ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄТВОРЧИХ ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОГО ЛІЦЕЮ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, представлено наукову новизну та практичну значущість роботи, наведено відомості щодо впровадження здобутих результатів, їх апробації та публікацій автора.

У першому розділі – «Формування життєтворчих цінностей особистості старшокласника як психолого-педагогічна проблема» – розглянуто основні підходи до дослідження суті проблеми життєтворчих цінностей. Учені розглядають досліджуване поняття як важливу сходинку професіоналізму, тобто як систему знань, умінь і навичок, засобів діяльності, психологічних якостей, необхідних для творчого проживання власного життя, виокремлюючи в означеному інтегральному утворенні у систему компонентів.

Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування життєтворчих цінностей, визначено основні положення і принципи педагогіки та психології життєтворчості. Проаналізовано основні завдання педагогіки життєтворчості. Життєтворчість визначаємо як особливий тип життєдіяльності, за яким кожна мить життя є творчим актом, потенційною інновацією в будь-якій сфері життя людини та культури суспільства, що забезпечується і одночасно результується унікальністю людини. Педагогіка життєтворчості як особлива галузь педагогічної науки серед завдань виділяє формування системи цінностей, яка б характеризувала особистість із погляду її життєтворчості.

Життєтворчі цінності – це відносно стійка система спрямованості особистості на задоволення потреби творчої побудови свого життя та здійснення власного життєвого проекту.

Ураховуючи, що особистість старшокласника знаходиться на етапі формування й удосконалення набутих раніше ціннісних утворень, що в результаті мають стати основою мистецтва життєтворчості, засобом самореалізації, саморозвитку та самоактуалізації, на основі аналізу філософських та психолого-педагогічних джерел обґрунтовано сутність та структуру поняття «життєтворчі цінності старшокласників педагогічного ліцею».

Життєтворчі цінності старшокласників педагогічного ліцею – це відносно стійка система спрямованості особистості старшокласника на задоволення потреби творчої побудови свого життя та здійснення власного життєвого проекту, яка реалізується за об’єктивних можливостей педагогічного ліцею як навчального закладу нового типу, що працює у рамках науково-методичного комплексу «ліцей – університет». Структурними компонентами життєтворчих цінностей старшокласників є: 1) самовизначення на основі власних задатків; 2) формування перспективного життєвого сценарію з опорою на самовизначення; 3) досягнення в обраній сфері діяльності ситуацій успіху; 4) саморозвиток через здатність до самоактуалізації, самореалізації, самовдосконалення; 5) самоформування автентично спрямованої життєвої позиції професійного самовизначення старшокласника з розвитком відповідних рефлексів цілей та свободи.

Здійснено аналіз соціально-педагогічних умов як необхідного середовища формування життєтворчих цінностей старшокласників. Встановлено, що основними соціально-педагогічними умовами формування і подальшого розвитку у старшокласників життєтворчих цінностей є:

-                 організація творчої діяльності учня на принципах добровільності (через свободу вибору занять);

-                 розвиток «внутрішньої» свободи через зовнішню свободу для вияву самостійності і творчості;

-                 спрямованість виховного процесу на творчу самореалізацію кожного вихованця;

-                 організована робота з вияву і розвитку обдарувань кожного учня;

-                 активуючий вплив сприятливого соціального середовища;

-                 виховання з урахуванням взаємозв’язку здібностей і мотивації учня.

У розділі описано особистісно-орієнтоване виховання та навчання як засіб формування життєвих ціннісних вимірів учнів. Зокрема, у контексті організації особистісно-орієнтованого навчання можуть і повинні закладатися основи розуміння світу як динамічної змінної, в якому особистість перебуває в стані постійного творення цього світу і самої себе. Головною умовою і результатом цієї творчості є гармонія людини із собою і світом, у якому вона живе.

Проведено вивчення шляхів формування життєтворчих цінностей старших підлітків у вітчизняній практиці соціально-педагогічної роботи з учнями гімназій та ліцеїв. Зокрема, проаналізовано досвід роботи загальноосвітніх закладів не лише Рівненського регіону, але й інших, а для порівняння подано аналіз впровадження подібного досвіду у навчальних закладах Російської Федерації, який показав, що формування життєтворчих цінностей старшокласників у сучасних навчальних закладах відбувається не повною мірою, що ще раз доводить актуальність нашого дослідження.

