ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ГОТОВНОСТІ ДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ ОФІЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено мету, об’єкт, предмет, гіпотезу, завдання і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; представлено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі –  “Теоретичний аналіз проблеми формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника” –проаналізовано напрями наукових досліджень проблеми формування у старшокласників готовності до вибору військових професій у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці; уточнено сутність поняття “готовність старшокласника до вибору професії офіцера-прикордонника”, розроблено структуру, критерії та показники оцінки їх прояву в осіб раннього юнацького віку; здійснено відбір діагностичних методик для доведення сформульованої гіпотези та виконання поставлених завдань; узагальнено результати констатувального експерименту і виявлено педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника.

Структура завдань, функціональні обов’язки фахівців прикордонної служби й специфіка оперативно-службової діяльності офіцерських кадрів задає підвищені вимоги до їхньої емоційної стійкості, розумового розвитку, фізичної витривалості, фахової підготовленості та моральної вихованості. Для фахівців цієї сфери професійної діяльності надзвичайно важливими є уміння працювати у колективі, витримувати тривале фізичне та емоційне навантаження, ефективно діяти в жорстко регламентованих умовах служби. Оволодіння цією професією, ефективне виконання професійних обов’язків і досягнення у майбутньому професійної майстерності значною мірою залежить від вчасного та усвідомленого вибору професії особистістю ще у шкільному віці.

Проведений аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми професійного самовизначення особистості у старшому шкільному віці (О. Антіп’єв, В. Водзінська, К. Волков, Є. Головаха, Д. Закатнов, М. Захаров, В. Зінченко, Л. Йовайша, Є. Климов, М. Калугін, Г. Костюк, Г. Левченко, А. Макаренко, В. Мачуський, О. Мельник, І. Назімов, Є. Павлютенков, В. Петров, А. Сазонов, М. Тименко, Б. Федоришин, С. Чистякова, В. Ярошенко та ін.) дав змогу уточнити сутність поняття „готовність старшокласника до вибору професії офіцера-прикордонника” й визначити його як особистісне новоутворення, складові якого взаємодіють, розвиваються, піддаються цілеспрямованому формуванню і у своїй сукупності забезпечують обґрунтований вибір майбутньої професії прикордонної сфери на основі цілеспрямованого формування професійно-важливих якостей особистості.

У структурі готовності старшокласника до вибору професії офіцера-прикордонника (ГСВПОП) виділено мотиваційно-цільовий,  “Я” – компонент когнітивний і практично-результативний.

Мотиваційно-цільовий компонент структури ГСВПОП проявляється у різних видах діяльності старшокласника, створює зацікавленість у ній через бажання отримати емоційне задоволення від виконання певних дій. Таке бажання трансформується у прагнення учня проникнути у своєрідний світ військової професії. Почуття обов’язку, патріотизму, відповідальності за долю Батьківщини, спонукають особистість до вибору майбутньої професії захисника Вітчизни. Критеріями цього компоненту є стійкість і дієвість мотивів, намірів та інтересів, а показниками їх виявлення – інтереси, мотиви та наміри.

 “Я” – компонент передбачає сформованість адекватної самооцінки старшокласника щодо майбутньої обраної професії офіцера-прикордонника та усвідомлення ним важливості обов’язку захисника Вітчизни. Критеріями цього компоненту є сформовані у старшокласника особистісні та професійно-важливі якості. Показниками їх виявлення виступають ціннісні орієнтації та адекватна самооцінка.

Когнітивний компонент структури ГСВПОП включає в себе сукупність необхідних для цієї роботи знань. Такі знання є умовою ефективного здійснення практичних дій. Багатогранність прикордонної діяльності вимагає від майбутнього прикордонника глибоких загальних і професійних знань, до оволодіння якими старшокласник прагне після аналізу професіографічної характеристики професії офіцера-прикордонника. Критеріями виявлення сформованості цього компоненту є глибина та міцність знань про специфіку професії офіцера-прикордонника і шляхи оволодіння нею. Показниками виступають знання про професію прикордонника, її вимоги, власні особливості та можливості.

