ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІДНОГО КРАЮ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об’єкт, предмет дослідження; виділено його мету; сформульовано припущення та завдання; виокремлено методи дослідження; визначено наукову новизну, практичне значення роботи, наведені відомості щодо апробації та впровадження результатів; ілюструється структура роботи та подані дані про її обсяг.

У першому розділі «Теоретичний аналіз формування ціннісного ставлення до рідного краю в психолого-педагогічних дослідженнях» представлено аналіз основних теоретичних підходів до проблеми цінностей і ціннісного ставлення у зарубіжній і вітчизняній психолого-педагогічній літературі; розширено та уточнено зміст поняття «ціннісне ставлення особистості до рідного краю», його структура та особливості формування у дітей молодшого шкільного віку.

Вивчення психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема формування ціннісних ставлень викликає постійний інтерес у дослідників. Так, вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробили філософи (В. Василенко, О. Дробницький, О. Івін, М. Марчук,  В. Тугарінов); соціологи (Т. Баранова, М. Вебер, А. Здравомислов, М. Кузнєцов, Г. Парсонс); психологи (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, М. Іванчук, О. Кононко, А. Лазарук, А. Лазурський, Г. Люблінська, Д. Леонтьєв, С. Рубінштейн), педагоги (А. Алексюк, К. Журба, В. Киричок, О. Колонькова, Н. Нєпомняща, О. Матвієнко, О. Сухомлинська, Г. Тарасенко, Н. Ткачова, К. Чорна).

Вихідним аспектом у вивченні досліджуваної проблеми є визначення співвідношення «ціннісне ставлення» і «ціннісне ставлення до рідного краю». У сучасній науці реалізувалися різні підходи до визначення сутності понять «цінність», «ставлення», «ціннісне ставлення». Однак, в супереч тому, що проблема вивчення ціннісних ставлень має тривалу історію, на сьогоднішній день у психолого-педагогічній науці не склалося єдиного розуміння даного феномену. З огляду на це поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» розглядається нами з позицій аксіологічного підходу.

Використовуючи поняття «ставлення», ми дотримуємося точки зору В. М’ясищева про те, що це внутрішній зв’язок людини з реальністю, що характеризує особистість як активного суб’єкта, а при трактуванні поняття «ціннісне ставлення» – позиції Г. Люблінської. На нашу думку, вони є найбільш доцільними у плані обґрунтування такого особистісного конструкту, як ціннісне ставлення до рідного краю, і являють собою складну ієрархічну систему, яка є показником вихованості особистості. Ціннісні ставлення відображають особливий вид об’єктивних зв’язків людини з оточуючими її природним, соціальним і техногенним середовищем, вміщують інформацію про співвідношення об’єктивних властивостей предметів із потребами суб’єкта, а відтак про життєву значимість навколишніх предметів і явищ, про їх здатність задовольняти потреби й інтереси, приносити користь чи незадоволення.

На основі аналізу літературних джерел нами виділено ключові компоненти ціннісного ставлення особистості (когнітивний – пізнання, усвідомлення; емоційно-ціннісний – потреби, мотиви, інтереси, емоції, ціннісні орієнтації; поведінково-діяльнісний – діяльність, творчість), розкрито сутність кожного з них, складено його структурну функціональну схему.

Під ціннісним ставленням до рідного краю ми розуміємо інтегративну особистісну якість, яка виявляється в моральному, інтелектуально-ціннісному та вчинковому ставленні молодшого школяра до природного і соціального оточення, в якому він проживає, його культурно-духовної спадщини, історичного минулого, етнічної своєрідності. Вважаємо, що ціннісне ставлення до рідного краю виступає внутрішньою, інтегративною умовою самореалізації особистості.

На основі досліджень В. Бенедюка, М. Крачило, Г. Пустовіта, М. Рябко, Т. Самоплавської, М. Соловея, О. Столяренко, М. Сметанського, О. Сухомлинської встановлено, що змістову характеристику ціннісного ставлення до рідного краю визначає краєзнавство. Нами розглядаються такі напрями краєзнавства, як екологічно-природознавче, історико-архітектурне, літературно-мистецтвознавче, з врахуванням специфіки розвитку дітей молодшого шкільного віку (прискорення інтелектуального розвитку, інтенсивність накопичення морального досвіду, домінантність емоційних проявів, засвоєння моральних норм поведінки, формування системи цінностей і ціннісних орієнтацій, соціалізацію під впливом найближчого оточення), яка визначає сензитивність цього вікового періоду для формування ціннісного ставлення до рідного краю.