У другому розділі – «Технологія створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічних ліцеїв» – розкрито технологію взаємодії учителя та учня, яка спрямована на створення необхідних умов для формування життєтворчих цінностей старшокласника педагогічного ліцею.

Констатувальний експеримент дозволив виявити недоліки в діяльності освітньої системи щодо формування життєтворчих цінностей старшокласників, а саме:

–                відсутність систематичності та злагодженості у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею з реалізації основних структурних компонентів життєтворчих цінностей;

–                недостатня методична підготовка вчителів щодо розвитку в учнів «внутрішньої свободи» через зовнішню свободу для вияву самостійності і творчості;

–                недостатній рівень спрямованості навчально-виховного процесу на творчу самореалізацію кожного ліцеїста;

–                низький рівень спрямованості ліцеїстів на творчу побудову власного життя.

Формувальний експеримент передбачав діагностику внутрішньоінтенційної спрямованості учнів педагогічного ліцею, вивчення автентичного самовизначення, впровадження спеціальних програм навчальних спецкурсів, що спрямовані на професійно-творче, автентичне самовизначення, розкриття власного творчого потенціалу, вплив на мотивацію досягнення, створення ситуацій успіху у навчально-виховному процесі.

Розкриваючи особливості діагностики внутрішньоінтенційної спрямованості особистості старшокласника педагогічного ліцею, нами передусім було проаналізовано особливості реалізації практики свободи. Особистісна свобода старшокласника – це складний процес його самоактуалізації з її позитивними і негативними впливами. Встановлено, що виховний вплив через етичні, естетичні, гуманістичні норми з одного боку дещо обмежує свободу самореалізації, а з іншого вводить його у позитивне продуктивне поле самореалізації особистості учня.

Із метою реалізації внутрішньоінтенційної спрямованості у науково-дослідницькій роботі запропоновано цільову програму «Професійно-творче самовизначення старшокласників у процесі науково-дослідницької роботи».

Охарактеризовано особливості соціально-педагогічної підтримки ліцеїстів у процесі їх автентичного самовизначення. На наш погляд, під час розгляду автентичного самовизначення старшокласників педагогічних ліцеїв як соціально-педагогічного явища, як складової соціалізації особистості мова має йти не тільки про якісні характеристики самовизначення, а взагалі про моніторинг і проблеми керування цим процесом. Вивчаючи автентичне самовизначення старшокласника педагогічного ліцею, слід брати до уваги і проблему світогляду: як людина розуміє своє місце у світі, своє призначення, свою відповідність потребам суспільства.

Установлено залежність між мотивацією досягнення та результативністю діяльності учнів у навчальній та науково-дослідницькій діяльності. Запропоновано комплексну програму спецкурсу «Життєтворчість як крок до професіоналізму (На допомогу старшокласнику в професійному самовизначенні)».

У розділі здійснено детальний аналіз аспектів виховання автентично спрямованої особистості старшокласника педагогічного ліцею на основі синергетичного підходу. Саме синергетичний підхід до навчально-виховного процесу передбачає створення умов, спрямованих на розкриття та розвиток здібностей старшокласника, його позитивну самореалізацію. Як бачимо, така спрямованість ґрунтується на повазі та вірі в учня і передбачає:

–                повне прийняття старшокласника, його почуттів, переживань та бажань;

–                свободу вибору. Педагог, який думає у першу чергу про встановлення контакту з учнем, прагнучи зрозуміти його, який припускає, що у старшокласника є право на самостійне рішення, має набагато більше шансів на успіх, ніж той учитель, який занепокоєний лише миттєвим результатом і зовнішнім благополуччям.

На цій основі розроблено цілий комплекс роботи з педагогами, який передбачав проведення теоретико-методичних педагогічних рад, діагностичні дослідження щодо виявлення рівня компетентності педагогів у контексті формування життєтворчих цінностей старшокласників, ділові ігри та тренінги з учителями-предметниками, відвідування та аналіз уроків.