Жмурик Василь Васильович. Антропогенетичні особливості дорослого міського населення Подільського регіону України хворого на цукровий діабет першого типу

brief description

Жмурик Василь Васильович. Антропогенетичні особливості дорослого міського населення Подільського регіону України хворого на цукровий діабет першого типу : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2009.

Жмурик В.В. Антропогенетичні особливості дорослого міського населення Подільського регіону України хворого на цукровий діабет першого типу.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2009.
В дисертації вперше у хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу міських чоловіків і жінок Поділля встановлені характерні для даного захворювання «діатезні» конституційні типи, що характеризуються порушенням пропорційності антропометричних і соматотипологічних параметрів тіла. Вперше представлені фенотипологічні характеристики пальцевої і долонної дерматогліфіки, які маркують схильність до ЦД І типу і важкість даного захворювання у міського населення Поділля. Вперше у чоловіків і жінок Поділля, хворих на ЦД І типу, встановлені особливості розподілу еритроцитарних антигенів крові за системами АВ0 та Rh в залежності від важкості хвороби. Вперше розроблені дискримінантні моделі виникнення ЦД І типу у чоловіків та жінок Поділля в залежності від особливостей будови і розмірів тіла та моделі важкості перебігу хвороби в залежності від дерматогліфічних та серологічних показників.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у встановлені за допомогою аналізу антропометричних показників здорових і антропогенетичних показників хворих на ЦД І типу різного ступеня важкості міських мешканців Поділля констатуючих та прогностичних ознак виникнення захворювання, з урахуванням яких, розроблені дискримінантні моделі ризику виникнення та особливостей перебігу ЦД І типу.
1. Дляхворих на ЦД І типу чоловіків, порівняно із здоровими, характерні: менші значення усіх габаритних, більшості поперечних і охватних розмірів тіла та як наслідок мезоморфного компоненту соматотипу, а також м’язової і кісткової маси тіла; різнонаправлені зміни товщини шкірно-жирових складок на верхній кінцівці і тулубі; а також на фоні зменшення поперечних і охватних розмірів тіла більші значення міжостьового розміру тазу і обхвату талії. Дляхворих на ЦД І типу жінок, порівняно із здоровими, характерні: менші значення довжини тіла, дистальних епіфізів нижньої кінцівки та як наслідок ектоморфного компоненту соматотипу і кісткової маси тіла; менші значення більшості поперечних розмірів тіла і обхватів нижньої кінцівки; більші значення більшості антропометричних точок і шкірно-жирових складок та як наслідок ендоморфного компоненту соматотипу і жирової маси тіла; різнонаправлені зміни розмірів тазу; менші значення м’язової маси тіла. Достовірних відмінностей антропометричних і соматотипологічних показниківміж хворими на ЦД І типу різного ступеня важкості чоловіками, або жінкамине встановлено.
2. Хворі на ЦД І типу чоловіки і жінки мають так звані «діатезні» конституційні типи: дляхворих чоловіківпритаманні низький зріст, короткі і витончені верхні кінцівки, дещо подовжені і витончені нижні кінцівки, помірно коротка і вузька грудна клітка, збільшений обхват талії та підвищене накопичення жиру на передній і боковій поверхнях тулуба на фоні зменшеної товщини шкірно-жирових складок на спині; дляхворих жінокхарактерно: низький зріст, короткі верхні кінцівки, дещо подовжені нижні кінцівки з витонченими стегнами та широкою гомілкою у нижній третині, бочкоподібна грудна клітка та підвищене накопичення жиру в усіх ділянках за винятком плеча і гомілки.
3. Дерматотипи хворих на ЦД І типусередньої важкостіхарактеризуються: ускладненням папілярних візерунків, що проявляється у підвищеній середньої частоти завитків на I і V пальцях правої кисті у чоловіків і лівої кисті у жінок; відсутністю дуг на ІІ пальці лівої кисті у жінок; відсутністю радіальних петель у чоловіків на лівій кисті; відсутністю білатеральної асиметрії за частотою усіх типів візерунків на IV пальці у жінок; високим рівнем білатеральної асиметрії частоти завитків, ульнарних петель та інтенсивності пальцевих візерунків; низькою кількістю гребінців в області a-b правої кисті та правосторонньою асиметрією гребінцевого рахунку b-c незалежно від статі; статевим диморфізмом гребінцевого рахунку c-d правої кисті та відсутністю статевого диморфізму у локальних, сумарних і тотального гребінцевих рахунках.
4. Дерматотипи хворих на ЦД І типуважкого перебігуспіввідносяться із: спрощенням папілярних візерунків, що проявляється у підвищеній частоті дуг без відхилень їх локалізації, а також радіальних петель, які у жінок проявляють незвичну топографію (IV палець правої кисті); відсутністю білатеральної асиметрії за частотою усіх типів візерунків на V пальці у жінок; менш вираженою білатеральною асиметрією частоти завитків, ульнарних петель та інтенсивності пальцевих візерунків; зменшеною відстанню c-t на обох кистях у чоловіків; низьким гребінцевим рахунком a-b у жінок на лівої кисті та нівелюванням його білатеральних відмінностей; відсутністю статевого диморфізму гребінцевого рахунку c-d.
5. Важкий перебіг ЦД І типу частіше зустрічається у резус-позитивних (76,7 %) чоловіків Поділля з А(ІІ) (30,2 %) і В(ІІІ) (32,6 %) групами крові та у резус-позитивних (94,9 %) жінок з О(І) (25,6 %) і А(ІІ) (43,6 %) групами крові. Середня важкість захворювання частіше зустрічається у резус-позитивних (85,7 %) чоловіків з А(ІІ) (35,7 %) і АВ(ІV) (35,7 %) групами крові та у резус-позитивних (75,0 %) жінок з А(ІІ) (75,0 %) групою крові.
6. Розроблені та науково обґрунтовані дискримінантні моделі виникнення ЦД І типу у дорослого населення різної статі в залежності від особливостей будови і розмірів тіла та порівняння важкості перебігу хвороби за дерматогліфічними і серологічними показниками є адекватними і доцільними для використання у поліклінічних закладах і стаціонарах Подільського регіону України з метою застосування профілактичних заходів у групах підвищеного ризику розвитку захворювання.