ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Високодинамічний розвиток економічних відносин, нестабільність ринкового середовища, впровадження сучасних методів конкурентної боротьби між банками вимагають адекватного розвитку інструментарію управління, який здатний швидко визначити і оцінити ситуацію, що дасть змогу оперативно прийняти необхідне і виважене управлінське рішення.

Питання управління фінансами є одним із головних у банківському менеджменті, оскільки для забезпечення керованості складних систем необхідні методи управління, які б відповідали невизначеним умовам зовнішнього і внутрішнього середовища банківських установ.

Проте, як свідчать дослідження сучасних фінансових відносин, ефективність системи управління фінансами у банках є невисокою, однією з причин чого вважається неефективне планування фінансової діяльності. Планування дозволяє визначати завдання, які забезпечують ефективне функціонування банку в перспективі, а також швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища. У процесі фінансового планування повинні визначатись основні тенденції формування та використання банківських ресурсів та встановлюватись принципові положення формування фінансових відносин з контрагентами. Від того, наскільки точно будуть визначені планові показники та завдання управління фінансами, багато в чому залежатиме кінцева результативність функціонування банку.

Дослідженню окремих питань у сфері фінансового планування в банківських установах присвячені роботи О.В. Васюренка, А.П. Вожжова, А.О. Єпіфанова, А.М. Мороза, С.М. Козьменка, А.Я. Кузнєцової, О.М. Колодізєва, Л.О. Примостки, І.В. Сала, М.І. Савлука. Серед російських науковців питанням сутності та чинників підвищення ефективності фінансового планування у банківських установах присвячені роботи В.І. Колесникова, О.І. Лаврушина, Г.С. Панової, В.М. Усоскіна та інших. Важливість зазначених питань підкреслюється у працях західних вчених: Г. Айленберга, П. Роуза, С. Майєрса, Е. Нікбахта, Дж. Сінкі, Тімоті У. Коха, Д.П. Уайтинга та інших.

При всій значущості розробок вітчизняних та зарубіжних науковців, на сьогоднішній день недостатньо розкритими залишаються питання організації процесу планування в банку. Необхідно зазначити, що останніми роками в економічній літературі досить часто звучить критика традиційних підходів до фінансового планування в банківській діяльності, тому що порушується один із основних принципів планування – комплексність підходу. Недостатньо дослідженими залишаються питання забезпечення ефективності складання фінансових планів, особливо в комплексі та системній взаємодії окремих складових. До того ж, існують недоліки, які не дозволяють активно використовувати окремі дослідження саме в практиці вітчизняних банківських установ: низький рівень використання ризик-менеджменту при проведенні фінансового планування; невизначеність зовнішнього впливу на ключові показники банківської діяльності; відсутність застосування технологій управління тощо.

Все вищезазначене зумовлює необхідність розвитку методичних засад планування в системі управління фінансами комерційного банку. Тому тема дисертаційного дослідження є актуальною, має важливе теоретичне та практичне значення і потребує подальшої розробки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідницьких тем та розробок ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”: “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності” (номер державної реєстрації 0102U006965) та “Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу” (номер державної реєстрації 01070012112). До звітів за цими темами включені пропозиції автора щодо вдосконалення планування фінансової діяльності в банках на основі застосування фінансового моніторингу ключових показників діяльності банку, а також щодо використання методики фінансового планування для визначення впливу мінімальної ставки розміщення на фінансові результати банку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організації планування в системі управління фінансами банківських установ.

Виходячи з цієї мети, у дослідженні були поставлені наступні задачі:

· виконати комплексне дослідження складових та функцій системи управління фінансами, її роль у розвитку банківських установ та визначити місце планування у зазначеній системі;

· узагальнити сутність, принципи та функції фінансового планування, а також його особливості як складової системи управління фінансами банківських установ;

· проаналізувати вплив сучасного стану вітчизняної банківської системи на вибір підходів до фінансового планування та необхідність застосування комплексної системи планів;

· дослідити сутність та необхідність застосування технології управління фінансами як основи фінансового планування банківської системи;

· розкрити значення та особливості використання технології бюджетування як нормативного методу фінансового планування банківських установ;

· обґрунтувати необхідність впровадження сучасних технологій управління в процесі фінансового планування з метою врахування мінливих тенденцій розвитку фінансового ринку;

· визначити доцільність застосування фінансового моніторингу як необхідної передумови використання комплексної системи планових фінансових показників;

· розглянути проблеми використання нормативних методів у процесі оперативного планування фінансової діяльності банку та запропонувати шляхи їх вирішення;

· запропонувати використання комплексної моделі фінансового планування як основи забезпечення ефективного управління фінансами банківських установ.

Об’єктом дослідження є процес управління фінансами комерційного банку.

Предметом дослідження є організація планування в системі управління фінансами в банку.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення сучасної неокласичної економічної теорії, зокрема теорії грошей, теорії фінансів і кредиту, теорії управління фінансами, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених із питань аналізу банківської діяльності, стратегічного управління, організації фінансового планування в банківських установах.

У процесі дослідження залежно від конкретних цілей і задач застосовувались відповідні методи аналізу і дослідження економічних процесів: при визначенні сутності фінансового планування у сфері діяльності банківських установ – монографічний метод, аналіз, синтез, індукція; при розбудові методики визначення ефективності співвідношення власних та залучених джерел надходження коштів залежно від ризику – розрахунково-аналітичний, економіко-математичне моделювання, метод експертних оцінок та спостережень; при вдосконаленні форм фінансового планування та технології управління фінансами – монографічний, нормативний, метод конкретизації та аналізу; при обґрунтуванні необхідності та розробці методики визначення внутрішнього показника капіталоутворення банківської установи – методи аналогії, фінансового моніторингу, що ґрунтується на методах спостереження, розрахунково-аналітичному та економіко-статистичному методах.

