Жебровський Борис Михайлович. Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти

brief description

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ
ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
__________________________________________________________________

На правах рукопису

ЖЕБРОВСЬКИЙ Борис Михайлович

УДК 371:351.851

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ
ДИРЕКТОРА ШКОЛИ
ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ

13.00.04 теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

ЗЯЗЮН Іван Андрійович
доктор філософських наук, професор,
дійсний член АПН України

Київ 2002
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП............................................................................................................3-13
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
ДИРЕКТОРА ШКОЛИ ДО УПРАВЛІННЯ
ЯКІСТЮ ОСВІТИ......................................................................14-86
1.1. Категорія якість освіти” як об’єкт теоретичного аналізу..........14-30
1.1.1. Характеристика якості” як філософської категорії................14-17
1.1.2. Педагогічне трактування поняття якість освіти”...................17-30
1.2. Управління якістю освіти в педагогічній теорії............................30-43
1.3. Професійна готовність директора школи до управління
якістю освіти......................................................................................43-64
1.4. Вітчизняний та зарубіжний досвід відбору освітян на
посаду керівника середнього загальноосвітнього
навчального закладу........................................................................64-82
ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ..........................................................................83-86

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ
ДИРЕКТОРА ШКОЛИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
ОСВІТИ......................................................................................87-164
2.1. Модель формування професійної готовності керівника
навчального закладу до управління якістю освіти.87-103
2.2. Відбір освітян до управлінської діяльності...................103-123
2.3. Зміст і методи формування професійної готовності
майбутнього керівника школи до управління якістю освіти...123-164
2.4. Організація експериментального педагогічного
дослідження.134-158
2.4.1. Етапи організації експериментального дослідження134-140
2.4.2.Вивчення стану професійної готовності освітян до
управлінської діяльності...................................140-149
2.4.3.Аналіз результатів експериментального дослідження......149-158

ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ......................................................................158-164
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................165-168
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................169-195
ДОДАТКИ...................................................................................................196-202

