У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, зв’язок теми дисертації з планами наукових досліджень, а також наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів проведеного дослідження.
У першому розділі «Психолого-педагогічні засади активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін» проаналізовані та сформульовані базові поняття дисертаційного дослідження: «пізнавальна активність», «пізнавальна діяльність», «НПД студентів» та «активізація НПД студентів»; побудована модель НПД студентів на основі принципів діяльнісного підходу; визначено психологічні умови, дотримання яких у процесі навчання математичних дисциплін сприяє активізації процесів когнітивної сфери студентів; створено дидактичне підґрунтя для активізації НПД студентів коледжів на основі використання у процесі навчання математичних дисциплін основних принципів проблемного, програмованого, продуктивного та евристичного навчання, що відповідають вимогам запропонованої системи активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін.
Результати дослідження системи мотивації, проведеного автором серед студентів провідних коледжів і технікумів України у вигляді анкетування, показало, що пізнавальний інтерес для студентів у порівнянні зі школярами вже не є найвагомішим мотивом навчальної діяльності, хоча і залишається досить важливим. При цьому найкраще спонукають студентів до здобування знань не навчально-пізнавальні мотиви, а професійно-ціннісні, соціально-ціннісні та утилітарні мотиви. Згідно з результатами анкетування та опитування студентів основними чинниками, які посилюють мотивацію НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, є: особистість викладача (75,8%), постановка цілей у процесі навчання математичних дисциплін (71,6%), підвищення якості занять (70,6%), наявність заохочень (67%), розвиток студентських традицій (62,4%), формування установок на досягнення успіху (61,8%).
Суттєвою відмінністю навчання математичних дисциплін у коледжах (з психологічної та фізіолого-соціальної точок зору) визначено те, що в одному потоці, з яким працює викладач математичних дисциплін коледжу протягом лекційних і практичних занять, зливаються два різні студентські колективи, різні за віком, за набутим досвідом навчання в коледжі, за соціальним положенням. Ці відмінності між студентами є причинами різного рівня «вхідних» математичних знань, умінь і навичок, різного ступеня активності цих студентів під час аудиторних занять з математичних дисциплін та ін.
Для викладача математичних дисциплін відомості щодо математичних здібностей кожного студента (особливо дані про рівень розвитку компонент математичного складу їх мислення) є важливими, оскільки це надає можливість добирати завдання для аудиторних та позааудиторних занять (самостійної або групової роботи) з урахуванням здібностей студентів, що сприяє активізації їх НПД.
До коледжу вступають абітурієнти, що отримали як базову, так і повну середню освіту. Тобто у коледжі навчаються переважно 14-19-річні юнаки і дівчата, значна частина яких перебуває у стані педагогічного стресу, оскільки їм притаманні акцентовані риси характеру – демонстративність, гіпертимність, лабільність, схильність до циклотимії, сензитивність тощо. Їх можна розглядати як дисгармонії розвитку особистості. Похідними від них є втрата студентами інтересу до навчання, зниження успішності НПД, виникнення міжособистісних конфліктів, внутрішніх суперечностей і криз тощо. Згідно з проведеним дослідженням, більшість студентів коледжів – це люди, у яких домінує негативна «Я-концепція».
Аналізуючи та позитивно оцінюючи тлумачення поняття активізації НПД студентів іншими науковцями, у роботі на основі результатів дослідження зроблено уточнення цього поняття: під активізацією навчально-пізнавальної діяльності студентів будемо розуміти процес спільної діяльності викладача (діяльності навчання і діяльності з організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів) і навчально-пізнавальної діяльності студентів, побудований на основі спеціально дібраних методів, прийомів, засобів і організаційних форм з урахуванням психофізіологічних особливостей студентів та спрямований на підвищення їх активності, інтересу, творчості, самостійності щодо здобування ними знань з основ наук, оволодіння уміннями і навичками їх практичного застосування, а також результати цього процесу.
У дисертації показано, що для активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін з психологічної та педагогічної точок зору викладачеві потрібно: 1) проводити (організовувати) дослідження особистостей студентів за трьома вимірами (соціально-психолого-індивідуальним, діяльнісним, генетичним) за допомогою зазначених у дисертації методик; 2) вивчати психофізіологічні особливості студентів як когнітивної, так і афективної сфер та враховувати ці відомості для організації індивідуального та диференційованого навчання математичних дисциплін на основі особистісно-орієнтованого підходу; 3) під час проведення аудиторних занять дотримуватися виділених у дисертації психологічних і фізіологічних правил, за яких активізуються пізнавальні процеси студентів; 4) організовувати НПД студентів у процесі навчання математичних дисциплін відповідно до запропонованої в дисертації моделі навчальної діяльності студентів; 5) будувати навчання математичних дисциплін у коледжах на принципах продуктивного, проблемного, евристичного та програмованого навчання.
У другому розділі дисертації «Система активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін»проаналізовано складові даної системи з урахуванням психологічних та педагогічних основ активізації навчання математичних дисциплін і досвіду їхнього впровадження у процес навчання математичних дисциплін студентів комп’ютерних та економічних спеціальностей коледжів.
Система активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, запропонована у дисертації, має три підсистеми: психологічну, методичну та управлінську (рис. 1).
Психологічна підсистема передбачає діагностику психофізіологічних особливостей особистостей студентів; побудову навчального процесу на основі поданої в дисертації моделі навчальної діяльності; дотримання умов, за яких відбувається активізація пізнавальних процесів у студентів.
Методична підсистема передбачає моніторинг цілей навчання (як загальних, так і математичних) для посилення мотивації навчання; формування змісту математичних дисциплін, який поєднує в собі вимоги науковості та доступності й відповідає зазначеним вимогам; добір педагогічних технологій та ІКТ в залежності від результатів діагностування і моніторингу та їх інтеграцію з традиційними методами на основі реалізації принципів проблемного, продуктивного, програмованого та евристичного навчання, суттєвих для навчання саме математичних дисциплін. Оскільки запропонована система є системою активізації НПД студентів, то цілі, зміст і педагогічні технології та ІКТ навчання математичних дисциплін розглядаються саме через призму їх застосування для активізації НПД студентів коледжів. Одним з основних завдань навчання математичних дисциплін студентів економічних та комп’ютерних спеціальностей у коледжі є формування у них вмінь і навичок розв’язування реальних професійних задач за допомогою математичних методів. Тому зміст математичних дисциплін повинен відповідати зазначеним у дисертації вимогам.
