ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Наукове обґрунтування технологічних прийомів вирощування козлятнику східного. У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених із питань технологічних прийомів вирощування козлятнику східного. Приводяться дані, в яких висвітлюється думка вчених про вплив способів сівби, норм висіву насіння, а також азотних добрив на густоту і виживаність рослин, висоту та їх щільність, накопичення зеленої маси і сухої речовини. На основі аналізу літературних джерел встановлено рівень проведених досліджень з питань розробки системи удобрення козлятнику східного та виявлено необхідність удосконалення системи азотного живлення культури на чорноземах звичайних середньогумусних важкосуглинкових глибоких в умовах північного Степу України.

Умови та методика проведення досліджень. Експериментальна робота проводилась протягом 2003–2005 рр. на дослідних полях лабораторії кормовиробництва Кіровоградського інституту агропромислового виробництва УААН.

Ґрунти дослідних ділянок – чорнозем звичайний середньогумусний важкосуглинковий глибокий з вмістом гумусу 6,15%, сума увібраних основ – 32,5 моль/кг (за Каппеном–Гільковіц), рН – 6,4, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 51 мг/кг, рухомого фосфору – 94 мг/кг, обмінного калію – 165 мг/кг (за Чириковим).

Погодні умови в роки проведення досліджень різнилися за сумою активних температур і розподілом опадів, що сприяло більш об‘єктивному вивченню впливу досліджуваних факторів на ріст і розвиток рослин та формування продуктивності козлятнику східного.

Вегетаційний періоду 2003 р. характеризувався дефіцитом вологи, низькою відносною вологістю та високою температурою повітря. Ці погодні умови не цілком задовольняли біологічні вимоги культури. У 2004 р. опадів випало мало, проте за рахунок високої відносної вологості повітря та помірних температур рослини добре розвивалися. У 2005 р. температура та відносна вологість повітря були в межах середньобагаторічної норми, а кількість опадів у весняно-літній період значно перевищувала багаторічні показники, що позитивно вплинуло на врожайність козлятнику східного.

У дослідах висівався сорт козлятнику східного – Кавказький бранець.

Сівбу проводили після передпосівної культивації ґрунту на всіх ділянках досліду у першій декаді серпня 2002-2004 рр. безпокривно, навісною сівалкою СН-16. Повторність у дослідах – чотириразова. Розмір посівної ділянки – 50 м², облікової – 32 м².

Попередником була озима пшениця. Мінеральні добрива вносили у вигляді суперфосфату простого гранульованого (19,5%), калійної солі (40%) та аміачної селітри (34,4%).

Дослідження проводилися на посівах першого року використання за загальноприйнятими методиками (Б. А. Доспехов, 1979; Інститут кормів, 1994):

– фенологічні спостереження – за настанням основних фаз розвитку рослин;

– зимостійкість і виживаність рослин визначали за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2000);

– облік густоти рослин проводили на постійно закріплених ділянках двох несуміжних повтореннях у фазу повних сходів, цвітіння та перед збиранням врожаю;

– висоту рослин – на 30 постійно закріплених рослинах по діагоналі ділянки у двох несуміжних повтореннях;

– фотосинтетичну діяльність козлятнику східного визначали за такими показниками: площа листкової поверхні за А. А. Ничипоровичем, фотосинтетичний потенціал (ФП) обчислювали, перемножуючи площу листків на 1 га на кількість днів у період між першим і останніми обліками, чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), накопичення органічної речовини за методами А. І. Єрмакова і ін. (1987) та Н. Н. Третьякова та ін. (1990);

– визначали кількість і масу бульбочок всього та із легемоглобіном, загальний і активний потенціал – за методикою Г. С. Посипанова (1993);

– вміст хлорофілу в листках козлятнику східного визначали – методом кольорового клину за Ю. В. Адріановою, Г. В. Губіною (1991) та методикою Інституту кормів УААН (1985);

– накопичення зеленої маси та сухої речовини – шляхом відбору та аналізу зразків у двох несуміжних повтореннях з 10 рослин;

– рівень нагромадження кореневих і пожнивних решток – після збирання культури за методом відбору з двох несуміжних повторень монолітів розміром 33,3х33,3 см у шарі ґрунту 0-50 см. Стерньові рештки підраховували шляхом зважування з 1 м²;

– використання рослинами ФАР – згідно рекомендацій Х. Г. Тоомінга та Б. І. Гуляєва;

– визначення якості корму: вміст азоту – за методом К‘єльдаля, фосфору і калію – за методом Гінзбурга, клітковини – за Геннеберг і Штоманом, золи – методом сухого озолення;