ВСТУП
Кардинальні зміни соціально-економічної політики країни викликали необхідність реформування освітньої галузі, що відображено в основних положеннях Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти, Законі України Про загальну середню освіту” та інших державних документах. Особлива увага у процесах реформ приділяється проблемі забезпечення якості шкільної освіти. Створення рівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти певною мірою залежить від стратегії управління сферою освіти на регіональному рівні та підготовки нової генерації керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Водночас, за роки незалежності в освіті України недостатня увага приділялася розробці нових моделей і методів управління шкільною освітою, зокрема її якістю. Сучасна система управління освітою ще повільно реагує на суттєві зміни функціональних обов’язків та основних завдань директора середнього загальноосвітнього навчального закладу, підвищення попиту суспільства на якісну шкільну освіту. Тому основним соціальним орієнтиром у процесі управління якістю освіти є спрямованість на демократизацію процедури призначення керівників навчальних закладів, виховання лідерів в освіті [198, 3].
Аналіз якості шкільної освіти показав, що у більшості випадків її недостатній рівень зумовлений некомпетентністю управлінської діяльності директора школи, недостатнім рівнем професійної готовності керівників до управління середнім загальноосвітнім навчальним закладом, відсутністю системи відбору освітян, потенційно здатних до управлінської діяльності, їхньої підготовки до забезпечення якості шкільної освіти.
У психолого-педагогічній літературі завжди приділялася належна увага проблемі управління освітою. В працях українських та зарубіжних вчених наголошується роль провідних положень наукового менеджменту в розвитку теорії та практики управління навчальними закладами та педагогічними системами. При цьому особлива увага надається гуманістичному, людино-(дитино-)центристському підходові в управлінні школою (І.А.Зязюн, Ю.А.Конаржевський, В.Г.Кремень, О.Я.Савченко, Т.І.Шамова, Е.А.Ямбург та ін.); необхідності професійної підготовки управлінців нової генерації (В.І.Луговий, Н.Г.Ничкало та ін.); ролі та значенню творчого потенціалу особистості керівника у забезпеченні якості освіти (Л.П.Одерій, С.О.Сисоєва та ін.); необхідності використання інноваційних підходів до управління розвитком школи (В.С.Лазарєв, В.І.Маслов, А.М.Моісеєв, М.М.Поташник та ін.).
Широкий міждисциплінарний діапазон проблем управління якістю освіти” та професійна готовність керівника” зумовили потребу в аналізі наукових праць відомих теоретиків наукового менеджменту М.Альберта, М.Вебера, М.Вудкока, М.Мескона, Т.Пітерса, С.Н.Паркінсона, А.Файоля, Ф.Тейлора, П.Уотермана, М.Хедоурі, Л.Якоккі та ін., в яких аналізується ефективне керівництво та обгрунтовується залежність між якістю” та рівнем підготовки керівників, які її забезпечують.
У міжнародній практиці склався певний досвід підготовки управлінців (менеджерів) для освіти. Водночас, ідея необхідності цільового відбору і підготовки освітян на посаду директора школи, незважаючи на її важливість, за роки української держави не знайшла відповідного наукового обгрунтування і практичної реалізації. В результаті процеси гуманізації, гуманітаризації, демократизації в реальному шкільному середовищі нерідко супроводжуються негативними тенденціями. Відродження принципів самоврядування, підвищення рівня автономності та відповідальності навчальних закладів, потреба в оволодінні сучасними інформаційними технологіями та новими фінансово-економічними механізмами управління засвідчили неадекватність професійної готовності значної частини директорів шкіл до роботи у нових соціально-економічних умовах.
Необхідність у керівниках нової генерації, здатних забезпечувати якість шкільної освіти, особливо очевидна в специфічних умовах мегаполіса. Ця потреба посилюється потенційними можливостями великого міста як наукового і культурного центру, зокрема, здатністю регіонального управління освіти і науки взяти на себе функції науково-методичної підготовки сучасного керівника до управлінської діяльності у нових умовах.
Актуальність та соціальна значущість для розвитку суспільства проблеми якості шкільної освіти, ролі директорського корпусу в її забезпеченні, недостатній рівень її наукової розробки та практичної реалізації зумовили вибір теми дослідження Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темами Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)” (РК № 0196 U 008876) та Психолого-педагогічні засади технологій навчання у вищій школі” (РК № 0199 U 000390). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 8 від 27.09.2001 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 14.05.2002р.).