Освоєнню ідей ціннісного ставлення до рідного краю, перетворенню їх у орієнтири життєдіяльності дітей і молоді сприяє педагогічна інтерпретація краєзнавчого потенціалу виховання. Краєзнавча робота забезпечує адаптацію дитини в соціальному і природному середовищі рідного краю, створює умови для розширення світогляду молодшого школяра, системи знань, моральних поглядів і переконань, які визначають ставлення до рідного краю та розвиток емоційно-ціннісної сфери особистості.

З точки зору Л. Божович, М. Іванчук, Г. Люблінської, О. Матвієнко, формування ціннісного ставлення до рідного краю на кожному віковому етапі розвитку особистості має свої специфічні особливості, що й необхідно враховувати в педагогічній діяльності. Зазначаємо, що формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей молодшого шкільного віку розглядається нами як процес, що передбачає цілеспрямований виховний вплив на розвиток компонентів досліджуваної інтегративної якості внаслідок реалізації відповідного краєзнавчого аспекту змісту початкової освіти.

У другому розділі «Експериментальне вивчення рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю» висвітлено перебіг констатувального експерименту, який був спрямований на комплексне вивчення рівнів сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дає змогу стверджувати, що ціннісне ставлення, як одна з основних морально спрямованих якостей особистості, є складним психологічним утворенням, для дослідження якого немає універсальної методики. Тому в ході дослідження нами було застосовано комплекс методик та методів.

З метою визначення вхідного рівня сформованості у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю та проведення констатувального експерименту нами була складена програма та методика дослідження.

Згідно із завданнями дослідження було поставлено акцент на критеріях (когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінково-діяльнісний) та показниках ціннісного ставлення до рідного краю молодших школярів.

Формування ціннісного ставлення до рідного краю у молодших школярів реалізовувалось, у першу чергу, завдяки системі різнорівневих завдань, зумовлених специфікою педагогічного процесу в початковій школі.

Перша серія завдань спрямовувалась на виявлення показників когнітивного критерію – розуміння учнями базових краєзнавчих і морально-етичних понять, сформованість в учнів здатності ціннісно відтворювати набутий у навчальному процесі досвід про рідний край. Для цього використовувались такі методи й методики: розповідь про свій рідний край (місто, село) для учнів 1–2-х класів, написання твору на тему «Мій рідний край» для учнів 3–4-х класів, створення проективного малюнку, метод колізії (адаптація методу незакінчених речень Т. Гаврилової), фрейм-гештальт метод. Друга серія завдань була спрямована на виявлення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю (природи, архітектурних пам’яток, здатність емоційно відгукуватись на події, що відбуваються на батьківщині). Для розв’язання даної серії завдань використовувались анкетування, ситуативний тест на визначення емоцій, метод гри («Мій музей», «Я – екскурсовод») та спостереження. Третя серія дослідження передбачала завдання, спрямовані на виявлення вміння виокремлювати емоційні підстави своєї поведінки й інших людей, здійснювати моральне оцінювання ситуацій й застосування альтернативних шляхів власного розв’язання проблем. З цією метою використовувались ігрові методи, метод проектів і спостереження під час організації виховної позаурочної діяльності.

При розробці програми дослідження нами враховувались сутність, зміст поняття «ціннісне ставлення до рідного краю» та особливості його формування у дітей молодшого шкільного віку.

За результатами когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінково-діяльнісного критеріїв виокремлено рівні сформованості ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю, а саме: високий, середній і низький.

Високий рівень характеризуються системними знаннями молодших школярів про рідний край, усвідомленням його інтегративної сутності, домінуванням мотивів, потреб, інтересів краєзнавчого змісту, позитивною, творчою, активною діяльністю щодо рідного краю.

Середній рівень визначається відсутністю системних краєзнавчих знань про рідний край, переважанням ситуативного емоційного ставлення до рідного краю, фрагментарною участю у краєзнавчій діяльності.

Низький рівень характеризується недостатністю знань про рідний край, невизначеністю та прагматичністю у власних потребах, мотивів, інтересів краєзнавчого спрямування, відсутністю будь-якого прояву творчості краєзнавчого характеру.

У результаті вивчення сформованості в учнів початкової школи ціннісного ставлення до рідного краю виявлено домінування емоційно-ціннісного критерію (27,5%, 21,4%, 29%). Загалом, учні продемонстрували низькі краєзнавчі знання (переважання середнього і низького рівнів сформованості ціннісного ставлення до рідного краю за когнітивним критерієм: 31,3%, 17,2%, 16,8%, 23,7%, 29,8%) та недостатню активність учнів у краєзнавчій діяльності (переважання середнього і низького рівнів сформованості ціннісного ставлення до рідного краю за поведінково-діяльнісним критерієм: 34,3% , 14,3%, 30%).

