ЗЛОЧИННІСТЬ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

brief description

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 4
РОЗДІЛ 1
ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ,
ЇЇ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА 21
1.1. Економічні відносини в суспільстві та злочинність у сфері
економіки: історична еволюція 21
1.2. Поняття злочинності у сфері економіки та суміжні поняття 34
1.3. Система злочинів у сфері економіки та їх класифікація 51
РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗЛОЧИННОСТІ
У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ 65
2.1. Поняття кримінологічної характеристики злочинності у сфері
економіки 65
2.2. Загальна кримінологічна характеристика стану злочинності
у сфері економіки (рівень, структура, динаміка) 70
2.3. Рівень (обсяг) латентної злочинності у сфері економіки:
методологічні проблеми вимірювання 102
2.4. Кримінологічна характеристика осіб, що вчинили злочини
у сфері економіки 114
РОЗДІЛ 3
КРИМІНОЛОГІЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ
ЕКОНОМІКИ 134
3.1. Методологічні засади вивчення кримінологічної детермінації
злочинності у сфері економіки 134
3.2. Соціально-економічні фактори детермінації злочинності
у сфері економіки 142
3.3. Основні політико-ідеологічні фактори детермінації злочинності
у сфері економіки 163
3.4. Правові фактори детермінації злочинності у сфері економіки 183
3.5. Соціально-психологічні фактори детермінації злочинності
у сфері економіки 194
3.6. Організаційно-управлінські фактори детермінації злочинності
у сфері економіки 206
3.7. Фактори, пов'язані з недоліками правоохоронної і
правозастосовної діяльності 211
РОЗДІЛ 4
ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ
ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН 227
4.1. Попередження злочинності у сфері економіки та суміжні поняття 227
4.2. Попередження злочинності у сфері економіки як засіб
забезпечення економічної безпеки держави 236
4.3.Організаційні заходи попередження злочинності у сфері економіки 259
4.4. Основні напрямки вдосконалення правового регулювання
попередження злочинності у сфері економіки 265
4.5. Проблеми вдосконалення боротьби правоохоронних органів
зі злочинністю у сфері економіки 270
4.6. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи попередження
злочинності у сфері економіки 289
4.7. Міжнародне співробітництво у попередженні і боротьбі
зі злочинністю у сфері економіки 299
4.8. Наукове забезпечення функціонування системи попередження
злочинності у сфері економіки 313
4.9. Прогнозування, планування і координація заходів попередження
злочинності у сфері економіки та проблеми їх вдосконалення 330
ВИСНОВКИ 363
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 368
ДОДАТОК А. Результати узагальнення кримінальних справ 398
ДОДАТОК Б. Результати опитування 403
ДОДАТОК В. Програма навчального курсу “Основи кримінологічної
теорії попередження злочинності у сфері економіки” 426

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Організація ефективної системи попередження злочинності у сфері економіки є однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності, вирішення якої для багатьох країн світу є надзвичайно важливою і складною справою. Особливо це стосується країн з перехідною трансформаційною економікою, до яких належить і Україна. Як зазначив президент Академії правових наук України В. Я. Тацій на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю 26 листопада 2001 р., “злочинність в сфері економічних відносин слід визнати за поліпроблемне явище, що виявляє собою чи не головне випробування для України як самостійної, незалежної та суверенної молодої держави” [207] . Проблема ця настільки складна, що величезна кількість різноманітних кримінологічних досліджень і практичних заходів, які були проведені у ХХ сторіччі для її вирішення, дали маловтішні результати. Рівень злочинності у сфері економіки впродовж ХХ сторіччя рік у рік зростав в усіх країнах світу незалежно від ступеню економічного розвитку, а наприкінці його досяг транснаціональних масштабів і став загрожувати національній і міжнародній безпеці багатьох країн світу. Через зміни соціально-економічних умов вона постійно трансформується в нові види і форми, видозмінюються і засоби вчинення цих злочинів. Все це обумовлює постійну необхідність продовження досліджень з цієї проблематики і пошуків найбільш ефективних заходів протидії.
За останні роки в Україні у сфері протидії злочинності в економіці зроблено досить багато: розроблено і прийнято новий Кримінальний кодекс України та ціла низка інших законодавчих актів, спрямованих на систематичне проведення заходів з питань протидії злочинності у різних галузях економіки країни. Широкомасштабні комплексні заходи передбачені у Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 р.
Однак здійснювані заходи ще не дали відчутних позитивних результатів у справі протидії злочинності у сфері економіки. Складна криміногенна обстановка в економіці зумовлена низкою політичних, економічних, організаційно-управлінських, правових, ідеологічних, морально-психологічних факторів. Тому проведення комплексних наукових досліджень з метою розробки теоретичних проблем і практичних рекомендацій по підвищенню ефективності попереджувальної діяльності в цілях припинення подальшої криміналізації вітчизняної економіки вкрай необхідне.
Окремим науковим та прикладним проблемам попередження злочинності в економіці України як незалежної держави останнім часом приділяється значна увага. Вони розглядаються в дисертаційних дослідженнях, монографіях, відповідних розділах підручників і навчальних посібників, наукових статтях. У різні роки вони ставали предметом монографічних і дисертаційних досліджень багатьох відомих вчених колишнього Радянського Союзу і України.
Значний внесок у дослідження цих злочинів і вирішення зазначених питань зробили М. І. Бажанов, О. М. Бандурка, Ю. В. Баулін, В. Т. Білоус, В. І. Борисов, В. В. Голіна, Н. О. Гуторова, І. М. Даньшин, А. П. Закалюк, В. С. Зеленецький, М. І. Камлик, М. Й. Коржанський, Я. М. Кураш, О. М. Костенко, О. М. Литвак, В. О. Мандибура, Г. А. Матусовський, М. І. Мельник, В. О. Навроцький, О. І. Перепелиця, В. М. Попович, В. В. Сташис, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, В. О. Туляков, І. К. Туркевич, В. П.Філонов, В. І. Шакун, В. Ю. Шепітько та інші дослідники.
З урахуванням міжнародного аспекту співробітництва щодо протидії злочинності у сфері економіки автор досліджував і роботи зарубіжних вчених, які працювали над цими проблемами, зокрема Г. А. Аванесова, Д. Албаніза, Р. Андерсона, А. А. Аслаханова, Ф. Вільямса, Б. В. Волженкіна, Л. Д. Гаухмана, Є. Є. Дементьєва, О. Г. Корчагіна, В. Д. Ларичева, В. В. Лунєєва, Е. Ф. Побігайло, Свенсона Бу, Дж. Пікареллі, Л. Філліпса, Л. Шеллі, Т. . Шеллінга, А. М. Яковлева та інших.
В останні роки з проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері підприємництва була захищена докторська дисертація Є. Л. Стрельцовим (1992 р.), кримінально-правовій охороні державних фінансів України присвячена докторська дисертація Н. О. Гуторової (2002 р.), криміналістичний аналіз злочинності у сфері економіки проведено у монографії Г. А. Матусовського (1999 р.), В. М. Попович захистив докторську дисертацію за темою “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки” (2002 р.), кримінологічні проблеми попередження злочинності у сфері підприємницької діяльності розглядаються у кандидатській дисертації А. А. Смирнова (2002 р.).
Роботи вказаних авторів мають суттєве наукове і практичне значення. Але праці більшості науковців не містять комплексного всеохоплюючого наукового аналізу кримінолого-економічних проблем попередження злочинності у сфері економіки і торкаються переважно кримінально-правових та криміналістичних аспектів проблеми; не вироблено й загального поняття злочинності у сфері економіки. В них були розглянуті лише деякі кримінологічні аспекти вказаної проблеми, які стосуються попередження окремих видів економічних злочинів. Крім того, більшість правників вивчали ці питання лише в межах кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності і не ставили за мету дослідження багатьох теоретичних і практичних проблем попередження злочинності у сфері економіки в цілому. Це і не дивно. Адже тривалий час вітчизняна кримінально-правова доктрина вбачала по суті єдиний шлях підвищення ефективності боротьби зі злочинністю у сфері економіки – посилення кримінально-правових заходів, розширення кількості складів злочинів і встановлення більш суворих покарань.