Об’єкт дослідження професійна діяльність директора школи щодо управління сучасним середнім загальноосвітнім навчальним закладом.
Предмет дослідження професійна готовність директора школи до управління якістю освіти.
Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-методичних умов формування професійної готовності директора сучасної школи до управління якістю освіти.
Концептуальна ідея дослідження грунтується на положенні про те, що діяльність директора школи у нових соціально-економічних умовах трансформації суспільства, модернізації шкільної освіти доцільно розглядати як певний тип професійної діяльності, що потребує відповідної підготовки. Професійна підготовка майбутніх директорів до управління якістю освіти вимагає теоретико-методологічного осмислення категорії якість освіти”, вироблення організаційних форм і методичних засобів підготовки директора до означеного процесу на основі усвідомлення ним значущості ролі нових вимог суспільства до якості шкільної освіти та власної причетності до цього процесу. Підвищенню ефективності професійної готовності майбутнього директора сприяє науково обгрунтована система відбору освітян до управлінської діяльності та організація їхньої професійної підготовки у цьому напрямі на основі сучасних педагогічних та інформаційних технологій.
Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що управління якістю освіти у середніх загальноосвітніх навчальних закладах набуває ефективності за умов цілеспрямованої підготовки директора школи до управління якістю освіти на основі системної моделі формування їхньої професійної готовності до означеного процесу і враховує:
- державно-громадські вимоги щодо функціонування сучасного навчального закладу;
- особливості функціонування середнього загальноосвітнього навчального закладу в умовах великого міста;
- поетапну організацію відбору освітян, потенційно здатних до управлінської діяльності;
- впровадження організаційних форм підготовки директорів з використанням сучасних педагогічних та інформаційних технологій, які забезпечують розвиток професійних якостей директора школи.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження поставлено такі завдання:
1) проаналізувати категорію управління якістю освіти” у філософському та педагогічному аспектах;
2) проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід управлінської діяльності директора школи та його професійної готовності до забезпечення якості шкільної освіти в педагогічній теорії і практиці;
3) розробити і теоретично обгрунтувати системну модель формування професійної готовності майбутнього директора школи до управління якістю освіти;
4) виявити організаційно-методичні умови ефективності формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти;
5) розробити методичні рекомендації щодо управління якістю шкільної освіти для керівників регіональними управліннями освіти і науки, директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Методологічною основою дослідження стали положення філософії, теорії управління, педагогіки про об’єктивність процесу розвитку суспільства; структурно-функціональний підхід як спосіб пізнання соціального управління; взаємозумовленість зовнішніх і внутрішніх чинників соціуму та їхніх впливів на якість освіти; положення щодо формування готовності особистості до професійної діяльності.
Теоретичну основу дослідження становлять положення, які грунтуються на:
- філософії сучасної освіти (С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, Л.П.Одерій, О.Я.Савченко, Г.Г.Філіпчук та ін.);
- теорії діяльності й розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, О.М.Леонтьєв, В.О.Моляко, В.В.Рибалка та ін.);
- психолого-педагогічних основах ефективної професійної діяльності керівників освітньої галузі (В.І.Луговий, В.І.Маслов, Н.Г.Ничкало, В.С.Пікельна, С.О.Сисоєва та ін.);
- психолого-педагогічних концепціях відбору потенційно здатних до управлінської діяльності освітян (Л.М.Карамушка, С.Д.Максименко та ін.);
- теорії моделювання педагогічних систем і процесів (Ю.І.Мальований, А.І.Севрук, В.О.Сухомлинський, В.А.Штофф та ін.);
- дидактичних пошуках умов і засобів ефективного професійного розвитку керівників освіти (М.І.Босенко, К.І.Волинець, Н.І.Клокар, Л.А.Онищук, А.П.Черниш та ін.).
