ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, сформульовано гіпотезу і завдання, об’єкт і предмет, розкрито методи дослідження та теоретико-методологічну основу, сформульовано наукову новизну і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, визначено експериментальну базу дослідження.

У першому розділі “Проблема формування професійних намірів старшокласників у теорії та практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів” було проаналізовано наукові погляди на проблему формування професійних намірів старшокласників, уточнено сутність поняття “професійний намір особистості” виходячи з різних наукових позицій, розглянуто питання про місце урочної і позаурочної навчально-практичної діяльності старшокласників, а також роль шкільного курсу інформатики у профорієнтаційній роботі загальноосвітньої школи.

Поняття “намір” розглядалося з урахуванням позицій таких психологів і педагогів, як П. Блонський, Л. Божович, Н. Левітов, В. Мясищев, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Теплов, які склали основу обґрунтування змісту цього утворення. Встановлено, що намір завжди випереджає дію, є організуючим фактором дії, є обов’язковим моментом усякого вольового поведінкового акту і являє собою свідому внутрішню підготовку особистості до відстроченої чи утрудненої дії. Сутність самого поняття “професійний намір” розкрито у роботах таких дослідників, як Т. Буянова, А. Гороль, Н. Захаров, Н. Канторович, Н. Морозова, Н. Остапенко, П. Шавір. Подальший розгляд цього поняття, дав змогу обґрунтувати зміст “професійного наміру особистості” й визначити його як змістовно-синтетичне і динамічне утворення особистості, яке визначає довільний, усвідомлений вольовий акт планування майбутньої діяльності з оволодіння визначеною професією.

У структурі професійного наміру старшокласників до вибору професії у сфері інформаційно-комунікаційних технологій виділено наступні компоненти: когнітивний, мотиваційний, практичний та компонент “Я” (рис. 1).

Перший компонент професійного наміру – когнітивний. Він характеризує наявність у старшокласників певного рівня знань предмета професійної діяльності й способів виконання цієї діяльності. Така обізнаність старшокласника означає те, що він має уявлення про ключові характеристики змісту, цілей, умов і знарядь праці обраної професії і вимоги професії до стану здоров’я людини та ін. Крім того, ця обізнаність включає в себе знання світу професій, розуміння важливості правильності вибору, зробленого з урахуванням потреб, інтересів і можливостей. До когнітивного компоненту віднесено спеціальні знання, тобто рівень навчальних досягнень з курсу інформатики.