ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В М\'ЯСОПРОДУКТОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ АПК РЕГІОНУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах розвитку ринкової економіки підвищення ефективності функціонування м'ясопродуктового підкомплексу набуває особливого значення. Потреби населення України, в тому числі Одеської області, у м’ясі і м’ясопродуктах не задоволені. У розв’язанні задач щодо збільшення виробництва м’яса важлива роль відводиться галузям скотарства та свинарства. Потребують негайного вирішення проблеми узгодження попиту та пропозиції м’яса, встановлення паритетних відносин між аграрними та переробними підприємствами.

Переробні підприємства відіграють важливу роль у формуванні продовольчих ресурсів країни. В даний час основна причина розпаду сировинних зон – це розрив економічних відносин та зв’язків між сільськогосподарськими та переробними підприємствами. На основі цього виробники сировини почали скорочувати виробництво м’ясопродукції. Необхідно відмітити, що агропромислова інтеграція сільськогосподарських підприємств з переробними – основний вихід з кризової ситуації.

Теоретико - методичні та прикладні засади підвищення ефективності функціонування продуктових підкомплексів АПК широко висвітлені в наукових працях В.Г. Андрійчука, В.Я. Амбросова, М.Ю. Коденської, І.І. Лукінова, Т.Л. Мостенської, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака та ін. Основні аспекти розвитку м’ясопродуктового підкомплексу знайшли відображення в роботах П.С. Березівського, М.В. Зось – Кіора, М.В. Зубця, В.Я. Месель – Веселяка, О.В. Мазуренко, Ю.Ф. Наумова, В.Г. Рижкова, Д.К. Семенди, В.І. Топіхи, І.Н. Топіхи та ін.

Проте ряд важливих проблем формування стабільного та ефективного розвитку м'ясопродуктового підкомплексу ще не отримали належного розв’язання. Подальшого дослідження потребують питання, пов’язані з розвитком ефективного ринкового механізму економічних відносин між виробниками м’ясної сировини та її переробниками. Вирішення вище зазначених проблемних питань потребує комплексного підходу, спрямованого на підвищення економічної ефективності виробництва в м'ясопродуктовому підкомплексі. Науково – практичне значення та практична цінність, поряд з недостатньою глибиною вивчення проблеми, зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи Одеського державного аграрного університету “Забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського виробництва та формування конкурентоспроможності підприємств АПК” (№ держреєстрації 0107U003949). Наукові дослідження, проведені автором, безпосередньо пов’язані з програмою «Регіональна ініціатива 2002 – 2006 роки», розробленою Головним управлінням агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретико – методичному та практичному обґрунтуванні організаційно - економічних засад підвищення ефективності функціонування м’ясопродуктового підкомплексу.

Відповідно до поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

-            узагальнити теоретико – методичні засади дослідження, передовий досвід з питань підвищення ефективності виробництва яловичини та свинини, обґрунтувати методику наукового дослідження ;

-            здійснити системний аналіз виробництва та споживання м’яса великої рогатої худоби та свиней в Одеській області;

-            дати оцінку стану розвитку м’ясного скотарства та свинарства;

-            оцінити стан переробки м’яса та реалізації м’ясопродуктів;

-            обґрунтувати доцільність, раціональні параметри та функції заготівельно - збутового кооперативу;

-            розробити та обґрунтувати модель м'ясопродуктового підкомплексу регіону, внести пропозиції з підвищення ефективності його виробництва;

-            обґрунтувати доцільність та можливість створення власної сировинної бази переробних підприємств;

-            розробити пропозиції по удосконаленню економічного механізму виробничих відносин між сільськогосподарськими та переробними підприємствами.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретико - методичних і практичних аспектів підвищення ефективності виробництва в м’ясопродуктовому підкомплексі АПК. Об’єктом дослідження є система економічних процесів і відносин, що формують ефективність діяльності суб’єктів господарювання у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК регіону.

Методи дослідження. Основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Теоретико-методологічною основою досліджень є базові положення економічної науки, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених економістів – аграрників з даної проблеми, законодавчі та нормативно-правові акти.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використані наступні методи наукового пізнання: монографічний (при узагальненні передового досвіду, виявленні резервів виробництва); економіко - статистичний (при оцінці рівня забезпеченості населення м’ясом та м’ясопродуктами, при аналізі впливу концентрації виробництва м’яса на 100 га відповідних угідь, при характеристиці фінансово – економічного стану підприємств, які займаються вирощуванням худоби та її переробкою); економіко - математичний з використанням ЕОМ (при моделюванні програми подальшого розвитку базових підприємств); абстрактно - логічний (при опрацюванні концепції розвитку м'ясопродуктового підкомплексу Одеської області на перспективу); розрахунково – конструктивний і балансовий (при визначенні планових та прогнозних показників розвитку підприємств м'ясопродуктового підкомплексу); соціологічний (при анкетуванні керівників сільськогосподарських підприємств).

