ВЗАЄМОДІЯ ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩ ТА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументовано її актуальність і ступінь розробленості; визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, охарактеризовано методи наукового дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи. Подано дані щодо апробації і впровадження  результатів дослідження та структури дисертації.

У першому розділі – “Взаємодія професійно-технічних навчальних закладів та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів як педагогічна проблема” – розкриті теоретичні основи правового виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів. Показано місце ПТНЗ в сучасній системі освіти України, особливості організації правовиховної та профілактичної роботи у цих навчальних закладах. Розкрито роль профілактичної діяльності органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів ПТНЗ; розглянуто правові, організаційні та педагогічні основи залучення ОВС до правовиховної діяльності у закладах цього типу та досліджено практику такої співпраці. Розкрито зміст понять “правова соціалізація”, “правова свідомість”, “правова культура”, “правове виховання”. Прослідковано трактування цих понять українськими та російськими дослідниками, зокрема О. О. Ганзенком, М. Ф. Головатим, В. В. Головченком, В. В. Копєйчиковим, В. О. Котюком, А. М. Столяренком, О. Г. Мурашиним, П. М. Рабіновичем, Є. І. Федиком та ін.

Правове виховання в сучасних умовах займає чи не основне місце в системі національного виховання.

У дисертації охарактеризовано рівень дослідження проблеми правового виховання українськими та російськими педагогами (М. І. Городиським, В. Я. Загревою, Я. В. Кічуком, Л. О. Мацук, М. К. Подберезським, О. М. Столяренком, Н. А. Ткачовою, М. М Фіцулою, Г. Х. Яворською та ін.) і юристами (В. В. Головченком, В. В. Копєйчиковим, В. О. Котюком, Г. І. Неліп, М. І. Неліпом, С. М. Легушею, О. Г. Мурашиним, П. М. Рабіновичем, В. П. Сальниковим, О. Ф. Скакун, С. С. Сливкою, Є. І. Федиком).

Під правовим вихованням учнів ВПУ ми розуміємо цілеспрямовану, послідовну, систематичну діяльність органів освіти, правоохоронних органів, інших державних органів, громадських і правозахисних організацій, органів місцевого самоврядування, окремих громадян з надання послуг у роз’ясненні й інформуванні положень права і законодавства, юридичного консультування з метою формування в юнаків та дівчат системи правових знань, правових переконань і настанов, правового мислення, умінь і навичок правовими засобами самостійно захищати свої права, правових почуттів (поваги до права і закону, до соціальних цінностей, які охороняються правом, законності тощо), що забезпечують стабільність правомірної поведінки і соціально-правову активність особи.

 В Україні спостерігається постійне реформування освітньої галузі. В державі діє понад 1021 ПТНЗ, у них навчається майже 480 тис. учнів. У системі професійно-технічної освіти зростає кількість ВПУ, які здійснюють підготовку фахівців з технологічно складних професій та спеціальностей.

Дослідженням установлено, що систему правового виховання учнівської молоді у ВПУ складають: вивчення навчальної дисципліни “Основи правових знань”; вивчення окремих положень законодавства України, в тому числі з використанням міжпредметних зв’язків на уроках суспільних і спеціальних дисциплін; правові просвіта та пропаганда, самопідготовка. Досліджуючи стан викладання і навчально-методичного забезпечення предмета “Основи правових знань” у ВПУ, виявлено такі упущення: підручники з “Основ правових знань” для цих закладів освіти недостатньо приділяють увагу процесуальним аспектам права, практичній реалізації правових норм, що породжує в учнів ставлення до правознавства як до чогось декларативного, не враховуються повсякденні правові потреби учнів, названий курс читають переважно педагоги, які не мають юридичної підготовки (учителі історії, філософії тощо, лише 20 % фахівців мають відповідну кваліфікацію). Як показало дослідження (опитано 591 учня ВПУ), 83 % респондентів слабо знайомі з основними положеннями галузевих норм права, нормативними актами, які звернені на безпосередній захист прав і свобод людини і громадянина, не знають, на які державні органи влади покладені завдання їх захисту тощо. Результати дослідження свідчать про типові упущення правового виховання учнівської молоді ВПУ та інших типів ПТНЗ. Як наслідок, у середовищі молоді поширені правовий нігілізм та цинізм. Державна статистика дає підстави стверджувати, що молодь усе частіше вчиняє тяжкі злочини з незначних приводів, наявна виняткова жорстокість і зухвалість; поширюються так звані “фонові явища” тощо. Для вирішення завдань боротьби зі злочинністю особливої актуальності набуває, насамперед, педагогічна система профілактики, яка має здійснюватися у двох напрямах: проведення індивідуальної виховної роботи з важковиховуваними учнями і загальна профілактична робота – організація правовиховних та інших заходів профілактичного впливу.

У дисертації наголошено, що провідне місце серед суб’єктів соціальної профілактики займають ОВС, зокрема міліція. Для досягнення ефекту в реалізації загальної профілактики працівники ОВС мають дотримуватися основних вимог: необхідна підготовка до лекційної пропаганди, зустрічі з молоддю повинні бути систематичними та конструктивними, проводитися у різних формах навчально-пізнавальної діяльності. Правова регламентація участі працівників ОВС у роботі з правового виховання населення передбачена низкою нормативно-правових актів, серед яких вагоме місце займає Закон України “Про міліцію”. Саме ст. 10 цього Закону до одного із основних обов’язків міліції віднесено: виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення.