ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза та методологія дослідження, розкрита його наукова новизна та практичне значення, наведені дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи використання дидактичних засобів з фізики в умовах диференційованого навчання» розглянуті проблеми диференційованого навчання та використання дидактичних засобів у середній загальноосвітній школі.

Різним аспектам індивідуалізації та диференціації у процесі навчання присвячені праці таких відомих дослідників: О. Бугайова, А. Бударного,                      І. Бутузова, С. Гончаренка, О. Ляшенка, В. Монахова, В. Орлова,                      І. Осмоловської,  Ю. Самаріна, З. Слєпкань, П. Сікорського, В. Рибалки,               І. Унт, І. Чередова,  М. Шахмаєва, І. Якиманської та ін.

Метою диференційованого навчання є розкриття індивідуальності, виявлення здібностей та схильностей особистості, актуалізація функцій особистісного вибору, формування навчально-пізнавальної, профільно-предметної компетентності учня, уміння застосовувати свої знання і вчитись протягом життя. Аналізуючи науково-методичну літературу та виходячи із завдань нашого дослідження,  ми визначили диференційоване навчання фізики як вид навчання, що ґрунтується  на принципах диференціації та індивідуалізації, та ототожнюється із внутрішньокласною диференціацією у профільних класах.

Проведений аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, проблематикою якої є засоби навчання, їх класифікації та дидактичні функції, розкриття їх місця та ролі у навчально-виховному процесі, показав, що дидактичні засоби з фізики мають суттєве значення для реалізації інформаційної та управлінської функцій учителя, допомагають збуджувати і скеровувати пізнавальні процеси учнів, сприяють наочності навчального матеріалу, роблять його більш доступним, забезпечують найбільш точну інформацію про явища, які вивчаються, інтенсифікують самостійну роботу учнів, дозволяють проводити її індивідуально.

Засоби навчання (дидактичні засоби) з фізики традиційно розглядаються  як способи взаємодії вчителя та учнів, як способи реалізації того чи іншого методу навчання. В зв’язку з оновленням освітнього процесу надзвичайно важливо створити відповідну систему дидактичних засобів, яка б у взаємодії з іншими компонентами системи навчання, виховання і розвитку забезпечила б умови, адекватні новим педагогічним завданням.

У другому розділі «Методика використання системи дидактичних засобів у класах фізико-математичного профілю» розглянуті питання диференційованого навчання в класах фізико-математичного профілю, основи формування системи дидактичних засобів з фізики та методичні прийоми використання її складових компонентів з урахуванням інноваційних процесів, які притаманні сучасній освіті.

Досліджуючи дидактичні засоби, ми користувались системним підходом, застосовуючи його як методологічну основу. Для цього охарактеризували систему дидактичних засобів за основними ознаками, притаманними будь-якій системі: цілісністю, структурним взаємозв’язком її елементів, зв’язком з іншими системами.

Засоби навчання в категоріальному апараті дидактики так само, як і цілі, зміст, форми і методи навчання мають самостійний статус, водночас вони є системними компонентами процесу навчання фізики і за їх дидактичними функціями мають безпосередній вплив на форми та методи навчання,  відображають матеріальну та інформаційну складові змісту навчального матеріалу з фізики, впливають на діяльність суб’єктів навчання, створюють умови для досягнення цілей навчання.