ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано теорію та практику формування прогностичних умінь в учнів у процесі вивчення хімії. Визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі «Формування прогностичних умінь як теоретична та практична проблема» здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, а також шкільної практики; виявлено загальнонаукові засади формування прогностичних умінь в учнів; встановлено відсутність методики формування прогностичних умінь у процесі вивчення хімії в основній школі.

З’ясовано, що проблема формування вмінь прогнозувати в учнів основної школи є багатоаспектною і розробляється в різних напрямах, а саме: дослідження психолого-педагогічних засад формування прогностичної діяльності (А.В. Брушлинський, Б.С. Гершунський, В.О. Лисичкин, Л.О. Регуш); розробка методики формування прогностичних умінь (А.Л. Алфімов, М.О. Артемова, М.Д. Касьяненко, Л.С. Недбаєвська, Н.І. Одинцова, С.І. Позняк, М.С. Севастюк); шляхи формування навчально-дослідницьких і творчих умінь (В.К. Буряк, А.Г. Іодко, А.Ю. Карлащук, Є.С. Кодікова, Н.Г. Недодатко, П.О. Оржековський, Л.П. Очирова); застосування гіпотези в пізнавальній діяльності школярів (П.І. Беспалов, Д.В. Вількєєв, В.П. Гаркунов, Е.Г. Злотников, Б.Ф. Рум’янцев).

Аналіз програм, підручників, методичних матеріалів з хімії для основної школи дозволив зробити висновок про те, що недостатньо констатувати прогнозування як навчальну дію, а необхідно включати прогностичні відомості до змісту навчальних завдань.

Також з’ясовано, що більшість учителів хімії не приділяють належної уваги формуванню прогностичних умінь в учнів, використовують прогностичні завдання епізодично і нецілеспрямовано. Відповідно й учні не набувають прогностичних умінь. Одну із причин такої ситуації ми вбачаємо в недостатній методичній підготовці вчителів до цілеспрямованого формування і розвитку вміння прогнозувати у школярів.

Результати контрольних зрізів, проведених із метою з’ясування рівня сформованості прогностичних умінь в учнів основної школи, свідчать про їх недостатній рівень сформованості. Уміння прогнозувати факти та закономірності сформовано в переважної більшості восьмикласників на низькому (25,9%) та середньому (47,9%) рівнях, а у дев’ятикласників – на середньому (48%) рівні, у значної частини учнів 8-го і 9-го класів (16,2% і 30,4%) – на достатньому рівні та в зовсім незначної частини школярів (10,1% і 13,9%) – на високому. Основні складності під час розв’язання прогностичних завдань полягають у нездатності учнів встановлювати нові зв’язки між поняттями, зокрема причинно-наслідкові, робити дедуктивні умовиводи для прогнозування властивостей речовин, узагальнення на підставі фактичного матеріалу, визначати невідоме в завданні, планувати етапи розв’язання проблеми.

Відсутність досліджень, присвячених проблемі навчання учнів прогнозувати хімічні факти та закономірності, зумовила необхідність більш детального вивчення особливостей її розв’язання.

У другому розділі «Методика формування прогностичних умінь в учнів у навчальному процесі з хімії» розкрито зміст і структуру методичної системи формування прогностичних умінь в учнів у процесі вивчення хімії в основній школі та визначено дидактичні умови, спрямовані на формування в них уміння прогнозувати хімічні факти і закономірності.

Дидактичними умовами схарактеризовано необхідні обставини, які вможливлюють здійснення процесу формування прогностичних умінь в учнів через зміст освіти, методи, засоби й форми організації навчання. Такими умовами є: формування провідних типів навчальних прогнозів; використання засобів формування прогностичних умінь – прогностичних завдань,
задач-малюнків, творчих завдань і хімічного експерименту; використання дослідницьких, проблемних методів, інтерактивних технологій; упровадження форм організації навчання прогнозуванню - уроків-досліджень і практичних робіт; реалізація дидактичних підходів: системного, діяльнісного, проблемного, особистісно зорієнтованого та дидактичних принципів; обов’язкове проходження етапів формування прогностичних умінь; методична підготовка вчителя до організації прогностичної діяльності.

Забезпечення цих дидактичних умов у процесі навчання хімії дозволить запровадити розроблену методичну систему формування прогностичних умінь і здійснити системний підхід до організації прогностичної діяльності учнів. Структура методичної системи подана на рис. 1.

Методична система формування прогностичних умінь в учнів ґрунтується на засадах системного підходу та є утворенням двох взаємопов’язаних блоків: «діяльності учня» і «діяльності вчителя». Взаємодія вчителя та учня заснована на суб’єкт-суб’єктних відносинах, за яких педагог є суб’єктом викладацької діяльності, а учень – суб’єктом учіння (у нашому дослідженні – суб’єктом прогностичної діяльності). Діяльність учителя та учня відрізняється метою і діями, але об’єднується в досягненні результату – формуванні прогностичного вміння