Але у сучасних умовах трансформаційних змін в системі економічних відносин, ієрархії соціальних, морально-етичних і власне економічних цінностей, які отримали своє закріплення в Конституції України 1996 р., а потім і в нових Кримінальному та Цивільному кодексах України, суттєво змінюється факторний комплекс детермінації і правових характеристик злочинності у сфері економіки. І це потребує проведення комплексного дослідження широкого кола кримінологічних, кримінально-правових і цивільно-правових проблем попередження злочинності у сфері економіки в цілому.
Таким чином, як свідчить аналіз спеціальної юридичної літератури, на сьогодні теоретично не розробленою взагалі або малодослідженою у науковому плані є низка ключових проблем побудови системи попередження злочинності у сфері економіки в умовах ринкових перетворень з урахуванням нових економічних реалій. Це стосується насамперед соціально-економічної та правової природи злочинності у сфері економіки, визначення її понять, тенденцій і закономірностей розвитку, видів економічних злочинів і їх класифікації, механізмів і факторів, які її обумовлюють, ролі держави в механізмі ринкових відносин, головних кримінолого-економічних напрямків попереджувальної діяльності, її стратегії і тактики, системи і функцій правоохоронних і контролюючих органів, проблем прогнозування, планування і координації заходів боротьби з нею. Ряд питань, які стосуються цієї проблеми, залишаються дискусійними, а окремі з них не висвітлювалися навіть у постановочному плані.
Такий стан теоретичної розробки проблеми в умовах загострення протиріч в усіх сферах суспільного життя, поява нових видів злочинів і технологій їх вчинення, руйнування діючої раніше системи соціального контролю і профілактики відбиваються на формуванні кримінологічної політики, основних напрямків протидії злочинності у сфері економіки, здійсненні правоохоронної діяльності.
При цьому необхідно зазначити, що в роботі розглянуто лише головні напрями попередження злочинності у сфері економіки. Це обумовлено такими міркуваннями. По-перше, злочинність у сфері економіки – це складне системне правове явище, закономірності розвитку якого і заходи протидії якому доцільно розглядати у взаємозв'язку. По-друге, вивчення особливостей проявів і заходів протидії окремим видам економічних злочинів потребує самостійних досліджень. По-третє, головною метою дослідження є розробка концептуально-теоретичних кримінологічних основ попередження і протидії злочинності у сфері економіки, які б могли бути використані при формуванні державної політики підвищення ефективності правозастосовної діяльності у цій сфері.
Перелічені обставини зумовили актуальність і вибір теми проведення комплексного кримінологічного дослідження проблем попередження злочинності у сфері економіки в Україні, напрями та зміст цієї роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 18 лютого 2000 р. Основні напрями дослідження ґрунтуються на положеннях: Концепції боротьби з корупцією на 1998 – 2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367 (розділ 3); Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000р. № 1376 (розділи IV, V); Закону України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. № 964-IV; Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 р. № 249-IV. Тема дисертаційного дослідження передбачена тематичними планами науково-дослідної роботи Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (№ 0186.0.0708883), тематикою наукових досліджень з проблем кримінології на перше десятиріччя ХХІ століття, затвердженою Координаційним бюро з проблем кримінології АПрН України.
Дослідження проблем попередження злочинності у сфері економіки виконувалося дисертантом також через його участь у реалізації “Програми спільного українсько-американського наукового партнерства” Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США, а також в рамках співробітництва з Харківським центром вивчення організованої злочинності і Центром по вивченню транснаціональної злочинності і корупції при Американському університеті (м. Вашингтон).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексній науковій розробці концептуально-теоретичних та прикладних проблем попередження злочинності у сфері економіки в Україні в умовах трансформаційної економіки, яка включає вироблення цілісної системи наукових поглядів на злочинність у сфері економіки, її детермінацію і визначення на цій основі головних напрямків попередження і боротьби з нею, підвищення ефективності такої діяльності.
Досягнення цієї мети здійснювалося через постановку та вирішення таких основних теоретичних і прикладних завдань: 1) розкрити соціально-економічну та правову природу злочинності у сфері економіки, її історичну еволюцію, сутність і поняття; 2) визначити види системи економічних злочинів і провести їх класифікацію відповідно до потреб попереджувальної діяльності; 3) здійснити кримінологічний аналіз сучасного стану злочинності у сфері економіки, її рівня, структури, динаміки, латентності, тенденцій і закономірностей розвитку, впливу соціально-економічних і правових чинників на динаміку її показників; 4) з'ясувати особливості суб'єктного складу осіб, що скоюють економічні злочини; 5) провести аналіз факторного комплексу у механізмі детермінації злочинності у сфері економіки; 6) визначити головні напрямки попередження злочинності у сфері економіки і боротьби з нею в умовах трансформаційної економіки, її стратегії і тактики, системи та функцій правоохоронних і контролюючих органів; 7) провести подальшу розробку проблем вдосконалення діяльності щодо прогнозування, планування і координації заходів попередження злочинності у сфері економіки і боротьби з нею; 8) теоретично обґрунтувати науково-практичні передумови виділення в кримінології підгалузі “Кримінологічна теорія попередження злочинності у сфері економіки” і використання її методологічного потенціалу у сфері протидії злочинності; 9) розробити програму навчального курсу “Кримінологічна теорія попередження злочинності у сфері економіки” з тим, щоб забезпечити науковців і практиків кримінолого-економічним інструментарієм для розробки комплексних заходів протидії злочинності у сфері економіки у різних галузях господарювання і економічної інфраструктури.
Об'єктом дослідження є злочинність у сфері економіки як цілісне системне соціально-правове явище, її прояви, умови функціонування, тенденції розвитку, взаємозв'язки з іншими соціальними явищами і процесами.
Предметом дослідження є поняття злочинності у сфері економіки, кримінологічна характеристика її стану, детермінації, теоретичні та прикладні кримінологічні проблеми попередження, визначені завданнями дослідження.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети й завдань дослідження, його об'єкта та предмета.
Методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної діалектики, сучасної теорії наукового пізнання соціальних явищ, яка охоплює комплекс загальнонаукових теоретичних методів: історико-правовий, структурно-функціональний, системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний, формально-юридичний, соціологічні, економічні, статистичні та інші методи.
Дисертаційне дослідження ґрунтується на концептуальних положеннях загальної теорії права, загальної теорії кримінології, галузевих юридичних наук, економічної теорії, економічної безпеки держави, теорії управління.
Методологічну основу дисертації складає загальнонауковий діалектичний підхід, який дозволив розглянути еволюцію злочинності у сфері економіки, її соціально-правову сутність, тенденції розвитку і проявів як результат дії соціально-економічних протиріч суспільства. За допомогою застосування діалектичних методів пізнання здійснено якісне відмежування поняття злочинності у сфері економіки від суміжних понять, проведено аналіз кримінологічної детермінації злочинності у сфері економіки.
Історико-правовий метод використовувався для розкриття особливостей генезису злочинності у сфері економіки залежно від змін у соціально-економічному бутті суспільства, законодавчих та інших заходів боротьби з нею. Структурно-функціональний метод аналізу злочинності у сфері економіки дозволив визначити її соціальну обумовленість, закономірності та тенденції розвитку, вплив на різні соціальні процеси. Застосування системно-структурного методу дало змогу здійснити структурування і класифікацію злочинності у сфері економіки, побудувати систему попереджувальних заходів. Порівняльно-правовий метод надав можливість провести вивчення законодавства інших країн про відповідальність за вчинення злочинів у сфері економіки і заходи протидії, визначити напрямки міжнародного співробітництва у цій сфері. За допомогою логіко-семантичного аналізу встановлено сутність неоднозначних понять. Формально-юридичний аналіз норм чинного законодавства, проектів нормативних актів дозволив виявити властиві їм недоліки та протиріччя і сформулювати пропозиції по вдосконаленню правового регулювання у сфері попередження злочинності у сфері економіки.
