Зайчук Борис Олександрович. Організаційно- економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення

brief description

Зайчук Борис Олександрович. Організаційно- економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2002. - 174арк. - Бібліогр.: арк.162-171

Зайчук Б.О. Організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою”. Київ: Науково - дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002.
Робота присвячена розробці і обгрунтуванню організаційно-економічного механізму побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення та створення на цій базі науково обґрунтованих основ її реформування.
В дисертації здійснено теоретичне обгрунтування основ побудови системи пенсійного забезпечення в умовах ринкових відносин, проведено їх формалізований опис; визначено причини і наслідки кризи в пенсійному забезпеченні Україні, виконано аналіз існуючих систем пенсійного забезпечення в розвинених країнах та в країнах з перехідною економікою.
Розроблено організаційно-економічний механізм переходу до трирівневої системи пенсійного забезпечення в ув’язці з динамікою макроекономічних показників. Розроблені основні напрями і заходи щодо реформування пенсійного забезпечення у напрямку підвищення його стійкості і ефективності.
Значна увага приділена розробці пропозицій щодо введення персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, переходу до впровадження накопичувальної пенсійної системи поряд з солідарною.

1.Діюча в Україні пенсійна система в правовому, організаційному, економічному та соціальному відношеннях потребує принципових змін, які зробили б її адекватною умовам перехідного періоду до соціально-орієнтованої ринкової економіки. У певній мірі ці проблеми обумовлюються відсутністю науково обґрунтованих основ реформування пенсійної системи. Тому створення достатньо об’єктивного організаційно-економічного механізму побудови і функціонування системи пенсійного забезпечення є нагальною і досить важливою проблемою переходу України до етапу сталого зростання.
2.Проведений аналіз показав, що пенсiйна реформа, насамперед, повинна спрямовуватись на вiдновлення пенсiй як виплат, пов'язаних з трудовим вкладом i встановленням диференцiйованого пiдходу у визначеннi розмiру виплат в залежностi вiд тривалостi страхового стажу i розмiру внескiв до Пенсiйного фонду України. В умовах України найкращим чином цієї мети змогла б досягти змішана трирівнева система пенсійного забезпечення: 1-й рівень солідарна система, 2-й обов’язкова накопичувальна і 3-й рівень добровільне пенсійне страхування.
3.Пенсійні системи з накопичувальними схемами у порівнянні з солідарною системою, що фінансується з поточних надходжень, мають значні переваги: незалежність від демографічного фактору, тобто від співвідношення пенсіонерів і працюючих; сприяння росту заощаджень і економічному розвитку за рахунок їх інвестування в економіку тощо. Головний недолік накопичувальної пенсійної системи, полягає в тому, що тут мають місце величезні труднощі із забезпеченням захисту від банкрутства, інфляції, розтрати коштів і надмірного ризику.
4.Необхідність впровадження накопичувальної системи очевидна, але повна заміна традиційної пенсійної системи на накопичувальну є нереальною через величезні первинні витрати, нерозвиненість ринків капіталу і праці. Разом з тим, її поступове впровадження слід розпочати у найближчі роки. Найкращим чином в умовах України змогла б досягти мети оздоровлення пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, де поряд із задіянням накопичувальних систем проводилося б подальше вдосконалення солідарної системи.
5.Встановлена в дисертації математична залежність розміру пенсій від рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і виду пенсійної системи (пенсійної політики держави) надає підгрунтя для цілеспрямованого формалізованого аналізу пенсійного забезпечення з кількісною оцінкою впливу окремих факторів, для визначення найбільш ефективних напрямів реформування пенсійної системи, для прогнозування наслідків реформування пенсійного забезпечення тощо.
6.Головним підгрунтям реформування пенсійного забезпечення є обгрунтування принципів і напрямів реформування пенсійних систем. На основі аналізу закордонного і вітчизняного досвіду побудови і функціонування пенсійного забезпечення автором визначені наступні основні принципи принцип достойного рівня забезпечення у випадку непрацездатності, ув’язки розміру пенсії із трудовою діяльністю, рівності жінок і чоловіків, зацікавленості працюючих у внесках на пенсійне забезпечення, додержання фінансової стійкості системи у перспективі, відповідності системи пенсійного забезпечення умовам, традиціям і менталітету суспільства.
7.Найбільш повно сучасним вимогам відповідає організаційний механізм змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення у вигляді системи державних і недержавних установ, що охоплює Пенсійний фонд України, функції якого поширюються за рахунок передачі йому функцій начислення пенсій, моніторингу пенсійного забезпечення, підготовки методичних і інструктивних матеріалів для змішаної трирівневої системи тощо, а також банківську і резервну пенсійну систему, недержавні пенсійні фонди та ін. Головною перевагою пропонуємого механізму є контроль і координація системи з боку держави.
8.Економічний механізм пенсійного забезпечення повинен будуватися виходячи з чотирьох його підвалин рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і пенсійної політики держави, спираючись при цьому на ресурси і можливості країни у довгостроковій перспективі. Конкретні заходи реформування пенсійної політики держави повинні розроблятися у складі програм дій уряду та програм економічного і соціального розвитку України.
9.Запропоновані в роботі заходи щодо першочергового реформування пенсійної системи є досить вагомими і в той же час цілком реальними. Реалізація частини з них вже зараз дозволила стабілізувати пенсійне забезпечення, ліквідувати дефіцит бюджету ПФУ. Інші заходи дозволять значно підвищити рівень пенсій і спрямувати в економіку у вигляді інвестицій з накопичувальних систем величезні кошти.