Ждеджера Клавдія Віталіївна. Формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах

brief description

Ждеджера Клавдія Віталіївна. Формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах : Дис... канд. наук: 13.00.04 2007

Джеджера К.В.Формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. Теорія і методика професійної освіти”. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2007.
У дисертації розглянуто проблему формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей в ході їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах ІІІ IV рівнів акредитації. На основі аналізу теоретичних джерел визначено сутність феномена культури спілкування майбутнього фахівця мистецької спеціальності, охарактеризовано його структуру, критерії та рівні сформованості. Виявлено стан репрезентованості проблеми формування культури спілкування у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, з’ясовано стан сформованості досліджуваного явища у ВНЗ. Здійснено теоретичне обґрунтування методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах. Шляхом експериментальної перевірки доведено, що доцільна упорядкованість процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, його оптимальне методичне забезпечення та гуманістична спрямованість створюють плідну основу для підвищення ефективності професійної підготовки у досліджуваному аспекті.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу стверджувати:

Культура спілкування особистості виявляється у сукупності її досягнень, котрі за своїм змістом втілюються у напрацьованому комунікативному досвіді в усіх його формах і проявах.

Зважаючи на суспільну потребу в особистостях з високим рівнем культури спілкування, означена якість має бути невід’ємною частиною особистісної культури майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Положення стосовно розвитку особистісної культури, сутності спілкування, формування культури спілкування особистості та гуманізації освіти є підставою для визначення феномена культура спілкування майбутнього фахівця мистецької спеціальності” як індивідуального результату засвоєння та реалізації ним наповненого духовним змістом комунікативного досвіду, що виявляється у компетентності, моральності, естетичності комунікативної поведінки і становить основу для гуманістичних стосунків з людьми.
2. Особливості досліджуваної проблеми у практиці вищих навчальних закладів ІІІ ІV рівнів акредитації визначаються: певною репрезентованістю завдань щодо формування культури спілкування у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей на рівні визначення стратегічних завдань мистецької освіти та фрагментарністю їх відображення у навчальних планах та планах виховної роботи; низькою ефективністю професійної підготовки в аспекті формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей через відсутність системності в її плануванні та реалізації, застосування неефективного методичного забезпечення; недостатнім рівнем сформованості культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей серед них переважають студенти з середнім (47,0%) та низьким (34,5%) рівнем сформованості феномена.
В уявленнях студентів переважно не розвинені зв’язки між завданнями формування культури спілкування та цілями підготовки до майбутньої професійної діяльності.
3. Феномен культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей має системний характер і складається з когнітивного, регулятивного, ціннісно-смислового та поведінкового компонентів. Критеріальними характе-ристиками рівнів сформованості зазначеного феномена (високого, середнього, низького) можуть бути такі змістові параметри визначених компонентів, як: комунікативний тезаурус; когнітивні оцінки спілкування; мотиви регуляції спілкування; когнітивна, емоційна й вольова готовність до регуляції спілкування; ціннісні орієнтації щодо спілкування; вихованість; засоби спілкування.

Теоретичний аналіз шляхів підвищення ефективності професійної підготовки у досліджуваному аспекті доводить перспективність впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів теоретично обґрунтованої методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей доцільно упорядкованої динамічної єдності духовно наповненого змісту, форм і методів гуманістичної взаємодії викладачів і студентів, спрямованої на вироблення означеної якості.

Дієвість цієї системи забезпечується за умов:
а) упорядкованості процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей: у часі на послідовних взаємопов’язаних етапах (адаптаційному, підготовчому, професійному); у формах суб’єкт-суб’єктної взаємодії між викладачами й студентами колективній та індивідуальній;
б) відповідності методичного забезпечення процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей вимогам: єдності мети, змісту, форм і методів формування досліджуваного феномена; поступового збагачення змісту навчання інформацією про спілкування в мистецькій та освітній сферах; долучення до традиційних методичних компонентів навчально-пізнавальної діяльності нетрадиційних форм (проблемних лекцій та семінарів вирішення проблемних завдань, конференцій, прес-конференцій, проблемних лекцій, семінарів-ігор, семінарів-дискусій, тренінгів) та інтерактивних методів (кейс-методу, методів інциденту та проектів, евристичних методів, ігрових методів дидактичних ігор) формування культури спілкування;
в) гуманістичної спрямованості процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей: створення позитивного морально-психологічного клімату, сприяння їхнім спільним та індивідуальним академічним успіхам й особистісному розвиткові.
Результати експериментальної перевірки методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищому навчальному закладі підтверджують ефективність її поетапного впровадження, що забезпечувалося: наадаптаційному етапі шляхом узгодження процесу спілкування студентів з чільними суспільними вимогами та сформованими на їх основі вимогами вищого навчального закладу в ході опанування спецкурсу Основи етики й психології спілкування”; напідготовчому етапі через наближення процесу спілкування студентської молоді до високого ділового рівня у процесі вивчення факультативного курсу Етика ділового спілкування”; напрофесійному етапі завдяки досягненню відповідності спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей вимогам професійної етики й умовам професійної діяльності у мистецькій та освітній галузях за допомогою факультативного курсу Професійна етика”.
5. Методичні рекомендації для студентів (до спецкурсу Основи етики і психології спілкування”, факультативних курсів Етика ділового спілкування”, Професійна етика”) та викладачів (Формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах”), підготовлені за результатами дослідження, можуть бути використані для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах, зокрема для застосування запропонованих методичних підходів до формування культури спілкування; розробки системи навчальних курсів й проблематики лекцій та семінарів, призначених для формування культури спілкування студентів; створення навчально-методичних посібників, підручників.
Здійснене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем щодо формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Подальшої розробки потребують питання формування культури спілкування студентів у позааудиторній діяльності, підготовки викладачів вищих навчальних закладів до ефективного формування культури спілкування студентів, підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей до формування культури спілкування учнів навчальних закладів художнього профілю та учасників художньо-творчих колективів. Окремого аналізу потребують питання, що стосуються формування культури спілкування студентів шляхом самоосвіти та самовиховання.