Джерелами інформації для проведення дослідження стали статистичні збірники Одеського обласного управління статистики і Держкомстату України, матеріали Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації, законодавчі та нормативно – правові акти України, науково-методична та інформаційно-публіцистична література, матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, дані бухгалтерської та фінансової звітності аграрних та переробних підприємств Одеської області, результати власних наукових досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Новизна наукових положень і результатів, які виносяться на захист, полягає в наступному:

вперше одержано:

-       науковообґрунтовано систему взаємопов’язаних критеріїв та показників ефективності і встановлено форми їх прояву у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК в сучасних умовах, що дозволяє застосовувати комплексний підхід до вирішення проблеми зниження витрат, зростання продуктивності виробництва, підвищення якості продукції галузі;

-       розроблена модель районних заготівельно - збутових кооперативів, покликаних займатися збутом тваринницької продукції та наданням сервісних послуг.

удосконалено:

-       визначення сутності поняття “агропромислової інтеграції”, що трактується автором як багатовекторний процес, який поєднує матеріальні, фінансові та трудові ресурси, а також економічні інтереси виробників та переробних підприємств з метою забезпечення ритмічного виробництва, раціонального використання сировини, підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, вирішення соціальних питань.

дістало подальший розвиток:

-       система заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності м’ясного скотарства та свинарства, а також нарощування обсягів виробництва м’яса шляхом застосування інноваційних технологій (ресурсозберігаючих технологій, науково обґрунтованої селекційно – племінної роботи, годівлі тварин збалансованими кормами, виробництва високоякісної продукції);

-       механізм узгодження партнерських взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі на основі розподілу одержаної виручки пропорційно нормативним витратам аграрних і переробних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що окремі пропозиції, сформульовані автором за результатами дослідження, доведені до рівня практичного застосування.

Результати дослідження у формі практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби та свиней (зокрема, по оптимізації структури кормових площ, підвищення рівня концентрації виробництва м’яса) впроваджені у практику СТОВ «ІВА» Роздільнянського району Одеської області (акт про впровадження № 68 від 13.08.2007р.). Пропозиції по удосконаленню партнерських взаємовідносин прийняті до впровадження ТОВ «Вега» Комінтернівського району Одеської області (довідка № 42 від 29.03.2007р.). Вони можуть бути методичною базою при організації інтеграційних зв'язків у м’ясопродуктовому підкомплексі регіону.

Основні положення дисертаційної роботи також схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації (довідка № 16 - 8 - 04 - 800 від 27.08.2007р.).

Ряд теоретичних положень дисертації відносно формування та функціонування ринку м'яса, економічної ефективності його виробництва використовуються в навчальному процесі Одеського державного аграрного університету при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Економіка сільського господарства”, “Економіка виробництва продукції тваринництва” (довідка №01-21/32-853 від 23.10.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Узагальнення та обґрунтування організаційно-економічних засад підвищення ефективності виробництва в м’ясопродуктовому підкомплексі АПК, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, сформульовані й обґрунтовані автором особисто та виконані самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, основні положення, висновки та пропозиції дисертаційної роботи доповідалися та отримали позитивну оцінку на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Одеського державного аграрного університету (м. Одеса, 2005 - 2007 рр.), а також на міжнародних науково – практичних конференціях: “Концептуальні напрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (11-12 травня 2006 р. ЛНАУ, м. Луганськ); “Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (18-19 травня 2006 р. ПДАТА, м. Кам’янець – Подільський); “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (7 – 9 червня 2006 р. ХНАУ, м. Харків); “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (5 – 6 жовтня 2006 р. КНАУ, м. Київ); “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (1 – 2 березня 2007 р. ХНАУ, м. Харків); на всеукраїнській науково – практичній конференції “Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі” (27 березня 2007 р. ПДАА, м. Полтава); на ІІІ – й міжнародній науково – практичній конференції “Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів” (24 – 25 травня 2007 р. ОДАУ, м. Одеса).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, загальним обсягом 2,8 друк. арк., з них 7 статей у фахових виданнях, загальним обсягом 2,6 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (191 найменування) та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 169 сторінок комп’ютерного тексту, містить 40 таблиць (дві таблиці займають повний аркуш), 33 рисунки, а також 23 додатки на 50 сторінках.