріїв та жанрових зразків
юридичні тексти аргументативного писемного мовлення. Уточнено зміст
навчання ААПМ та обґрунтовано, що навчання ААПМ студентів-юристів
обумовлюється професійно-трудовою сферою спілкування, якій притаманні
типові для писемного мовлення юриста теми та комунікативні ситуації.
Мовний та мовленнєвий навчальний матеріали, яким необхідно оволодіти
майбутнім юристам під час навчання ААПМ, включає лексичні одиниці,
граматичні структури, засоби сполучуваності слів і зв’язку речень, фонову
лексику, кліше, формули мовленнєвого етикету, жанрово-композиційні
особливості текстів, культурно маркований компонент семантики
лінгвальних одиниць аргументативного мовлення. Встановлено, що зміст
навчання ААПМ охоплює знання юридичного компоненту, функціональних
підтипів аргументативного мовлення, тактик та мовних засобів для
ефективної реалізації аргументативного мовлення, композиційних
особливостей різноманітних жанрів ААПМ та їх лінгвосоціокультурних
характеристик; граматичні, лексичні, аргументативні та лінгвосоціокультурні
навички; уміння аналізувати текст із погляду наявності в ньому
аргументативних тактик, визначати та використовувати мовні засоби
187
вираження ААПМ, композиційні та жанрово-стилістичні особливості текстів,
уміння відбирати, планувати й організовувати інформацію в письмовому
тексті, уміння продукувати завершені письмові тексти ААПМ, аргументуючи
власну точку зору за допомогою відповідних мовних засобів, уміння
добирати найбільш характерні для юридичної спільноти засоби і способи
досягнення комунікативних цілей та реалізації комунікативних стратегій.
4. З’ясовано, що добір текстового, лексичного і граматичного
матеріалу слід здійснювати, дотримуючись принципів необхідності та
вичерпності, посильності та доступності, вживаності та поширеності,
прагматичності та професійної ефективності, автентичності. Добір
навчального матеріалу здійснюємо з урахуванням логічних, предметних та
мовних труднощів. Одиницями добору для продукування ААПМ визначені
лексичні одиниці, граматичні структури та цілісний текст, що відбираються
відповідно до встановлених критеріїв: для текстового матеріалу - критеріїв
професійної спрямованості, комунікативної цінності, автентичності,
актуальності та посильності; для граматичного матеріалу - критеріїв
стабільності, зразковості та стилістичної унормованості; для лексичного
матеріалу – критеріїв комунікативної цінності, професійної спрямованості,
словотвірної здатності та тематичності.
5. Розроблено підсистему вправ та завдань для ДН ААПМ, яку слід
розуміти як сукупність груп вправ та завдань різних видів та типів, які здатні
забезпечити максимальний рівень оволодіння уміннями та навичками ААПМ
під час дистанційного навчання за умов їх поетапного виконання.
Обґрунтовано, що ДН ААПМ слід здійснювати у чотири етапи: підготовчий
етап спрямований на формування мовленнєвих навичок у продукуванні
ААПМ в межах відповідного жанру та на подолання мовних та предметних
труднощів; на аналітичному етапі ставимо за мету проаналізувати готові
тексти для визначення композиційних та жанрово-стилістичних
особливостей різних жанрів юридичного дискурсу: лист-порада, листпопередження, лист-відповідь на попередження, меморандум, позовна заява;
188
аргументаційно-тренувальний етап націлений на досягнення таких цілей як
формулювання тези, аргументів та висновку, а також подолання логічних
труднощів; цілями текстово-продукувального етапу визначаємо
удосконалення аргументаційних умінь та формування текстовопродукувальних умінь.
Створено модель ДН ААПМ, яка реалізується в межах навчальної
дисципліни «Іноземна мова (англійська)» під час ІІ семестру 1-го року
навчання для студентів ОР «Бакалавр» спеціальності 081 «Право» упродовж
6 тижнів (60 позааудиторних годин). Модель ДН ААПМ має модульний
характер. Кожен модуль присвячений навчанню окремого жанру ААПМ,
охоплює 12 позааудиторних академічних годин та реалізується у чотири
етапи. На підготовчий етап виділено 2 години, на аналітичний та
аргументативно-тренувальний - по 3 годин кожен, текстово-продукувальний
передбачає 4 академічні години.
У процесі експерименту було доведено гіпотезу: висока ефективність
дистанційного навчання англійського аргументативного писемного мовлення
досягається за таких умов: організація навчання здійснюється на засадах
конструктивістського, компетентнісного та жанрового підходів, а також у
відповідності до визначених нами дидактичних, психологічних та
методичних принципів; використання методу Сократа та кейс-методу;
організація навчання на основі таких жанрів англійського аргументативного
писемного мовлення як лист-порада, лист-попередження, лист-відповідь на
попередження, меморандум, позовна заява; використання розробленої нами
підсистеми вправ і завдань; використання адміністративних, навчальних та
комунікативних інструментів платформи Moodle; застосування авторської
моделі методики дистанційного навчання англійського аргументативного
писемного мовлення.
6. Експеримент тривав 64 академічних години і складався з трьох
етапів – передекспериментального зрізу, експериментального навчання та
післяекспериментального зрізу. В експериментальному навчанні взяли участь
189
52 студента (ЕГ 1 – 26 осіб, ЕГ 2 – 26 осіб) І курсу юридичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з них 26
студентів (ЕГ-1) навчалися дистанційно, на основі авторської моделі в
умовах системи керування навчанням LMS Moodle, режим доступу:
https://dl.knu.ua/course/view.php?id=9264. 26 студентів ЕГ-2 займалися також
дистанційно в умовах некерованого навчання (навчальний матеріал
доставлялся за допомогою технологій відкритого доступу). Визначено
основні критерії оцінювання ААПМ: змістовність висловлювання,
аргументованість та структурованість висловлювання, лексичний діапазон та
технічне оформлення, граматична коректність, адекватна стилістична
забарвленість (регістр і формат висловлювання). У ході експерименту
встановлено, що модель дистанційного навчання ААПМ студентів-юристів є
ефективною, адже сприяє досягненню цілей та реалізації завдань ААПМ, а
саме формуванню необхідних умінь ААПМ, що підтверджено за допомогою
математичної обробки експериментальних даних (критерії U – Манна-Уїтні
та G – критерій знаків).
За результатами експериментального навчання розроблені методичні
рекомендації, спрямовані на запобігання потенційних труднощів під час
планування, підготовки та здійснення навчання ААПМ студентів-юристів
дистанційними засобами в системі віртуального навчання Moodle.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної
проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробленні
методики дистанційного навчання усного аргументативного мовлення на
матеріалі інших стилів та жанрів мовлення.