Враховувалися також положення Національної доктрини розвитку освіти, нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України, Конвенції, рекомендації ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, а також регіональна програма розвитку Столична освіта. 2001-2005 рр.”.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані адаптовані до мети такі методи дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні.
Теоретичні: аналіз і синтез філософської, психологічної, педагогічної та іншої літератури з проблеми дослідження; метод теоретичного аналізу на етапах визначення мети, предмета, завдань дослідження; моделювання, прогнозування показників якості освіти; синтезування результатів, осмислення їхньої наукової новизни.
Емпіричні: опитування, анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування майбутніх керівників навчальних закладів; експертні оцінки та самооцінювання; пряме спостереження; констатуючий та формуючий експерименти; аналіз результатів діагностичних даних; професіографічний аналіз рівнів професійної готовності майбутніх керівників до управлінської діяльності.
Статистичні: аналіз використання статистичних методів обробки результатів педагогічного експерименту.
Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося упродовж 1995-2002 рр.
На першому етапі (1995-1997 рр.) вивчалися й осмислювалися теоретичні положення проблеми якість освіти”, умови відбору та підготовки керівників, що існують у системі загального менеджменту та управління освітою. Здійснювався аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду з питань відбору та підготовки кандидатів на посаду директора школи.
На другому етапі (1997-1998 рр.) розроблялася системна модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти. Розроблено експериментальну програму Школа резерву”, основні положення якої обговорено на семінарах директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Теоретично обгрунтовано поняттєвий апарат дослідження.
На третьому етапі (1998-2001 рр.) здійснено дослідно-експериментальну перевірку програми Школа резерву”; дисертантом проведено цикл практичних семінарів для керівників освіти, зокрема, для начальників регіональних управлінь освіти і науки (2000 р.); майбутніми директорами захищені творчі проекти з питання якості шкільної освіти. Відпрацьовувалася система аналізу професійної готовності директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів до управління якістю освіти в нових соціально-економічних умовах.
На четвертому етапі (2001-2002 рр.) проведено систематизацію, узагальнення, аналіз та інтерпретацію результатів дослідно-експериментальної роботи. Результати дослідження викладено у рукописі дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Науково-дослідницька робота проводилася на базі Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації. До експериментальної роботи були залучені: Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім.Б.Грінченка (нині Київський міський педагогічний університет ім.Б.Грінченка), Управління освіти у місті Києві районних державних адміністрацій, навчальні заклади загальної середньої освіти різних типів і форм власності: гімназії №48, №153, №191 ім.П.Тичини; ЗСШ №318; ліцей Поділ” №100, ліцей бізнесу (м.Київ).
Всього до процесу дослідження було залучено 1178 респондентів, зокрема, 114 директорів, 186 заступників директорів, 412 вчителів загальноосвітніх навчальних закладів; представники органів державної влади та управління, батьківського та учнівського самоврядування.
Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор брав участь в апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись викладацькою, навчально-методичною та організаційно-управлінською діяльністю в Головному управлінні освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено системну модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти; визначено зміст і структуру професійної готовності директора школи до управління якістю освіти; виявлено критерії відбору та організаційно-методичні умови формування професійної готовності освітян до управлінської діяльності, спрямованої на забезпечення якості освіти; подальшого розвитку набули педагогічні технології у професійній підготовці директора школи до управління якістю освіти.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що теоретично обгрунтовано взаємозв’язок між якістю сучасної шкільної освіти та впровадженням системи відбору й формування професійної готовності директора школи до управлінської діяльності; компоненти та критерії професійної готовності директора школи до управління якістю освіти; уточнено зміст понять якість освіти” та управління якістю освіти” в сучасних умовах функціонування середнього загальноосвітнього навчального закладу.
П