За діагностичними результатами виявлено, що молодші школярі мають певні знання про рідний край, але не всі глибоко розуміють їх зміст, недостатнім є словниковий запас ціннісно-краєзнавчого аспекту. Знання дітей не цілісні, не системні, що утруднює формування висновків, оцінки того чи іншого явища. Учні на даному етапі дослідження характеризуються пасивною участю в життєдіяльності краю, керуються тільки власними інтересами, їм притаманна неусталена поведінка, моральні норми й краєзнавчі знання не стали для них регулятором їхніх дій. Це дає право констатувати, що рівень сформованості ціннісного ставлення до рідного краю в учнів цього віку як у навчальній, так і в позаурочній діяльності здійснюється недостатньо.

Відстежено, що динаміка формування ціннісного ставлення до рідного краю в учнів 1-4–х класів об’єктивно зумовлена віковим аспектом, наявністю життєвого досвіду, ступенем підготовленості й ускладненням навчального матеріалу.

Зазначено і відмінності щодо формування ціннісного ставлення до рідного краю в учнів міських і сільських шкіл, які зумовлюються особливостями виховуючого середовища місцевості й відповідною організацією навчально-виховного процесу.

З огляду на висвітлене є необхідним експериментальне вивчення умов й впливів навчально-виховного процесу, що оптимізують формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Стан сформованості в учнів початкових класів ціннісного ставлення до рідного краю спонукав і до вивчення розуміння вчителями важливості роботи з даної проблеми (знання ними інноваційних педагогічних методів оптимізації виховних функцій навчання, їх психолого-педагогічної компетенції у формуванні ціннісних ставлень молодших школярів), що і стало наступним завданням констатувального експерименту.

Результати даного напряму досліджень дають право стверджувати про фрагментарність роботи вчителів з проблеми формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, що зумовлено, насамперед, недостатньою теоретичною, методичною та практичною підготовкою.

Таким чином, результати констатувального експерименту показали недостатній рівень сформованості у молодших школярів зазначеного феномену, що і дозволило нам окреслити напрями роботи, спрямованої на визначення педагогічних умов оптимізації процесу формування в учнів початкової школи ціннісного ставлення до рідного краю.

У третьому розділі «Педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю» визначено та обґрунтовано педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, представлено розроблену модель формування в учнів початкових класів ціннісного ставлення до рідного краю, теоретично обґрунтовано її концептуальні засади, а також висвітлено та проаналізовано здобуті результати дослідження.

Теоретичний аналіз проблеми формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю та одержані результати констатувального експерименту виступили базою розробки програми формувального експерименту. Основою програми стала модель, в якій визначено педагогічні умови оптимізації формування в учнів початкової школи ціннісного ставлення до рідного краю (інтегрування краєзнавчого матеріалу у зміст початкової освіти, урізноманітнення форм, методів, прийомів, засобів навчально-виховного процесу; здійснення цілісного підходу до урочної та позаурочної діяльності з молодшими школярами; методична готовність учителя до краєзнавчої виховної роботи) (Рис.1).

Для реалізації цих умов важливими стали знання психолого-педагогічних закономірностей розвитку особистості, врахування вікових та індивідуальних особливостей когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер, забезпечення комплексного підходу до виховання молодшого школяра.

Завданнями програми формувального експерименту були:

– аналіз програм і календарно-тематичного планування навчальних дисциплін початкової школи;

– виокремлення тем, які б логічно інтегрувались із краєзнавчим матеріалом;

– моделювання інтегрованих уроків;

– планування та організація краєзнавчо-виховної роботи.

Методичний інструментарій складали різноманітні форми, методи та засоби краєзнавчої роботи, зокрема: інтегровані уроки та виховні заходи, побудовані на краєзнавчій основі, бібліоуроки, уроки-літописи, фольклорами, інсценовані краєзнавчі антології, книгомандри, зустрічі-знайомства, екскурсії, заочні подорожі, мандрівки, експедиції, сімейні збори; метод проектів, конкурси читців, краєзнавчі описи, репортажі, інформбюро, експресбюлетень, екодзвони, краєзнавчий калейдоскоп, інтерактивні методи навчання: «Мікрофон», «Колесо фортуни», «Карусель», «Асоціативний кущ» та інші, що сприяло прояву активності та системності знань учнів про рідний край.