Жердєва Ірина Володимирівна. Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації

brief description

Жердєва Ірина Володимирівна. Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Донецький національний медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2007. — 139арк. — Бібліогр.: арк. 122-139.

Жердєва І.В. Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
Робота присвячена рішенню однієї з актуальних задач акушерства — зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів завдяки розробці та впровадженню науково обґрунтованих діагностичних та лікувально-профілактичних заходів на етапі планування та під час вагітності. В роботі вперше на підставі встановлення факторів, що виявляють статистично вірогідний вплив на розвиток фетоплацентарної недостатності у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів, побудовано прогностичну таблицю виявлення ризику її виникнення. Розроблені та впроваджені лікувально-профілактичні заходи для вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів щодо антенатальної охорони плода, які включають визначення деяких показників імунного та гормонального станів і активності ферментів, антибактеріальну, дезінтоксикаційну, метаболічну, імуномодулюючу терапію з включенням хофітолу, свічок бетадину, віферону та ацилакту, сприяють зменшенню частоти випадків ФПН в 1,3 рази; загострення інфекційного процесу під час вагітності — в 4,2 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод — в 2,8 рази; гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді — в 5,5 рази; асфіксії та гіпотрофії новонароджених відповідно в 1,9 та 1,4 рази.

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо антенатальної охорони плода у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів на підставі клініко-лабораторного вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, оцінки мікробного пейзажу пологових шляхів, вивчення деяких показників гормонів ФПК, імунного статусу, активності ферментів, біофізичного профілю плода, розробки та впровадження діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Встановлено, що у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів загроза переривання вагітності була в 41,4 % випадків, анемія різного ступеня тяжкості — у 46,4 %, гіпертензія — у 35,2 %, дистрес плода — у 21,8 %, передчасні пологи — у 35,6 %, післяпологовий ендометрит — у 34,4 %, розходження швів на промежині — у 25,4 %.
У вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів у І триместрі гестації з представників потенційних патогенних мікрофлори було виявлено: Streptococcus pyogenes у 15,83 % жінок, Candida albicans — у 45,83 % і Gardnerella vaginalis — у 34,17 %; пряма кишка була інфікована в 45,83 % випадків, зів і сечові шляхи — по 40,83 %. Також виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем альбуміну, трансферину та частотою виявлення Streptococcus pyogenes (r=0,43 і 0,57 відповідно, p<0,05) і Gardnerella vaginalis (r=0,71 і 0,47 відповідно, p<0,05).
Для діагностики ФПН на доклінічному рівні у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів необхідна оцінка активності АсАТ, АлАТ і ТЛФ.

Підвищений вміст АлАТ і АсАТ корелює із гормональним дисбалансом ФПК, виявлений зв’язок між рівнем даних ферментів і прогестероном (відповідно r=0,45, r=0,60 і р<0,05). Виявлено вірогідно значущий сильний зв’язок між рівнем Е3і ТЛФ (r=0,67; р<0,05), що є раннім маркером ФПН та дистресу плода. Підвищення рівня ТЛФ корелює із частотою передчасного визрівання плаценти (r=0,53, р<0,05), виявленням кальцифікатів у плаценті (r=0,55, р<0,05) і дистресом плода під час вагітності (r=0,47, р<0,05).

Зміни неспецифічного імунітету піхви характеризувалися зменшенням Ig A в піхвовій рідині, а місцевий імунітет формувався за рахунок трансферину і церулоплазміну, які у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів були відповідно в 2,6 і 3,8 рази вище, ніж в контролі (р<0,05).

Підвищений вміст ТЛФ корелює зі зниженням рівнів Ig A і G в сироватці крові (відповідно r=0,64 і r=0,73, р<0,05).

Розроблена прогностична таблиця забезпечила реалізацію індивідуального прогнозування з ризику виникнення ФПН. Чутливість індивідуального прогнозу склала 80 % при інформативності відповідного діапазону 6,33, що забезпечило високий ступінь вірогідності прогнозу. Ефективність методу склала 80 %.
Проведення комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, що включає своєчасну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, метаболічну, імуномодулюючу терапію, сприяло зниженню випадків ФПН в 1,3 рази; загострення інфекційного процесу під час вагітності — в 4,2 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод — в 2,8 рази; гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді — в 5,5 рази; асфіксії та гіпотрофії новонароджених відповідно в 1,9 та 1,4 рази.