ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ 3–4 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено ступінь розробленості проблеми, мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні засади формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності” – охарактеризовано сучасний стан проблеми, здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури і педагогічної практики, у результаті чого розкрито основні підходи до визначення сутності моральних якостей особистості та їх змістових компонентів; визначено критерії, показники і рівні сформованості моральних якостей у молодших школярів.

Вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема формування моральних якостей у підростаючого покоління завжди викликала підвищений інтерес науковців, методистів, педагогів. Категорія “моральна якість” як сукупність психічних станів, процесів і властивостей, за висновками Л. Архангельського, І. Кона, Л. Рувінського, І. Харламова та інших,
є складним цілісним психічним утворенням у структурі особистості школяра, що охоплює його потребнісно-мотиваційну, інтелектуально-почуттєву й поведінково-вольову сфери. Ця якість є динамічною системою, змістові й структурні складові якої безперервно розширюються, збагачуються й об’єднуються в більш складні особистісні утворення.

Л. Божович зазначає, що моральні якості характеризують загальнолюдські гуманістичні засади в дитячій особистості і є результатом діалектичної взаємодії двох процесів – соціалізації особистості та її індивідуалізації. На її думку, за рівнем сформованості моральних якостей особистості судять про людську моральну культуру й моральну вихованість. Найпоширенішою в педагогічній практиці оцінкою моральної вихованості особистості є сформованість у неї суспільно значущих моральних якостей. Вихованість, за такого підходу, характеризується критеріями, які дають змогу зробити висновок про наявність в учня відповідних моральних якостей, таких як патріотизм, відповідальність, дисциплінованість тощо.

У працях І. Беха, В. Білоусової, В. Болотіної, І. Звєрєвої, Б. Кобзаря, М. Красовицького, Т. Люріної, І. Мар’єнка, М. Монахова, К. Чорної та інших визначені критерії моральної вихованості учнів. Зокрема, Б. Кобзар у процесі визначення якостей особистості школяра й розкритті їх змісту бере до уваги ті взаємини, в які учень вступає у процесі навчальної, трудової та громадської діяльності, а також під час спілкування з оточуючими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Отже, моральні якості особистості учня розкриваються насамперед під час його стосунків з членами шкільного колективу. Відповідно до його методики основними критеріями визначення рівнів вихованості учнів можуть бути такі моральні якості як, дисциплінованість, бережливість, працьовитість, турботливість, активність, старанність, самостійність, критичність, самокритичність, відповідальність, організаторські здібності, чуйність, взаємодопомога тощо.

В. Демиденко зазначає, що в діагностичну програму вивчення та формування моральної вихованості учнів доцільно вносити інтегральні моральні якості, які в сукупності своїх ознак найповніше можуть характеризувати сформованість морального ядра особистості. На його думку, такими якостями є патріотизм, лицарство, обов’язок, вдячність, працьовитість і дисциплінованість. Вони пов’язані з розумінням людиною органічного взаємозв’язку поставлених завдань і особистісного суспільного характеру. Кожний з цих критеріїв має свої ознаки, якими педагоги керуються у виховній діяльності щодо формування конкретної якості.

Явище інтеграції моральних якостей учнів молодших класів характеризує не тільки етапи становлення моральності особистості, а й розкриває індивідуальний шлях її формування від простого до складного, відображає на кожному етапі вікового розвитку школяра певну ієрархічну організацію єдності, взаємопроникнення і взаємозв’язку моральних якостей. Аналіз теоретичних засад проблеми класифікації моральних якостей, з’ясування їх природи і змісту (О. Богданова, В. Демиденко, Б. Кобзар, О. Матвієнко, Л. Степаненко) стали підґрунтям для виокремлення і схематичного зображення у контексті нашого дослідження таких комплексних моральних якостей як патріотизм, відповідальність, самостійність, чуйність і бережливість, формуванню яких в молодшому шкільному віці приділяється особлива увага