ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методологічну й теоретичну основу, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів науково-педагогічного пошуку, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації й структуру дисертації.

У першому розділі „Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності як педагогічна проблема” визначено естетично-виховні можливості хореографічної діяльності, виділено найбільш характерні вектори осмислення вченими проблеми естетичного виховання особистості, розкрито сутність хореографічної діяльності, її місце в естетичному вихованні молодших школярів, визначено компоненти естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

У результаті історичного та теоретичного аналізу проблеми було виявлено, що в ході цивілізаційних перетворень змінювався естетично-виховний статус хореографічної діяльності, який детермінувався роллю й місцем танцю в системі державності, освіти та в культурі країн Західної Європи. З глибокої давнини і до кінця ХІХ ст. в культурному житті суспільства на державному рівні хореографічна діяльність розглядалася як засіб:

-           естетично-духовного та естетично-фізичного розвитку людини (період Античності);

-           невербальної комунікації (епоха раннього Середньовіччя);

-           етико-естетичного розвитку дітей заможних родин (період пізнього Середньовіччя);

-           естетичної розваги (епоха Відродження);

-           естетичного розвитку дітей аристократії (період Просвітництва);

-           естетично-духовного розвитку осіб середнього і вищого прошарку суспільства (ХІХ ст.).

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. проблема естетичного виховання дітей шляхом занять хореографією розвивалася в педагогічних та мистецьких теоріях і системах: теорія залежності руху людини від її емоційного стану (Ф. Дельсарт, А. Дункан), система ритмічного виховання (Е. Жак-Далькроз, Н. Александрова, М. Румер), теорія естетичного розвитку дошкільників і молодших школярів засобами українських танців, хороводів, ігор (С. Русова, В. Верховинець). Головним аксіологічним положенням вказаних теорій естетичного виховання особистості дитини в процесі хореографічної діяльності є емоційно-почуттєвий, духовно-творчий, художньо-культурний розвиток особистості кожної дитини, незалежно від наявності в неї хореографічних здібностей.

У період 30-х – початку 70-х рр. ХХ ст. з метою підвищення естетико-ідеологічного впливу на особистість дитини було збільшено кількість позашкільних культурно-освітніх установ, у яких викладалися предмети мистецького циклу, зокрема хореографія. У 70–80-х роках ХХ століття в радянській освітній системі відбулися зміни, що сприяли педагогічним пошукам ефективних моделей естетичного виховання підростаючого покоління. Це виявилося в появі авторських експериментальних шкіл, де хореографія вводилася до навчально-виховного плану роботи школи і була обов’язковою дисципліною для учнів І–ІV класів. У цей період естетичне виховання спрямовувалося на формування художніх інтересів, смаків, молодших школярів, розвиток їхньої естетичної культури.

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття значно активізувалася увага науковців до естетично-виховних можливостей хореографічного мистецтва, визначення його ролі в житті дитини, пошуків шляхів цілеспрямованого систематичного художньо-естетичного впливу на школярів.

Осмислення історії розвитку хореографії як засобу виховання, аналіз змісту, форм і методів хореографічної роботи з дітьми дозволили сформулювати поняття „хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів”. Хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів – це процес, в основі якого знаходиться активність дитини, спрямована на інтерпретацію і створення танцювальних рухів, комбінацій, етюдів, композицій, через які виявляється і розвивається емоційно-почуттєва, психофізична, когнітивна та креативна сфери дитини. Сутністю хореографічної діяльності в системі естетичного виховання молодших школярів є танцювально-рухова активність. У процесі такої діяльності дітьми опановуються, відтворюються, інтерпретуються та створюються різноманітні за видами й жанрами танцювальні твори, формується система знань, розвиваються емоції, почуття, творче мислення, накопичуються вміння й навички, удосконалюється фізична краса дитини тощо.

Теоретичний аналіз концепцій естетичного виховання провідних учених другої половини ХХ – початку ХХІ століття, переосмислення організації хореографічної діяльності крізь призму сучасних концепцій естетичного виховання особистості дозволили зазначити, що інноваційність, винахідливість мислення учнів, сформовані знання, емоції та почуття виступають важливими показниками рівня їхньої естетичної вихованості. З огляду на це нами виділено компоненти естетичного виховання: когнітивний, мотиваційний, психофізичний, емоційно-почуттєвий, активно-творчий. Зміст когнітивного компонента формують знання з основ класичного, народно-сценічного, бального, сучасного танців; мотиваційного – зацікавленість учнів хореографічною діяльністю; психофізичного – взаємозв’язок між внутрішнім і зовнішнім станом особистості та вміння передавати свій внутрішній стан у відповідних рухах; емоційно-почуттєвого – емоційна насиченість внутрішніх потреб та емоційне оцінювання зовнішнього та внутрішнього світу дитини, формування емоційно-ціннісної шкали сприйняття оточуючої дійсності; активно-творчого – самовияв та самореалізація в процесі танцювальної творчості.