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової літератури показав, що проблема управління якістю освіти активізувалася наприкінці ХХ століття під впливом загальносвітових тенденцій соціально-економічного та науково-технологічного характеру. Існування різних підходів до визначення поняття якість освіти”, розкриття його сутності дали можливість розглядати даний соціально-педагогічний феномен як процес і як результат. Якість шкільної освіти невід’ємно пов’язана з поняттям розвиток”, оскільки обидва зумовлені законами діалектики. На основі здійсненого аналізу якість освіти” розглядається як динамічне та інтегративне утворення, сукупні властивості якого здатні задовольняти споживачів, їх постійно зростаючі вимоги і потреби. Структурними компонентами якості освіти” визначено: задоволеність суб’єктів освіти результатами навчально-виховного процесу, якість освітніх програм, високий рівень кваліфікації науково-педагогічних кадрів, включеність навчального закладу до інноваційної діяльності, сучасні матеріально-технічні ресурси, утвердження державно-громадського характеру управління. Управління якістю освіти спирається на процесуальний та результативний аспекти. Процесуальний аспект відображає діяльність директора школи щодо створення умов, спрямованих на забезпечення якості навчально-виховного процесу. Результативний аспект відображає досягнення очікуваних результатів, що виявляються в якості отриманих знань, умінь, навичок учнів, рівня їх вихованості, позитивній динаміці їхнього особистісного розвитку.
2. Визначено і теоретично обгрунтовано, що професійна готовність директора школи до управління якістю освіти є інтегративною здатністю керівника навчального закладу, залежить від спеціального відбору, формується у процесі організованої професійної підготовки і зумовлюється рівнем розвитку професійних та особистісних якостей. Професійна готовність директора до управлінської діяльності визначається як внутрішній стан особистості, що спонукає її до свідомого інтелектуального розвитку, активної соціалізації, професійної самоактуалізації та самовдосконалення. У структурі професійної готовності директора школи до управління якістю освіти виділяються ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, особистісно-вольовий та рефлексивно-операційний компоненти. Аналіз критеріїв професійної готовності директора школи до управління якістю освіти довів необхідність урахування лідерського потенціалу особистості, орієнтації на партнерську діяльність, використання прогностичних методів роботи та ін.
3. Вивчення досвіду управління в економічно розвинених країнах (США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Японія та ін.) довело, що практика залучення оцінювальних центрів є доцільною формою відбору майбутніх керівників виробничої сфери. Це дало можливість трансформувати окремі підходи роботи центрів (організація відбіркової комісії, залучення громадськості, діагностування) у педагогічну систему й теоретично обгрунтувати модель формування професійної готовності майбутнього директора до управлінської діяльності.
4. Системна модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти складається з психолого-педагогічних умов забезпечення якості шкільної освіти та організаційно-методичних умов відбору й підготовки освітян до управлінської діяльності. До психолого-педагогічних умов забезпечення якості освіти віднесено: специфічні ознаки системи шкільної освіти великого міста (наявність високих вимог соціуму до якісної освіти; великі можливості у мешканців міста вибору освітніх потреб; різнотипність навчальних закладів: коледжі, гімназії, ліцеї, школи, спеціалізовані школи, дитячі садки, школи-дитячі садки); можливості добору кадрового потенціалу з різних вищих навчальних закладів; широкі можливості підвищення кваліфікації працівників освіти; створення інформаційного простору. Виявлені психолого-педагогічні умови забезпечення якості шкільної освіти містять, зокрема, організацію навчально-виховного процесу, ефективність навчання та виховання у школі, управління соціально-педагогічними процесами.
5. Розроблена і впроваджена система відбору передбачає кілька етапів: оприлюднення інформації про конкурс; аналіз пакету документів учасників конкурсу; вивчення професійних здібностей та особистісних якостей конкурсантів; проведення співбесіди освітян із членами відбіркової комісії; обговорення та прийняття рішення про зарахування конкурсантів до Школи резерву”. До основних критеріїв віднесено: вік (до 40 років), наявність вищої педагогічної освіти, педагогічного стажу (не менше 5 років), рекомендаційних листів, володіння однією з іноземних мов, логіки викладення автобіографічних даних, розробки проекту сучасної школи.
6. Експериментально доведено, що доцільними організаційно-методичними умовами формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти є: аналітико-процесуальний та професійно-цільовий етапи підготовки; обсяг теоретичних знань і практичних умінь майбутнього керівника середнього загальноосвітнього навчального закладу; впровадження педагогічних та інформаційних технологій, активних методів навчання. Аналітико-процесуальний етап передбачає відбір потенційно здатних до управлінської діяльності освітян на основі визначених критеріїв відбору та результатів психолого-педагогічного діагностування. Суб’єктами експертної оцінки є відбіркова комісія, до якісного складу якої залучаються фахівці з галузі педагогіки, психології та управління. Професійно-цільовий етап відбувається за експериментальною програмою Школа резерву” як основною організаційною формою професійної підготовки майбутнього директора до управлінської діяльності.
7. Результати педагогічного експерименту, що узагальнені у 10 таблицях, 3 рисунках, 1 діаграмі, довели: впровадження системної моделі забезпечує динаміку сформованості відповідних якостей у майбутніх керівників шкіл: у 25% освітян відбувся перехід на наступний рівень за ціннісно-мотиваційним компонентом, у 29% - за інформаційно-когнітивним, у 9% - за особистісно-вольовим, у 28% - за рефлексивно-операційним компонентом. Проведене дослідження показало, що 100% освітян перейшли із середнього рівня професійної готовності до високого та достатнього. Слухачі Школи резерву” визнали ефективними такі напрями роботи: стажування в загальноосвітніх закладах міста, районних управліннях освіти, залучення до фронтальних перевірок діяльності навчальних закладів міського рівня; розширення теоретичних знань з управління освітою; робота в інноваційному режимі; вивчення й аналіз досвіду роботи зарубіжних шкіл; використання активних форм і методів навчання; проведення семінарів з питань застосування інформаційних технологій в управлінні та діловодстві.
8. Розроблено і впроваджено комплекс науково-методичних матеріалів, спрямованих на підвищення якості шкільної освіти для директорів, заступників директорів, вчителів, класних керівників (кураторів) середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Автор ініціював проект по створенню навчальних підручників для учнів київських шкіл.