МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, концепцію, гіпотезу, завдання, методи дослідження, розкрито методологічні й теоретичні засади, наукову новизну й практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми” – визначено методологічні засади дослідження, проаналізовано тенденції розвитку вищої освіти у світі, розкрито сучасні підходи до забезпечення та управління якістю вищої освіти, сформульовано поняття технології організації навчального процесу, представлено теоретичні засади, сутність, особливості, чинники, які впливають на технологію організації навчального процесу.

У якості засадничої методологічної ідеї було використано положення філософії нестабільності про необхідність вивчення тенденцій розвитку соціальних явищ та процесів як відкритих систем.

З точки зору філософії нестабільності, вивчення тенденцій розвитку соціального явища дозволяє підвищити ймовірність досягнення мети того чи іншого процесу. Використання цього положення в нашому дослідженні передбачає узагальнення тенденцій розвитку навчального процесу у вищих навчальних закладах під час моделювання технології організації навчального процесу. З’ясувати це можна шляхом вивчення й систематизації особливостей розвитку вищої освіти в провідних країнах світу та Україні. У розвитку вищої освіти цих країн можна визначити дві основні тенденції – збереження національних особливостей та появу спільних напрямків подальшого розвитку цієї важливої ланки освіти.

Під час вирішення проблеми підвищення ефективності вищої осві-ти увага зосереджується на сутності та показниках якості вищої освіти – відповідності навчальних досягнень студентів державним освiтнiм стандартам; позитивній мотивації навчання; знаннях, уміннях і навичках; показниках особистісного розвитку (самореалізації, соціальної мобіль-ності, соціальної стійкості, вихованості); побічних ефектах освітнього процесу, які можуть бути як позитивними, так і негативними; співвід-носності („релевантності”) вищої освіти з європейським ринком праці.

Аналіз наукових засад забезпечення якості вищої освіти дозволив виокремити три підходи, реалізація яких безпосередньо впливає на ефективність навчального процесу у вищих закладах освіти.

Педагогічний підхід щодо вирішення проблеми якості вищої освіти полягає в розумінні цілей, змісту вищої освіти, форм, методів навчаль-ного процесу, технології навчального процесу, діяльності викладача ВНЗ.

Вузькоуправлінський підхід до вирішення проблеми якості характеризує позицію науковців, які поряд з іншими чинниками окремо розглядають деякі управлінські – якість управління освiтнiми процесами, готовність керівних i педагогічних кадрів до iнновацiйних процесів тощо.

Системно-управлінський підхід забезпечує цілісне охоплення основних чинників якості вищої освіти, серед яких виділено: якість змісту освіти; якість процесу надання освітніх послуг; якість матеріально-технічної бази та устаткування; якість персоналу; якість підготовленості абітурієнтів. Загальноприйнятого підходу до чинників якості вищої освіти в педагогічній науці ще не обґрунтовано. Тому нагальною потребою є створення моделі технології організації навчального процесу, яка б об’єднувала всі головні чинники якості вищої освіти.

З кожним роком вища освіта України все більше підпадає під вплив загальноєвропейських процесів в освітній галузі та стає більш відкритою. У зв’язку з цим під час моделювання технології організації навчального процесу необхідно враховувати найважливіші тенденції розвитку вищої освіти, а саме: підвищення рівня самостійності вищого закладу освіти у вирішенні всього комплексу проблем внутрішнього життя; прискорення розвитку матеріально-технічної бази вищого навчального закладу, яка повинна не тільки відповідати новим освітнім технологіям, а й сама впливати на їхній розвиток; прискорення розвитку головних складових системи вищої освіти, що зумовлює нові вимоги до її функціонування; застосування освітніх технологій та підходів до організації навчального процесу, які характерні для значної кількості країн; поширення моніторингових технологій для аналізу ефективності діяльності вищого навчального закладу; перевага динамічних процесів у діяльності вищого закладу освіти над станом стабільності; поява віртуальних форм освіти, використання різних форматів отримання знань; трансформація традиційних форм навчального процесу (лекцій, семінарів), поширення дискусій, ігрових методів, тренінгів, мультимедійних занять.