При проведенні дослідження автором широко використовувалися соціологічні, статистичні, економічні, математичні методи при вивченні 1839 кримінальних справ про економічні злочини, які вчинили 2373 засуджених, розглянуті судами України за період 1992 – 2002 рр.; проведенні опитування громадськості (740 осіб) і працівників правоохоронних органів (370 осіб) про причини злочинності у сфері економіки, оцінки ефективності правоохоронної і правозастосовної практики прогнозних оцінок злочинності, аналізі показників соціальної, економічної, кримінально-правової статистики, контент-аналізі повідомлень засобів масової інформації.
Застосування різних методів дозволило комплексно дослідити зазначену проблему і розробити обґрунтовані висновки та пропозиції.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням основних теоретичних і науково-прикладних кримінологічних проблем, які мають принципове значення для зміни пріоритетів при попередженні злочинності у сфері економіки в умовах трансформаційної економіки. В цьому дослідженні закладені основи кримінологічної теорії попередження злочинності у сфері економіки та кримінологічного її вивчення як цілісного системного економіко-правового явища.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження висунуто і обґрунтовано або додатково аргументовано ряд нових наукових положень та висновків. Зокрема:
1. Проаналізована історична еволюція злочинності у сфері економіки в різних системах соціально-економічних і політичних відносин, в результаті якої сформувалися чотири типи злочинності у сфері економіки: загальнокримінальна, зовні респектабельна, політична, транснаціональна (глобалістська). Зроблено висновок про те, що злочинність у сфері економіки є не тільки правовою, а й загальносоціальною, політичною та економічною проблемою суспільства та держави, вирішення якої в сучасних умовах потребує розробки ефективних економіко-правових заходів протидії.
2. Обґрунтована необхідність уніфікації визначення поняття злочинності у сфері економіки як кримінально-правової категорії, запропоноване авторське розуміння її соціально-правового змісту. Зроблено висновок, що в кримінологічному значенні злочинність у сфері економіки є самостійним різновидом злочинної діяльності, яка проявляється в багатьох видах злочинної поведінки, має свої особливі характерні ознаки.
3. За галузевою ознакою здійснено цілісну класифікацію економічних злочинів, виділені їх види і надана кримінолого-правова характеристика кожному з них.
4. Дістало подальшого розвитку визначення поняття кримінологічної характеристики злочинності у сфері економіки і її елементів, проведено аналіз стану злочинності у сфері економіки за період 1990 – 2002 рр. (рівень, динаміка, структура) за даними офіційної кримінально-правової статистики злочинності і судимості, тенденцій і закономірностей її розвитку у різних галузях економіки. Обґрунтовано висновок, що дані офіційної статистики не дають чіткого і повного уявлення про її поширеність через недоліки статистичної реєстрації і високий рівень латентності, і тому потребують врахування індексу латентності і розробки науково-обґрунтованих методик його визначення.
5. Проведено вивчення кримінологічної характеристики осіб, що вчинили злочини у сфері економіки; визначені особливості соціального статусу таких осіб і їх ролі в обмовленні злочинів, спрямуванні злочинних посягань; охарактеризовано окремі типологічні групи злочинців.
6. Визначені і теоретично обґрунтовані методологічні засади вивчення кримінологічної детермінації злочинів у сфері економіки, факторів, що обумовлюють кримінологічну детермінацію економічних відносин, які відрізняються між собою за змістом, рівнем та силою детермінуючого впливу. Встановлено причинно-наслідкові зв'язки між дією зазначених факторів і завданнями зниження їх криміногенного потенціалу і впливу на деформацію економічних відносин шляхом налагодження ефективної системи попередження.
7. На підставі дослідження факторів детермінації обґрунтовані і визначені головні напрямки попередження злочинності у сфері економіки в умовах трансформаційних змін, які складають комплексну систему заходів економічного, політико-ідеологічного, організаційно-управлінського, правового, наукового, прогнозного, планового і координаційного характеру.
8. Визначені сутність, мета, основні завдання, принципи і соціальний зміст діяльності по попередженню злочинності у сфері економіки і боротьбі з нею, застосування інших заходів соціального контролю і протидії, співвідношення загальносоціального та спеціально-кримінологічного попередження злочинності у сфері економіки і кримінально-правових заходів. Обґрунтовано, що загальносоціальні заходи попередження злочинності у сфері економіки визначаються головними у забезпеченні економічної безпеки держави. Спеціально-кримінологічні заходи мають розробляться і застосовуватися правоохоронними органами для попередження криміногенних обставин у окремих галузях економіки.
9. За результатами дослідження доведено, що створена за радянських часів система правоохоронних і контролюючих органів не змогла ефективно протидіяти проявам злочинності у сфері економіки у нових соціально-економічних умовах. За наявності багатьох складових успішна реалізація заходів попередження злочинності у сфері економіки і системна протидія їй можливі лише за таких основних умов:
а) економічно обґрунтованого цивільного, господарського, кримінального законодавства, повного і ефективного його застосування;
б) реальної політичної волі керівництва держави системно протидіяти проявам зовні респектабельної (елітної) злочинності у сфері економіки;
в) посилення кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких економічних злочинів;
г) кардинального реформування системи виконавчих, правоохоронних і контролюючих органів у напрямку забезпечення правової та економічної ефективності їх діяльності;
ґ) створення чіткого механізму взаємної правової відповідальності держави, її органів і суб'єктів господарської, підприємницької діяльності.
10. Спираючись на фундаментальні положення кримінологічної теорії попередження злочинності, розглянуто зміст і запропоновано розмежувати поняття “попередження злочинності у сфері економіки”, “боротьба з злочинністю у сфері економіки”, “контроль за злочинністю у сфері економіки”, “протидія злочинності у сфері економіки”, а також охарактеризовано напрямки, масштаби та мета їх застосування, механізми впливу на криміногенні фактори. Визначено комплекс заходів протидії злочинності у сфері економіки на різних рівнях і в різних соціальних сферах.
11. Теоретично обґрунтовано доцільність прийняття в Україні спеціальних законів “Про економічну безпеку держави”, “Про кримінолого-економічну експертизу”. Визнано за необхідне у Конституції держави передбачити попередження злочинності у сфері економіки і боротьбу з нею як одну із головних і постійних функцій держави по забезпеченню її національної і економічної безпеки.
12. Визначені і науково обґрунтовані теоретико-методологічні основи комплексного міждисциплінарного кримінолого-економічного підходу до дослідження проблем попередження злочинності у сфері економіки. Зроблено висновок про те, що пізнання системи злочинності у сфері економіки і заходів щодо її попередження потребує застосування кримінологічних, економічних, організаційно-управлінських знань, розробки спеціального понятійного апарату, аналізу правових і економічних умов її функціонування.
13. Розроблені основи кримінологічної теорії попередження злочинності у сфері економіки й її структурно утворюючі елементи, які в сукупності складають новий перспективний напрямок кримінологічних теоретико-методологічних знань про засади функціонування і превентивних організаційно-правових механізмів попередження злочинності у сфері економіки і боротьби з нею. Запропоновано програму нового навчального курсу “Кримінологічна теорія попередження злочинності у сфері економіки”.
Практичне значення отриманих результатів. Дисертаційне дослідження проводилось автором впродовж 1992 – 2003 рр. Викладені в ньому пропозиції були використані у багатьох нормативно-правових актах та інших документах органів законодавчої, виконавчої та судової влади, зокрема у Концепції боротьби з корупцією на 1998 – 2005 роки, Законах України “Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про боротьбу з корупцією»”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, Указі Президента України “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції”.
Дисертант входив до складу авторського колективу з розробки Концепції по боротьбі з корупцією на 1998 – 2005 роки, брав участь у роботі робочої групи Міністерства юстиції України по суцільному аналізі законодавчих актів з питань запобігання та протидії корупції, організованій злочинності у сфері економіки, розробці проекту Закону України “Про основні засади запобігання та протидії корупції в Україні”.
Результати цього дисертаційного дослідження впроваджені у практичну діяльність Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, Фонду державного майна України, відділу по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Харківській області, Харківської обласної прокуратури, діяльність Інституту підвищення кваліфікації викладачів юридичних вузів, Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, в тематику навчального процесу та науково-дослідницької роботи студентів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Всі зазначені факти реалізації висновків та рекомендацій автора підтверджені відповідними документами.