Практично-результативний компонент структури ГСВПОП передбачає сформованість у старшокласників професійно-важливих якостей особистості. Серед них домінуючими є цілеспрямованість, наполегливість, дисциплінованість, витримка, стійкість, самоорганізованість, самоконтроль і вміння долати труднощі та перешкоди, які виникають у процесі вирішення різноманітних проблем і ситуацій у прикордонній діяльності. Критеріями цього компоненту є сформованість умінь та навичок. Показниками їх виявлення виступають уміння та навички старшокласників самостійно знаходити, користуватися і забезпечувати інформацією процес вибору професії офіцера-прикордонника.

Розроблення структури ГСВПОП, критеріїв та показників їхнього прояву дало змогу підібрати діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника. Вивчення особистості учнів проходило за допомогою педагогічного спостереження, анкетування, бесід, тестування, аналізу результатів діяльності учнів педагогами, представниками військових комісаріатів, науково-педагогічним складом НАДПСУ.

Результати експериментальної роботи дали змогу виявити рівні сформованості у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника. Високий рівень є характерним для тих учнів старших класів, які усвідомлено самовизначились у виборі професії офіцера-прикордонника. В основі такого самовизначення старшокласника лежить чітка, стійка, диференційована і дієва структура мотивів вибору професії, яка засвідчує про сформованість професійного інтересу. Домінування у структурі ставлення учня до вибору майбутньої професії професійних інтересів, мотивів і намірів спонукає їх до побудови особистого професійного плану оволодіння обраною професією офіцера-прикордонника. Глибокі й стійкі знання про цю професію, вимоги до неї дають змогу учням удосконалювати індивідуальні властивості, здійснювати конкретні дії в оволодінні нею. Саме тому вміння учня старшої школи набувають характеру звичної довільної дії. Він сам знаходить, формулює і вирішує проблеми, пов’язані з вибором майбутньої професії. Сформована ієрархічна структура ціннісних орієнтацій дозволяє учням цієї групи адекватно оцінювати власні бажання і можливості згідно з вимогами обраної професії.

Середній рівень є характерним для тих учнів старших класів, які усвідомлено самовизначились лише у виборі навчального закладу для продовження освіти. В основі такого самовизначення старшокласника лежать недостатньо глибокі та стійкі знання про прикордонну службу й професійну діяльність у військовій сфері. Тому учні цієї групи захоплюються військовою справою частково. Домінування у структурі ставлення учня до вибору майбутньої професії поверхових інтересів і прагматичних мотивів виявляється лише у сформованих намірах одержати у майбутньому вищу військову освіту. Поверхові знання про професію, вимоги до неї дозволяють старшокласникам удосконалювати власні індивідуальні особливості, але здійснювати конкретні дії у підготовці до оволодіння військовою професією вони в змозі лише під впливом зовнішніх факторів. Незважаючи на сформованість ієрархічної структури ціннісних орієнтацій учні цієї групи неадекватно оцінюють вимоги обраної професії, власні можливості, тому прагнуть лише до вирішення найближчих і актуальних проблем.

Для учнів з низьким рівнем сформованості ГСВПОП притаманним є те, що, як правило, ними не обрана майбутня професія взагалі. Лише інколи такі учні обмежуються вибором навчального закладу для продовження освіти. В основі такої невизначеності лежить несформованість інтересу до майбутньої професії, і тому вони не намагаються пізнати будь-яку професію і не тільки військову. Поверхові знання про професію, вимоги до неї не актуалізують у старшокласників цієї групи потребу у самопізнанні, самооцінці і самовдосконаленні. Неадекватна самооцінка, низька успішність, несформованість умінь призводить до вибору учнями майбутньої військової професії без врахування її вимог, власних можливостей і тому їхня увага зосереджується лише на зовнішніх ознаках привабливості професії офіцера-прикордонника.