У другому розділі „Особливості та стан естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності” досліджено теоретичні положення організації та сучасний стан хореографічної діяльності, у процесі якої відбувається естетичне виховання молодших школярів, розроблено показники та критерії сформованості компонентів естетичного виховання, а також виявлено рівні естетичної вихованості молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Аналіз змісту хореографічної діяльності дозволив визначити форми та методи, на основі яких здійснюється естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітніх школах.

Встановлено, що естетичне виховання школярів у процесі хореографічної діяльності реалізується в таких формах: урок в загальноосвітніх школах; гурткові позакласні заняття в загальноосвітніх школах; урок і заняття в студіях та гуртках закладів позашкільної освіти. Зміст хореографічної діяльності в закладах шкільної та позашкільної освіти наповнений елементами класичного, народно-сценічного, бального та сучасного танцю. Методи викладання хореографії розраховані на дітей, які мають спеціальні хореографічні й художні здібності, та спрямовані на оволодіння учнями знаннями, вміннями й навичками професійного танцювального мистецтва, виховання в дітей любові до класичного, бального, народного та сучасного танцю, розуміння ними художніх прийомів професійної хореографії.

У результаті дослідження визначено, що в сучасній освітній системі хореографічна діяльність не входить до складу обов’язкових шкільних предметів середніх загальноосвітніх закладів. Проте в практиці початкової школи вона викладається як додаткова дисципліна, якій відводиться естетично-виховна функція.

Аналіз шкільної документації початкової ланки освіти показав, що в програмних матеріалах з хореографії ідея естетичного виховання учнів не є основною. Урок хореографії, що впроваджується в окремих загальноосвітніх навчальних закладах, розрахований на всіх дітей початкової школи. Однак його структура, зміст, методи навчання є ідентичними уроку в студіях і гуртках шкільних та позашкільних закладів освіти, в яких основна мета хореографічної роботи спрямована не стільки на виховання гармонійної естетично розвиненої особистості дитини, скільки на естетичне виконання дітьми танцювальних композицій.

Отже, у процесі дослідження виявлена певна неузгодженість між завданнями сучасної школи, які спрямовані на забезпечення ефективності естетичного виховання молодших школярів, та існуючою організацією й методичним забезпеченням хореографічної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах.

У ході дослідження вивчалося ставлення батьків молодших школярів (317 осіб) до естетичного виховання їхніх дітей у процесі хореографічної діяльності. Виховні можливості хореографії респонденти визначили таким чином: як засіб формування естетичного смаку, відчуття прекрасного - 36,7%; загального розвитку учнів, здатності володіти емоціями, тілом – 27,2%; фізичного розвитку дитини - 30,6%; засвоєння національних традицій - 5,2%.

На основі виділених у першому розділі компонентів естетичного виховання були визначені показники та критерії діагностики стану естетичної вихованості молодших школярів у процесі хореографічної діяльності. Показники компонентів естетичного виховання визначені таким чином: когнітивний - рівень наявних знань з основ класичного, народно-сценічного, бального, сучасного танців, елементарної музичної грамотності; мотиваційний – ступінь зацікавленості учнів хореографічною діяльністю; емоційно-почуттєвий - якість пластичного відтворення художніх образів та передача дитиною в рухах характеру й настрою музики, оцінювання власного емоційного стану; психофізичний – якість передавання емоційних станів, відчуттів, думок шляхом створення рухових вправ і етюдів; активно-творчий - рівень художньо-образної виразності, різноманітність рухів у процесі створення імпровізаційного танцювального твору, відтворення асоціативних вправ.