Практичне значення одержаних дисертантом результатів полягає також у тому, що положення дисертації можуть бути використані як методологічне підгрунтя для подальшого проведення прикладних досліджень проблем попередження злочинності у сфері економіки; при вдосконаленні законодавства; в узагальненні правозастосовної практики; при викладанні кримінології, соціології, кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, адміністративного права, криміналістики, відповідних галузей цивільно-правового циклу; при проведенні науково-дослідної роботи студентів, підготовці курсів лекцій, підручників, навчальних посібників, для підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів, суддів.
Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. Висновки та положення дисертації носять повністю самостійний характер.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на 44 міжнародних, республіканських, міжвузівських конференціях, семінарах, засіданнях “круглих столів”. Зокрема, на: науково-практичних конференціях “Проблеми боротьби з організованою злочинністю та корупцією у сфері економіки” (Луганськ, 20 лютого 1997 р.), “Кримінально-правові проблеми боротьби зі злочинністю в Україні” (Харків, 26 – 28 лютого, 12 – 14 березня, 26 – 27 березня 1997 р.); П'ятих Харківських політологічні читаннях “Ресурси політичної влади” (Харків, 1997 р.); науково-практичної конференції “Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю” (Харків, 19 листопада 1997 р.); Першому національному симпозіумі “Шлях до доброчесності” (Київ, 28 – 29 листопада 1997 р.); засіданні “круглого столу” “Організаційні та правові проблеми боротьби з корупцією” (Харків, 5 червня 1998 р.); міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності” (Харків, 15 – 16 листопада 1998 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Фінансова злочинність” (Харків, 12 – 13 лютого 1999 р.); міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської і Полтавської областей)” (Харків, 26 – 27 квітня 1999 р.), “Коррупция: политические, экономические, финансовые и правовые проблемы” (Москва, 9 – 10 вересня 1999 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні” (Харків, 30 вересня 1999 р.); конференції, присвяченої відкриттю Американсько-українського дослідницького партнерства (Київ, 10 – 14 листопада 1999 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Кримінальні покарання, альтернативні позбавленню волі” (Харків, 29 – 30 листопада 1999 р.); Форумі представників юридичних наук “Право и юридическая доктрина на рубеже столетий” (Москва, 2 – 4 лютого 2000 р.); міжнародних науково-практичних семінарах “Правові, економічні та соціальні проблеми боротьби з корупцією в Харківському регіоні” (Харків, 24 – 25 лютого 2000 р.), “Досвід боротьби правоохоронних органів з корупцією в США та Україні” (Харків, 26 лютого 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності” (Харків, 19 – 20 квітня 2000 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Злочини проти особистої волі людини” (Харків, 19 – 20 вересня 2000 р.); трьох міжнародних семінарах по програмі № 4 великих грантів: “Про стан організації та проведення дослідження за напрямком № 4” (Харків, 11 січня 2001 р.); засіданні представників авторських колективів проекту А спільної українсько-американської програми при Академії правових наук України (Харків, 25 січня 2001 р.); зустрічі робочої групи по напряму № 4 “Діяльність правоохоронних органів по боротьбі з організованою злочинністю” (Харків, 2 березня 2001 р.); міжнародній конференції “Запобігання та протидія легалізації відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом” (Київ, 22 – 23 січня 2001 р.); міжнародному семінарі “Предпринимательство: пределы государственно-правового вмешательства” (Москва, 12 – 13 квітня 2001 р.); Дванадцятій Всеукраїнській науково-практичній конференції-форумі “Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою” (Київ, 27 квітня 2001 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність” (Харків, 11 – 12 травня 2001 р.); регіональній конференції, присвяченій розвитку спеціальних і ударних загонів по боротьбі з організованою злочинністю (Будапешт, 24 – 9 червня 2001 р.); науково-практичному семінарі “Призначення альтернативних видів покарань за новим Кримінальним кодексом України” (Запоріжжя, 4 – 5 жовтня 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Питання застосування нового кримінального кодексу України” (Харків, 25 – 26 жовтня 2001 р.); засіданні “круглого столу” за темою “Суб’єкти господарювання і злочинність у сфері економіки: питання попередження” (Донецьк, 1 листопада 2001 р.); Першій студентській кримінологічній конференції “Кримінологічні проблеми перехідного суспільства” (Харків, 30 листопада – 1 грудня 2001 р.); заключній конференції по програмі малих грантів № 5 (Харків, 20 грудня 2001 р.); міжнародному семінарі по програмі № 5 малих грантів (Харків, січень 2002 р.); заключній конференції спільної українсько-американської науково-дослідницької Програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США (Вашингтон, 22 – 24 січня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Стан судової реформи в Україні: проблеми і перспективи” (Харків, 18 – 19 квітня 2002 р.); науковому семінарі по підведенню підсумків конкурсу № 6 за програмою малих грантів Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні (Харків, 20 квітня 2002 р.); заключній конференції спільної українсько-американської науково-дослідної програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США (Вашингтон, 13 – 14 травня 2002 р.); засіданні “круглого столу” за темою “Особливості злочинності у сфері економіки в країнах з перехідною економікою” (Львів, 4 – 5 червня 2002 р.); щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 3 – 5 липня 2002 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки” (Харків, 1 – 2 жовтня 2002 р.); засіданні “круглого столу” з проблемних питань боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом (Харків, 16 грудня 2002 р.); заключній конференції спільної американсько-української науково-дослідницької Програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США по програмі малих грантів (конкурс № 8) (Харків, 13 травня 2003 р.); конференції “Актуальні проблеми практики застосування законодавства з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (за матеріалами Харківського регіону)” (Харків, 23 травня 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Протидія відмиванню брудних коштів та фінансування тероризму: громадська підтримка та контроль” (Київ, 20 червня 2003 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 80 публікаціях, у тому числі у одній одноособовій монографії, двох монографіях, виконаних у співавторстві, двох навчальних посібниках, двох підручниках, двох словниках кримінологічних і статистичних термінів, одному навчально-практичному посібнику, 29 наукових статтях у фахових виданнях України та інших зарубіжних країн, 17 статтях в інших наукових виданнях, а також 24 тезах виступів, доповідей на конференціях, семінарах, засіданнях “круглих столів”.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, які поділені на 23 підрозділи, висновків, списку використаних джерел (389 найменувань), трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 433 сторінки, із яких основного тексту ¬¬¬¬¬¬ 367 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Розробка теоретичних і прикладних проблем попередження економічної злочинності в умовах трансформаційної економіки належить до числа найактуальніших кримінологічних, політичних і правових проблем сучасної України. У процесі проведення комплексного дослідження і аналізу кримінологічно значущої інформації щодо проявів злочинності у сфері економічної діяльності, факторів, що її обумовлюють, і головних напрямків попередження автор дійшов таких висновків.
Реалізація завдань попередження економічної злочинності та розробка стратегії і тактики протидії їй потребують одноманітного розуміння поняття економічної злочинності, її правової і соціальної сутності, здійснення науково обґрунтованої класифікації економічних злочинів, яка б дозволила розробляти і застосовувати у попереджувальній діяльності спеціальні комплекси попереджувальних заходів: економічних, політичних, організаційних, правових, ідеологічних та інших. На цьому має будуватися і визначення стратегічних підходів до розробки тактичних заходів правоохоронних органів у цій сфері.
Проведений аналіз стану економічної злочинності свідчить про те, що економічна злочинність у пострадянській Україні в умовах трансформації економіки розвивалася досить стрімкими темпами. Державне реагування не знайшло ефективних засобів протисто¬яння цій кримінальній експансії. Рівень злочинності у сфері економіки став загрожувати національній безпеці України, іс¬нуванню української спільноти, і ця проблема перетворилась із зага-льносоціальної на політичну. Динаміка розвитку цієї злочинності виявляє рік у рік не¬ухильну загальну тенденцію до зростання. Характер динаміки (тен¬денції) свідчить про її зростання в глибину – зрос¬тання її соціальної небезпеки, більш кваліфікованих способів вчинення, розширення масштабів корумпованості, організованості і латентизації економічних злочинів. Статистична картина економічної злочинності ні в правово¬му, ні в економічному плані не відтворює загальних процесів, які про¬тікають у ній, внаслідок її значної неповноти.