Аналіз наукової літератури дозволив визначити провідне поняття дослідження „технологія організації навчального процесу”, під якою ми розуміємо цілеспрямований організаційний вплив на навчальний процес у цілому або окремі його частини, що реалізується за допомогою цілісної системи процедур та операцій, які дозволяють управляти чинниками якості освіти. Значення технології полягає в тому, що вона підвищує ефективність організації навчального процесу завдяки включенню до неї тих видів діяльності та операцій, які є необхідними й достатніми для досягнення мети навчального процесу.

Перша ознака технології організації навчального процесу – його розподіл на пов’язані між собою етапи, процедури, операції. Урахування цього положення зумовлює необхідність точного визначення вимог до суб’єктів управління навчальним процесом, які мають діяти відповідно до розробленої технології. Ці вимоги повинні відбивати суттєві риси та особливості, притаманні організації навчального процесу, його логіку.

Друга ознака технології організації навчального процесу – етап-ність дій, їх розподіл у часі. Послідовність дій, їх порядок виконання визначає внутрішня логіка організації навчального процесу, його устале-ний перебіг. Разом з тим, це положення не заперечує можливості втручан-ня тих, хто займається організацією навчального процесу, у його об’єк-тивний хід, зміни його темпу, інтенсивності залежно від наявної ситуації.

Третя ознака технології організації навчального процесу – інваріантність виконання відповідних процедур та операцій, що є умовою забезпечення досягнення результату навчального процесу. Чим більш значними є відхилення в діяльності організаторів навчального процесу від обґрунтованої технології, тим більше зростає загроза отримати результат, який не відповідає освітній кваліфікаційній характеристиці фахівця.

Четверта ознака технології організації навчального процесу – її системний (комплексний) характер, що є одним з головних чинників ефективності навчального процесу. Технологія повинна охоплювати всі головні завдання, пов’язані з організацією навчального процесу. Ці завдання найчастіше пов’язані з певними проблемними ситуаціями, під час яких виникають суперечності між рівнем функціонування навчального процесу та вимогами до нього.

П’ята ознака технології організації навчального процесу  – цілісність елементів (процедур) зазначеної технології. Деформація одного з елементів технології організації навчального процесу відбивається на всій технології та знижує її ефективність. Використання тільки окремих елементів може певною мірою підвищити його ефективність, але дійсно синергетичний ефект може дати тільки цілісність процедур технології організації навчального процесу.

Шоста ознака технології організації навчального процесу – тісний взаємозв’язок технології організації навчального процесу з технологією навчального процесу. Як відомо, технологія навчального процесу спрямована на реалізацію освітніх завдань, її суб’єктами є викладачі та студенти, а технологія організації навчального процесу – на вирішення управлінських завдань, її суб’єктами є керівники й викладачі освітньої установи та її підрозділів. Ці технології міцно пов’язані й зумовлюють одна одну.

У другому розділі – „Обґрунтування моделі технології організації навчального процесу в педагогічному університеті” – запропоновано принципи, процедури та операції моделювання технології організації навчального процесу в педагогічному університеті, теоретичну модель зазначеної технології, надано оцінку наявного стану організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, розроблено науково-практичний інструментарій реалізації технології організації навчального процесу, представлено перебіг та результати дослідної роботи з апробації технології організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання у вищому закладі освіти.

Визначені теоретичні засади, сутність, особливості, чинники, які впливають на технологію організації навчального процесу, створили передумови для її моделювання.

Модель є системним утворенням. Тому об’єкт моделювання й процес моделювання можна розглядати як систему моделей, кожна з яких відбиває певну складову, а разом вони утворюють нову цілісність. Остання властивість свідчить про те, що модель спрощує та наближає об’єкт завдяки визначенню конкретних, найбільш суттєвих його характеристик.

