| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі досліджено теоретичні передумови формування АПСККГ у студентів-менеджерів: уточнюється поняття англомовної професійно спрямованої компетенції в говорінні у майбутніх фахівців з менеджменту та її компонентів: лінгвістичної, прагматичної і соціолінгвістичної компетенцій; розглядаються психологічні і психолінгвістичні особливості англомовного професійно спрямованого говоріння, дидактичні передумови формування АПСККГ.
Методологічною основою дослідження є праці теоретиків і розробників комунікативного методу навчання, компетентнісного, особистісно орієнтованого і професійно спрямованого підходів: (І.Л.Бім, Н.Ф.Бориско, М.Л.Вайсбурд, Н.Д.Гальскова Н.І.Гез, І.О.Зимня, Г.О.Китайгородська, Б.А.Лапідус, Р.П.Мільруд, С.Ю.Ніколаєва, Ю.І.Пассов, В.В.Сафонова, С.О.Сисоєв, В.Л.Скалкін, Н.К.Скляренко, О.Б.Тарнопольский, Е.П.Шубін, N.Brieger, L.F.Bachman, M.Canal, D.A.Crystal, M.Ellis, D.Johnson, D.Cotton, J.A. van Ek, J.M.Trim, H.D.Widdowson).
У цьому розділі аналізується поняття АПСККГ і його зміст. Дається визначення менеджера як особи, яку наймають для здійснення контролю, організації та управління часткою бізнесу чи підприємства, або цілим бізнесом. АПСККГ майбутнього менеджера-економіста безпосередньо пов’язана з функціями управління менеджера (планування, організація, лідерство і контроль), його спеціальністю (менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, маркетинг, фінанси, менеджмент невиробничої діяльності, менеджмент виробничої діяльності, управління людськими ресурсами тощо), рангом (менеджер середньої ланки, менеджер вищої ланки). Все це впливає на відбір тем, ситуацій спілкування, відповідних до них проблем і реєстр висловлювання. Вслід за О.Б.Тарнопольським було визначено, що на молодших курсах освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” студентів необхідно навчати ділового англійського мовлення для формування в них широкої професійно спрямованої комунікативної компетенції, яка дасть їм можливість спілкуватися з більшості питань, що стосуються активності в бізнесі. Навчання ділового мовлення у вузькому значенні має здійснюватися на старших курсах, тобто на рівні спеціаліста і магістра.
Таким чином, робиться висновок про те, що англомовна професійно спрямована комунікативна компетенція в говорінні майбутнього МЕ є його комунікативною здатністю вирішувати професійно спрямовані завдання в непідготовленому усному акті спілкування, де під здатністю ми розуміємо сукупність знань, умінь і навичок, які дозволяють йому реалізовувати їх для досягнення цілей комунікації.
З метою аналізу структура АПСККГ умовно розділена на такі складові частини: лінгвістичну, соціолінгвістичну і прагматичну компетенції. Основними рисами лінгвістичної компетенції є її термінологічність та обмеженість граматичних явищ, які використовуються мовцем, характером професійно спрямованих актів комунікації. Соціолінгвістична компетенція характеризується тим, що на висловлювання менеджерів впливає їхня професійна спрямованість, ритуальний характер деяких ситуацій (вітання, порядок проведення зустрічей, засідань) і етикетна поведінка учасників спілкування. В прагматичній компетенції особливу значущість набувають її складові частини: дискурсивна компетенція як здатність логічно і зв’язано будувати висловлювання залежно від теми, реєстру, мети висловлювання тощо і функціональна компетенція, яка припускає вміння мовця використовувати певні макрофункції (опис, розповідь, коментар, пояснення тощо) і мікрофункції (надання і запит фактичної інформації, виявлення ставлення до фактів – згода/незгода; переконання – аргументація, демонстрація, порівняння товарів, послуг; соціалізація – знайомство, привітання, прощання, привертання уваги тощо) для підтримки процесу спілкування.