В цих умовах сформована за радянських часів правоохо¬ронна система України, незважаючи на всі можливі за¬ходи щодо підриву фінансової бази економічної злочинності, не змогла створити надійної і ефективної перепони її проявам. Всі ці за¬ходи правоохоронних органів викликали запеклий опір кримінальних структур, які використовують при цьому всі можливі способи для збереження своєї позиції: недосконалість законодавства, лобіювання своїх інтересів в органах влади і управління, підкуп, шантаж, погро¬зи, фізичні розправи тощо.
Прагнення підвищити ефективність протидії економічній злочинності за рахунок посилення кримінально-правової репресії, розширення кола кримінально-караних діянь, як показало дослідження, є економічно і політично не раціональним підходом до боротьби з економічною злочинністю, оскільки більшість засуджених вчинили переважно не тяжкі злочини.
Підвищення ролі кримінального закону у протидії економічній злочинності може бути досягнуте шляхом реалізації принципу невідворотності покарання, більш ретельного визначення економічної доцільності криміналізації економічних злочинів, особливо у сфері господарювання, спрощення законодавчого описання їх ознак, більшої диференціації системи покарань і призначення їх адекватно суспільній небезпеці діяння, чіткого визначення умов та підстав судового компромісу з особами, які вчинили економічні злочини, особливо незначного або середнього ступеня тяжкості.
Ефективна боротьба з проявами економічної злочинності потребує комплексного системного підходу і органічного поєднання профілактичних, правоохоронних та репресивних заходів, чітко визначених пріоритетів та належного забезпечення: економічного, кадрово-професійного, інформаційно-аналітичного, науково-методичного, матеріально-технічного тощо. Ігнорування хоча б однієї з цих складових суттєво знижує ефективність боротьби з економічною злочинністю в державі.
Оскільки прояви економічної злочинності залежно від правових і соціально-економічних чинників постійно змінюються, мімікрують, то важливим завданням і постійною функцією держави має стати здійснення стабільного кримінолого-правового і економічного моніторингу її проявів. Ця функція повинна реалізуватися не лише шляхом аналізу показників кримінально-правової статистики, а й знаходити своє втілення при реалізації правозастосовної практики у різних галузях правового регулювання економічних відносин. Визначення економічно доцільних правових засад господарської діяльності і активне впровадження їх у практику економічної життєдіяльності суспільства – нагальне завдання для сучасної України. Здійснюватися це завдання має бути на підставі науково обґрунтованої Концепції економічної безпеки держави, а також довгострокових та короткострокових національних програм протидії економічній злочинності і окремим її видам.
Робота, яка проводиться в Україні щодо протидії економічній злочинності і корупції, їх організованих форм, потребує істотного корегування як на загальносоціальному, так і спеціально-кримінологічному рівнях. Визначені у дисертації головні напрямки попередження економічної злочинності, основні завдання, суб'єкти, принципи та засоби протидії економічній злочинності мають забезпечити системний підхід до її здійснення, визначення пріоритетних напрямків запобігання економічній злочинності. Ці положення доцільно покласти в основу всіх кримінолого-економічних заходів, здійснюваних у державі, починаючи з визначення концептуальних засад кримінологічної теорії попередження економічної злочинності, формування нормативно-правової бази і закінчуючи правозастосовною практикою і проведенням конкретних спеціально-кримінологічних досліджень економіко-правового спрямування, застосування кримінального покарання за вчинення економічних злочинів.
Заходи загальносоціального та спеціально-кримінологічного запобігання економічній злочинності мають розроблятися і здійснюватися в рамках єдиної стратегії. При цьому загальносоціальне попередження за масштабами свого профілактичного впливу є головним у системі попереджувальних заходів. Загальносоціальні заходи повинні бути спрямовані на чітке визначення функцій держави в регулюванні економічних відносин, формування її економіко-правової політики, розподіл повноважень між центральними і місцевими органами в регулюванні економічних процесів, створення відповідних умов для належної правової поведінки суб'єктів економічної діяльності, за¬безпечення рівного правового захисту державного і недержавного секторів економіки, створення такої ринкової інфраструктури, яка б забезпечила однакові можливості для реалізації творчого потенціалу різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності, налагодження демократичних принципів контролю за економічною діяльністю.
Зміст і характер попереджувальних заходів обумовлюється рівнем їх наукового обґрунтування, глибинного пізнання факторів, що породжують економічну злочинність на сучасному етапі розвитку держави, і факторів, які здатні ефективно запобігати її проявам. Тому поглиблені розробки проблем економічної кримінології і її складової частини – теорії економіко-кримінологічного попередження економічної злочинності – вкрай актуальні в умовах трансформаційної економіки.
Практичне втілення визначених у дисертації заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного економіко-правового запобігання економічним злочинам може послабити дію зазначених кримінологічних факторів, зменшити рівень економіко-кримінальних ризиків, знизити рівень корупційних проявів у сфері підприємницької діяльності з боку владних структур, зменшити вплив кримінальної економіки на соціальні, політичні та інші процеси в суспільстві.
Одне з головних завдань протидії економічній злочинності в країні, на наш погляд, полягає в тому, щоб створити такі умови, при яких вчинення економічних злочинів стало б справою невигідною і підвищеної ризикованості. Збільшення ризику вірогідності притягнення до кримінальної відповідальності, соціальних і економічних втрат і зменшення рівня впливу криміногенних факторів – це ті складові, які повинні стати головним напрямком кримінологічної політики держави в умовах трансформаційної економіки.
Здійснення зазначених заходів сприятиме реалізації антикриміногенного потенціалу суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов Г. А. Теория и методология криминологического прогнозирования. – М.: Юридическая литература, 1972. – 232 с.
2. Адомавичус Ш. Понятие криминологической классификации преступлений // Ученые записки высш. учебн. заведений. – Вильнюс: Тейсе, ХVIII, 1983. – С. 39 – 48.
3. Акутаев Р. М. Некоторые аспекты борьбы с искусственно-латентной преступностью // Государство и право. – 1999. – № 3. – С. 44 – 52.
4. Акутаев Р. М. Проблемы латентной преступности. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харьков, 1984. – 19 с.
5. Албаніз Джей С. Прогнозування та контроль за організованою злочинністю: інструмент оцінки ризику для планування діяльності правоохоронних органів // Збірник матеріалів заключної конференції спільної Українсько-американської науково-дослідної програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США: Збірник тез доповідей та наукових повідомлень учасників конференції з американської сторони. – Х.: ПФ "Книжне видавництво "Лествиця Марії", 2001. – 50 с.
6. Алексеев А. И. Криминология (курс лекций). – М.: Щит-М, 1999. – 340 с.
7. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 1999 р. за даними судової статистики // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 2 (18). – С. 24 – 31.
8. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2000 р. за даними судової статистики // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 4 (26). – С. 20 – 29.
9. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в І півріччі 2003 р. за даними судової статистики // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 5(39). – С. 23 – 38.
10. Андерсон Р. Экономическая теория преступности // Экономическая теория преступлений и наказаний. – № 2. – http://corruption.rsun.ru/magazine/1/n1-12.shtml.
11. Аргументы и факты в Украине. – 2002. – № 4.
12. Аргументы и факты в Украине. – 2002. – № 35.
13. Аргументы и факты в Украине. – 2002. – № 46.
14. Аргументы и факты в Украине. – 2003. – № 32.
15. Аргументы и факты в Украине. – 2003. – № 39.
16. Аргументы и факты в Украине. – 2003. – № 42.
17. Архипов А., Городецкий А., Михайлов Б. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 36 – 44.
18. Аслаханов А. А. Преступность в сфере экономики (Криминологические и уголовные проблемы): Монография. – М.: Изд-во Моск. юрид. ин-та, 1997. – 129 с.
19. Аслаханов А. А. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики (криминологический и уголовно-правовой аспекты): Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – М., 1997. – 40 с.
20. Афанасьев В. Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
21. Бабаев М. М. О пределах статистического анализа динамики преступности // Государство и право. – 2001. – № 9. – С. 49 – 53.
22. Бабаев М. М., Шляпочников А. С. Экономические факторы в механизме преступного поведения // Советское государство и право. – 1979. – № 2. – С. 60 – 67.