– вміст мікроелементів та солей важких металів у кормі проводили на атомо-адсорбційному спектрофотометрі; жир – за С. В. Рушковським, кальцій і магній – гідролітичним розчепленням;

– вираховували кормові одиниці у сухій речовині;

– вміст протеїну, жиру, безазотистих екстрактивних речовин і клітковини обчислювали згідно з даних лабораторних аналізів;

– аналіз структури урожаю козлятнику – за методикою
М. А. Майсур‘яна (1970) перед збиранням;

– облік урожаю – зважуванням зеленої маси з кожної ділянки;

– математичну обробку даних – за методом дисперсійного і
кореляційного аналізу за Б. А. Доспеховим (1985) з використанням комп’ютерних програм;

– енергетичну оцінку вирощування козлятнику східного здійснювали за методикою викладеною А. В. Медведовським та П. І. Іваненком (1986);

– економічну ефективність технології вирощування та окремих її елементів – за методичними вказівками по визначенню економічної оцінки сільськогосподарських культур, за інтенсивними технологіями та «Основними положеннями грошової оцінки (ціни) земель сільськогосподарського призначення», прийняті Кабінетом Міністрів України (у цінах 2005 р.);

– крім зазначених питань у дослідах застосовувалася загальноприйнята технологія вирощування кормових культур для зони північного Степу України.

Динаміка продуційного процесу в посівах козлятнику східного і тривалість міжфазних періодів, висота та щільність рослин. Встановлено, що навесні рослини козлятнику східного раніше відновлюють вегетацію і вступають у відповідну фазу розвитку швидше на ділянках із застосуванням повного мінерального добрива N₆₀P₆₀K₆₀ та N₁₂₀P₆₀K₆₀, де відростання рослин проходило на 1-2 доби раніше, ніж у варіантах із внесенням P₆₀K₆₀ і без добрив (контроль).

Залежала від доз добрив і висота рослин. Цей показник у рослин козлятнику на ділянках з внесенням P₆₀K₆₀ становив 83 см у фазу гілкування, у фазу цвітіння – 137 см. На варіантах з додаванням до P₆₀K₆₀ азоту N₆₀ висота рослин збільшувалась до 96–142 см, що порівняно з контрольними варіантами було більше на 20 і 9 см. При внесенні азоту у дозі N₁₂₀ на фоні P₆₀K₆₀ висота рослин була вищою порівняно з внесенням N₆₀P₆₀K₆₀ на 6 см у фазу гілкування. У другому укосі висота рослин козлятнику при укісній стиглості була нижчою, ніж у першому за всі роки проведення досліджень.

При рядковому способі сівби (15 см) висота рослин з нормами висіву
2, 4, і 6 млн./га перевищувала аналогічні варіанти з широкорядним способом сівби (45 см) на 2 см. При другому укосі висота рослин була майже однаковою.

Динаміка густоти стояння та виживаності рослин козлятнику. За результатами досліджень виявлено вплив технологічних способів вирощування та доз мінеральних добрив на динаміку густоти і виживаність рослин козлятнику східного. Встановлений тісний зв’язок між кількістю накопичених у рослинах вуглеводів та їх загибеллю в процесі перезимівлі. Найбільше випало із травостою рослин (4,5%) на контрольних ділянках. У варіанті з внесенням фосфорних і калійних добрив їх загибель становила 3,9%, а при внесенні повного мінерального удобрення (N₆₀P₆₀K₆₀) – 3,1%. Збільшення дози азоту майже не впливало на густоту рослин, тому їх кількість була практично однакова на ділянках з дозами N₆₀P₆₀K₆₀.

Найвищу виживаність рослин козлятнику східного було виявлено на ділянках з нормою висіву 4 млн./га як при рядковому (15 см), так і при широкорядному (45 см) способах сівби – 92 і 94%. При внесенні мінеральних добрив у дозі N₆₀P₆₀K₆₀ – виживало 95% рослин, на варіанті з внесенням P₆₀K₆₀ спостерігалося незначне збільшення виживання рослин.

Структура вегетативної маси козлятнику східного залежала від технологічних прийомів вирощування та удобрення. Під дією добрив змінювалася маса стебел, листків і суцвіть. Так, при внесенні фосфорних і калійних добрив P₆₀K₆₀ маса стебел в травостої складала 39,8% від тих, що виростали без добрив, а з дозами N₆₀P₆₀K₆₀ – 36,5% та N₁₂₀P₆₀K₆₀ – 35,9%. Встановлено, що маса стебел на варіантах з добривами зменшувалась в травостоях залежно від дози, а листків і суцвіть підвищувалась і складала – 56,8, 59,7 і 60,1% відповідно. За всі роки проведення досліджень показники маси листків і суцвіть у варіанті з удобренням були вищими порівняно з контролем.