За результатами констатувального експерименту визначено рівні естетичної вихованості учнів І–ІV класів у процесі хореографічної діяльності та встановлено такі рівні. За когнітивним компонентом низький рівень вихованості виявили 15,8% учнів, достатній – 57,5%, середній - 17,4%, високий – лише 9,1%. Отримані дані вказують на те, що значна частина учнів початкових класів має недостатньо глибокі знання лексичної мови танцювального мистецтва та музичної грамоти, а також недостатньо розвинені практичні танцювальні навички. Більшість молодших школярів не орієнтуються в характерних особливостях народного, стилях сучасного танців, не виявили обізнаності з термінологією класичного, народного і бального танців. Показники рівнів розвиненості емоційно-почуттєвого та психофізичного компонентів визначилися таким чином: низький – 17,6%, достатній - 39,1%, середній - 23%, високий - 20,2%. Отримані результати показали відсутність у дітей адекватного вираження в танцювальних рухах емоцій і почуттів. Молодші школярі здебільшого відчували труднощі при вираженні емоцій у рухових вправах, деякі з них не розуміли і не вміли відобразити внутрішній стан у тілесних проявах. В активно-творчому компоненті були засвідчені такі показники: низький рівень - 40,4% учнів, достатній - 37,9%, середній – 14,8%, високий - 6,8%. Ці дані вказують на те, що учні мають слаборозвинені імпровізаційні вміння. Деякі зі школярів початкової школи взагалі відмовлялися від виконання танцювально-творчих завдань, аргументуючи це невмінням імпровізувати та психологічним дискомфортом, що виникає при публічній демонстрації власних танцювальних можливостей. Показники рівнів розвиненості мотиваційного компоненту виявилися так: низький – 15,4%, достатній – 27,2%, середній - 33,3%, високий – 24%. Отримані дані свідчать, що не у всіх учнів початкових класів сформована мотивація до хореографічної діяльності. Це виявлялося в тому, що діти не серйозно ставилися до навчальних завдань, виявляючи свій антагонізм до занять. Вважаємо, це пов’язано з методами та формами роботи, які не завжди сприяють бажанню молодших школярів займатися хореографією і не стимулюють їхнє прагнення на досягнення успіху в хореографічній діяльності.

Тож у досліджуваних не виявлено високих показників за жодним з визначених компонентів. Водночас, більшість учнів має достатній рівень розвиненості емоційно-почуттєвого, психофізичного та когнітивного компонентів, середній рівень розвиненості мотиваційного та низький – активно-творчого компонентів. Такий рівень естетичної розвиненості учнів початкових класів є підґрунтям подальшого естетичного виховання в процесі їхньої хореографічної діяльності за умов створення відповідного педагогічного забезпечення.

У третьому розділі „Педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності” обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють ефективній організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності, висвітлено зміст, хід та результати формувального експерименту.

У роботі зазначено, що для сучасної системи естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності важливим є впровадження в структуру уроків з хореографії оновленого змісту, принципів, форм і методів, які сприяють естетичному вихованню дітей початкової школи.

У дисертації виділено такі педагогічні умови естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності: здійснення естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності на гуманістичних засадах; формування у молодших школярів естетичного відношення до хореографічної діяльності та мотивації до естетичного втілення тілесних проявів; спрямування змісту хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичного розвитку молодших школярів; упровадження в зміст хореографічної діяльності форм естетично-виховної роботи, спрямованих на реалізацію психофізичних станів молодших школярів; використання методів стимулювання імпровізаційної активності учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності.

З метою здійснення естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності на гуманістичних засадах визнано доцільним розбудовувати навчально-виховний процес з урахуванням основних положень особистісно-зорієнтованого виховання школярів: індивідуальних, фізичних, психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Цей процес забезпечується вивченням елементів та вправ, посильних для кожного школяра, участю кожного учня в танцювальних постановках, створенням ним власного творчого продукту та демонстрації його в хореографічній постановці, що сприятиме розвитку індивідуальних якостей кожної дитини, її самобутності та неповторності. Важливим у реалізації гуманістичного підходу в процесі естетичного виховання є забезпечення особистісного розвитку кожної дитини, який залежить від апріорного визнання талановитості всіх дітей, налагодження в колективі учнів молодших класів гармонійних, щирих, правдивих, взаємодовірливих стосунків. Для цього необхідно заохочувати до танцювально-постановочної роботи всіх учнів без винятку, незважаючи на їхні танцювально-технічні та артистичні здібності, що сприятиме усвідомленню школярами власної значущості, підвищенню їхньої гідності та творчої активності.

Серед педагогічних умов заслуговує на увагу формування в учнів початкових класів естетичного відношення до хореографічної діяльності та мотивації школярів до естетичного втілення тілесних проявів. З цією метою пропонується таке: наповнювати зміст уроків хореографії рухами, комбінаціями, композиціями відповідно до художніх інтересів учнів та тенденцій розвитку сучасного танцювального мистецтва; враховувати вікові особливості дітей при впровадженні сюжетних ігор; застосовувати аудіовізуальні та технічні засоби навчання; використовувати позакласні форми спілкування (творчі зустрічі, відвідування концертів, вистав тощо); проводити спільні перегляди танцювальних відеоматеріалів і ознайомлювати учнів із творчістю видатних митців-хореографів. Використання означених форм роботи сформує в учнів початкових класів здатність отримувати естетичну насолоду від хореографічної діяльності, сприятиме розвитку їхньої самодостатність, яка є однією із складових соціалізації учнів та виступає фактором їхньої творчої активності, стимулюватиме дітей до більш продуктивної праці. Такі зміни призведуть до вдосконалення та естетичної насиченості рухів дітей, накопичення ними художньо-танцювальних вражень, осмислення власних хореографічних можливостей.

