ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, його методологічні та теоретичні основи, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; викладено методи й етапи експериментальної роботи; сформульовано висновки про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні аспекти громадянського виховання особистості” – подано аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; визначено філософські засади процесу формування громадянської відповідальності особистості; досліджено історичні аспекти громадянського виховання; узагальнено теоретичні особливості розвитку громадянської відповідальності старшокласників; визначено структурні компоненти, критерії та рівні формування громадянської відповідальності; розроблена модель формування громадянської відповідальності старшокласників; визначено сутність поняття “громадянська відповідальність” та шляхи педагогічного впливу на формування громадянської свідомості.

Поняття „громадянське виховання”, „громадянська свідомість”, „громадянська відповідальність” є основними дефініціями нашого дослідження і визначаються тенденціями певного історичного етапу та уявленнями науковців про структуру і компоненти виховного процесу. Порівняльний аналіз наукових термінів, поданих у педагогічних словниках, показує, що є різні підходи до розуміння їх змісту, а це дає нам змогу виробити власне ставлення до змісту та структури громадянського виховання особистості та точку зору на цю проблему.

Метою громадянської відповідальності молоді є актуалізація і прояв особистістю низки якостей, які зафіксовані як основотворчі при визначенні й сприйнятті особистості, яка свідомо зорієнтована у своїй громадянській позиції. Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури дав змогу визначити громадянську відповідальність особистості як інтеграційну системну властивість, яка характеризує її ставлення до суспільства і держави, усвідомлення важливості відповідального дотримання прав та виконання обов’язків громадян, прояву особистісних якостей: доброти, толерантності, щирості, власної гідності, принциповості, самовдосконалення задля найвищої мети – служіння народу, Батьківщині.

У дослідженні з’ясовано наукові підходи щодо реалізації методів формування громадянської відповідальності; реалізовано програму формування особистості в руслі часу; здійснено організацію, відбір методів та форм соціального впливу на гармонізацію розвитку раціонального та емоційно-почуттєвого рівнів свідомості, а через свідомість – на формування громадянської відповідальності у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.

Сьогодні особливого значення для громадянського виховання набуває оволодіння сучасними методиками навчання. Підвищення інтенсивності навчального процесу, вимоги практики рішуче поставили питання про більш ефективну організацію навчання, перенесення акцентів з викладання на самостійне засвоєння знань. Розв’язанню цього завдання сприяє демократизація освіти: посилення ролі самостійної роботи; впровадження сучасних форм контролю знань; використання форм навчання, орієнтованих на практику; застосування комп’ютерних технологій; тренінгових методик тощо. Процес формування громадянської відповідальності орієнтований на надання старшокласникові свободи вибору і самостійності. Здійснюючи вибір, учень якнайкраще реалізує позицію суб’єкта, йдучи до результату від внутрішньої потреби, а не від зовнішнього впливу. Це дає можливість реалізувати громадянську відповідальність особистості.

На основі розгляду та аналізу методик визначення сформованості громадянської відповідальності особистості ми виділили такі компоненти: пізнавально-світоглядний, мотиваційно-ціннісний, процесуально-діяльнісний, а також групи критеріїв: сформованість громадянських знань; сформованість мотиваційно-ціннісної основи особистості; вчинкова активність. У ході констатувальної діагностики ми визначили три рівні сформованості громадянської відповідальності старшокласників (схема 1, стор.10)  та розробили модель формування громадянської відповідальності (схема 2, стор.12).

Високий рівень  громадянської відповідальності старшокласників характеризується глибиною, міцністю громадянських знань; яскраво вираженою власною перспективою, громадянською позицією, чіткою спрямованістю своїх громадянсько-гуманістичних почуттів; наявністю системи громадянських якостей, що спираються на відповідну систему базових якостей особистості.

Середній рівень громадянської відповідальності старшокласників характеризується недостатньою повнотою їхніх основних громадянських знань, недостатнім вираженням власних перспективних громадянських позицій, виборчо-ситуативною спрямованістю своїх громадянсько-гуманістичних прав, негативністю окремих компонентів системи громадянських якостей, що частково спираються на відповідні елементи системи базових якостей особистості; важче адаптуються до впливу основних чинників середовища.

Низький рівень громадянської відповідальності старшокласників визначається фрагментарним характером їхніх громадянських знань; невираженістю власних перспективних позицій; відсутністю системи громадянських якостей та системи базових якостей особистості; схильністю до дезадаптованих, дестабілізуючих та інших соціальних умов впливу сукупного чинника середовища.