Інформаційною базою роботи є публікації в періодичних виданнях, монографії, фактологічні матеріали статистичних збірників та публікацій довідкового характеру, а також нормативно-правові акти державних органів влади.

Наукова новизна одержаних результатів. Нові наукові положення дисертації, які розроблено автором особисто та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

· обґрунтовано та запропоновано комплексну модель планування фінансової діяльності в банківській установі як інструмент підвищення якості та ефективності системи управління. Дана модель відрізняється від існуючих механізмом дії, структурою і принципами побудови та включає підсистеми діагностики, фінансових важелів та методів, контролю і оцінки. Запропонована модель може бути використана для вирішення задач комплексного планування, моделювання фінансових потоків, здійснення багатоваріантних розрахунків елементів балансу банку на перспективний період, дозволить здійснювати постійний контроль за досягненням планових показників та приймати вчасні і обґрунтовані рішення з боку керівництва банку;

удосконалено:

· організацію системи бюджетування у частині розробки бюджетів різного рівня та напрямів діяльності, реалізації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та внесення відповідних коригувань. Дана новація відрізняється від існуючих комплексним підходом до оцінки рівня фінансового планування і може бути використана у практичній діяльності банків при здійсненні фінансового планування для узгодження і досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління;

· систему планування приросту власних ресурсів банку за рахунок виявлення додаткових внутрішніх джерел та запропоновано вдосконалення внутрішнього показника капіталоутворення на основі визначення коефіцієнтів еластичності, які характеризують відносну зміну у відсотках результату (питомої ваги) від зміни фактора (вартості ресурсів та доходності активів) у динаміці. Запропонований підхід дозволить розкрити зміст і основні характеристики планування в системі управління фінансами банківських установ.

набули подальшого розвитку:

· методичні підходи до побудови системи управління фінансами банку, яка передбачає цілеспрямований вплив керуючої підсистеми (суб’єкта) на керовану підсистему (об’єкт підсистеми управління фінансами) шляхом аналізу, планування, регулювання та контролю і відповідного нормативного забезпечення. Новація запропонованого підходу полягає у визначенні місця та ролі системи управління фінансами в системі управління банком;

· визначення сутності поняття “фінансовий моніторинг” як складової системи фінансового планування банку, на основі якої формується єдина база даних планування діяльності при безперервному зборі, систематизації та обробці інформації. Запропоноване поняття відрізняється від існуючих тим, що дозволяє визначати нові прогнозовані показники на певний момент часу з урахуванням виявлених відхилень. Може бути використано в практичній діяльності банків при поточному контролі виконання фінансових планів, оскільки дає можливість вчасно коригувати фінансові плани банку для забезпечення їх виконання;

· технологія управління фінансами як система загальних принципів, інструментів і методів, що застосовуються при формуванні, розподілі та використанні банківських ресурсів, та у межах якої на підставі систематизації складових визначається вплив на організацію фінансової діяльності банку. Запропоновані підходи можуть бути використані для забезпечення виконання фінансових планів банку на всіх рівнях планування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-методичних підходів до організації фінансового планування діяльності банку, побудові системи фінансового моніторингу банку як інструмента контролю за реалізацією фінансових планів. Запропонована методика обґрунтування доцільності вибору технології управління фінансами залежно від рівня внутрішнього показника капіталоутворення може бути використана банками у практичній діяльності для організації фінансового планування.

Методичні підходи до побудови системи планування на основі використання фінансового моніторингу можуть бути застосовані при розробці поточних та перспективних фінансових планів вітчизняних банків.

Запропонована автором методика визначення внутрішнього показника капіталоутворення банку на основі коефіцієнтів еластичності використовується у практичній діяльності ВАТ “ВТБ Банк” (довідка від 26.02.2007 № 1924/5).

Положення та рекомендації щодо визначення в процесі фінансового планування впливу мінімальної ставки розміщення на фінансові результати діяльності банку прийняті до впровадження АКБ “Укрсоцбанк” (довідка від 25.12.2007 № 18-01/279)

Одержані автором результати наукового дослідження використовуються в процесі викладання навчальних дисциплін “Фінанси”, “Інвестування”, “Фінансовий менеджмент в банку” у ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”.

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, які виносяться на захист, отримані автором особисто і знайшли своє відображення в опублікованих працях. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача у роботі [6] полягає у визначенні напрямів вдосконалення організації фінансового планування в банку, зокрема, автором конкретизовано основні недоліки сучасного фінансового планування в банку та визначено напрями його вдосконалення, обґрунтовано необхідність планування на основі нормативного методу управління витратами, запропоновано підходи до визначення умов беззбитковості діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були оприлюднені на конференціях і семінарах. Серед них: Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2004-2007 рр.), XI Міжнародна науково-практична конференція “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.), конференція молодих науковців “Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств” (м. Донецьк, 2005 р.), Всеукраїнська науково-методична конференція “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (м. Севастополь, 2005 р.).

Крім того, результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях та семінарах професорсько-викладацького складу ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”.

Наукові публікації. Результати досліджень за темою дисертації викладені у 12 наукових працях (8 статей опубліковані у провідних наукових фахових виданнях) загальним обсягом 4,25 друк. арк.

Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки, у т.ч. на 57 сторінках розміщені 20 таблиць, 36 ілюстрацій, 9 додатків і список використаної літератури із 223 найменувань.