Збуржинська Марія Дмитрівна. Підвищення ефективності розвитку пивоварної промисловості в Україні

brief description

Збуржинська Марія Дмитрівна. Підвищення ефективності розвитку пивоварної промисловості в Україні: Дис... канд. екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2002. - 185арк. - Бібліогр.: арк. 162-175

Збуржинська М.Д. Підвищення ефективності розвитку пивоварної промисловості в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 економіка промисловості. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню, узагальненню і вирішенню проблем підвищення ефективності розвитку пивоварної промисловості в Україні в умовах ринкових перетворень. Автором визначені та запропоновані теоретико-методологічні, методичні та практичні засади комплексної системної оцінки ефективності виробництва пивоварної промисловості в ринкових умовах господарювання, поглиблено і розвинуто тлумачення сутності категорії галузевої ефективності розвитку виробництва з позицій ринкової економіки, здійснено системне визначення і формування критерію та окремих показників її динаміки, резервів та шляхів зростання ефективності на сучасному етапі.
Визначені, обґрунтовані та запропоновані основні напрями і шляхи забезпечення подальшого ефективного розвитку вітчизняного пивоваріння на основі використання і впровадження новітніх досягнень науки, техніки, технології і організації виробництва, формування і впровадження дієвого економічного механізму підвищення ефективності виробництва у вітчизняній пивоварній промисловості. Основні положення і результати дисертаційної роботи впроваджено в економічну практику.

Проведені в межах дисертаційної роботи дослідження проблеми підвищення ефективності виробництва у пивоварній промисловості України на сучасному етапі дали можливість сформулювати ряд нових наукових положень, висновків та рекомендацій, а саме:

Ефективність виробництва на рівні галузі являє собою специфічну форму вираження виробничих відносин в галузі, яка об’єктивно має більш конкретний зміст, ніж загальна ефективність виробництва. Галузева ефективність виробництва виражає сукупну економію живої та уречевленої праці в галузі з метою найбільш повного задоволення потреб у її продукції, тобто відображає рівень якості господарювання.

Економічна сутність категорії ефективності виробництва у пивоварній промисловості полягає у збільшенні обсягів випуску продукції в розрахунку на одиницю витрат сукупної (живої та уречевленої) праці, що об’єктивно відображає критерій галузевої ефективності виробництва як співвідношення витрат товарної продукції до її собівартості. Для більш послідовного і повного розкриття взаємозв’язку і взаємозалежності категорій ефективності виробництва та продуктивності інтегральних ресурсів виробництва необхідно мати на увазі, що продуктивність ресурсів виробництва полягає у збільшенні випуску продукції у розрахунку на одиницю обсягу ресурсів, що кількісно і відображує запропонований показник продуктивності інтегральних ресурсів через співвідношення обсягу товарної продукції і повного обсягу використовуваних ресурсів.

Для здійснення факторного аналізу економічного процесу підвищення ефективності виробництва необхідно застосовувати систему показників, яка охоплює як узагальнюючі показники ефективності виробництва, так і їх окремі групи. Запропонована система являє собою необхідний інструментарій для визначення і оцінки процесів ефективності, тенденцій і закономірностей її змін, виявлення резервів та шляхів її зростання, об’єднуючи індикатори з різною здатністю до узагальнення відображення якості використання ресурсів виробництва. Особливе значення надається наявності в системі показників критерію ефективності виробництва, який замикає всю систему показників, даючи можливість зробити загальну інтегральну оцінку всій системі взаємодій процесу зміни ефективності виробництва. Комплексна система показників, яка пропонується, в цілому дає можливість прослідкувати зміни в якості використання трудових, матеріальних ресурсів та основних виробничих фондів за певний період часу, виявити залежність рівня ефективності виробництва від результатів впровадження науково-технічного прогресу та обсягів капіталовкладень. Галузеві особливості визначення ефективності виробництва мають бути відображені в організації обліку, аналізі та плануванні її рівня як в цілому у пивоварній промисловості, так і в її структурних підрозділах.
Сировинна база пивоварної промисловості України відзначається значним погіршенням якості основної сировини, що зумовлюється існуючими недоліками в організації вирощування сировинних ресурсів, практично повною відсутністю селекції пивоварного ячменю і спеціалізованих стабільних зон вирощування; перед вітчизняною хмелярською галуззю сьогодні реально постала загроза фізичного зникнення.
Характерними тенденціями динаміки розвитку сучасної матеріально-технічної бази пивоварної промисловості України є зростаюча диференціація у нарощуванні виробничих потужностей на окремих пивоварних заводах, великі контрасти у рівні технічної озброєності підприємств, різні ступені концентрації та спеціалізації виробництва, циклічність спадів та піднесень у використанні виробничого потенціалу протягом календарного року, яка зумовлюється сезонними коливаннями попиту на пивоварну продукцію.

Наявний виробничий потенціал пивоварної промисловості спроможний ефективно переробляти великі обсяги сировинних ресурсів, однак сьогодні потреби галузі в основній сировині ні за кількістю, ні за якістю не забезпечуються. Виробничі потужності недовикористовуються, що визначально перешкоджає ефективному розвитку пивоварної промисловості України. З метою ліквідації існуючих диспропорцій необхідно поліпшити забезпечення пивоварної промисловості основною сировиною ячменем та хмелем відповідних кондицій вітчизняного виробництва. Для цього необхідно здійснити концентрацію сільськогосподарського виробництва та заготівлі пивоварного ячменю у придатних для цього областях; сформувати площі високоврожайних хмільників, створити охолоджувальні хмелесховища, оснастити їх обладнанням з переробки хмелесировини на гранули, екстракти та інші продукти.

