Жив’юк Андрій Анатолійович Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії

brief description

Жив’юк Андрій Анатолійович, керівник науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область». Назва дисертації: «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії». Шифр та назва спеціальності 07.00.01 історія України. Докторська рада Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, тел. (032) 270-70-22). Науковий консультант: Соляр Ігор Ярославович, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича. Опоненти: Баран Володимир Кіндратович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки; Ільницький Василь Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та правознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; Трофимович Володимир Васильович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЖИВ’ЮК АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК: 94 (477) «1939-1945»: 281.96 ДИСЕРТАЦІЯ
ОРГАНИ НКВД/НКГБ СРСР У ЗАХІДНІЙ ВОЛИНІ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 -
ЧЕРВЕНЬ 1941 РР.): СТРУКТУРА, КАДРОВИЙ СКЛАД, РЕПРЕСІЇ
07.00.01 - історія України
Подається на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
А. А. Жив’юк
Науковий консультант: СОЛЯР Ігор Ярославович, доктор історичних наук, професор
Львів - 2024

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 27
ВСТУП 32
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА
ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 44
1. 1. Стан наукової розробки проблеми 44
1. 2. Джерельна база та її інтерпретація 68
1. 3. Методологія й понятійний апарат 84
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА І КАДРИ ОРГАНІВ НКВД/НКГБ
У ЗАХІДНІЙ ВОЛИНІ 105
2. 1. Оперативно-чекістські групи 105
2. 2. Обласні управління і повітові/районні відділи/відділення НКВД/НКГБ 116
2. 3. Компартійне керівництво діяльністю органів НКВД/НКГБ 158
2. 4. Підготовка та ротація кадрів НКВД/НКГБ 170
2. 5. Агентурно-оперативна робота НКВД/НКГБ 180
2. 6. Функціонування міліції, тюремного відомства,
прикордонних і конвойних військ 199
РОЗДІЛ 3. РЕПРЕСІЇ НКВД/НКГБ ПРОТИ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ 218
3. 1. Висланські акції 218
3. 2. Ліквідація підпілля УНР 240
3. 3. НКВД/НКГБ і польський рух спротиву 256
3. 4. Протистояння НКВД/НКГБ з ОУН 266
3. 5. Встановлення контролю за релігійними об’єднаннями 302
3. 6. Репресії щодо представників національних меншин 323
РОЗДІЛ 4. МАСОВІ ОПЕРАЦІЇ НКВД/НКГБ 348
4. 1. Перша масова операція (весна - літо 1940 р.) 348
4. 2. Масове вбивство (масакра) в’язнів влітку 1941 р. 375
ВИСНОВКИ 430
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 445
ДОДАТКИ 518

