Формування елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання української мови та народознавства

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про її структуру, апробацію та впровадження отриманих результатів, публікації автора.

У першому розділі «Методологічні й теоретичні основи формування в учнів національної свідомості та самосвідомості» здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, визначено сутність понять «національна свідомість», «національна самосвідомість», розкрито структурні компоненти національної свідомості особистості, обґрунтовано модель процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства.

Показана динаміка філософської думки щодо категорій свідомість, самосвідомість, національна свідомість та національна самосвідомість (М.Бердяєв, Г.Гегель, І.Кант, К.Ясперс та ін.). Проаналізовано погляди філософів щодо шляхів впливу національних цінностей на розвиток елементів національної свідомості особистості.

Певна увага в процесі дослідження приділялася впливу традицій, національної мови, релігії, звичаїв, мистецької творчості в збереженні нації. Розглянута ідея К.Ушинського щодо принципу народності у виховному процесі, ролі суспільного виховання та його національного характеру в розвитку самосвідомості особистості, акцентовано увагу на сутності виховного ідеалу за Г.Ващенком, ідеях національного виховання В.Сухомлинського.

Серед загальнонаукових методологічних засад розв’язання проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів провідне місце посідає системний підхід. Цей підхід був базовим у дослідженнях національної свідомості особистості таких вчених, як В.Борисов, Д.Тхоржевський, Г.Філіпчук, М.Фурса та ін. Здійснюючи системно-структурний аналіз національної свідомості особистості, вони зробили предметом наукового пошуку й національну самосвідомість: обґрунтували її структуру, педагогічні умови розвитку самосвідомості тощо.

Національна свідомість у роботі розглядається як продукт суспільно-історичного розвитку нації, національного виховання і самовиховання, що виступає у формі психічного відображення особистістю національних цінностей на рівні самоцінних, особистісно значущих і забезпечує високий рівень усвідомлення нею гордості за приналежність до своєї нації й активності в національному культуротворенні.

Національна самосвідомість – це результат повороту свідомості особистості уже на своє «Я», формування нею образу «Я» як національно свідомої людини. Структурними елементами цього образу є знання рідної мови, українських звичаїв, обрядів та традицій, усвідомлення себе як представника певної нації, національної культури та історії.

Встановлено, що різні аспекти стимулювання розвитку національної свідомості особистості досліджувалися науковцями передусім з позиції культурологічного підходу (О.Батухтіна, О.Вишневський, Г.Гуменюк, Г.Кловак, В.Кузь, Ю.Руденко, З.Сергійчук, М.Стельмахович, Л.Ходанич). Результати аналізу показали, що методологічним ядром процесу формування національної свідомості та самосвідомості учня є вчення про націю як форму збереження національної самоідентифікації та історичної пам'яті, засіб історичного поступу саморефлексії нації, а методологічне підґрунтя розгляду проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості молодшого школяра − гармонійне поєднання системного, культурологічного й особистісно орієнтованих підходів.

Результати аналізу обраної проблеми на теоретичному і методологічному рівнях стали підґрунтям для розробки моделі процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства (див. рис. 1).

Представлена модель враховує теоретичні уявлення психологів про провідний психологічний механізм розвитку особистості як стрижень психологічного супроводу особистісно орієнтованого навчання й виховання учнів (передусім І. Беха).

Структура моделі – це цілісна множина компонентів національної свідомості та самосвідомості особистості молодшого школяра. Компонентами національної свідомості є емоційний і раціональний. Саме емоційне переживання учнем знань про рідну мову, звичаїв, традицій, обрядів свого народу, продуктів народної творчості (воно є результатом відповідного педагогічного впливу) забезпечує їх глибоке засвоєння.