У зв’язку з цим моделювання технології організації навчального процесу можна визначити як процес її представлення, імітації на засадах побудови, вивчення та перетворення низки моделей, у яких відтворю-ються принципи організації та функціонування навчального процесу. З урахуванням цього положення логіку дослідження можна представити спочатку як побудову концептуальної моделі, яка відбиває реальний стан технології організації навчального процесу, потім ідеальної моделі, яка відображає бажаний стан технології організації навчального процесу.

Реалізація ідеальної моделі в дослідній роботі зумовлює появу концептуальної моделі нового рівня. Ця модель уже не тільки відображає первинні властивості технології організації навчального процесу, а й конструює її нові властивості та виконує функцію управління розвитком цієї технології. Ідеальна модель дозволяє зв’язати теперішнє з майбутнім, тому що інтегрує наявний стан технології організації навчального процесу, засоби його розвитку та остаточний стан.

Важливою вимогою до моделі є те, що вона повинна репрезен-тувати функціональні цілі системи, які повинні досягатися неодноразово. Модель є не тільки відбитком існуючої системи, але й прогнозує створення майбутніх систем. Це зумовлює необхідність вивчення та використання під час моделювання вже наявних систем та їхніх моделей і створення нових прогностичних моделей більш високого рівня. Ними можна вважати такі, що містять наявний позитивний досвід, вирішують нові актуальні завдання організації навчального процесу й відповідають вимогам цілісності (сукупність пов’язаних елементів) та ієрархічності (кожний елемент є підсистемою системи більш вищого рівня).

Під час моделювання ТОНП ураховувалося, що вона є складовою освітнього середовища, яке розуміється як сукупність усіх об’єктів, зміна властивостей яких впливає на технологію організації навчального процесу як систему, а також об’єктів, властивості яких змінюються під впливом функціонування системи.

На ТОНП, на нашу думку, у першу чергу впливають тенденції та особливості розвитку вищої освіти, завдання Болонської декларації, діяльність Міністерства освіти і науки, керівники та працівники вищого навчального закладу. Чинники зовнішнього середовища для ТОНП зумовлюють появу нових завдань, які повинна вирішувати ця система. Ефективність розробки моделі ТОНП залежить від рівня управлінської культури, навичок моніторингової діяльності, опанування процедур та операцій моделювання суб’єктами управління навчальним процесом у ВНЗ.

У дослідженні було визначено суттєві складові моделювання, побудови й функціонування ТОНП:

           – цільова, яка включає загальні цілі побудови й використання ТОНП та часткові цілі, які не стосуються безпосередньої взаємодії учасників навчально-виховного процесу (наприклад, створення матеріально-технічної бази ВНЗ);

– змістовно-інформаційна – навчально-наукова, навчально-методична, навчально-організаційна – визначається змістом навчання;

 – кадрова складова, що передбачає діяльність професорсько-викла-дацького складу, який здійснює реалізацію навчально-виховного процесу, що базується в наш час на ідеях кредитно-модульної системи, сучасних формах та методах навчання й виховання та забезпечує формування й розвиток у студентів знань, умінь і навичок, способів продуктивного мислення й пізнання, соціально значущих цінностей і особистісного розвитку, здатності до навчання й самоосвіти впродовж життя тощо;

 – освітній соціум, що включає людей і соціальні інститути, які реально або потенційно впливають на результати навчально-виховної діяльності;

 – технологічна складова, яку утворюють технології навчання, що включають у кожному конкретному випадку ті чи інші форми та методи навчання, дидактичні стратегії, технології організації взаємодії структурних підрозділів вищого навчального закладу, а також інформаційно-комунікаційні технології, які забезпечують науково-педагогічну комунікацію всіх учасників освітнього процесу;

 – система засобів навчання, яка складається із сукупності матеріальних об’єктів, що можуть використовуватися учасниками навчально-виховного процесу протягом навчання;

 – типові та спеціалізовані навчальні приміщення (кабінети, аудиторії, лабораторії, бібліотека, навчальні майстерні, спортивні зали й майданчики тощо), у яких здійснюється навчально-виховний процес, створюються необхідні умови (матеріально-технічні, психолого-педагогічні, ергономічні, естетичні та ін.) для його ефективного функціонування.