bibliography

ВИСНОВКИ
1. У контексті компаративного аналізу напрацювань як вітчизняних, так і закордонних учених проаналізовано стан розробки проблеми, окреслено основні історіографічні напрями її вивчення. Встановлено, що в радянський період дослідження діяльності комуністичних спецслужб було табуйованою і закритою для істориків темою, тому її опрацювання розпочалось лише після розпаду СРСР.
Упродовж 1990-2000-х рр. вивчення історії та діяльності радянських репресивних органів на пострадянському просторі було пов’язане з двома інституційними проектами: видавничими серіалами про жертв репресій та функціонуванням дослідницьких структур з вивчення історії державного терору в СРСР. Підставою для їх реалізації, як також для здійснення досліджень вченими з-поза меж колишнього СРСР, стало відкриття законодавчого доступу до архівів комуністичних спецслужб.
Упродовж останніх 30-35 років вітчизняні та зарубіжні дослідники підготовили і оприлюднили значний пласт робіт, які розкривають суть більшовицької диктатури, характер, перебіг, етапи масових політичних репресій в СРСР, місце і роль у репресивній системі радянських каральних органів, їхні структуру, кадровий склад і механізми функціонування. Започатковане Р. Конквестом системне вивчення Великого терору в СРСР як інструменту утримання більшовиками політичної влади та здійснення соціальної інженерії поповнене сотнями студій, в яких розглянуті його прояви в різні історичні періоди, на різних рівнях і в різних регіонах.
Вагомий сегмент таких досліджень присвячений утвердженню та еволюції більшовицького режиму на західноукраїнських землях від початку Другої світової війни до проголошення незалежності України. Вони висвітлюють сюжети, пов’язані з першою і другою радянізацією Західної України, політичне, ідеологічне, економічне, збройне протистояння комуністичної номенклатури, зокрема органів НКВД/НКГБ, що утверджували в краї радянську модель існування, і західноукраїнського населення, яке виступало в обороні своїх традиційних цінностей.
Водночас практично відсутні роботи, в яких була б розглянута діяльність радянських репресивних органів у Західній Україні, вужче у Західній Волині, зсередини, через їхню структурну побудову, характеристику кадрового складу, репресивних інструментів та методів, застосованих для реалізації поставлених перед ними завдань. Потребують додаткового вивчення і певного переосмислення термінологічно-понятійний апарат репресій; взаємостосунки регіонального компартійного керівництва і територіальних органів НКВД/НКГБ; специфіка підготовки і ротації кадрів НКВД/НКГБ, зокрема через зв’язок Зачистки Західної України з Великим терором і попередніми практиками більшовицьких екстермінацій; характер і форми взаємодії/протидії співробітників НКВД/НКГБ та місцевого населення; зіткнення органів НКВД/НКГБ з антирадянським підпіллям; особливості функціонування в Західній Волині радянської пенітенціарної системи, тощо.
Така історіографічна ситуація увиразнила необхідність проведення комплексного дослідження стосовно виконавців Зачистки Західної Волині 1939-1941 рр. Зазначена наукова проблема суттєво резонує з реаліями початкового періоду Другої світової війни, коли більшовицький СРСР і нацистська Німеччина виступили партнерами в її розв’язанні і здійсненні репресій на окупованій ними території Другої Речі Посполитої.
2. Здійснений аналіз джерельної бази дослідження дозволив виявити опубліковані і неопубліковані джерела, які систематизовані за чотирма групами.
До першої групи віднесені законодавчі і нормативно-правові акти вищих органів влади СРСР та відомчі накази НКВД/НКГБ, які визначили структуру цих органів на території Західної України в 1939-1941 рр., як також спрямували їхню діяльність на здійснення Зачистки територій, загарбаних СРСР, від усіх реальних і потенційних супротивників. Переважна більшість зазначених актів віднайдені в опублікованих збірниках документів та ГДА СБУ в Києві (зокрема, у фонді 9 «Нормативно-розпорядчі документи ЧК-КГБ»).
Другу групу джерел склали збірники опублікованих документів, які розкривають репресії органів НКВД/НКГБ на західноукраїнських землях, і у Західній Волині зокрема, у період першої радянізації. Основна частина цих документів, що походять з українських державних і відомчих архів, побачили світ завдяки «архівній революції» в Україні 2009-2015 рр. Сюди ж віднесений колосальний за обсягом документальний матеріал, оприлюднений, починаючи з 1992 р., у більш як 140 книгах основної серії «Реабілітовані історією» та численних допоміжних виданнях.
До третьої, основної у дослідженні, групи джерел включені неопубліковані документи з фондів державних і відомчих архівів України - ДАВО, ДАІФО, ДАЛО, ДАРО, ДАТО, ГДА СБУ та ГДА МВС. Вони зберігають величезний обсяг документації, що походить від партійних комітетів ВКП(б), наркоматів, управлінь і відділів НКВД/НКГБ, яка розкриває завдання і механізми діяльності репресивних органів, як також оприявнює з особових справ біографії виконавців репресій - співробітників цих структур, від керівного до рядового складу. Сюди ж належать АКС репресованих осіб, що містять інформацію як про жертв, так і про виконавців репресій.
Четверту групу склали джерела особового походження. Це спогади (переважно записані й відредаговані літературними редакторами) керівників та співробітників радянських спецслужб, які переважно
героїзували/романтизували діяльність НКВД/НКГБ, замовчуючи вчинені ними злочини. Натомість зі спогадів жертв і свідків радянських репресій постає антигуманна суть більшовицької номенклатурної верхівки та її захисників - співробітників НКВД/НКГБ.
Виявлена, систематизована і проаналізована джерельна база дозволила зробити висновок стосовно її репрезентативності та достатності для реалізації наукового дослідження.
3. Застосована методологія дослідження дала змогу осмислити його об’єкт, розкрити задекларовану проблему, запропонувати науково аргументовані висновки. Визначені принципи та методи детермінували структуру роботи та логіку викладу матеріалу.
З’ясування теоретико-методологічних засад роботи зумовило формулювання категоріального апарату дослідження - дефініцій ключових понять і термінів, таких як номенклатура, НКВД, НКГБ, чекіст, енкаведист, гебіст, Великий терор, Зачистка, ліміт, масова операція, трійка, депортація, вислання та ін.
4. Виходячи з організаційних змін, які відбулись у структурі органів НКВД/НКГБ впродовж 1939-1941 рр., та здійснення ними репресивних акцій, виокремлені три етапи функціонування радянських каральних органів у Західній Волині в означений період.
Перший етап охоплює осінь 1939 р. (вересень - листопад), тобто час від вступу ЧА на територію Польщі й до організації у Західній Україні, після формалізації її включення до складу СРСР, територіальних органів НКВД і РКМ. На цьому етапі Зачистку захоплених СРСР територій здійснювали ОЧГ та придані їм підрозділи прикордонних військ, які керувались наказами Л. Берії № 001064 від 8 вересня і № 001124 від 21 вересня та директивою Л. Берії № 720 від 15 вересня 1939 р. Головним підсумком їхньої діяльності стало створення ядра органів держбезпеки та міліції, встановлення контролю за суспільно- політичним життям краю та радянсько-німецьким кордоном, проведення першої хвилі арештів.