23. Бандурка А. М., Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ: Учебник. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1999. – 394 с.
24. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986. – 176 с.
25. Бизнес. – 2001. – № 1 – 3.
26. Бизнес. – 2002. – № 4.
27. Бизнес. – 2002. – № 25 – 26.
28. Бизнес. – 2003. – № 7.
29. Бизнес. – 2003. – № 13.
30. Бизнес. – 2003. – № 14.
31. Бизнес. – 2003. – № 22 (541).
32. Білецький В. Послаблення державного контролю як один з факторів виникнення і розвитку злочинності в зовнішньо¬економічній сфері // Економіка України. – 1997. – № 6. – С. 75 – 80.
33. Білецький В. Удосконалення боротьби зі злочинністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Право України. – 1997. – № 9. – С. 32 – 35.
34. Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю. – К.: Академія держ. податк. служби України, 2002. – 449 с.
35. Бодянський С. В., Матусовський Г. А., Плісс І. П. Застосування методів дуополії у завданнях аналізу взаємодії “тіньового” і легального секторів економіки // Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності: Матеріали міжнар. науково.-практич. конф. 15 – 16 грудня 1998 р. – Х.: Харківський центр вивчення організованої злочинності, 1999. – С. 244 – 247.
36. Бойко А. Економічна злочинність як соціальне явище // Львівський університет: Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Вип. 37. – Львів: ЛДУ, 2002. – С. 461 – 466.
37. Большая советская энциклопедия (в 30-ти томах) / Гл. редактор А. М. Прохоров. – М.: Советская энциклопедия, 1975. – Т. 20. – 608 с.
38. Борисов В., Зеленецький В. Актуальні проблеми розвитку юридичної науки у галузі боротьби зі злочинністю // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2(33) – № 3(34). – С. 762 – 779.
39. Бородин С. В., Лунеев В. В. О криминологической экспертизе законов и иных нормативных актов // Государство и право. – 2002. – № 6. – С. 40 – 45.
40. Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності. – Х.: Право, 2001. – 264 с.
41. Буроменский М. В. Значение международной уголовно-правовой юрисдикции в борьбе с организованной преступностью // Збірник наукових праць Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні. Випуск другий. – Х.: Харківський центр по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні, 2001. – С. 48 – 67.
42. Буроменский М. В. О возможности и особенностях применения в Украине международных договоров о борьбе с организованной преступностью // Збірник наукових праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. Випуск перший. – Х.: Харківський центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, 2000. – С. 320 – 341.
43. Васькович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу // Право України. – 1998. – № 6. С. 108 – 111.
44. Ведерникова О. Н. Основные криминологические системы современности (сравнительный анализ) // Государство и право. – 2002. – № 10. – С. 32 – 40.
45. Вечерние вести. – 2003. – № 148 (1048).
46. Винер И. Экономическая преступность (теория экономического уголовного права). – Будапешт, 1984. – 250 с.
47. Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
48. Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
49. Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
50. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 358.
51. Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
52. Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
53. Вільямс Філ, Пікареллі Джон Т. Прогнозування та боротьба з організованою злочинністю в Україні // Збірник матеріалів заключної конференції спільної Українсько-американської науково-дослідної програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США: Збірник тез доповідей та наукових повідомлень учасників конференції з американської сторони. – Х.: ПФ "Книжне видавництво "Лествиця Марії", 2001. – 50 с.
54. Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 2 (18), № 4.
55. Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4.
56. Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 4.
57. Волженкин Б. В. Мифы уголовной статистики и реальности экономической преступности или реальности уголовной статистики и мифы об экономической преступности // Уголовное право в ХХ веке. Материалы Международной научной конференции, состоявшейся на юридическом факультете МГУ им. М. В. Ломоносова 31 мая – 1 июня 2001 г. – М.: ЛексЭст, 2002. – С. 82 – 87.
58. Волженкин Б. В. Экономические преступления. – Спб: Юридический центр Пресс, 1999. – 312 с.
59. Волобуев А. Ф. Противодействие расследованию экономических преступлений и его преодоление // Государство и право. – 2002. – № 4. – С. 42 – 47.
60. Время. – 2002. – 9 квітня.
61. Время. – 2002. – 24 квітня.
62. Время. – 2002. – 28 вересня.
63. Время. – 2002. – 10 жовтня.
64. Время. – 2002. – 17 грудня.
65. Время. – 2003. – 23 січня.
66. Время. – 2003. – 16 жовтня.
67. Гаврилов Б. О реальности российской уголовной статистики // Законность. – 1999. – № 6. – 27 – 32.
68. Гаврилюк М. Протидія економічній злочинності – головне завдання прокурорської діяльності // Вісник прокуратури. – 2002. – № 1. – С. 89 – 92.
69. Галицькі контракти. – 2000. – № 9.
70. Галицькі контракти. – 2002. – № 30 – 31.
71. Галицькі контракти. – 2000. – № 48.
72. Галицькі контракти. – 2003. – № 10.
73. Ганин А. А. УК РСФСР в редакции 1926 г. в вопросах и ответах. – М., 1927. – 149 с.
74. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 276 с.
75. Гаухман Л. Д., Максимов С. В. Преступления в сфере экономической деятельности. – М.: Юринфор, 1998. – 296 с.
76. Гилинский Я. И. Криминология: теория, эмпирическая база, социальный контроль: Курс лекций. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.
77. Глобализация общей, организованной и коррупционной преступности (Материалы “круглого стола”) // Государство и право. – 2001. – № 12. – С. 80 – 107.
78. Голина В. В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступности: Учебное пособие. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. – 72 с.
79. Голина В. В. Научные подходы к деятельности по предупреждению преступности // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1996. – Вип. 31. – С. 127 – 136.
80. Голіна В. В. Злочинності – організовану протидію. – Х.: Рубікон, 1998. – 128 с.
81. Голіна В. В. Єдність загально-соціального і спеціально-кримінологічного попередження економічної злочинності // Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 15 – 16 грудня 1998 р. (м. Харків). – Х., 1999. – С. 124 –130.
82. Голіна В. В. Попередження злочинності правоохоронними органами: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 90 с.
83. Голіна В. В. Соціально-кримінологічне попередження злочинів (теорія і практика): Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Харьков, 1994. – 44 с.
84. Голос України. – 1993. – 30 липня.
85. Горяинов К. К., Кондратюк П. В. Проблемы прогнозирования преступности в региональном разрезе // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 39. – М.: Юрид. лит. – 1983. – С. 26 – 35.
86. Гришаев П. И. Советская криминология. Курс лекций для студентов ВЮЗИ (1 – 3 лекции). – М.: ВЮЗИ, 1975. – 73 с.
87. Гуревичев М. М. Государственное регулирование в условиях рыночной экономики (исследование эволюции). – Х.: Основа, 1993. – 235 с.
88. Гуцалова К. Поняття та ознаки економічної злочинності: огляд літератури та проблемні питання // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 87 – 89.
89. Гуцалюк М. В. Створення міжвідомчого банку даних статистичної інформації правоохоронних органів України // Информационное обеспечение противодействия организованной преступности: Сб. научн. статей. – Одесса: Феникс, 2003. – С. 78 – 82.
90. Давиденко Л. М. Поняття і значення кримінологічної характеристики злочинів, пов'язаних із порушенням порядку заняття господарською і банківською діяльністю // Донецький ін-т внутр. справ при Донецьк. держ. ун-ті: Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей. 2002. – Донецьк: ДІВС, 2002. – № 2. – С. 192 – 196.
91. Давыденко Л. М. Криминологическая классификация преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1984. – Вып. 41. – С. 23 – 30.
92. Дагель П. С. Проблемы типологии и классификации личности преступников // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1978. – Вып. 28. – С. 3 – 14.
93. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / Под ред. проф. И. А. Бодуэна де Куртене: В 4 т. – М.: Цитадель, 1998. – Т. III, П – Р. – 896 с.
94. Даньшин И. Н. Организованная преступность // Зб. наук. праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні. – Випуск другий. – Х.: Харківський Центр по вивченню організованої злочинності, 2001. – 168 с.