У процесі дослідження було визначено, що формування складових частин АПСККГ пов’язано з певними труднощами, яки обумовлені відсутністю у студентів особистого досвіду професійного спілкування. Студенти вони не володіють мовленнєвими формулами і кліше, властивими професійним ситуаціям спілкування, і не завжди дотримуються форм етикету при встановленні особистих контактів. Крім того, студенти не завжди переносять свої знання у нові ситуації спілкування; вони часто неспроможні знайти розумне співвідношення між функціональним використанням мови, її граматично правильним оформленням і змістом висловлювання.
З метою систематизації усномовленнєвої діяльності студентів-менеджерів ми розділили їх професійно спрямовані висловлювання на дві групи – монологічні та інтерактивні, і виділили такі види спілкування: телефонне спілкування, надання інформації (доповіді, звіти, презентації,) зустрічі й дискусії (ділові зустрічі, засідання, переговори), етикетне спілкування. Для кожного виду спілкування характерні певні ситуації спілкування та сценарії, за якими вони розгортаються.
У результаті лінгвістичного аналізу 326 навчальних аудіотекстів було визначено, що на говоріння менеджерів впливає професійна компетенція мовця, його мовлення насичене мовленнєвими формулами і кліше, в деяких ситуаціях спілкування особливого значення набувають окремі граматичні явища (умовні речення у процесі переговорів).
Опитування студентів, яке проводилось з метою виявлення психологічних особливостей формування АПСККГ у студентів і в якому взяли участь 52 студенти 2 курсу спеціалізації “менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, показало, що: по-перше, англомовна професійно спрямована компетенція у цих студентів ще недостатньо сформована; по-друге, їх мотивація до вивчення АМ обумовлена соціальним замовленням суспільства; по-третє, говорінню студентів заважають такі психологічні фактори, як невпевненість та острах здійснювання усних висловлювань через усвідомленість про недостатній рівень володіння АМ, зокрема професійною термінологією. В результаті була підтверджена думка про те, що формування АПСККГ у студентів слід починати з першого курсу, починаючи із загальних і поступово переходячи до більш спеціальних питань, що стосуються бізнесу.
З погляду психолінгвістичних особливостей усного професіонально спрямованого висловлювання було визначено, що кожна ситуація спілкування розгортається за сценарієм, специфічним для ділової сфери. У тексті, що продукується мовцем, ураховується її контекст, екстралінгвістичні фактори (соціальні ролі співрозмовників, мета комунікації, паралінгвістичні фактори тощо), ментальний контекст ситуації (наміри вступу у спілкування, перебіг думок, очікування з урахуванням попереднього досвіду тощо). Для ефективного спілкування менеджер здійснює соціально-психологічний прогноз комунікативної ситуації, який формується у процесі її аналізу на рівні комунікативних установок учасників спілкування. Рівень установки може прогнозуватися в ході виявлення інтересів партнерів; емоційно-оцінного ставлення до різних подій та до форми спілкування; включеності партнерів у систему комунікативної взаємодії. Для кожного виду спілкування нами були виділені найбільш типові сценарії. Так, для телефонного спілкування були виділені такі сценарії: 1. Призначення зустрічі. 2. Відмова від зустрічі. 3. Запит інформації. 4. Замовлення/відказ від замовлення товару, послуги. 5. Скарга.
При визначенні структури змісту навчання були враховані такі фактори: а) у комунікативному аспекті – професійна-ділова сфера, форми і види спілкування, комунікативні ролі співрозмовників та їх функціональні завдання; б) в лінгвістичному – тексти, мовний і мовленнєвий матеріал; в) у процесуальному і психофізіологічному аспектах – знання, навички та вміння, які є необхідними для формування АПСККГ. За кожним видом спілкування були визначені функціональні знання і вміння, які повинні бути сформованими у студентів.
Таким чином, сформульовані положення є науково-теоретичним підґрунтям запропонованої у дослідженні методики, націленої на формування АПСККГ у студентів.
У другому розділі представлено технологію навчання майбутніх МЕ англомовного професійно спрямованого говоріння, а саме: процедуру відбору навчального матеріалу, систему вправ і модель формування АПСККГ у студентів.