Процес формування та розширення пивного ринку України ще не завершився, про що свідчать події 2000-2001 рр., які пов’язані з купівлею великих вітчизняних пивзаводів. У цьому зв’язку відбулися значні зміни у кон’юнктурі українського пивного ринку. В цілому потенційні можливості подальшого розширення вітчизняного пивного ринку досить значні: у 1999 р. в Україні рівень споживання пива становив 16 л на особу, у 2000 20 л, в той час, як сучасний світовий рівень споживання на одну особу становить 90-150 л/рік. Загострення конкурентної боротьби, яке спостерігалось у 2000-2001 рр., підтверджує той факт, що процес перерозподілу пивного ринку України розпочався і у найближчий перспективі (до 2005 р.) мають відбутися на ньому значні структурно-динамічні зміни.
Аналіз та здійснена оцінка залучених ресурсів виробництва у пивоварній промисловості України дають підставу для висновку: функціонування ресурсного комплексу пивоварного виробництва, у тому числі якість використання окремих видів ресурсів (трудових, матеріальних і, особливо, основних виробничих фондів та живої праці) має ресурсоємкий характер.

Найбільш позитивними, але ще нестійкими тенденціями, які спостерігаються сьогодні в пивоварній промисловості, є залучення та використання у виробничому процесі матеріальних ресурсів. Враховуючи характерну для галузі високу матеріалоємкість виробництва, поліпшення використання сировинних та матеріальних ресурсів має вирішальний вплив на підвищення економічної ефективності пивоваріння в цілому. Існуючі недоліки у використанні матеріальних ресурсів в галузі обумовлені різким зниженням технологічних характеристик сировини, підвищенням (особливо у 2000 р.) цін і тарифів на енергоносії, транспортні послуги, основну сировину, що має вирішальний вплив на зростання матеріало-, енерго- та трудовитрат.

Дослідження тенденцій динаміки ефективності на підприємствах пивоварної промисловості України на сучасному етапі доводить, що фактичний рівень загальної ефективності виробництва в останні роки (1996-2000 рр.) знизився, у тому числі і на окремих пивоварних підприємствах, майже на 80%. Зниження ефективності відбулося навіть на лідируючих підприємствах галузі: ВАТ ПБК Славутич” за зазначений період знизив рівень ефективності виробництва на 65,5%, а пивзавод Сармат” на 78,7%.

Падіння рівня загальної ефективності виробництва на пивоварних підприємствах галузі супроводжувалося такими негативними економічними явищами, як зниження рентабельності та зростання загальної затратоємкості виробництва. Так, за 1995-2000 рр. динамічні зміни у рентабельності виробництва на пивоварних заводах України характеризувалися такими кількісними параметрами: в ЗАТ Оболонь” відбулося зниження рівня рентабельності продукції на 27,3%; у ВАТ ПБК Славутич” на 68,7%; на Дніпропетровському пивоварному заводі Дніпро” у 1999 р. рентабельність продукції знизилась до 4,2% (для порівняння: у 1995 р. 38,9%), а у 2000 р. він знизився до 27,7%. Ці цифри свідчать про високий рівень збитковості пивоварного виробництва у 2000 р. Таким чином, фактичний рівень реалізації наявних якісних параметрів ресурсного потенціалу пивоварної промисловості України обумовив та визначив фактичний рівень загальної ефективності виробництва в галузі.

Комплексне дослідження тенденцій та закономірностей ефективності виробництва пивоварної промисловості України та її структурних підрозділів показало, що основними резервами її зростання є: поліпшення якості основної і повне забезпечення пивоварних підприємств сировиною, зниження витрат на всіх стадіях переробки, зберігання, транспортування; підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та трудових ресурсів; подальше удосконалення використання матеріальних ресурсів, включаючи сировину, основні і допоміжні матеріали та паливно-енергетичні ресурси.
Дослідження проблем прискорення науково-технічного прогресу як вирішального фактору зростання ефективності розвитку пивоварної промисловості дало можливість розробити та обґрунтувати інноваційну модель розвитку галузі, яка визначає основні напрями створення розвиненої наукової та матеріально-технічної бази, джерела фінансування, напрями і шляхи прискорення науково-технологічного прогресу в ній. Реалізація цієї моделі на підприємствах підвищить загальний техніко-технологічний рівень пивоварної промисловості, сприятиме зростанню ефективності виробництва за рахунок отримання економії сукупної праці, яка матеріалізована у ресурсному комплексі галузі.
Формування і впровадження економічного механізму управління функціонуванням пивоварних підприємств у відповідності з критеріями ринкової ефективності передбачають здійснення науково обґрунтованої, зваженої державної політики, ефективного впливу таких її елементів, як фінансова, податкова, цінова система; при цьому має бути врахована можливість коригування розвитку галузі в умовах поглиблення процесів монополізації пивоварної галузі.