Як одну з важливих умов естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографії визначено спрямування змісту хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичного розвитку молодших школярів: емоційно-почуттєвої, когнітивної та креативної сфер. Основою емоційно-почуттєвої сфери дітей є розвинені психофізичні якості, внутрішній світ, вміння передавати різні емоційні стани та оцінювати художньо-творчі прояви. Сформованість когнітивної сфери безпосередньо впливає на естетичне виховання молодших школярів, тому головний акцент у роботі з дітьми робиться на оволодіння ними знаннями з основних видів танцювального мистецтва. Креативна сфера учнів початкових класів формується в ході реалізації на уроках хореографії завдань на розвиток музично-ритмічних навичок, оволодіння мовою рухів, їхнє виразне виконання, образне перевтілення, ознайомлення з окремими прийомами композиції танцю тощо. Формувальний експеримент показав, що рівень розвиненості означених сфер естетичного виховання учнів початкової школи значно підвищується, якщо на уроках хореографії використовуються такі методичні прийоми, як асоціативно-ігрові вправи, танцювально-ігрові комбінації та етюди, імпровізаційні етюди, нестандартні уроки (урок-гра, урок-казка, урок-подорож, урок-концерт тощо).

На підвищення рівня естетичної вихованості молодших школярів безпосередньо впливає впровадження в зміст хореографічної діяльності форм естетично-виховної роботи, спрямованих на реалізацію психофізичних станів молодших школярів. Активізація психофізичних проявів, формування зв’язків між внутрішнім станом і фізичними рухами дитини відбувається через пластичні, музично-ритмічні, імітаційно-ігрові вправи та сюжетно-рольові ігри. Пластичні і музично-ритмічні вправи характеризуються технічно простими побутовими рухами, у яких кожний жест, поза, елемент та міміка дитини відтворюють її внутрішній стан. Такі рухи, змістовно наповнені думками, емоціями, почуттями, сприяють активізації зв’язків між внутрішніми та фізичними проявами учнів початкових класів. Особливістю імітаційно-ігрових вправ є програмність, яка закладена в їхньому змісті і спонукає учнів до пошуку типових рухів. У ході виконання таких вправ у дітей формується естетичне творче мислення, виховуються емоції та почуття, розвивається психофізична сфера. У сюжетно-рольовій хореографічній грі розгортання сюжету, розвиток змістовної лінії та відтворення образів детермінуються специфікою танцювальної мови, завдяки чому утворюються певні зв’язки між внутрішнім станом та руховими діями дитини. За допомогою таких зв’язків у школярів початкових класів формується творчий потенціал.

До педагогічних умов ефективної організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності віднесено використання методів стимулювання імпровізаційної активності учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності: метод дидактичної гри, методи ритмічної, пластичної та колективної імпровізації. Ця педагогічна умова є важливою з огляду на те, що застосування в художньо-творчій роботі молодших школярів означених методів сприяє розвитку в них художнього мислення, емоцій та почуттів, формуванню в них естетичного смаку, естетичної культури, естетичних цінностей, а також самостійної, оригінальної, творчої думки, жвавої уваги, вихованню наполегливості, винахідливості, прагнення до самовираження.

Програма дослідження включала проведення формувального експерименту, у ході якого перевірялася ефективність запропонованих педагогічних умов. У експериментальній роботі брали участь 250 школярів І–ІV класів. Формувальний експеримент проводився в три етапи: підготовчий, основний, підсумковий. На підготовчому етапі визначалися зміст хореографічної діяльності, її форми і методи, що забезпечували естетичне виховання молодших школярів, розроблялася програма експерименту. Основний етап пов’язувався з реалізацією на практиці та перевіркою педагогічних умов естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності. Педагогічні дії передбачали упровадження в структуру навчально-виховного процесу з хореографії оновленого змісту, форм і методів, які сприяли естетичному вихованню дітей початкової школи в процесі хореографічної діяльності. На підсумковому етапі дослідження на основі збору, статистичної обробки, аналізу результатів формувального експерименту здійснювалося порівняння даних, отриманих у контрольній та експериментальній групах, визначалася динаміка процесу естетичного виховання молодших школярів, що відбувалася внаслідок впровадження педагогічних умов естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності на уроках хореографії в початковій школі.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що зростання рівнів сформованості компонентів естетичного виховання молодших школярів у ході хореографічної діяльності відбувалося поступово. Оцінки, що отримували досліджувані в ході підсумкового етапу формувального експерименту, розглядалися як кількісний вимір якісного вираження сформованості компонентів естетичного виховання учнів початкових класів в процесі хореографічної діяльності.