Для відбору навчального матеріалу було обрано тематико-ситуативно-функціональний підхід, який найповніше відбиває потреби менеджерів в іншомовному спілкуванні. Тема є засобом систематизації ситуацій, розкриття тематики, критерієм відбору лексико-граматичного і мовленнєвого матеріалу. Змістовим аспектом ситуації є проблема, яка містить у собі минулий досвід учасників спілкування, характеризується актуальністю і служить стимулом до мовленнєвої діяльності (Пассов 1991). Розв’язання проблеми розгортається за сценарієм відповідно до контексту ситуації, що склалася. У процесі спілкування висловлювання здійснюються з певною функціональною метою: пізнавально/ інформаційною (повідомлення, запит інформації); регулятивною (прохання, порада, пропозиція); ціннісно-орієнтаційно-оцінювальною (висловлення думки, бажання, оцінювання); етикетною (дотримання загальноприйнятих норм поведінки).
Відбір матеріалів для формування у студентів АПСККГ здійснювався за такими принципами: загальними – професійної спрямованості, комунікативності; мовленнєвими – тематичності, ситуативності, функціональності; мовними – вибору одиниць, у яких ядро плану змісту відповідає практичним завданням і комунікативним потребам майбутніх МЕ; семантичної цінності; сполучуваності; багатозначності; частотності; словотворчої здатності лексичних одиниць; вибіркового відбору синонімів, урахування лексико-граматичного запасу студентів.
Процедура відбору матеріалів здійснювалася комплексно на мовному, мовленнєвому, ситуативному і тематичному рівнях. На мовному рівні було зроблено відбір словника-мінімуму для студентів 1-2 курсів за принципами відповідності ядра плану змісту лексичної одиниці практичним завданням курсу і комунікативним потребам майбутніх менеджерів, семантичної цінності, сполучуваності, багатозначності, частотності, стилістичної нейтральності. Під час відбору граматичного матеріалу були використані принципи зразковості, урахування лексико-граматичного запасу студентів і необхідності вироблення певних умінь для здійснення комунікації (наприклад, вміння порівнювати продукти або вміння домовлятися про дії). На мовленнєвому рівні за принципом функціональності були відібрані мовленнєві формули. На ситуативному рівні було визначено мінімальну кількість ситуацій спілкування, які є характерними для кожної теми. На тематичному рівні було здійснено відбір найбільш типових тем. Результатом відбору навчального матеріалу стали словник-мінімум для студентів-менеджерів (459 словникових статей, яки містять 709 слів і словосполучень), список основних функцій спілкування і відповідних їм мовленнєвих формул (102 функції і 394 мовленнєві формули). Були відібрані такі теми: “Структура компанії”, “Працевлаштування”, “Сучасні засоби комунікації”, “Ділові поїздки”, “Реклама”, “Торгівля”, “Конкуренція”, “Виробництво”, “Гроші”, “Культура ділового спілкування”. Для ефективного формування у студентів АПСККГ запропоновано використовувати логіко-смислову карту ситуації, яка у наочній формі містить основні компоненти ситуації спілкування (вид спілкування, тему, ситуацію, проблему, функції, які використовують учасники спілкування у процесі говоріння) і супроводжується списком термінів і нейтральних слів, словосполучень, кліше, зразків мовлення, релевантних для розв’язання ситуації спілкування і пов’язаних з нею проблем.
На рис. 1 представлена логіко-смислова карта до ситуації “Переговори про постачання товарів”, де замовник і постачальник обговорюють проблему постачання 500 суконь для літнього продажу. Процес її розв’язування має такі етапи: І. Початок переговорів: 1. Вітання учасників і знайомство учасників переговорів. 2. Постановка мети переговорів. ІІ. Процес переговорів: 1. Опис вимог покупців. 2. Обговорення умов продажу, постачання товарів, платежу, знижок. ІІІ. Підведення підсумків переговорів. На кожному етапі учасники переговорів використовують певні мовленнєві формули, термінологію, граматичні явища.
|