У процесі моделювання було обґрунтовано процедури моделювання технології організації навчального процесу: визначення змісту навчання; кадрове забезпечення; визначення технології навчального процесу; оновлення нормативно-методичної бази; інформаційно-методичне забезпечення; створення матеріально-технічних умов; розроблення системи моніторингу якості організації навчального процесу. Наступним кроком у моделюванні стало визначення за резуль-татами експертної оцінки 27 операцій, які забезпечують реалізацію ТОНП, що створило умови для проведення дослідної роботи відповідно до завдань дослідження.

На початковому етапі дослідної роботи було реалізовано чотири взаємопов’язаних завдання: вивчення думки експертів про вплив чинників організації навчального процесу на якість вищої освіти; аналіз досвіду діяльності вищого навчального закладу та визначення тих існуючих елементів, які необхідно включити до технології організації навчального процесу; оцінка стану організації навчального процесу; визначення неефективних та відсутніх елементів технології організації навчального процесу.

Для проведення дослідної роботи розроблену модель було допов-нено переліком організаційних завдань, реалізація яких є механізмом функціонування технології організації навчального процесу. Аналіз реального навчально-виховного процесу в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка на початку дослідної роботи засвід-чив, що зі 131 визначених завдань 69 не реалізувалися. Необхідність у їх здійсненні виникла після включення ВНЗ до реалізації завдань Болон-ського процесу та перебудови навчального процесу на засадах кредитно-модульної системи. Рівень реалізації системи завдань характеризує досягнутий рівень технології організації навчального процесу.

Дослідна робота з апробації моделі технології організації навчального процесу проводилася в Інституті післядипломної освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а також у інших структурних підрозділах університету.

З урахуванням результатів дослідної роботи головну увагу було сконцентровано на тих операціях та організаційних завданнях, які не реалізовувалися на початковому етапі входження освітньої системи України в Болонський процес.

У процесі дослідної роботи було створено та апробовано науково-практичний інструментарій реалізації технології організації навчального процесу в педагогічному університеті.

Результати дослідної роботи свідчать про ефективність процедур моделювання технології організації навчального процесу та здатність апробованої технології впливати на якість освітніх послуг у вищому навчальному закладі.

На теоретичному, методичному та практичному рівнях підтверджено гіпотезу про те, що моделювання технології організації навчального процесу у вищому навчальному закладі може бути ефективним, якщо під час моделювання враховувати сучасний стан, тенденції та проблеми розвитку вищої освіти; розробити цілісну систему процедур, операцій, завдань, елементів науково-практичного інструментарію організації навчального процесу; забезпечити органічне поєднання традиційних та інноваційних елементів організації навчального процесу; спрямувати модель технології організації навчального процесу на вирішення завдань аналізу, оцінки, проектування й розвитку організації навчального процесу; забезпечується поєднання теоретичних та емпіричних процедур моделювання ТОНП.

Вірогідність розробленої моделі технології організації навчального процесу в педагогічному університеті забезпечено двома групами чинників. Першу складають науково обґрунтовані методологічні підходи до аналізу предмета дослідження, відбору масиву першоджерел, розробки комплексу методів дослідження, адекватних його логіці та завданням, поєднанню теоретичних та емпіричних процедур моделювання, викорис-тання методу експертної оцінки, який дозволяє залучити до дослідження досвідчених фахівців у галузі вищої освіти. Другу складають властивості розробленої моделі технології організації навчального процесу в педагогічному університеті, яка відбиває тенденції розвитку вищої освіти в Україні та світі, містить поєднання традиційних та інноваційних елементів, має чітку структуру (систему процедур, операцій, завдань) і містить низку перевірених у дослідній роботі елементів.