95. Даньшин И. Н. Предупреждение корыстных преступлений против социалистической собственности (системный подход) // Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма. Краткие тезисы докладов и научных сообщений Республ. научн. конф. 16 – 18 октября 1985 г. – Х.: Юрид. ин-т, 1985. – С. 172 – 174.
96. Даньшин І. М. До питання про кримінологічне поняття економічної злочинності // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15 – 16 грудня 1998 р. – Х., 1999. – С. 66 – 71.
97. Даньшин И. Н. К вопросу о понятии личности преступника // Проблемы социалистической законности. Респ. межвед. научн. сб. – Харьков: Изд-во ХГУ “Вища школа”, 1980. – Вып. 6. – С. 117 – 126.
98. Даньшин И. Н. Преступность в сфере экономики: некоторые уголовно-правовые и криминологические вопросы // Актуальные проблемы формирования правового государства. – Х., 1990. – С. 237 – 240.
99. Даньшин И. Н. Преступность: понятие, общая характеристика, причины и условия: Учебное пособие. – К.: УМК ВО, 1988. – 86 с.
100. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис). – Х.: Акта, 2002. – 110 с.
101. Даньшин І., Зелінський А. Кримінальна політика: за і проти // Право України. – 1992. – № 8. – С. 29 – 35.
102. Дарнопих Г. Ю. Економічна безпека держави в умовах трансформаційної економіки: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 1999. – 17 с.
103. Де Сото Э. Загадка капитала. Почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем мире. – М., 2001. – 230 с.
104. Дементьев В. Мотивация собственника и система экономической власти в переходной экономике // Предпринимательство, государство и право. – 2002. – № 8. – С. 115 – 119.
105. Дементьев Е. Е. Экономическая преступность и борьба с нею в странах с развитой рыночной экономикой (на материалах США и Германии). – М., 1982. – 51 с.
106. День. – 2000. – 15 вересня.
107. Джужа О. М., Васильєв В. В., Кирилюк А. В. Теоретичні проблеми сучасного погляду на розвиток кримінології // http://www.vgazeta.kw.ukrtee.net/society/criminal/1104151303.
108. Ділова Україна. – 1996. – № 70.
109. Докан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. – СпБ, 1994. – 446 с.
110. Доліжій М., Козоріз М. Головні напрями стратегії виходу економіки України з кризи // Економіка України. – 1995. – № 4. – С. 30 – 36.
111. Дыбовская Н. В. Классификация субъектов насильственных преступлений против личности // Правоведение. – 1981. – № 4. – С. 36 – 41.
112. Економічні злочини: попередження і боротьба з ними / За ред. А. І. Комарової та ін. – К.: НДІ "Проблеми людини", 2001. – Т. 25. – 820 с.
113. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1996 року. – К., 1997.
114. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1997 року. – К., 1998.
115. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1998 року. – К., 1999.
116. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1999 року. – К., 2000.
117. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2000 року. – К., 2001.
118. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2001 року. – К., 2002.
119. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2002 року. – К., 2003.
120. Ермоленко Н. Малый бизнес – на обочине реформ. – Труд. – 1999. – 16 квітня.
121. Есипов В. М. Теоретико-методологические проблемы либерализации экономической преступности // Преступность: стратегия борьбы. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – С. 100 – 112.
122. Жалинский А. Э. Специальное предупреждение преступлений в СССР (вопросы теории). – Львов: Вища школа, 1976. – 193 с.
123. Жалинский А. Э., Костицкий М. В. Эффективность профилактики преступности и криминологическая информация. – Львов: Вища школа, 1980. – 212 с.
124. Жвалюк В. Р. Боротьба з нелегальними товарами триває // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 12. – С. 3 – 5.
125. Желтова В. П., Дробницкий О. Г. Философия и ценностные формы сознания. – М., 1978. – 169 с.
126. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування. – Х.: Право, 1999. – 304 с.
127. Журавлев Г. Е. Системные проблемы развития математической психологии.– М.: Наука, 1983. – 287 с.
128. Забродский В. А., Кизим Н. А. Собственность, экономическая безопасность и государство. – Х.: Бизнес-Информ, 1997. – 96 с.
129. Забрянский Г. И. Методика статистического изучения преступности. – Краснодар, 1976. – 96 с.
130. Задорожний Г. В., Іваненко П. О., Тютюнникова С. В. Економічна безпека і тіньова економіка. – Х.: Інститут бізнесу і менеджменту, 1999. – 208 с.
131. Задорожный Г. В. Собственность и экономическая власть. – Х.: Основа, 1996. – 215 с.
132. Закалюк А. Актуальні методологічні проблеми української кримінологічної науки // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2(33) – № 3(34). – С. 633 – 677.
133. Закалюк А. П. Соціальні передумови, причини та умови корупції в Україні // Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 15 – 16 грудня 1998 р. (м. Харків). – Х., 1999. – С. 59 – 66.
134. Закалюк А. П. Концептуальні проблеми української кримінології (до розроблення Концепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку ХХІ століття) // Право України. – 2001. – № 9. – С. 9 – 14.
135. Закалюк А. П. Кримінологія: погляд на злочинність та проблеми її запобігання // Юридичний вісник України. – 2000. – 20 – 26 квітня. – С. 4 – 5.
136. Закон України від 16 січня 1998 р. "Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 р., та додаткового протоколу 1978 р. до Конвенції" // Вісник Верховної Ради України. – 1998. – № 23.
137. Зеленецкий В. С. Национальное бюро расследований: за и против // Весы Фемиды. – 1999. – № 1. – С. 49 – 52.
138. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. 1. Концептуальные основы. – Х.: Основа, 1994. – 321 с.
139. Зеленецький В. С. Національне бюро розслідування: за і проти // Весы Фемиды. – 1999. – № 1. – С. 44 – 52.
140. Зелинский А. Ф. Методика криминологических исследований. – Х., 1991. – 45 с.
141. Зелинский А. Ф. Криминология. Курс лекций. – Х.: Прапор, 1996. – 260 с.
142. Зелинский А. Ф. Криминология: Учебное пособие. – Х.: Рубікон, 2000. – 240 с.
143. Зелинский А. Ф. О криминологической классификации преступлений // Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства. – Х., 1978. – С. 210 – 212.
144. Зелинський А. Ф., Оніка Л. П. Детермінація злочину: Навчальний посібник. – Х.: УЮА, 1994. – 50 с.
145. Злобина Е. Субъективная защищенность и правовая защита // Зеркало недели. – 2002. – 21 грудня. – С. 6.
146. Злочинність в Україні: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 1998. – 71 с.
147. Злочинність в Україні: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2001. – 100 с.
148. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения: Учебное пособие. – Горький: Горьк. высш. школа МВД СССР, 1974. – 167 с.
149. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
150. Ильчиков М. З., Круглов М .Б. Иррационализм и экономическая преступность // Россия на рубеже тысячелетия. – М., 2000. – 414 с.
151. Индекс восприятия коррупции 2002. Трансперенси Интернешнл. – http://www.transparency.org.
152. Иншаков С. М. Зарубежная криминология. – М.: Издательская группа ИНФРА-М–Норма, 1997. – 383 с.
153. Исторический материализм: Учебное пособие / Под ред. А. П. Шептулина и В. И. Разина. – М.: Высшая школа, 1974. – 336 с.
154. Історія держави і права України: Підручник. – У 2-х т. / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. Кол. авторів: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. О. Святоцький та ін. – К.: Видавничий дім "ІнЮре", 2000. – Т. 2. – 514 с.
155. Кальман А. Г. Проблемы противодействия коррупции в сфере экономической деятельности // Организованная преступность и коррупция – Исследования, обзоры, информация. Спец. выпуск 1. – Екатеринбург: Защита. Урал, 2001. – С. 32 – 33.
156. Кальман А. Г., Христич И. А. Словарь криминологических и статистических терминов. – X.: Гимназия, 2001. – 96 с.
157. Кальман А. Г. Экономическая преступность как криминологическое понятие // Государство и право. – 2003. – № 3. – С. 101 – 104.
158. Кальман О. Г. Аналіз сезонних коливань у динаміці економічної злочинності // Проблеми боротьби зі злочинністю. –Х., 2002.– Вип. № 6. – С. 146 – 154.
159. Кальман О. Г. Деякі проблеми реформування правоохоронних та контролюючих органів України // Вісник прокуратури. – 2002. – № 4(16). – С. 88 – 91.
160. Кальман О. Г. Економічна злочинність і суміжні з нею поняття // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Вип. 55. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 133 – 142.
161. Кальман О. Г. Організована економічна злочинність і корупція в Україні: проблеми протидії // Правові проблеми боротьби зі злочинністю. Кн. 2. – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітних ініціатив, 2002. – 600 с.
162. Кальман О. Г. Сучасні проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економіки // Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики: Сб. научн. трудов НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк, 1998. – С. 72 – 77.
163. Кальман О. Г., Дарнопих Г. Ю., Христич І. О., Чікіна Н. О. Кримінологічні проблеми прогнозування економічної злочинності, планування і координації заходів боротьби з нею: Монографія. – Х.: Ін-т вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, 2003. – 266 с.: 28 іл. – Бібліограф.: 126 назв. – Укр. – Деп. у ДНТБ України 5.05.03 № 61-Ук2003.
164. Кальман О. Г., Дарнопих Г. Ю., Чікіна Н. О. Методика аналізу впливу економічних і правових чинників на стан економічної злочинності // Проблеми боротьби зі злочинністю. – Х., 2002.– Вип. № 6. – С. 86 – 104.
165. Кальман О. Г., Христич І. О. Правова статистика. – Х.: Право, 1999. – 204 с.
166. Карпец И. И. Проблема преступности. – М.: Юрид. лит., 1969. – 168 с.
167. Карпец И. И. Современные проблемы уголовного права и криминологии. – М., 1976. – 223 с.
168. Квашис В. Преступность и правосудие: ответы на вызовы ХХІ века // Российская юстиция. – 2000. – № 9. – С. 34 – 37.
169. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978. – 494 с.
170. Китайгородская Е. Правосознание страха // Зеркало недели. – 2001. – 24 березня. – С. 3.
171. Климчук В. Ми боремося не зі злочинністю, а за показники цієї боротьби // Юридичний вісник України. 1999. – 10 – 16 червня.
172. Клинова М. Приватизация государственного сектора экономики в Западной Европе // Вопросы экономики. – 1991. – № 4. – С. 87 – 97.
173. Кожевников О. А. Прокурорский надзор за законностью возбуждения уголовного дела: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Свердловск. – 1987. – 20 с.
174. Коляда П. Триєдине завдання слідчих міліції // Юридичний вісник України. – 2002. – 28 грудня – 3 січня. – С. 5.
175. Комплексное изучение системы воздействия на преступность (методологические и теоретические основы). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. – 150 с.
176. Кондратюк Л. В. Система криминологических показателей и методы их вычисления. – М., 1978. – 120 с.
177. Кондрашков Н. Нужно разобраться в понятиях и критериях // Законность. – 1999. – № 6. – С. 32 – 34.
178. Концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Урядовий кур'єр. – 2002. – № 236. – С. 1 – 4.
179. Корж В. П. Криміналістична характеристика організованих злочинних утворень у сфері економіки // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 44 – 47.
180. Корж В. П. Криминалистическая классификация субъектов организованной преступной деятельности в сфере экономики // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 11. – С. 119 – 122.
181. Корж В. П. Теоретические основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными образованиями в сфере экономической деятельности: Монография. – Х.: Изд-во Нац. ун-та внутренних дел, 2002. – 412 с.
182. Корчагин А. Г. Преступления в сфере экономики и экономическая преступность. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2001. – 216 с.
183. Корчагин А. Г. Экономическая преступность. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1998. – 216 с.
184. Корчагин А. Г., Иванов А. М. Уголовное законодательство о преступлениях в сфере экономики и управления: сравнительное изучение // Государство и право. – 2002. – № 12. – С. 40 – 47.
185. Костенко О. М., Шемшученко Ю. С. Щодо переваг системного підходу до боротьби з економічною злочинністю // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 18. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – С. 507 – 510.
186. Костенко А. М. Принцип отражения в криминологии (системное исследование психологического механизма криминального поведения). – К.: Наукова думка, 1986. – 125 с.
187. Кравчук С. Основні причини поглиблення економічної злочинності в Україні // Право України. – 2002. – № 11. – С. 54 – 56.
188. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. – Х., 1983. – 129 с.
189. Кривощекова Н. В. Криминологическая характеристика личности преступников, впервые совершивших насильственные преступления в зрелом возрасте: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1985. – 20 с.
190. Криминология / Под ред. А. А. Герцензона и В. К. Звирбуль. – М., 1968. – 472 с.
191. Криминология: Общая часть: Учебник / Под ред. В. В. Орехова. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1992. – 216 с.
192. Криминология / Под ред. Дж. Ф. Шели / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2003. – 864 с.
193. Криминология / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 415 с.
194. Криминология. – М.: Юридическая литература, 1979. – 304 с.
195. Криминология / Под ред. Б. В. Коробейникова, Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М.: Юрид. лит., 1988. – 384 с.
196. Криминология: приглашение к дискуссии: Монография / Авт. кол.: А. В. Баляба, Э. В. Виленская, Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский. – Луганск, 2000. – 318 с.
197. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М.: Юристъ, 1995. – 512 с.
198. Криминология: Учебник для юрид. вузов / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. И. Долговой. – М.: Изд. группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 779 с.
199. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. – СПб.: Санкт-Петерб. акад. МВД России, 1998. – 576 с.
200. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.: За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ–Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
201. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закладів освіти / М. І. Бажанов, В. Я. Тацій, В. В. Сташис, І. О. Зінченко та ін.: За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. І. Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2002. – 496 с.
202. Кримінальний огляд. – 2000. – № 26.
203. Кримінологія. Загальна та Особлива частини / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодед / За ред. М. І. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – 352 с.
204. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман / За ред. І. М. Даньшина. – Х.: Право, 1999. – 232 с.
205. Кримінологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. О. Н. Джуга. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
206. Крок. – 2000. – № 5.
207. Крок. – 2001. – № 23.
208. Крок. – 2003. – 8 квітня.
209. Крутько А. Веление времени // Советская милиция. – 1974. – № 12. – С. 25 – 27.
210. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
211. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии. – М.: Юрид. лит., 1968. – 176 с.
212. Кудрявцев В. Н. Структура преступности и социальные изменения // Советское государство и право. – 1971. – № 6. – С. 101 – 109.
213. Кудрявцев В. Н. Преступность и нравы переходного периода. – М.: Гардарики, 2002. – 238 с.
214. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Под ред. В. Н. Кудрявцева. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1984. – 208 с.
215. Курс советской криминологии: Предмет. Методология. Преступность и ее причины. – М.: Юридическая литература, 1985. – 416 с.
216. Курс экономики: Учебник / Под ред. Б. А. Райзберга. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 720 с.
217. Курс экономической теории: Учебник. – 5-е дополн. и перераб. изд. – Киров: АСА, 2002. – 832 с.
218. Кучерявенко П. Х., Максименко Я. А. Разгосударствление собственности в переходной экономике Украины. – Х.: Консум, 1997. – 128 с.
219. Кучма Л. Д. Європейський вибір. Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. – 2002. – № 100. – С. 5.
220. Кучма Л. Д. Найвищі інтереси – інтереси народу: Виступ Президента України Л. Д. Кучми на першій сесії Верховної Ради України четвертого скликання 18 червня 2002 р. // Урядовий кур'єр. – 2002. – 18 червня.
221. Кучма Л. Д. Незалежність України і виклики сьогодення: Виступ Президента України Л. Д. Кучми на урочистому зібранні, присвяченому дванадцятій річниці незалежності України, 23 серпня 2003 року // Урядовий кур'єр. – 2003. – 27 серпня.
222. Кучма Л. Д. Три рівні стратегічного прогнозування. Виступ Президента України Л. Д. Кучми на засіданні Державної комісії з питань стратегії економічного та соціального розвитку 18 лютого 2002 р. // Урядовий кур`єр. – 2002. – 19 лютого.
223. Кучма Л. Д. Україна: підсумки соціально-ек