Результати констатувального експерименту також засвідчили той факт, що впродовж 2000–2005 років загальна динаміка рівнів сформованості в учнів старшої школи ГСВПОП залишається майже незмінною. Кількість таких учнів змінилася відповідно з високим рівнем + 8 %, середнім + 2 % і низьким – 10 % осіб. Такі констатувальні результати дали змогу стверджувати, що сучасна військово-професійна орієнтація протягом тривалого часу не повною мірою відповідає вимогам до фахівців прикордонних професій, оскільки значна частина учнів старшої школи обирала у ці роки вищий військовий навчальний заклад лише ґрунтуючись на зовнішніх ознаках привабливості професії офіцера-прикордонника без врахування її вимог і власних можливостей в оволодінні нею.

Аналіз сучасної теорії й практики підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері прикордонних професій та констатувальні результати дали змогу виділити низку причин, які заважають усвідомленому та обґрунтованому вибору старшокласниками професії офіцера-прикордонника. Серед них: скорочення кількості оборонно-спортивних таборів, що забезпечували формування таких професійно-важливих якостей, які дозволяли їм у майбутньому досягнути високих професійних результатів у конкретному виді діяльності; відсутність належної взаємодії між загальноосвітніми та вищими військовими навчальними закладами, громадськими організаціями та військовими частинами, які мають орієнтувати молодь у сучасних умовах на конкретну спеціальність прикордонної служби.

Проведений аналіз проблеми формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника дав змогу розробити педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника. Такі педагогічні умови передбачають активізацію професіографічної діяльності та професійних випробувань школярів як суб’єктів вибору професії офіцера-прикордонника. Їх реалізація полягає в: узгодженні змісту військово-професійної орієнтації у процесі вивчення старшокласниками факультативного курсу профорієнтаційного спрямування “Основи вибору військових професій”, професіографічне наповнення окремих розділів і тем навчальних програм (“Захист Вітчизни”, українська мова та література, фізкультура, англійська мова, географія, історія і суспільствознавство) та профорієнтаційних заходів у процесі військово-патріотичного виховання.

У другому розділі – “Експериментальне дослідження педагогічних умов формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника” – обґрунтовано педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника, розроблено та експериментально перевірено ефективність методики пошукової професіографічної діяльності та професійного випробування суб’єкта вибору професії офіцера-прикордонника у процесі вивчення факультативного курсу профорієнтаційного спрямування, навчальних предметів і військово-патріотичного виховання.

Головна мета формувального етапу дослідно-експериментальної роботи полягала у перевірці достовірності висунутої гіпотези щодо можливості підвищення ефективності формування у старшокласників готовності до вибору професії офіцера-прикордонника за умови організації у старшій школі військово-професійної орієнтації на засадах особистісно орієнтованого підходу, який передбачає активізацію пошукової професіографічної діяльності та професійних випробувань суб’єкта вибору в процесі вивчення ним змісту факультативного курсу профорієнтаційного спрямування “Основи вибору військових професій”, навчальних предметів (“Захист Вітчизни”, українська мова та література, фізкультура, англійська мова, географія, історія і суспільствознавство) і військово-патріотичного виховання.

Означені теоретичні положення були покладені в основу розробленої моделі формування готовності старшокласників до вибору професії офіцера-прикордонника, яку представлено на рис. 1.

Сутність розробленої моделі формування ГСВПОП полягає в тому, що її складові репрезентують середовище, у якому відбувається цілеспрямована пошукова професіографічна діяльність та професійні випробування старшокласника як суб’єкта вибору професії офіцера-прикордонника. Специфіка представлених у моделі її складових (протиріччя між досягнутим рівнем розвитку старшокласника та сучасними вимогами професії офіцера-прикордонника) характеризує внутрішні детермінанти, які спонукають старшокласника до пізнання професії офіцера-прикордонника, самопізнання та самовдосконалення. Активізуються такі механізми у процесі вивчення змісту розробленого факультативного профорієнтаційного курсу “Основи вибору військових професій” для 10 – 11-х класів, навчальних предметів, розділи та теми яких наповнені професіографічною інформацією, та у виховних заходах військово-патріотичного спрямування.